Рішення

від 29.03.2021 по справі 908/183/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/14/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 Справа № 908/183/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання , (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)

до відповідача Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради, (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 67)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 142)

про стягнення 49579,14 грн.

22.01.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 268 від 16.01.2021 (вх. № 197/08-07/21 від 22.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання , м. Запоріжжя до Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про стягнення 49579,14 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148, в тому числі 47632,42 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за квітень - липень 2020 року, 1250,30 грн. пені, 312,59 грн. 3 % річних і 383,83 грн. інфляційних втрат.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 22.01.2021 справу № 908/183/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/183/21 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/14/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, до участі у справі № 908/183/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Комунальне некомерційне підприємство Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 56, 193, 230, 232 ГК України, ст., ст. 16, 104, 526, 530, 610-612, 625, 629 ЦК України, положеннях Закону України Про ринок електричної енергії , Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018. Позов пред`явлений позивачем з наступних підстав: ТОВ Запоріжжяелектропостачання є постачальником електричної енергії, створеним ПАТ Запоріжжяобленерго на виконання Закону України Про ринок електричної енергії , та проводить свою діяльність для забезпечення електропостачання юридичних та побутових споживачів Запорізької області і з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території. З 01.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір № 148 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання споживача (відповідача) до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції Універсальна , для чого споживач 01.03.2020 подав позивачу (електропостачальнику) заяву-приєднання. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасної оплати спожитої електричної енергії за квітень - липень 2020 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 47632,42 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства, нарахував відповідачу пеню на прострочену заборгованість з оплати електричної енергії за квітень - липень 2020 року за загальний період з 25.07.2020 по 14.12.2020 у розмірі 1250,30 грн., 3 % річних за період з 25.07.2020 по 14.12.2020 у розмірі 312,59 грн. та інфляційні витрати за період з 01.09.2020 по 31.10.2020 в розмірі 383,83 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 4979,14 грн. заборгованості за порушення грошових зобов`язань, що складається з пені, річних відсотків і інфляційних витрат, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2021 у справі № 908/183/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 12.02.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок, а третій особі запропоновано у цей же строк подати суду письмові пояснення щодо позову відповідно до ст. 168 ГПК України.

12.02.2021 до служби діловодства господарського суду Запорізької області в порядку ст. 168 ГПК України від Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради (третьої особи по справі) надійшли письмові пояснення щодо позову б/н і б/д (вх. № 3014/08-08/21 від 12.02.2021), відповідно до яких третя особа проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити повністю. Свою позицію третя особа мотивує тим, що відповідач з 28.12.2019 знаходиться в стані припинення. Органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, для задоволення кредиторами своїх вимог встановлений строк розгляду таких вимог до 28.02.2020. Законодавством визначений особливий порядок задоволення вимог в разі початку процедури ліквідації юридичної особи, норми якої є спеціальними. При цьому, нормами ст., ст. 104 - 112 ЦК України не передбачений такий спосіб захисту права, яке порушено особою, яка ліквідується, як право стягувача звернутися із вимогами про стягнення суми заборгованості. Позивач у визначний ст. 112 ЦК України строк не звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії про задоволення вимог кредитора, отже позовні вимоги не можуть бути задоволені у зв`язку з пропуском позивачем строку заявлення кредиторських вимог. Так само позивачем пропущений строк для оскарження рішення ліквідаційної комісії відповідача.

Позивач проти доводів третьої особи заперечив, вважає що ним обраний належний спосіб задоволення своїх вимог шляхом звернення до суду з позовом до боржника - Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради - про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.03.2021 зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Комунальна установа Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 05498878) є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 67, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Ухвала суду по справі від 27.01.2021 про відкриття провадження у справі № 908/183/21, яка направлялася на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу суду без вручення адресату з відміткою підприємства поштового зв`язку: За закінченням терміну зберігання .

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/183/21.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень http: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 27.01.2021 у справі № 908/183/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.01.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 29.03.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України Про ринок електричної енергії , та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до п. 8 постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, сайт судової влади стан розгляду справ опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Матеріали справи свідчать, що з 01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (Постачальник) та Комунальною установою Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради (Споживач, відповідачем у справі) шляхом приєднання Споживача до Договору на умовах обраної Споживачем комерційної пропозиції Універсальна (додаток № 3 до Договору) укладено публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 (далі за текстом - Договір), для чого Споживач подав ТОВ Запоріжжяелектропостачання заяву-приєднання від 01.03.2020 (додаток № 1 до Договору) за підписом ОСОБА_1 .

Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщеного на офіційному сайті ТОВ Запоріжжяелектропостачання .

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем з 01.03.2020 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг суду не надано.

Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію в кількості Лот 1 - 105175 кВт.год., найменування предмету закупівлі: Електрична енергія (код за ДК 021:2015 - 09310000-5) (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності з розділом 3 Договору умови надання універсальних послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.

