Постанова

від 16.03.2021 по справі 904/2878/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року Справа № 904/2878/20

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів -Кощеєва І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі №904/2878/20 (суддя Петренко І.В., повне рішення складено 19.10.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Корд", м. Кривий Ріг

до

відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ

відповідача-2 Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради, с.Нива Трудова, Апостолівський район, Дніпропетровська область

про визнання права власності, скасування рішень державного реєстратора та скасування записів про державну реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі №904/2878/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АК Корд" задоволено, скасовані:

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46229463 від 30.03.2019, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства (далі - КП) "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В., на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №30951886 від 30.03.2019 про припинення права власності ТОВ"АК Корд" на майно та внесено запис про перехід права власності до Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Банк Камбіо" (об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225877812110);

запис №30951886 від 30.03.2019 про реєстрацію переходу права власності, припинення права власності та державну реєстрацію права власності за ПАТ "Банк Камбіо" на об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225877812110, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_4, прим.1, здійснений державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С. В.;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46227595 від 30.03.2019, прийняте державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В., на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено записи від 30.03.2019 про скасування реєстраційної дії іпотеки, а саме записи про: припинення іпотеки від 10.09.2014, а також скасовано реєстраційну дію обтяження - записів про припинення дії обтяження від 10.09.2014 року (об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225877812110);

запис від 30.03.2019 про скасування реєстраційної дії іпотеки: припинення іпотеки від 10.09.2014, здійснений державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В. (об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер нерухомого майна 225877812110);

запис від 30.03.2019 про скасування реєстраційної дії обтяження: припинення дії обтяження від 10.09.2014 року, здійснений державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В. (об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер нерухомого майна 225877812110);

визнано за ТОВ "АК Корд" право власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225877812110, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_4 прим.1;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин здійснення ПАТ "Банк Камбіо" відступлення права вимоги за договором від 08.09.2019 фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до віднесення банку до категорії неплатоспроможних банків та введення тимчасової адміністрації, з того, що скасування права власності позивача на спірне майно фактично є наслідком нікчемного правочину, відбулося без волі власника майна і без рішення суду, що суперечить принципу непорушності права власності, закріпленому у ст. 321 Цивільного кодексу України, а також з того, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним у розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та таким, що призведе до поновлення права власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 1.

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Банк Камбіо" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з`ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду встановленим обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення та в задоволенні позову відмовити;

- апеляційна скарга мотивована тим, що:

пріоритетними у цій справі є положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах;

грошові перекази є діями осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто їх можна віднести до правочинів у розумінні Цивільного кодексу України;

з аналізу положень ч. 1 - 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що обов`язок Фонду по збереженню активів банку реалізується шляхом забезпечення проведення Фондом протягом дії тимчасової адміністрації перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, зазначена норма стосується правочину, однією зі сторін якого є банк, щодо якого запроваджено тимчасову адміністрацію, тобто свідчить про те, що законодавець передбачив спеціальні норми, які визначають порядок віднесення до нікчемних правочинів, мета яких суперечить майновим інтересам банку, при цьому, Фонд чи його уповноважена особа можуть віднести до нікчемних як договір, так і правочини, пов`язані із залученням коштів;

недійсність правочинів неплатоспроможного банку, які містять ознаки нікчемності, встановлено законом, вони є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення (як під час тимчасової адміністрації, так і ліквідації) уповноваженою особою Фонду або Фондом, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку;

дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів вважаються правом Фонду чи його уповноваженої особи, що передбачено ст. 37, 38 Закону, а наслідки нікчемності правочинів (реституція) застосовується протягом всієї процедури ліквідації, оскільки Закон та Цивільний кодекс України не визначають таких строків;

незадовільний стан платіжної дисципліни банку та наступне віднесення банку до категорії неплатоспроможних свідчать про фінансову неспроможність банку виконати платіжні документи клієнтів/повернути вкладникам кошти, що обліковувались на депозитних рахунках;

