Рішення

від 16.03.2021 по справі 910/19167/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2021Справа № 910/19167/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним

за участю представників:

від позивача: Войніканіс-Мирський Я.С.

від відповідача: Сімак Я.К.

від третьої особи: Шляхова М.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем та третьою особою не вчинено дій щодо врегулювання розбіжностей та не передано у двадцятиденний строку до суду розбіжності, а тому позивач вважає, що у відповідності до ч. 7 ст. 181 ГК України усі пропозиції позивача вважаються прийнятими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі 23.12.2020 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.

21.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 23.12.2020 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 27.01.2021.

04.01.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не дотримано положення ГК України щодо порядку укладення господарського договору та врегульовано порядок вирішення переддоговірного спору в розрізі приписів ч. 4 ст. 181 ГК України. Відповідач звертає увагу, що позивач тривалий час користувався земельною ділянкою територіальної громади міста Києва без правовстановлюючих документів та територіальна громада міста Києва не отримувала орендну плату за користування земельною ділянкою. Також, у відзиві Київська міська рада наводить обґрунтування щодо не погодження пунктів п.4.3, п. 4.9, п. 4.13, п. 8.4, п. 8.7, п. 11.3 проекту договору у редакції позивача.

13.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що за наявності правового акту органу місцевого самоврядування укладення договору є обов`язком для обох сторін та у разі наявності неврегульованих розбіжностей передати на вирішення до суду. Також, позивач вказав, що за час користування земельною ділянкою останній сплачував плату за землю та добросовісно виковував вимоги податкового законодавства України, на підтвердження чого надав податкові декларації з копіями платіжних доручень.

19.01.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що позивач повинен був надати у місячний термін необхідні документи для укладення договору оренди земельної ділянки. Також, третя особа надала свої заперечення щодо пунктів п.4.3, п. 4.9, п. 4.13, п. 8.4, п. 8.7, п. 11.3 проекту договору у редакції позивача.

У судовому засіданні 27.01.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/19167/20 до судового розгляду по суті на 16.02.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.02.2021 проти позову заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

Представник третьої особи в судовому засіданні 16.02.2021 проти позову заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

У судовому засіданні 16.02.2021 суд заслухав вступні слова учасників процесу та оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 02.03.2021.

У судовому засіданні 02.03.2021 суд на стадії дослідження доказів оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 16.03.2021.

У судовому засіданні 16.03.2021 суд продовжив дослідження доказів та заслухав заключні слова представників учасників справи.

У судовому засіданні 16.03.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 Про передачу земельної ділянки Приватному акціонерному товариству Отіс для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вул. Чистяківській, 32 у Святошинському районі м. Києва вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному акціонерному товариству Отіс (надалі - позивач, орендар) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ 11.02, заява ДЦ №50005-002903883-031-03 від 16.05.2018, справа Д-7805) та передати позивачу, за умови виконання п. 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 4,4791 га (кадастровий номер 8000000000:88:220:0001, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001379092018) для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вул. Чистяківській, 32 у Святошинського району у місті Києві із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на майно (свідоцтво про право власності від 29.03.2006, реєстрацію БТІ від 08.11.2006).

У пункті 3 рішення Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 Приватному акціонерному товариству Отіс встановлено наступне:

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України;

- виконувати вимоги, викладені в листі Департаменту містобудування та архітектури від 22.08.2017 № 7176/0/12-4/19-17;

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному чинним законодавством України;

- питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки;

- дотримуватися обмежень у використанні земельної ділянки, визначених у витязі з Державного земельного кадастру;

- питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міськради від 27.10.2011 № 384/6600 Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва (зі змінами та доповненнями);

- у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки;

- земельну ділянку в межах червоних ліній використовувати з обмеженням відповідно до вимог містобудівного законодавства.

Також, у пункті 4 рішення Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 попереджено землекористувача щодо використання землі не за цільовим призначенням, що тягне за собою припинення права користування нею відповідно до ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (п. 5 рішення Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391).

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що протягом чотирьох місяців відповідачем та третьою особою не було направлено позивачу рішення Київської міської ради №221/8391 від 27.02.2020, а тому 26.06.2020 позивач звернувся до відповідача та третьої особи листом №54-юр від 17.06.2020 про надання рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в оренду.

У відповідь на лист позивача №54-юр від 17.06.2020 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №05716-12100 від 08.07.2020 направлено рішення Київської міської ради №221/8391 від 27.02.2020, а також повідомлено про необхідність укладення договору з посиланням на положення Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві та необхідності направлення у місячний термін до Департаменту земельних ресурсів звернення:

- щодо отримання проекту договору оренди земельної ділянки, додавши фотофіксацію земельної ділянки, будівель і споруд, розташованими на ній;

- щодо здійснення розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, зазначивши інформацію про фактичне використання земельної ділянки, будівель і споруд згідно з КВЕД та наявність (відсутність) орендарів цих будівель і споруд, додавши оригінал витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, актуального на момент подачі відповідного звернення.

Також, листом №05716-12100 від 08.07.2020 третя особа інформувала позивача про те, що відповідно до пункту 7.8 Порядку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішення Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду зацікавленою особою не вчинено необхідних дій спрямованих на укладення договору, розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладення договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Повідомлено про право відповідача припинити використання земельної ділянки.

Листом №66-юр від 28.07.2020 позивач просив третю особу про підготовку проекту договору оренди та розрахунку по орендній платі за землю, разом з листом направив відповідні документи (фотофіксація будівель та споруд на земельній ділянці за адресою: вул. Чистяківська, 32 виконані за допомогою Google maps, Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку, Витяг з ЄДРПОУ).

18 вересня 2020 року третя особа надала нарочно представнику Приватного акціонерного товариства Отіс підготовлений проект договору оренди земельної ділянки та розрахунок орендної плати за земельну ділянку №НГО/2020-9837 від 17.08.2020. Докази передачі 18.09.2020 позивачу проекту договору в матеріалах справи відсутні, заперечення щодо обставин отримання проекту договору - 18.09.2020 сторонами не надано.

13 жовтня 2020 року позивач повернув проект договору оренди та направив на адресу відповідача та третьої особи лист №95-юр від 12.10.2020, в якому повідомив про не погодження з деякими умовами проекту договору оренди земельної ділянки, а також посилаючись на ст. 181, 184 Господарського кодексу України запропонував підписати договір з протоколом узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки або шляхом врахування умов позивача безпосередньо в тексті договору. Разом з листом направлено протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки в трьох екземплярах та підписаний зі сторони позивача проект договору оренди земельної ділянки. Докази направлення листа №95-юр від 12.10.2020 з протоколом розбіжностей та докази отримання відповідачем та третьою особою листа наявні в матеріалах справи.

В протоколі розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, позивачем викладено наступні розбіжності щодо укладання вказаного договору:

- п. 4.3 договору викладено в редакції орендаря наступним чином: У випадку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради, зазначеним у п. 1.1. цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Положення цього пункту не застосовуються у випадку порушенням орендодавцем, в тому числі, в особі уповноважених органів, що діють від його імені, умов рішень Київської міської ради та законодавства України;

- п. 4.9. договору викладено в редакції орендаря наступним чином: Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендодавець зобов`язується попереджувати про зміну банківських реквізитів у розумний строк до дати сплати орендодавцем орендного платежу. У разі неповідомлення орендаря про зміну банківських реквізитів орендодавця, орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату орендного платежу, при умові, якщо платіж було здійснено за старими банківськими реквізитами ;

- абзац 6 п. 8.4. договору викладено в редакції орендаря наступним чином: Забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику Департаменту земельних ресурсів ;

- п. 4.13. договору викладено в редакції орендаря наступним чином: У випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, що належало Орендарю та розташоване на Земельній ділянці, Орендар зобов`язаний забезпечити сплату орендної плати до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку, переходу або припинення права власності на об`єкт нерухомого майна ;

- абзац 5 п. 8.4. договору викладено в редакції орендаря наступним чином: письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину ;

- п. 11.3. договору викладено в редакції орендаря наступним чином: набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій Земельній ділянці, іншою особою ;

- абзац 14 п. 8.4. договору викладено в редакції орендаря наступним чином: забезпечити вільний доступ до земельної ділянки для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки ;

- п.8.7. договору орендар пропонує доповнити в наступній редакції: Сторони зобов`язані вирішувати майнові питання у встановленому законодавством України порядку. Пошкодження або знищення майна Орендаря можливе лише за умови викупу такого майна з мотивів суспільної необхідності у встановленому законодавством України порядку .

В подальшому, на лист позивача за вих. №95-юр від 12.10.2020 третя особа листом вих.№05716-21354 від 12.11.2020 не погодилась узгоджувати розбіжності, запропоновані в редакції позивача.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на те, що лист вих. №05716-21354 від 12.11.2020 третя особа відправила 14.11.2020, що підтверджується відміткою на конверті, а позивач отримав 19.11.2020. Докази отримання позивачем листа - 19.11.2020 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за доводами позивача, протягом 20 днів з моменту отримання належним чином оформленого та написаного договору оренди земельної ділянки і протоколу узгодження розбіжностей будь-якої відповіді стосовно запропонованих розбіжностей відповідач та третя особа позивачу не надали та будь-яких дій щодо врегулювання розбіжностей не вчинили, а тому умови в редакції протоколу розбіжностей прийняті в порядку ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Оскільки, протягом 20 днів жодної відповіді від відповідача або третьої особи не надійшло, позивачем направлено Департаменту земельних ресурсів та Київській міській раді лист №104-юр від 13.11.2020 про надання інформації про місце, час і дату нотаріального укладення договору оренди земельної ділянки з урахуванням протоколу розбіжностей. Докази направлення листав наявні в матеріалах справи.

Листом за вих.№05716-22570 від 03.12.2020 третя особа повідомила позивача, що забезпечення подальших дій щодо нотаріального посвідчення вказаного договору оренди позивачу необхідно погодити та направити до Департаменту.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що відповідачем та третьою особою не дотримано порядок укладення договору, не вчинено дій щодо врегулювання розбіжностей та не передано у двадцятиденний строк до суду розбіжності, а тому на підставі ч. 7 ст. 181 ГК України усі пропозиції позивача вважаються прийнятими. У зв`язку із викладеним, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили, договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:220:0001) для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вул. Чистяківській, 32 у Святошинському районі м. Києва, в редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частинами 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

За змістом ст. 144 Конституції України, ст. 12, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Також, відповідно до "в" ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже, вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки належить до компетенції Київської міської ради.

Відповідно до абз. 1 частин 1-2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, приписи якої кореспондуються зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі", визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі . При цьому, підставою набуття відповідного права є саме рішення ради, яке відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України лише оформляється договором як документом, що посвідчує право на земельну ділянку.

Так, рішенням Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 Про передачу земельної ділянки Приватному акціонерному товариству Отіс для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вул. Чистяківській, 32 у Святошинському районі м. Києва вирішено передати позивачу, за умови виконання п. 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 4,4791 га (кадастровий номер 8000000000:88:220:0001) у зв`язку з набуттям права власності на майно (свідоцтво про право власності від 29.03.2006, реєстрацію БТІ від 08.11.2006).

Таким чином, органом місцевого самоврядування висловлено волевиявлення на виникнення орендних земельних правовідносин, що зумовлює можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) позивачу шляхом укладення з ним відповідного договору оренди.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (надалі - Порядок), безпосередню участь у процедурі укладення договору оренди від імені Київської міської ради як орендодавця приймає Департамент.

У відповідності до п. 7.1 та п. 7.2 Порядку укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Київської міської ради. Департамент земельних ресурсів після набрання чинності рішенням Київської міської ради невідкладно направляє його зацікавленій особі та інформує про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки у місячний термін.

Зацікавлена особа, на користь якої прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки, зобов`язана у місячний термін після отримання повідомлення , визначеного пунктом 7.2 цього Порядку , звернутися до Департаменту земельних ресурсів з метою організації підготовки проекту договору оренди земельної ділянки. У зверненні обов`язково має бути посилання на рішення про передачу в оренду земельної ділянки та необхідність підготовки розрахунку по орендній платі за землю (п. 7.3. Порядку).

Таким чином, Київською міською радою постановлено рішення від 20.04.2017 №241/2463, яким передбачається, що Департамент земельних ресурсів уповноважений на вчинення відповідних дій для укладення договору оренди земельної ділянки з орендарем та зобов`язаний після набрання чинності рішенням Київської міської ради направити рішення позивачу та повідомити про необхідність укладення договору оренди у місячний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №54-юр від 17.06.2020 звертався до третьої особи щодо надання рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в оренду.

Водночас, рішення Київської міської ради №221/8391 від 27.02.2020 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив позивачу листом №05716-12100 від 08.07.2020, тобто після звернення позивача про надання рішення, що не відповідає визначеному п. 7.2. Порядку.

Відповідно до частини 3 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 187 ГК України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Схожі правові норми містяться у статтях 648, 649 ЦК України, до яких прямо відсилає норма статті 2 Закону України "Про оренду землі" у контексті правового регулювання відносин, пов`язаних з орендою землі.

Зокрема, відповідно до статті 648 і частини 1 статті 649 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України "Про оренду землі"). Наведене узгоджується з положеннями статей 125 та 126 ЗК України, якими унормовано, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 906/961/17).

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а, 04.04.2018 у справі № 539/1957/16-а).

Таким чином, переддоговірні відносини між сторонами з приводу розбіжностей щодо умов договору оренди землі можуть регулюватися положеннями статей 179, 181, 187 ГК України, оскільки це узгоджується з нормами статей 648, 649 ЦК України та статті 2 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Департамент земельних ресурсів протягом 14 робочих днів з дня надходження звернення зацікавленої особи готує проект договору оренди земельної ділянки, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, узгоджує із зацікавленою особою істотні умови договору. Проект договору оренди земельної ділянки візує керівник Департаменту земельних ресурсів. Додаткові погодження та/або візи, не передбачені цим Порядком, не допускаються (п. 7.4 Порядку).

Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється (п. 7.5 Порядку).

Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально (п. 7.7 Порядку).

Судом встановлено, що 31.07.2020 позивач повідомив листом №66-юр від 28.07.2020 Департамент про підготовку проекту договору оренди та розрахунку по орендній платі за землю. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0306211842093 представник Департаменту отримав поштове відправлення - 03.08.2020.

Водночас, Департамент передав позивачу проект договору оренди земельної ділянки та розрахунок орендної плати за земельну ділянку - 18.09.2020, що не відповідає умовам п. 7.4 та п. 7.5 Порядку щодо строків підготовки проекту договору та розрахунку розміру орендної плати.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач та третя особа звертали увагу, що позивачем було порушено строки направлення протоколу розбіжностей передбачені ч. 4 ст. 181 ГП України.

Листом №95-юр від 12.10.2020 позивач повернув проект договору оренди, оскільки не погодився з умовами проекту договору оренди земельної ділянки та посилаючись на ст. 181, 184 Господарського кодексу України запропонував підписати договір з протоколом узгодження розбіжностей до договору. Вказаний лист позивач направив 13.10.2020, що підтверджується копіями поштових квитанцій та описами вкладення в цінний лист №0305211936683 та №0305211936675.

Отже, позивачем направлено протокол розбіжностей з порушеннями строків, визначених ч. 4 ст. 181 ГПК України.

При цьому, судом враховано положення ч. 3 статті 179 ГК України про обов`язковість укладення договору та положення ч. 5 ст. 181 ГПК України щодо зобов`язання сторони, яка одержала протокол розбіжностей до договору, розглянути його протягом двадцяти дні.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача та третьої особи щодо порушення строків позивачем про направлення протоколу розбіжностей, оскільки статтею 181 ГК України не передбачено випадків відмови у розгляді протоколу розбіжностей до договору оренди, більш того частина 5 статті 181 ГК України визначає обов`язок сторони розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.

Разом з тим, суд відзначає, що лист №95-юр від 12.10.2020 разом з протоколами розбіжностей до проекту договору був отриманий відповідачем та третьою особою - 15.10.2020, про що свідчить наявні в матеріалах справи витяги з веб-сайту АТ Укрпошта про перевірку статусу відстеження поштових відправлень №0305211936683 та №0305211936675.

Однак, відповідь на лист позивача №95-юр від 12.10.2020 із запереченнями відносно пунктів договору викладених у протоколі розбіжностей (лист №05716-21354 від 12.11.2020), Департамент направив лише 14.11.2020, що підтверджується поштовою відміткою на конверті.

Таким чином, Департамент отримавши протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, заходів щодо врегулювання розбіжностей не вжив, неврегульовані розбіжності для вирішення суду у визначений законодавством двадцятиденний строк не передав.

Істотними умовами договору оренди землі стаття 15 Закону України Про оренду землі визначає об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дату укладення та строк дії договору оренди, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Також передбачається, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови

Згідно зі статтею 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджено Типовий договір оренди землі.

Дослідивши проект договору оренди земельної ділянки, направлений Департаментом, судом встановлено, що проект договору містив всі істотні умови, складався з 14 розділів та передбачав зазначення реквізитів сторін.

Як встановлено судом, заперечення позивача визначені у протоколі розбіжностей стосувалися п. п. 4.3., 4.9., 4.13., 8.4., 8.7., 11.3. проекту договору.

Так, у проекті договору, отриманого позивачем від Департаменту п.п. 4.3 викладено в наступній редакції:

У випадку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради, зазначеним у п. 1.1. цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки .

Водночас, позивачем запропоновано наступну редакцію п. 4.3. договору:

У випадку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради, зазначеним у п. 1.1. цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Положення цього пункту не застосовуються у випадку порушенням орендодавцем, в тому числі, в особі уповноважених органів, що діють від його імені, умов рішень Київської міської ради та законодавства України .

Суд відхиляє запропоновану позивачем редакцію п. 4.3. договору, оскільки у п. 7.8. Порядку передбачено, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду зацікавленою особою не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того у такому випадку Київська міська рада має право припинити використання земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.

Отже, третьою особою запропоновано редакцію пункту 4.3. договору оренди земельної ділянки, яка за змістом відповідає пункту 7.8. Порядку, а отже відповідає чинному законодавству, водночас запропонована редакція позивача в частині доповнення не узгоджується зі змістом типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Щодо п. 4.9 договору суд зазначає наступне.

Департаментом запропоновано п. 4.9 договору в наступній редакції: Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору. Орендар зобов`язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати .

Позивачем викладено пропозицію наступним чином: Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендодавець зобов`язується попереджувати про зміну банківських реквізитів у розумний строк до дати сплати орендодавцем орендного платежу. У разі неповідомлення орендаря про зміну банківських реквізитів орендодавця, орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату орендного платежу, при умові, якщо платіж було здійснено за старими банківськими реквізитами .

Форма типового договору оренди землі, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, не містить даної умови, отже сторони договору можуть врегулювати дану умову у відповідності з нормами цивільного та господарського законодавства.

За доводами позивача, в редакції запропонованій відповідачем пунктом 4.9. договору створюється неправомірна можливість з практично 100% імовірністю стягувати необґрунтовано високі штрафні санкції внаслідок односторонніх дій відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й засадам справедливості, добросовісності, розумності як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права.

Так, в п. 4.9. обидві сторони дійшли згоди, що Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору .

Однак, позивач зазначає, що в редакції запропонованій відповідачем пунктом 4.9. договору створюється неправомірна можливість з практично 100% імовірністю стягувати необґрунтовано високі штрафні санкції внаслідок односторонніх дій відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у пункті 4.9. договору не визначено умов щодо сплати штрафних санкцій у разі сплати орендної плати на інші реквізити, а отже твердження позивача ґрунтуються на припущеннях щодо можливої неправомірної поведінки відповідача.

Суд вважає, що п. 4.9. договору у редакції відповідача, викладена умова щодо необхідності уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати, яка відповідає критеріями справедливості, добросовісності, розумності, оскільки обов`язок здійснення орендної плати покладено на позивача, а тому позивач повинен переконатися щодо правильності реквізитів, на які сплачує кошти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення до договору запропонованої позивачем редакції п. 4.9.

Щодо абзац 6 п. 8.4. договору судом встановлено наступе.

Умови абз. 6 п. 8.4 договору у редакції Департаменту викладено наступним чином: Забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів .

Позивачем запропонована редакція: Забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику Департаменту земельних ресурсів .

Форма типового договору оренди землі, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, не містить такої умови, отже сторони договору можуть врегулювати її відповідно до норма чинного законодавства.

Судом встановлено, що у редакції Департаменту проект договору не передбачає визначення поняття "контролюючий орган".

Оскільки, діяльність контролюючих органів регулюється нормативно-правовими актами, які передбачають різний порядок надання доступу до місця здійснення діяльності суб`єкта господарювання, а тому, дійсно, викладена Департаментом редакція абз. 6 п. 8.4 проекту договору покладає на орендаря необґрунтованого обов`язку допускати неокреслене коло контролюючих органів до місця провадження господарської діяльності.

Суд вважає, що абз. 6 п. 8.4 проекту договору потребує конкретизації органів з відповідною компетенцією.

Однак, у запропонованій реакції позивача визначено Департамент земельних ресурсів, що свідчить про обмеження у здійсненні контролю за використанням та охороною земельної ділянки переданої позивачу в оренду.

Суд звертає на положення статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель , відповідно до ст.4 котрого, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

З огляду на викладене, враховуючи, що запропонована редакція позивача містить певні обмеження здійснення контролю за використанням та охороною земельної ділянки з боку одного органу - Департаменту земельних ресурсів КМД, інших редакцій з конкретизацією контролюючих органів сторонами не запропоновано, суд вважає за доцільне викласти абз. 6 пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки в редакції визначеній Департаментом у проекті договору оренди земельної ділянки.

Щодо абзац 14 п. 8.4. договору суд зазначає наступне.

Департаментом зазначено абзац 14 п. 8.4. договору у наступній редакції: Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки .

Позивачем у проекті розбіжностей визначено редакцію: Забезпечити вільний доступ до земельної ділянки для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки .

Форма Типового договору оренди землі, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, не містить даної умови, отже сторони договору можуть врегулювати цю умову відповідно до норм чинного законодавства.

Суд вважає вірним доводи позивача, що формулювання "забезпечити вільний доступ" надто широке і не розкривається у договорі чи нормативно-правових актах. Вказане формулювання може бути використане, як підґрунтя для незаконних вимог, в тому числі, вимог щодо "забезпечення вільного доступу" до інженерних мереж, що знаходяться під нерухомим майном, яке належить позивачу на праві власності, шляхом пошкодження або знищення такого майна. Вказані вимоги є незаконними і не будуть виконані в жодному разі без вирішення майнових питань у встановленому законодавством порядку (шляхом викупу майна з мотивів суспільної необхідності).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписи ст. 317, 319 Цивільного кодексу України вказують, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Частиною 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції".

Доцільно зауважити, що у п. 1 1.5 договору закріплене право орендодавця розірвати договір у разі невиконання орендарем п. 5.1 та п. 8.4 договору, що охоплює обов`язок виконання спірної умови.

Таким чином, суд вважає, що редакція позивача абз. 14 п. 8.4 договору, є більш деталізованою та доцільною, відповідає нормам чинного законодавства та спрямована на недопущення порушення законних прав та інтересів власника нерухомого майна.

Щодо п. 8.7. договору суд дійшов наступних висновків.

Позивач пропонує доповнити в наступній редакції: Сторони зобов`язані вирішувати майнові питання у встановленому законодавством України порядку. Пошкодження або знищення майна Орендаря можливе лише за умови викупу такого майна з мотивів суспільної необхідності у встановленому законодавством України порядку .

У проекту договору запропонованому у редакції Департаменту даний пункт відсутній.

Поряд з тим, форма типового договору оренди землі, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, не містить такої умови, а тому сторони вправі врегулювати її відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому; примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого манна, що на них розміщені.

Частинами 2-3 статті 4 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності закріплено, що викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що існує необхідність захисту своїх майнових прав на належне йому майно, його безпечного збереження та намагається врахувати ризики, пов`язані саме з обставинами, визначеними Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

Запропонована позивачем умова договору передбачатиме, що у разі наявності підстав для примусового знищення майна орендаря, законно розміщеного на орендованій земельній ділянці, взаємовідносини сторін регулюватимуться Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтовані доводи позивача, у зв`язку із чим задовольняє вимогу позивача в частині доповнення договору пунктом 8.7.

Окрім того, п. 4.13 проекту договору Департаментом запропоновано редакцію: У випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, що належало орендарю та розташоване на земельній ділянці, орендар зобов`язаний забезпечити сплату орендної плати до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку, переходу або припинення права оренди даної земельної ділянки .

Позивач запропоновано наступну редакцію: У випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, що належало орендарю та розташоване на земельній ділянці, орендар зобов`язаний забезпечити сплату орендної плати до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку, переходу або припинення права власності на об`єкт нерухомого майна .

Відповідно до абз. 5 п. 8.4 проекту договору третьою особою запропоновано редакцію: письмово повідомити орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також забезпечити сплату орендної плати до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку переходу або припинення права оренди даної земельної ділянки .

Редакція позивача: письмово повідомити орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину .

Також, абз. 5 п. 11.3 проекту договору Департаментом запропоновано наступну редакцію: Набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій Земельній ділянці, іншої особою. В такому випадку в договорі про відчуження об`єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, що є об`єктом цього договору, визначається суб`єкт (орендар за цим договором або новий власник об`єктів нерухомості), який сплачує орендну плату відповідно до розмірів, встановлених цим договором, та несе відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими цим договором для орендаря, до моменту державної реєстрації відповідного права на дану земельну ділянку на нового власника нерухомості .

Позивач вважає доцільним викласти абз. 5 п. 11.3 договору в редакції: Набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій Земельній ділянці, іншою особою .

Наведені вище п. 4.13, абз. 5 п. 8.4., абз. 5 п. 11.3 є пов`язаними між собою за змістом, а отже суд досліджує їх в сукупності.

Форма Типового договору оренди землі, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, не містить відповідних умов, отже сторони договору можуть врегулювати з урахуванням вимог винного законодавства.

Відповідно до положень частини 3 та 4 статті 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 ЦК визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 7.7 Порядку договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.

Таким чином, відчуження частини об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для внесення змін до договору оренди чи його розірвання, зважаючи на те, що договір у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд вважає, що зазначені пункти 4.13, абз. 5 п. 8.4., абз. 5 п. 11.3 договору у редакції Департаменту, не відповідають нормам чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість спірних пунктів договору у редакції позивача.

Заперечення відповідача в частині того, що значний час територіальна громада міста Києва не отримувала плати за користування позивачем земельної ділянки судом не приймається, оскільки зазначені обставини спростовуються наявними в матеріалах документами, зокрема, наданими позивачем податковими деклараціями та платіжними дорученнями про сплату коштів в період з 2018 року по 2020 рік.

З приводу інших посилань позивача та відповідача, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає, що вони не наводяться у рішенні, так як не покладаються судом в його основу. При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи наявність рішення Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 про передачу в оренду земельної ділянки Приватному акціонерному товариству Отіс , не погодження зі сторони відповідача протоколу розбіжностей та відсутність належним чином оформленого договору, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання укладеним договір оренди земельної ділянки між Приватним акціонерним товариством ОТІС та Київської міською радою у частковій редакції викладеній у прохальній частині позову є правомірними та обґрунтованими, у зв`язку із чим, підлягають частковому задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище наведене, з огляду на обставини встановлені судом та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ОТІС".

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеним між Приватним акціонерним товариством ОТІС (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, ідентифікаційний код 14357579) та Київської міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141), з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили, Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:220:0001 для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вул. Чистяківській, 32 у Святошинському районі м. Києва, в наступній редакції:

ДОГОВІР

оренди земельної ділянки

м. Київ

Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - Орендодавець , в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, що діє на підставі ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - з однієї сторони, та ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОТІС (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 14357579, місцезнаходження юридичної особи: 03062, місто Київ, вулиця Чистяківська, 32) - далі у тексті - Орендар , в особі генерального директора Колесника Сергія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, далі разом іменовані Сторони , уклали договір оренди земельної ділянки (далі у тексті - Договір) про нижченаведене:

1. Предмет Договору

1.1. Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором, для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності .

Реєстрація права власності на об`єкт оренди здійснюється згідно з Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень одночасно з державною реєстрацією права оренди.

2. Об`єкт оренди

2.1. Об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 27.02.2020 № 221/8391 та цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- кадастровий номер - 8000000000:88:220:0001;

- місце розташування - вулиця Чистяківська, 32 у Святошинському районі м. Києва;

- цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- вид використання - для обслуговування та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- розмір (площа) - 4,4791 га (чотири цілих чотири тисячі сімсот дев`яносто одна десятитисячна) га.

2.2. Відповідно до витягу з технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 27.07.2020 № 5271/86-20 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення Договору становить 54 873 589 (п`ятдесят чотири мільйона вісімсот сімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) гри 80 коп.

2.3. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

3. Строк дії Договору

3.1. Договір укладено на 10 (десять) років.

4. Орендна плата

4.1. Визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.

4.2. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

За частину Земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель, споруд, або їх частин, яка здається в оренду іншим суб`єктам, річна орендна плата встановлюється у розмірі 3,6 (трьох цілих шести десятих) відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за Земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за Земельну ділянку від 17.08.2020 №НГО/2020-9837 (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724) річна орендна плата за Земельну ділянку становить 1 832 722 (один мільйон вісімсот тридцять дві тисячі сімсот двадцять дві) грн 28 коп. на рік.

4.3. У випадку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради, зазначеним у п. 1.1. цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки.

4.4. Після закінчення періоду, за який сплачується орендна плата у подвійному розмірі, орендна плата розраховується та сплачується відповідно до п.п. 4.2. Договору.

4.5. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього Договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього Договору та з урахуванням п.п. 4.6. даного Договору.

4.6. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої Земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього Договору в частині розміру річної орендної плати Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

4.7. Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

4.8. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок UА548999980334109812000026009, код 18010600 в Казначействі України (ЕАП). Одержувач: УК у Святошинському р-ні м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

4.9. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов`язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.

4.10. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- Орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього Договору;

- стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

4.11. Контроль за виконанням умов договору та виявлення порушень здійснюється Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах компетенції, визначеної рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві .

4.12. У випадку викупу даної Земельної ділянки Орендарем, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації права власності на дану Земельну ділянку.

4.13. У випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, що належало Орендарю та розташоване на Земельній ділянці, Орендар зобов`язаний забезпечити сплату орендної плати до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку, переходу або припинення права власності на об`єкт нерухомого майна.

4.14. Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.

5. Умови використання Земельної ділянки

5.1. Умови збереження стану об`єкта оренди:

На Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням Земельної ділянки. Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення Земельної ділянки та внесення відповідних змін до Договору. Роботи по розробці проекту землеустрою щодо відведення сплачує Орендар.