Згідно з розділом 5 Договору Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії загальна вартість Договору становить 286763,00 грн. з ПДВ. Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

У пункті 5.10 Договору передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Відповідно до пп. 1 п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.

У додатку 3 до Договору викладена комерційна пропозиція Універсальна про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ Запоріжжяелектропостачання бюджетним установам на період з 01.03.2020 по 31.12.2020 (далі - Комерційна пропозиція).

Відповідно п. 6 Комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника у складі ціни універсальної послуги.

Згідно з п. 4 Спосіб та термін оплати Комерційної пропозиції розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку: - 1 платіж до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію; - 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк на більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію. Датою оплати є дата надходження коштів на спец рахунок Постачальника.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, (далі - ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. (п. 4.13 ПРРЕЕ)

Пунктом 13.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 встановлено, що цей Договір набуває чинності з дня укладання та діє до 31.12.2020, на строк зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

Аналогічні умови зазначені в розділі 11 Термін дії договору Комерційної пропозиції.

Так, за умовами п. 11 Комерційної пропозиції визначено, Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами, діє до 31.12.2020. Сторони, керуючись ст. 631 ЦК України, дійшли згоди, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, починаючи з 01.03.2020.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 від 01.03.2020, отже станом на час розгляду справи Договір є діючим.

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що в період з квітня по липень 2020 року ним фактично спожито електричної енергії в об`ємі 19930 кВт/год на загальну суму 47632,42 грн.

Факт споживання об`єму електричної енергії відповідача підтверджується повідомленням-листом за вих. № 007-066/18605 від 02.12.2020 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ Запоріжжяобленерго , за період з 01.04.2020 по 31.07.2020 з розбивкою за ЕІС-кодом точки комерційного обліку Споживача.

На оплату за постачання спожитого обсягу електричної енергії відповідачу постачальником універсальних послуг виставлялися відповідні рахунки, а саме:

- рахунок № 148/04-П від 30.04.2020 за надання універсальної послуги в квітні 2020 року на загальну суму 1990,85 грн. з ПДВ (спожитий обсяг електричної енергії 857 кВт.год.);

- рахунок № 148/05-П від 31.05.2020 за надання універсальної послуги в травні 2020 року на загальну суму 2058,22 грн. з ПДВ (спожитий обсяг електричної енергії 886 кВт.год.);

- рахунок № 148/06-П від 30.06.2020 за надання універсальної послуги в червні 2020 року на загальну суму 21539,27 грн. з ПДВ (спожитий обсяг електричної енергії 9272 кВт.год.);

- рахунок № 148/07-П від 31.07.2020 за надання універсальної послуги в липні 2020 року на загальну суму 22044,08 грн. з ПДВ (спожитий обсяг електричної енергії 8915 кВт.год.);

В порушенням умов Договору та п. 4.12 ПРРЕЕ відповідачем оплата за послуги постачання електричної енергії за квітень - липень 2020 року у визначеному розмірі і строки не здійснена. У зв`язку із цим за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 47632,42 грн. за спожиту електричну енергію за квітень - липень 2020 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Запорізької обласної ради від 12.12.2019 № 18 вирішено припинити Комунальну установу Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької міської ради (відповідач у даній справі) шляхом приєднання до Комунальної установи Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради.

Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 80-св від 26.12.2019 створено комісію з припинення відповідача; затверджено склад комісії з припинення відповідача; голові комісії з припинення доручено вчинити ряд дій пов`язаних з припиненням відповідача, зокрема повідомити в письмовій формі проприпинення Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунальної установи Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради кредиторів та інших юридичних осіб, які перебувають у договірних відносинах із Комунальною установою Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради, із зазначенням порядку та строку заявлення кредиторами своїх претензій.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальна установа Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 05498878) перебуває у стані припинення з 28.12.2019, номер запису: 11031270014001129, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Також, зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до: 28.02.2020.

Відповідно до ч. 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Станом на час вирішення спору судом Комунальна установа Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради не припинила свою діяльність та знаходиться в стані припинення, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та поясненнями третьої особи.

Рішенням Запорізької обласної ради від 27.02.2020 № 2 вирішено створити Комунальне некомерційне підприємство Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради (третя особа у даній справі).

Рішенням Запорізької обласної ради від 03.04.2020 № 10 вирішено внести зміни до рішення Запорізької обласної ради від 12.12.2019 № 18 Про припинення комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунальної установи Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради , а саме зазначено про припинення Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької міської ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради.

Цим же рішенням визначено, що Комунальне некомерційне підприємство Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради є правонаступником майна та усіх прав і обов`язків Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької міської ради.

27.05.2020 на адресу позивача від Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради року надійшов Гарантійний лист від 26.05.2020 № 909, яким третя особа повідомляє ТОВ Запоріжжяелектропостачання про те, що є правонаступником майна та усіх прав і обов`язків Комунальної установи Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради (в тому числі і Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради), передавальні акти балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів затверджені головою Запорізької обласної ради від 18.05.2020 та отримані Інфекційною лікарнею 21.05.2020.