зважаючи на якість кредитного портфелю банку, мали місце обґрунтовані ризики незадоволення кредиторських вимог клієнтів банку в процесі його ліквідації, проте внаслідок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним 22.11.2013 між ТОВ "Агро Південь-1" та ПАТ "Банк Камбіо", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здобули право вимоги до позичальника, забезпечене договорами іпотеки та застави і це безумовно свідчить про те, що названі особи отримали переваги (пільги) прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, у зв`язку з чим відповідний правочин є нікчемним в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 наведеного Закону;

на виконання обов`язку, передбаченого ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було проведено перевірку правочинів банку, за результатами якої виявлено правочини, що мають ознаки нікчемних на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

на час перерахування грошових коштів в рахунок оплати за відступлення прав вимоги постановою правління Національного банку України №510/БТ від 19.08.2014 для ПАТ "Банк Камбіо" було встановлено ряд обов`язкових обмежень в діяльності банку, зокрема, здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України, між тим, приймаючи безготівкове погашення зобов`язань за договором про відступлення прав вимог, банк порушив приписи, встановлені названою вище постановою Національного банку України, у зв`язку з чим такі операції є нікчемними, оскільки вони є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, тобто високоліквідних коштів банк не отримав;

неотримавши належного виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом отримання грошових коштів через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України та припинивши відповідне зобов`язання, банк відмовився від власних майнових вимог за кредитним договором, іпотечним договором, договором застави майнових прав, а тому такі операції є нікчемними відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону;

враховуючи зазначене, банк погіршив своє фінансове становище, що призвело до його неплатоспроможності, оскільки це унеможливило виконання ним своїх зобов`язань перед його клієнтами (вкладниками/кредиторами), внаслідок чого такі операції є нікчемними відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону;

банк, прийнявши виконання зобов`язань за договором про відступлення прав вимоги шляхом переобліку коштів з рахунків нових кредиторів банку в рахунок сплати коштів за відступлення, надав цим кредиторам переваги у вигляді зміни черговості погашення боргу, які прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що зазначено у п.7 ч.3 ст.18 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

залишки грошових коштів на депозитних рахунках фізичних осіб в сумі понад 200 000 грн не підпадають під встановлені державою гарантії, а значна сума загальних кредиторських вимог надавала підстави вважати, що існували ризики неможливості повного або часткового задоволення вимог кредиторів - фізичних осіб у випадку прийняття рішення щодо ліквідації банку;

укладення (проведення) нікчемних правочинів, а також проведення перерахунків коштів, відбувалося виключно з метою надання кредиторам можливості позачергово задовольнити свої грошові вимоги, оскільки станом на день вчинення нікчемних правочинів банк вже мав фінансові проблеми, у зв`язку із чим було призначено куратора Національного банку України та посилено контроль за діяльністю банку, і останній мав значні фінансові проблеми щодо виконання грошових зобов`язань;

ТОВ "Агро-Південь-1" уникнуло реального обов`язку виконувати зобов`язання за кредитним договором щодо фактичного повернення коштів банку;

-позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, прийнятим при повному, всебічному дослідженні та встановленні всіх обставин справи, з додержавнням норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що:

в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції;

вказівка ПАТ "Банк Камбіо" в наказі № 109 від 18.07.2018 про нікчемність правочинів не може встановлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема, для Державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради, ТОВ "АК Корд" чи інших осіб та порушувати право власності позивача на належний йому об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_4, приміщення 1;

здійснення державним реєстратором дій щодо скасування записів про проведену державну реєстрацію прав може здійснюватися виключно на підставі відповідного рішення суду;

державний реєстратор КП "Центр державної реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради, здійснивши на підставі внутрішнього наказу ПАТ "Банк Камбіо" №109 від 18.07.2018 (без рішення суду про застосування наслідків недійсності правочинів чи про скасування записів в Державному реєстрі) скасування записів про державну реєстрацію від 09.09.2014у, припинивши право власності ТОВ "АК Корд" та провівши державну реєстрацію права власності ПАТ "Банк Камбіо" на належне позивачу нерухоме майно, порушив вимоги ст.19 Конституції України, ч.3 ст. 10, ч. 5 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст.24, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є підставою для скасування відповідних рішень державного реєстратора і скасування здійснених ним реєстраційний записів;

факт укладення генерального кредитного договору від 22.11.2013, договору іпотеки від 28.11.2013, договору відступлення права вимоги від 08.09.2014 підтверджується відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву, відповідно, враховуючи приписи ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, дані обставини визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню;

у зв`язку з відступленням права вимоги правовідносини за генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013, індивідуальними кредитними угодами №26/11-2013 від 22.11.2013, №25/11-2013 від 25.11.2013, №32/05-2014 від 23.06.2014 для ПАТ "Банк Камбіо" є припиненими з 08.09.2014, ПАТ "Банк Камбіо" втратив права кредитора за даними договорами та пов`язаними (похідними) іпотечними договорами;

станом на 09.09.2014 ПАТ "Банк Камбіо" не мало права вимоги до ПП "Тенеріфф" (попереднього власника спірного майна), оскільки іпотечний договір №24/11-2013-11 від 28.11.2013 було змінено за згодою сторін шляхом заміни іпотекодержателя з "Банк Камбіо" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з відступленням банком права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 08.09.2014;

з огляду на зазначені вище обставини можливо дійти висновку про припинення у ПАТ "Банк Камбіо" права вимоги як кредитора за кредитними договорами у зв`язку з відступленням права вимоги та у подальшому повним виконанням зобов`язання, так і за іпотечним договором у зв`язку відступленням права вимоги, та у подальшому з повним виконанням основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою відповідно до приписів Цивільного кодексу України;

ПАТ "Банк Камбіо" не мало права вимоги до ПП "Тенеріфф" (попереднього власника спірного майна), оскільки відповідно до умов додаткового договору від 09.09.2014 ПАТ "Банк Камбіо" втратило статус іпотекодержателя по іпотечному договору від 28.11.2013, про що в Державному реєстрі містилися відповідні записи від 10.09.2014 та 11.09.2015, при цьому державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав, мав перевірити іпотечний договір на предмет його чинності, наявності зареєстрованих в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборон та іпотек згідно цих іпотечних договорів, однак державним реєстратором безпідставно зареєстровано право власності за банком на об`єкти нерухомого майна за договором іпотеки, який вже є припиненим та відповідно до якого банк не є іпотекодержателем;

погашення заборгованості за кредитними договорами в рамках укладеного договору відступлення права вимоги відбулось 11.09.2014, тобто до прийняття правлінням Національного банку України постанови №782 від 04.12.2014 "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних", внаслідок чого твердження банку про те, що операція і погашення кредитної заборгованості є штучною та відбулось коригування структури банківського балансу, оскільки кошти не відображалися ні у касі банку, ні на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку України, не можуть свідчити про нікчемність правочину;

ПАТ "Банк Камбіо" не доведено, яким саме чином укладення спірних правочинів вплинуло на платоспроможність банку або неможливість часткового чи повного виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, а також не наведено причинно-наслідкового зв`язку між укладенням спірних правочинів та ухваленням вказаної вище постанови Національного банку України про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних;

сплативши банку грошові кошти в рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором в рамках договору відступлення прав вимоги від 08.09.2014 в розмірі, узгодженому сторонами спірних правочинів, нові кредитори ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право на отримання задоволення своїх вимог не від банку, а від ТОВ "Агро Південь-1";

вищевказана постанова Національного банку України №510/БТ від 19.08.2014 не є загальнодоступною інформацією та представляє собою банківську таємницю, при цьому банком не надано доказів повідомлення ПП "Тенеріфф", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 щодо наявності вказаної постанови, тому станом на час здійснення розрахунків за договором про відступлення права вимоги від 08.09.2014, вказані особи не були обізнані щодо наявності застережень, встановлених зазначеною постановою;

здійснивши проведення розрахункової операції, банк своїми діями підтвердив наявність на рахунку платника необхідної суми коштів, про що свідчить відсутність заборони на проведення розрахункових операцій у відповідний спосіб, зі сторони уповноваженої особи-куратора, на яку, в силу приписів постанови правління Національного банку України №510/БТ від 19.08.2014, покладено обов`язок щодо здійснення контролю за операціями, які проводяться банком;

перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок у одному банку не є правочинами в розумінні ст.ст. 202, 204, 626 Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є банківськими операціями, тому не можуть визнаватися нікчемними, оскільки проведені на виконання цивільно-правових договорів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 поновлено ПАТ "Банк Камбіо" строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Камбіо" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі №904/2878/20, зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 26.01.2021.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.02.2021.

В судових засіданнях 16.02.2021 та 02.03.2021 оголошено перерви відповідно до 02.03.2021 та до 16.03.2021.

В судове засідання 16.03.2021 представники відповідача-1 та відповідача-2 не з`явилися, про розгляд даної справи повідомлені шляхом направлення на електронну адресу банку копії ухвали суду з зазначенням дати, місця та часу розгляду справи № 904/2878/20 та відповідача-2 - шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті суду.

03.03.2021 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 16.03.2021, без участі його представника.

В судовому засіданні 16.03.2021 прийнято вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з пояснень представників позивача та відповідача-1 і ними не оспорюється, між ТОВ "Агро Південь-1" та ПАТ "Банк Камбіо" укладено генеральний кредитний договір № 24/11-2013 від 22.11.2013, в рамках якого укладені індивідуальна кредитна угода № 26/11-2013 від 22.11.2013, індивідуальна кредитна угода № 25/11-2013 від 25.11.2013 та індивідуальна кредитна угода № 32/05-2014 від 23.06.2014.

28.11.2013 між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержателем) та ПП "Тенеріфф" (іпотекодавцем, який є майновим поручителем ТОВ "Агро Південь-1" за виконання кредитного договору) укладено договір іпотеки №24/11-2013-11 (а.с. 129-134 т.1), відповідно до п. 1.1. якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 1.

Згідно з п. 1.1. договору іпотеки під кредитним договором розуміють вказані вище генеральний кредитний договір та індивідуальні кредитні угоди.

08.09.2014 між ПАТ "Банк Камбіо" (первісним кредитором), фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (новими кредиторами) та ТОВ "Агро Південь-1" (боржником) укладено договір відступлення права вимоги (а.с. 122-128 т.1), відповідно до п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступив за плату новим кредиторам належні первісному кредитору права вимоги за кредитним договором, укладеним 22.11.2013 між ТОВ "Агро Південь-1" та ПАТ "Банк Камбіо", а нові кредитори замінили первісного кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та прийняли на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

Термін кредитного договору вживається у значенні перелічених вище генерального договору та індивідуальних кредитних угод.

09.09.2014 між ПАТ "Банк Камбіо" (первісним іпотекодержателем), фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (новими іпотекодержателями) та ПП "Тенеріфф" (іпотекодавцем) укладено додатковий договір до іпотечного договору від 28.11.2013 (а.с. 138-140 т.1), відповідно до якого преамбулу іпотечного договору № 24/11-2013-11 від 28.11.2013 викладено в іншій редакції, зокрема, вказаних вище фізичних осіб визначено у статусі нових іпотекодержателів, ПП "Тенеріфф" - у статусі іпотекодавця.

Заявами від 11.09.2015 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили про отримання грошових коштів в сумах 11 566 226 грн 34 коп. та 4 276 998 грн 24 коп., згідно з вказаним вище договором відступлення права вимоги від 08.09.2014, індивідуальними кредитними угодами в рамках генерального кредитного договору, про відсутність матеріальних та інших претензій до ТОВ "Агро Південь-1", яке є боржником за цими договорами, у зв`язку з чим просили зняти заборону відчуження та вилучити записи про обтяження та іпотеку у Державному реєстрі обтяжень, зокрема, на нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , власником якого є ТОВ "Тенеріфф", що передано в іпотеку за договором іпотеки № 24/11-2013-09.

