Рішення

від 01.02.2021 по справі 908/2375/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 908/2375/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2375/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сема ЛТД» (вул. Випробувачів, буд. 6, м. Запоріжжя, 69124, ідентифікаційний код 30709995)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез Холдінг Трейд» (вул. Стефанова, буд. 46, кв. 16, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 38981962)

про стягнення 259286,33 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача : не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт Сема ЛТД» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез Холдінг Трейд» про стягнення основного боргу в сумі 125757,20 грн., інфляційних втрат у сумі 2524,86 грн., пені в сумі 127517,80 грн., трьох процентів річних у сумі 3486,47 грн., за договором оренди нежитлового приміщення № 007/а від 17.02.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2375/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/141/20. Судове засідання призначено на 19.10.2020.

09.10.2020 відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву вих. № 07/10/0/2-2020 від 07.10.2020, в якому останній зокрема зазначає, що починаючи з квітня місяця 2020 року орендодавцем було дано усну вказівку своїм працівникам (охорони) не надавати та не пропускати працівників ТОВ «Техносинтез Холдінг Трейд» до орендованого приміщення, чим було обмежено доступ до робочих місць працівників та доступ до всієї документації яка перебуває у орендованому приміщенні, чим самим було порушено та Орендодавець продовжує порушувати умови договору, а саме п.5.2. Договору. В частині стягнення боргу з оренди у сумі 125757,20 грн. відповідач підтримує, а в частині стягнення пені та інфляційних витрат просить суд відмовити повністю з урахуванням невиконання умов договору самим орендодавцем та інших фактів викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.10.2020 визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовче провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання на 23.11.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020 відкладено підготовче судове засідання на 14.12.2020.

02.12.2020 відповідачем подано до суду клопотання № 30/11/1-2 від 30.11.2020, до якого останній додає докази не допуску ТОВ «Форт Сема ЛТД» до орендованого приміщення працівників ТОВ «Техносинтез Холдінг Трейд» . Також, у вказано клопотанні відповідач просить суд витребувати у орендодавця копії журналу реєстрації прийому-здачі приміщень з/під охорону за період з лютого 2020 року по теперішній час, та також зобов`язати надати звіт з пульту охорони по орендованим приміщенням з зазначенням коду (паролю) доступу за період з лютого 2020 року по теперішній час по здаванню/зняттю з охорони орендованих приміщень.

Клопотання відповідача в частині витребування документів судом залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 14.12.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/2375/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2021.

Ухвалою суду від 11.01.2021 оголошено перерву до 01.02.2021.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 01.02.2021 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір нежитлового приміщення №007/а від 17.02.2018, укладений між сторонами, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлові приміщення, за яке зобов`язався своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації. Неодноразово позивачем направлялись на адресу відповідача вимоги про сплату боргу в добровільному порядку, але відповідей отримано не було. Більш того, відповідач ні на електронні листи, ні на телефонні дзвінки не відповідав. Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 07.07.2020 на виконання умов договору позивачем з 01.01.2019 надано відповідачу послуг на загальну суму 237132,00 грн. Станом на 10.09.2020 за даними бухгалтерського обліку заборгованість відповідача перед позивачем становить 125 757,20 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 2524,86 грн інфляції за період жовтень 2019 року - липень 2020 року, 127517,80 грн пені за період з 09.10.2019 по 10.09.2020 та 3486,47 грн 3% річних за період з 09.10.2019 по 10.09.2020. Просить суд, на підставі ст. ст. 549, 625 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позову заяву. В частині стягнення боргу з оренди у сумі 125757,20 грн. відповідач підтримує, а в частині стягнення пені та інфляційних витрат просить суд відмовити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 01.02.2021 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

17.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форт Сема ЛТД» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез Холдінг Трейд» (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 007/а з додатковими угодами, згідно з п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлові приміщення № 10,18,19,20, загальною площею 59,10 кв.м., що розташоване на другому поверсі Ділового центру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а, згідно технічного паспорту, кабінет № 215, 224, 226, 228 та телефонний номер 2132370 заставною вартістю сімсот гривень.

Цільове призначення використання вказаного приміщення - організація офісу (п. 1.2.).

31.08.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1, згідно якої п 1.1. викладено в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлові приміщення № 9, 10,18,19,20, загальною площею 71,6 кв.м., що розташоване на другому поверсі Ділового центру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а, згідно технічного паспорту, кабінет № 213, 215, 224, 226, 228 та телефонний номер 2132370 заставною вартістю сімсот гривень.

Додатковою угодою від 31.01.2020 сторони внесли зміни у т.ч. до п. 1.1. договору, виклавши його в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлові приміщення № 18,19,20, загальною площею 52,5 кв.м., що розташовані на другому поверсі Ділового центру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26а, згідно технічного паспорту, кабінет № 224, 226, 228 та телефонний номер 2132370 заставною вартістю сімсот гривень.

Відповідно до п. 2.1 договору передача приміщення в оренду здійснюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.08.2018, орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 12028,80 грн. в т.ч. ПДВ, щомісячно, з розрахунку 168,00 грн. за один кв.м.

Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2018, орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 13747,20 грн. в т.ч. ПДВ, щомісячно, з розрахунку 192,00 грн. за один кв.м.

Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2019, орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 15465,60 грн. в т.ч. ПДВ, щомісячно, з розрахунку 1216,00 грн. за один кв.м.

Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.01.2020, орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 11340,00 грн. в т.ч. ПДВ, щомісячно, з розрахунку 216,00 грн. за один кв.м.

Відповідно до 4.2. договору, орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або у готівковій формі через касу підприємства не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця. Після підписання Договору Орендар сплачує Орендодавцю попередню оплату у сумі двох орендних плат, які зараховуються за перший та останній місяці оренди. За погодженням Сторін дозволяється попередня оплата.

За змістом п. 4.3. договору, орендна плата включає в себе комунальні послуги, експлуатаційні витрати, цілодобову охорону, прибирання орендованого приміщення та підтримання відповідного санітарного стану місць спільного користування.

Орендна плата є договірною та підлягає коригуванню у випадках зміни вартості електричної енергії, природного газу, експлуатаційних витрат (п. 4.4.).

Договір оренди діє з 17 лютого 2018 року до 31 грудня 2020 року, але в любому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань . У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного Договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, дія Договору подовжується ще на один календарний рік (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2019).

За актами прийому-передачі, копії яких містяться в матеріалах справи, нежитлові приміщення були передані відповідачу в тимчасове користування.

Як свідчать матеріали справи, в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року приміщення знаходились в оренді, що підтверджується актами наданих послуг за вказаний період, підписаними сторонами без зауважень, а саме: № 1259 від 31.10.2019 (за жовтень 2019), № 1381 від 30.11.2019 (за листопад 2019), № 1428 від 31.12.2019 (за грудень 2019), №76 від 31.01.2020 (за січень 2020), № 162 від 28.02.2020 (за лютий 2020), № 256 від 31.03.2020 (за березень 2020), № 509 від 30.06.2020 (за квітень, травень, червень 2020).

Однак, як зазначив позивач, відповідач взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 125757,20 грн. (з урахуванням часткових оплат).

Крім того, сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 07.07.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 125757,20грн.

Неодноразово позивачем направлялись на адресу відповідача вимоги про сплату боргу в добровільному порядку, але відповідей отримано не було.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 007/а від 17.02.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.285 ГК України орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази передачі позивачем та прийняття відповідачем нежитлових приміщень в оренду в рамках договору оренди № 007/а від 17.02.2018.

Як вже зазначалося судом у п. 4.2 договору сторонами узгоджений строк оплати орендної плати.

З зазначеного слідує що, укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, а саме позивач повинен передати приміщення в оренду, а відповідач сплачувати орендну плату у визначений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо внесення передбачених договором платежів належним чином не виконував.

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з орендних платежів в сумі 124757,20 грн визнав у повному обсязі, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 125757,20 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо недопуску його до орендованих приміщень спростовуються підписаними сторонами актами наданих послуг за період: жовтень 2019 року по червень 2020 року.

У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, позивачем нараховані відповідачу 3486,47 грн 3% річних за період з 09.10.2019 по 10.09.2020. та 2524,86 грн інфляції за період жовтень 2019 року - липень 2020 року.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат є законними.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив наступне.

При здійсненні розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку: нараховані відсотки на всю суму заборгованості у розмірі 125757,20 грн. за період прострочення починаючи з 09.10.2019. Разом з тим, заборгованість саме на загальну суму 125757,20 грн. відповідно до умов договору виникла у відповідача 11.06.2020. Таким чином обґрунтованим є нарахування 3% річних на суму 125757,20 грн. за період з 11.06.2020 по 10.09.2020, які становлять 948,33 грн. При цьому, суд не виходив за межі визначеного позивачем граничного періоду, протягом якого на думку позивача мало місце прострочення.

З урахуванням викладеного вище обґрунтованим є нарахування інфляційних витрат на суму заборгованості 125757,20 грн. за період червень-липень 2020. Однак, у липні 2020 мала місце дефляція, з огляду на що, судом відмовляється у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат повністю.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 127517,80 грн. за загальний період з 09.10.2019 по 10.09.2020

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що за порушення взятих на себе обов`язків згідно п. 4.2 цього договору орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який сплачується пеня.

З огляду на викладені вище норми ЦК України, ГК України та умови договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, разом з тим суд враховує наступне.

Умовами договору (п. 8.2) передбачено обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що позивачем при здійснені розрахунку пені враховано не було. Крім того, позивачем не були враховані положення частини 6 ст. 232 ГК України.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що заборгованість на загальну суму 12751780 (на яку здійснено нарахування пені) виникла у відповідача 11.06.2020, здійснивши перерозрахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача фактично належить пеня у розмірі 3807,07 грн. за період з 11.06.2020 по 10.09.2020. При цьому, суд не виходив за межі визначеного позивачем граничного періоду, протягом якого на думку позивача мало місце прострочення. Тому в цій частині позовні вимоги задовольняються судом частково - в розмірі 3807,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез Холдінг Трейд» (вул. Стефанова, буд. 46, кв. 16, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 38981962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сема ЛТД» (вул. Випробувачів, буд. 6, м. Запоріжжя, 69124, ідентифікаційний код 30709995) - 125757 (сто двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 348 (дев`ятсот сорок вісім грн 33 коп. - 3% річних, 3807 (три тисячі вісімсот сім) грн 07 коп. пені та 1957 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 69 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволені іншої частини позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.03.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян