Ухвала

від 30.03.2021 по справі 260/127/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 260/127/19

адміністративне провадження № К/9901/3726/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року

у справі № 260/127/19

за адміністративним позовом Управління міського господарства виконавчого комітету Мукачівської міської ради

до Західного офісу Держаудитслужби

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реглес-С.І.С."

про визнання протиправними та скасування наказу та висновку,

УСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року Управління міського господарства виконавчого комітету Мукачівської міської ради звернувся до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реглес-С.І.С.", де, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати Наказ Західного офісу Держаудитслужби від 28.12.2018 № 301 "Про початок моніторингу закупівель" в частині, що стосується процедури закупівлі UА-2018-09-05-002251-а "Будівництво системи водопостачання та каналізації по вул.Підгородська, ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 у м.Мукачево ; визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі "Будівництво системи водопостачання та каналізації по вул. Підгородська, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у м. Мукачево" в частині порушення вимог пунктів 1 та 4 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень."

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Висновок про результати моніторингу закупівлі "Будівництво системи водопостачання та каналізації по вул. Підгородська, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у м. Мукачево" від 17 січня 2019 року в частині порушення вимог пунктів 1 та 4 частини статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень. У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області задоволено, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у справі № 260/127/19 скасовано. В задоволенні адміністративного позову Управління міського господарства виконавчого комітету Мукачівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реглес-С.І.С.", про визнання протиправними та скасування наказу та висновку відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Управління міського господарства Мукачівської міської ради звернулося до Верхового Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року касаційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

Скаржнику надано строк десять днів з дня вручення копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

На усунення недоліків касаційної скарги скаржником подано клопотання, в якому просить поновити скаржнику строк звернення до суду.

Перевіривши доводи поважності пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в заяві та докази приєднанні до неї, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Під час повторної перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У касаційній скарзі як на підставу до відкриття касаційного провадження вказує пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Зазначаючи, що судом апеляційної інстанції застосовано висновок Верховного Суду висловлений в постанові 17 жовтня 2018 року у справі №826/11824/17. В той же час, позивач вказує, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі 935/3/7, від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16).

Як зазначає позивач, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16, від 16 травня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі 757/31606/15-ц.

Тобто, на думку скаржника, висновок Верховного Суду висловлений в постанові 17 жовтня 2018 року у справі №826/11824/17 та застосований судом апеляційної інстанції при вирішенні справи №260/127/19, стосується інших фактичних обставин справи.

В той же час, скаржник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України) зазначаючи при цьому, що відсутнім в контексті подібних правовідносин є висновки Верховного Суду саме в частині реалізації владних управлінських функцій суб`єктом владних повноважень, в даному випадку Західного офісу Держаудитслужби.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Всупереч вищенаведеного, скаржником не визначено конкретних правовідносин у справі та не конкретизовано норму права, яка стосується цих правовідносин та була застосована судами першої та (або) апеляційної інстанцій неправильно та потребує висновку Верховного Суду.

Оскільки скаржник не зазначає конкретних правовідносин, щодо яких виник предмет позову, а також не зазначає конкретно норму права щодо, яку застосовано судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано до цих правовідносин неправильно та щодо, якої відсутній висновок Верховного Суду, суд касаційної інстанції не приймає також твердження скаржника, що висновок який застосований судом апеляційної інстанції висловлений за інших фактичних обставин.

Скаржник в касаційній скарзі, ще однією підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано доводі позивача..

Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема:

1)суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини 2 статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої 4 частини 4 статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження та норму права, застосування якої необхідно перевірити, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску Управлінням міського господарства Мукачівської міської ради строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 260/127/19.

Касаційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 260/127/19 за адміністративним позовом Управління міського господарства виконавчого комітету Мукачівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реглес-С.І.С." про визнання протиправними та скасування наказу та висновку- повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова М.В. Білак А.В. Жук