Зазначені заяви нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за №№ 4320, 4319 (а.с. 141-144 т.1).

25.10.2018 між ПП "Тенеріфф" (продавцем), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (покупцями) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 116-119 т.1), відповідно до п. 1.1. якого продавець передав майно у власність покупцям, а покупці прийняли майно, а саме: ОСОБА_3 - Ѕ частку нежитлового приміщення; ОСОБА_4 - Ѕ частку нежитлового приміщення, і сплатили за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. вказаного вище договору нерухоме майно, що відчужується, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення під номером 1.

08.11.2018 між засновниками ТОВ "АК Корд" - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які внесли майно до статутного капіталу товариства, що підтверджується протоколом загальних зборів засновників товариства № 1 від 06.11.2018, та ТОВ "АК Корд" складено та підписано акт прийому-передачі майна до статутного капіталу товариства (а.с. 36 т.1), яким зафіксовано, що засновники товариства, які вносять майно до статутного капіталу товариства, передали нерухоме майно як внесок до статутного капіталу товариства в сумі 70 555 грн у вигляді нерухомого майна, яке їм належить.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно реєстраційної дії права власності №145637218 від 16.11.2018 (а.с. 37 т.1) ТОВ "АК Корд" з 13.11.2018 є власником об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 96,1кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 1.

Підставою виникнення права власності визначено вказаний вище акт приймання-передачі.

Представлений в матеріалах справи витяг з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна свідчить про те, що 30.03.2018 державним реєстратором КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46227595, на підставі якого було скасовано реєстраційну дію іпотеки, а саме записи про припинення іпотеки від 10.09.2014, а також скасовано реєстраційну дію обтяження - запису про припинення дії обтяження від 10.09.2014 на об`єкт нерухомого майна № 225877812110, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 ; прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46229463, на підставі якого було припинено право власності ТОВ "АК Корд" та одночасно зареєстровано за ПАТ "Банк Камбіо" право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Підставою для припинення права власності ТОВ "АК Корд", виникнення права власності у ПАТ "Банк Камбіо" та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором вказано: рекомендований лист про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, видавник: Укрпошта; повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1708, виданий: 21.09.2018, видавник: ПАТ "Банк Камбіо"; повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, серія та номер: 22/1717, виданий 21.09.2018, видавник: ПАТ "Банк Камбіо"; договір іпотеки, серія та номер: 24/11-2013-11, виданий 28.11.2013, видавник: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Чорна О.С.

В обґрунтування наявності підстав для визнання договору відступлення права вимоги від 08.09.2014 нікчемним, для винесення в подальшому державним реєстратором відповідних рішень та здійснення у Державному реєстрі вказаних вище реєстраційних дій, відповідач-1 посилається на те, що внаслідок погашення заборгованості за вказаним вище договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали переваги (пільги) прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, а також на те, що прийняттям безоблікового погашення зобов`язання за договором про відступлення права вимоги від 08.09.2014, банк порушив приписи, встановлені постановою правління Національного банку України № 510/БТ від 19.08.2014 для ПАТ "Банк Камбіо", а тому такі операції є нікчемними, оскільки є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, тобто високоліквідних коштів банк не отримав.

Обставини щодо прийняття державним реєстратором КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради вказаних вище рішень та здійснення на їх підставі записів про державну реєстрацію спірного нерухомого майна слугували визначальними для звернення ТОВ "АК Корд" до господарського суду з позовом про скасування вищезазначених рішень та записів.

За наслідками розгляду позову ТОВ "АК Корд" господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частиною 2 ст. 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін в силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

У даному випадку, дії з перерахування грошових коштів фізичних осіб на рахунок банку не є правочином, оскільки за своєю суттю є операцією з переказу коштів з одного рахунку на інший та не мають всіх складових елементів правочину.