6. Умови і строки передачі Земельної ділянки в оренду

6.1. Сторони підтверджують, що Земельна ділянка, яка є об`єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

6.2. Право на оренду Земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

7. Умови повернення Земельної ділянки

7.1. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої Земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2008 № 608.

8. Права та обов`язки Сторін

8.1. Орендодавець має право вимагати від Орендаря:

- використання Земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;

- своєчасного внесення орендної плати;

- дострокового розірвання цього Договору;

- відшкодування понесених збитків, в тому числі неодержаних доходів, відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього Договору.

8.2. Орендодавець зобов`язаний:

- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Земельною ділянкою;

- передати в користування Земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору.

8.3. Орендар має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору;

- за письмовою згодою Орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди;

- у разі розірвання цього Договору, за погодженням сторін, має право вимагати відшкодування нанесених збитків відповідно до чинного законодавства;

- після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього Договору, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк;

- переважне право на придбання у власність Земельної ділянки у разі її продажу.

8.4. Орендар зобов`язаний:

- приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, після державної реєстрації права оренди даної Земельної ділянки;

- використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельної ділянки у десятиденний термін замовити в установленому порядку витяг з технічної документації (довідку) про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки. Після одержання цього витягу (довідки) передати його (її) до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки, копію витягу з технічної документації, засвідчену в установленому порядку, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину;

- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику відповідних контролюючих органів.

- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед контролюючим органом, визначеним податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки про сплату орендної плати;

- дотримуватися правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051;

- виконати вимоги, викладені в листі Департаменту містобудування та архітектури від 22.08.2017 № 7176/0/12-4/19-17;

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної, проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному чинним законодавством України;

- питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством;

- забезпечити вільний доступ до земельної ділянки для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки;

- дотримуватись обмежень у використанні земельної ділянки, зазначених у витязі з Державного земельного кадастру;

- питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва (зі змінами і доповненнями);

- Земельну ділянку в межах червоних ліній використовувати з обмеженнями відповідно до вимог містобудівного законодавства;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.

8.5. Право на оренду Земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

8.6. Сторони також мають інші права і несуть інші обов`язки, визначені законодавством України.

8.7. Сторони зобов`язані вирішувати майнові питання у встановленому законодавством України порядку. Пошкодження або знищення майна Орендаря можливе лише за умови викупу такого майна з мотивів суспільної необхідності у встановленому законодавством України порядку.

9. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе Орендар.

10. Страхування об`єкта оренди

Сторони домовилися про те, що Орендар має право застрахувати об`єкт оренди.

11.Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору

11.1. Всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

11.2. Витрати, пов`язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього Договору, сплачує Орендар.

11.3. Договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Орендаря;

- ліквідації юридичної особи - Орендаря;

- набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій Земельній ділянці, іншою особою.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

11.4. Припинення Договору шляхом розірвання.

Договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання Земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує Земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (більше трьох місяців) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третім особам.

11.5. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов`язків, визначених у п.п. 5.1. та 8.4. цього Договору.

11.6. Розірвання цього Договору здійснюється в установленому законом порядку.

11.7. Поновлення Договору:

11.7.1. Після закінчення строку, на який укладено Договір, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення Сторонами письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.

У разі подання однією із сторін Договору заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору вона зобов`язана у той же день письмово повідомити іншу сторону про подання такої заяви.

11.8. У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Земельну ділянку на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов`язку щодо умов повернення Орендодавцеві Земельної ділянки Орендар зобов`язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.

11.9. Перехід права власності на орендовану Земельну ділянку до третьої особи, реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення Договору.

11.10. Зміна найменування сторін Договору, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до Договору та/або його переоформлення.

12. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання Договору та вирішення спорів

12.1. У разі невиконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.

12.2. У разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов`язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

12.3. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

12.4. Усі спори, що пов`язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.

12.5. Відносини сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законами України.

13. Суборенда Земельної ділянки

13.1. Орендар має право передати Земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку, встановленому чинним законодавством України.

13.2. Умови договору суборенди Земельної ділянки повинні обмежуватися умовами даного Договору і не суперечити йому.

14. Прикінцеві положення

14.1. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

14.2. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачує Орендар.

14.3. Цей Договір складений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у нотаріуса.

Київський міський голова

Орендар

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства ОТІС (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, ідентифікаційний код 14357579) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.03.2021.

Суддя О.В. Гулевець