Цим же Гарантійним листом третя особа гарантувала зі свого боку проведення оплати за договорами постачання електричної енергії № 439, № 428, № 148, № 1117 до 15.07.2020.

27.11.2020 позивачем на адреси відповідача та третьої особи направлена Вимога від 27.11.2020 № 11198 щодо сплати заборгованості у розмірі 47632,42 грн. за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 від 01.03.2020.

На адресу ТОВ Запоріжжяелектропостачання ні від відповідача, ні від третьої особи не надходило жодної відповіді стосовно задоволення чи відхилення вимог позивача.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов`язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради перед ТОВ Запоріжжяелектропостачання за надані послуги по постачанню електричної енергії за квітень - липень 2020 року в розмірі 47632,42 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити спожиту за спірний період електричну енергії за Договором не припинено.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії в квітні - липні 2020 року суду не надав, так само і не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради заборгованості за спожиту електричну енергію за квітень - липень 2020 року в розмірі 47632,42 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 від 01.03.2020 підтверджено матеріалами справи.

Пунктом 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3 % річних від суми боргу.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Приймаючи до уваги, що п. 5.11 Договору та п. 7 Комерційної пропозиції сторони передбачили, що пеня нараховується протягом всього періоду прострочення зобов`язання, суд вважає, що сторони погодили у Договорі інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж встановлено законом.

Таким чином, вимога про стягнення пені в сумі 1250,30 грн., нарахованої за загальний період з 25.07.2020 по 14.12.2020, у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання пред`явлена позивачем до стягнення правомірно і обґрунтовано.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1250,30 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії в період з квітня по липень 2020 року заявлені вимоги про стягнення 312,59 грн. 3 % річних за загальний період з 25.07.2019 по 14.12.2020.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 312,59 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії в період з квітня по липень 2020 року заявлені вимоги про стягнення 383,83 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з вересня по жовтень 2020 року.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 383,83 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Стовно доводів третьої особи про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у зв`язку із пропуском позивачем строку заявлення кредиторських вимог відповідно до ст. 112 ЦК України, то судом ці доводи відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 104 ЦК України однією із форм припинення юридичної особи є її ліквідація. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як зазначалося вище, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строк пред`явлення кредиторських вимог у зв`язку із припиненням Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради встановлений до 28.02.2020.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Разом з тим, в силу положень ч. 4 ст. 112 ЦК України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог і чинним цивільним законодавством встановлено особливий порядок їх можливого задоволення. В свою чергу, вимоги, які виникли після прийняття рішення про ліквідацію та здійснення відповідної публікації, є зобов`язаннями ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури.

При цьому, сам по собі сплив граничного строку для заявлення кредиторами вимог до боржника не породжує невірне обрання кредитором такого способу захисту своїх прав як визнання кредиторських вимог.

В протилежному випадку, відмова у визнанні кредиторських вимог позивача виключно з мотивів їх несвоєчасного заявлення, в силу приписів ч. 5 ЦК України, означало б автоматичне погашення цих вимог без надання їм правової оцінки на предмет обґрунтованості, що є неприпустимим.

У зв`язку з цим, спірні вимоги кредитора підлягають розгляду судом по суті та підставою для відмови у визнанні цих вимог може бути їх необґрунтованість.

Крім того, як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 шляхом підписання Споживачем додатку № 1 до Договору Заява-приєднання та Додатку № 3 до Договору Комерційна пропозиція Універсальна бюджет .

Положеннями п. 13.1 Договору встановлено, що він набуває чинності з дня укладання та діє до 31.12.2020. Умови цього Договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у Заяві-приєднанні. Сторони керуються ст. 631 ЦК України дійшли згоди, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, починаючи з 01.03.2020.

Таким чином, ТОВ Запоріжжяелектропостачання звернутися у встановленні строки з заявою про визнання кредиторських вимог до Комісії з припинення Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради, як то передбачено нормами ст., ст. 105, 107, 111, 112 ЦК України, не могло, оскільки на момент виникнення заборгованості строк встановлений для такого звернення вже сплинув, а саме 28.02.2020, а заборгованість яка виникла у травні (за квітень 2020) є новою та за новими правовідносинами між сторонами, що розпочалися з 01.03.2020 з моменту початку постачання електричної енергії за Договором № 148.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 47632,42 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за квітень - липень 2020 року, 1250,30 грн. пені, 312,59 грн. 3 % річних і 383,83 грн. інфляційних втрат обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання , м. Запоріжжя до Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про стягнення 49579,14 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 148 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунальної установи Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради, (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 67, ідентифікаційний код юридичної особи 05498878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання , (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 47632 (сорок сім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 42 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) грн. 30 коп. пені, 312 (триста дванадцять) грн. 59 коп. 3 % річних, 383 (триста вісімдесят три) грн. 83 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено 29 березня 2021 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.