Відтак, до цієї операції не можуть бути застосовані норми закону, що регулюють питання недійсності правочину, а саме статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Укладення договору і спосіб його виконання не є тотожним. Правочин є нікчемним згідно з п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у разі, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Проведення банком платіжної операції із перерахування коштів із поточного рахунку фізичних осіб в ПАТ "Банк Камбіо" не є правочином у розумінні положень ст.ст. 202, 626 Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є його виконанням, оскільки здійснюючи операції із перерахування коштів, банк не вчиняє окремих правочинів, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банку - резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493.

Дії щодо оплати фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 грошових коштів на підставі договорів про відступлення права вимоги не можуть бути віднесені до нікчемних на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому що не підпадають під визначені вказаною статтею підстави.

Отже, наведені скаржником обставини щодо обґрунтування нікчемності договорів відступлення права вимоги при вирішенні спору по даній справі не отримали підтвердження.

У постанові Національного банку України № 782 від 04.12.2014 "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних" не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів із поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 05.12.2018 у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 у справі №826/8273/16, у постанові Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 05.12.2018 у справі №911/380/15 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №755/7957/16-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 920/653/18.

З огляду на викладене, дії державного реєстратора щодо скасування записів про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна, а в подальшому реєстрації права власності на цей об`єкт за банком грунтуються на обставинах винесеного банком повідомлення про нікчемність вказаних вище договорів про відступлення права вимоги та застосування наслідків нікчемності, не мають правового підґрунття та є втручанням у право власності позивача.

Згідно ч.1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

За змістом ч. 1,2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття "власність", яке міститься в ч.1 ст.1 Першого протоколу, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі й не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", а відтак - як "власність" для цілей указаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений ст. 1 Першого протоколу ( справа Broniowski v. Poland, заява № 31443/96, пар. 98).

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Частиною 3 ст. 10 Закону визначено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 12 Закону відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 18 Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

З огляду на врегульований у статтях 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Частинами 1, 3, 5 ст. 26 Закону встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч.6 ст. 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 Закону).

За змістом ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, наведеними правовими нормами визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності.

У даному випадку, здійснення державним реєстратором дій щодо скасування записів про державну реєстрацію прав може здійснюватися виключно на підставі відповідного рішення суду.

Між тим, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність підстав для проведення державної реєстрації і скасування права власності та для реєстрації такого права на спірний об`єкт нерухомого майна.

Отже, скасування державним реєстратором реєстраційної дії припинення іпотеки та обтяження, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого припинено право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "АК Корд" та одночасно зареєстровано таке право за ПАТ "Банк Камбіо" на підставі повідомлення банка про нікчемність правочину не відповідає положенням наведених вище процесуальних норм.

Враховуючи, що банком було вжито заходи, які мали наслідком скасування записів про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна позивача, без наявності достатніх правових підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень на користь банку, про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за банком, а також про скасування права власності за ТОВ "АК Корд" на цей об`єкт.

Посилання скаржника на окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду у справі №826/1476/15 є необґрунтованими, оскільки відповідно до норм процесуального закону окрема думка не є обов`язковою для її застосування.

Доводи скаржника щодо застосування у даній справі правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 911/954/16, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у цій справі касаційним судом було встановлено ознаки нікчемності правочину, що був предметом розгляду справи, в якій було встановлено, що кредитор банку, набув майнові права банку на пільгових умовах шляхом відстрочення оплати на понад 10 років, що підтверджує очевидне порушення балансу майнових інтересів даного кредитора та майнових інтересів вкладників банку, які інвестували свої кошти в цей банк та якими банк розпорядився таким чином, що унеможливив повернення їх інвестицій до 2024 року. У зв`язку з цим, у справі № 911/954/16 та у даній справі не є подібними предмет спору та фактичні обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права.

Отже, доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної ПАТ "Банк Камбіо" необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі №904/2878/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 31.03.2021

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус