Рішення

від 19.03.2021 по справі 910/7078/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2021Справа № 910/7078/20

За позовомОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СР111" 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 4) ОСОБА_4 5) Реєстратора Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Реєстраційний центр" Кулик Олесі Сергіївни 6) Реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни 7) Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Костельнікової Тетяни Миколаївни 8) Дейнеко Кирила Олександровича; 9) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасії Сергіївни пророзірвання договору, визнання недійсними договорів, скасування рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_17 - представник за довіреністю;

ОСОБА_1

від відповідачів: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СР111", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраторі Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Реєстраційний центр" Кулик Олесі Сергіївни, реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни, державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Костельнікової Тетяни Миколаївни про:

- розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СР111", укладеного 28 грудня 2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СР111", укладеного 28 грудня 2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений від імені ОСОБА_1 ОСОБА_5 ;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників TOB "СР111" про зміну учасника TOB "СР111" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , оформленого протоколом № 2 від 28.12.2017 р;

- скасування реєстраційного запису від 29.12.2017 р. № 10681050001048347, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань філією Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Реєстраційний центр" у м. Києві щодо державної реєстрації зміни складу учасників TOB "СР111";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СР111", укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;

- визнання недійсним рішення учасника TOB "СР111" про зміну учасника TOB "СР111" з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі TOB "СР111" від 17.12.2018 р;

- скасування реєстраційного запису від 18.12.2018 р. № 10681070002048347, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальним підприємством "Правочин" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області щодо державної реєстрації зміни складу учасників TOB "СР111";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР111", укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР111" від ОСОБА_6 до ОСОБА_8 ;

- скасування реєстраційного запису від 06.05.2019 р. № 10681070004048347, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

У позовній заяві було наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на фінансове становище позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СР111", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраторі Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Реєстраційний центр" Кулик Олесі Сергіївни, реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни, державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Костельнікової Тетяни Миколаївни про розірвання договорів, визнання недійсними договорів, оскарження рішень загальних зборів та скасування реєстраційних записів залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше ніж до 22.06.2020.

23.06.2020 через загальний відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розміру судового збору з 23 122, 00 грн до 2 139, 84 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07.08.2020 та зобов`язано позивача сплатити судовий збір за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва в розмірі 2 652, 59 грн в строк до 17.07.2020, докази оплати надати суду.

23.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-7 надійшла інформація про неотримання ним позовної заяви та неможливість підготувати відзив на позовну заяву.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 07.08.2020 представник позивача надав усні пояснення та повідомив, що не отримав ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.07.2020.

З огляду на те, що станом на 07.08.2020 позивачем не надано доказів оплати судового збору на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі в розмірі 2 652, 59 грн, суд дійшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

10.08.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли документи про усунення недоліків, зокрема - квитанція про оплату судового збору № 88250 від 07.08.2020 на суму 2 652, 59 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 продовжено розгляд справи № 910/7078/20, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 07.10.2020.

31.08.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-7 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, а 07.09.2020 відповідачем-4 долучені письмові пояснення.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 07.10.2020 представник позивача надав усні пояснення, наполягав на задоволенні клопотання про витребування доказів та просив вжити заходи забезпечення позову.

Відповідачі явку уповноважених представників у підготовче судове засідання 07.10.2020 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів суд дійшов висновку, що заявлені до витребування докази мають суттєве значення для вирішення спору, а тому клопотання позивача про витребування підлягає задоволенню.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, неявку представників відповідачів, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 30.11.2020.

27.10.2020 Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація на виконання вимог суду долучила копії матеріалів реєстраційної справи ТОВ "СР111".

Судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

Крім того, безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 30.10.2020 представник позивача заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, неявку представників відповідачів, заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання згідно зі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 04.12.2020.

03.12.2020 через загальний відділ діловодства суду позивачем заявлено про забезпечення позову з урахуванням поданої раніше заяви про збільшення позовних вимог.

Ознайомившись із заявою позивача про збільшення розміру позовних вимог суд дійшов висновку, що фактично йде мова про зміну предмета позову та про залучення в якості співвідповідачів ОСОБА_9 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасії Сергіївни.

Враховуючи те, що дії позивача зі зміни предмету позову не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача до розгляду, а спір у справі буде вирішений з урахуванням заяви від 30.10.2020.

Суд також вирішив залучити до участі в справі як співвідповідачів - ОСОБА_9 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасію Сергіївну.

Крім того, з урахуванням прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та залучення до справи співвідповідачів, суд вирішив задовольнити клопотання позивача про забезпечення позову, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

Зважаючи на наявні у матеріалах справи фактичні дані, а також з огляду на залучення до участі в справі співвідповідачів, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання з метою дотримання прав та інтересів учасників справи до 29.01.2021.

16.01.2021 Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та перенесено підготовче судове засідання у справі на 12.02.2021.

Позивач та його представник безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 12.02.2021 надали усні пояснення та не заперечували проти призначення справи до розгляду по суті.

Відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що в судовому засіданні 12.02.2021 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що не вирішених заяв та клопотань у справі не залишилося, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 19.03.2021.

Безпосередньо в судовому засіданні 19.03.2021 позивач та його представник наполягали на задоволенні заявленого позову та не заперечували проти розгляду спору по суті за відсутності уповноважених представників відповідачів.

Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання 19.03.2021 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, ухвали суду були надіслані за адресою відповідачів, яка міститься у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, оскільки відповідачів було належним чином повідомлено про судове засідання та останніми, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні 19.03.2021 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2017 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю СР 111 , єдиним засновником та, як наслідок, учасником якого є позивач - ОСОБА_1 . Вказане підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.2019 за № 1004913228, надалі - витяг № 1004913228.

В рахунок формування статутного капіталу ТОВ СР111 ОСОБА_1 було внесено нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Вклад ОСОБА_1 в статутний капітал ТOB С 111 було оцінено в 1 072 225,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі від 27.12.2017 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 152631149 від 15.01.2019.

28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТOB СР111 , надалі - Договір. Відповідно до п. 1. Договору продавець передає належну йому частку в статутному капіталі TOB "СР111" розміром 100% у власність Покупця, а Покупець приймає частку та зобов`язується оплатити її вартість в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Продаж частки здійснюється на умовах цього договору та відповідно до вимог чинного законодавства України.

За п. 2.1 Договору сторони домовилися, що купівля частки Товариства за цим договором здійснюється за ціною, у національній валюті, яка складає 1 072 225, 00 грн., що є еквівалентом 38 500,00 доларів США за курсом НБУ на 22.12.2017 р. (27,85 грн./дол.).

Пунктом 2.2 Договору передбачене що з моменту підписання цього договору, але не раніше здійснення Покупцем повного розрахунку згідно статті 3 Договору, до Покупця переходять всі права та обов`язки Товариства.

Згідно з п. 3.1 Договору Покупець перераховуй у безготівковій формі грошові кошти на рахунок Продавця згідно графіку, який є Додатком № 1 до договору, надалі - Додаток.

В Додатку сторони погодили Графік платежів за Договором, який передбачає сплату вартості проданої частки в статутному капіталі TOB "СР111" частинами за загальний період з 30.12.2017 до 30.06.2018.

Оплата мала бути проведена у гривні за курсом НБУ на дату оплати кожного траншу на рахунок ОСОБА_1 , вказаний в п. 2.3 Договору.

За п. 4.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

Однак, як стверджує позивач, станом на дату подачі позовної заяви Покупець своїх зобов`язань за Договором не виконав та не сплатив ОСОБА_1 визначені договором кошти.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правовою природою договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР111" від 28.12.2017 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, і також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцеві за одержану від продавця річ.

Предметом договору купівлі продажу згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України Можуть бути майнові права.

За ст. 167 Господарського кодексу України (далі також ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк і термін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З аналізу норм ст.ст. 638, 655-657, 689, 691, 692 ЦК України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов`язок з оплати товару є основним обов`язком покупця. Отже, порушення покупцем обов`язку щодо оплати фактично переданої частки є істотним порушенням договору.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 923/682/16, постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/4892/17, від 04.12.2018 у справі № 911/3494/16.

Так, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 .умов Договору стосовно оплати проданої ОСОБА_1 частки в статутному капіталі TOB С111 , ОСОБА_1 завдано шкоди, яка значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на отримання визначеної суми коштів у конкретно визначений проміжок часу.

Викладене свідчить про істотне порушення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28 2.2017 р. в частині здійснення оплати за Договором, що є підставою для розірвання вказаного Договору.

Крім того, як зазначає позивач, з витягу № 1004913228 вбачається, що частка позивача в статутному капіталі TOB "СР111" була продана знову, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості 18.12.2018.

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 звернувся до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із запитом на отримання документів, що знаходяться в матеріалах реєстраційної справи TOB СР111 , а саме договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB CР111 від 28.12.2017, протоколу загальних зборів учасників TOB СР111 про зміну учасника TOB СР111 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB CP111 , укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , рішення учасника TОB СР111 про зміну учасника TOB СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 .

На вказаний запит Відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації було надано відповідь та завірені копії наступних документів:

- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017 (надалі також Договір № 2);

- протокол № 2 загальних зборів учасників TOB СР111 від 28.12.2017 p. про зміну учасника TOB СР111 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

- акт приймання-передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 від 17.12.2018;

Після отримання вказаних документів позивачу стало відомо, що в матеріалах реєстраційної справи TOB СР111 знаходиться інший договір купівлі-продажу частки, ніж той, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, 27.12.2017 р. ОСОБА_1 видав ОСОБА_10 довіреність, посвідчену ПН КМНО Волковою С.М., реєстровий номер 802, на представлення інтересів ОСОБА_1 (надалі також Довіреність № 802).

Як вже було вказано вище, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 було укладено ОСОБА_1 самостійно на визначених останнім умовах.

Разом з тим, до Комунального підприємства Hовоград-Волинської міської ради Реєстраційний центр для проведення реєстраційної дії, а саме зміни учасника TOB СР111 з ОСОБА_1 на ОСОБА_11 , 28 12.2017, було подано Договір № 2 за підписом ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

Позивач вважає, що умови договору № 2 суттєво відрізняються від договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеному ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; викладені з перевищенням ОСОБА_5 повноважень, наданих довіреністю № 802, та суперечать волевиявленню ОСОБА_1 , викладеному в укладеному останнім договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017, а також містять інформацію, що не відповідає дійсності.

Так, ОСОБА_1 погоджено продаж частки в статутному капіталі TOB СР1 11 за 1 072 225, 00 грн., сплата яких мала бути проведеш до 30.06.2018, а не 50 000,00 грн, які нібито були сплачені до укладення договору, як це зазначено в п.п. 3, 4 Договору № 2.

Державна реєстрація зміни учасника TOB СР111 ОСОБА_1 може бути проведена виключно після здійснення повної оплати частки позивача в сумі 1 072 225, 00 грн. (п.п. 2.2, 3.2 договору купівлі-продажу частки від 28.12.2017).

Позивач же зауважує, що не отримував ніяких коштів ні до 28 грудня 2017, ні 28 грудня 2017 ні від ОСОБА_2 , ні від ОСОБА_6 . Також, позивач не уповноважував ніяких осіб на отримання належних йому коштів.

Довіреністю № 802 лише уповноважено ОСОБА_6 здійснювати продаж належної позивачу частки в статутному капіталі TOB СР111 , однак в межах наданих довіреністю повноважень, до яких не входить повноваження укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 .

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (за приписами ст.16 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Також суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (ст. 238 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За приписами ст.1 Закону України "Про господарські товариства" підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Законодавчі акти, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, передбачають можливість переходу права на частку у статутному капіталі товариства, яка належить його учаснику, до інших осіб.

Такий перехід може відбутись як за волевиявленням учасника (продаж, дарування, міна частки тощо), так і з інших, незалежних від волевиявлення учасника підстав (звернення стягнення на частку, перехід права на частку до спадкоємців тощо).

Об`єктом відчуження є сукупність корпоративних прав та обов`язків, пов`язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення). При цьому розмір відчужуваної частки визначає обсяг окремих корпоративних прав, які переходять до нового власника частки.

Що ж стосуються вкладів учасників до статутного капіталу товариства, то їх власником з моменту внесення стає саме товариство. Відчуження учасником товариства частки у статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Суд зазначає, що особа, яка придбала частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у встановленому порядку, одночасно отримує право на участь у вказаному товаристві. Так само учасник, який у повному обсязі відступив належну йому частку статутного капіталу на користь іншої особи (осіб), припиняє свою участь у товаристві.

Зважаючи на п. 1 ст. 147 Цивільного кодексу України та інші загальні норми цивільного законодавства, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю може відчужуватись на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни та інших правочинів, наслідком яких є перехід права на відчужувану частку (її частину) від однієї особи до іншої (інших).

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог до змісту та форми правочинів (договорів) про відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Тому при укладенні таких договорів необхідно керуватись загальними нормами цивільного законодавства з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами, зокрема, Законом України "Про господарські товариства".

Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена лише після повної її сплати (внесення вкладу у повному обсязі) учасником, який її відчужує (ст. 53 Закону "Про господарські товариства"). У випадку часткової оплати частки, частка може бути відчужена лише у тій частині, у якій вона вже сплачена.

Для договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю закон прямо не вимагає дотримання певної форми, але виходячи з загальних норм цивільного законодавства, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочин, який укладається між фізичною та юридичною особою, а також між двома фізичними особами на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі. Правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Закон не вимагає нотаріального посвідчення договорів про відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Разом з тим відчуження частки у статутному капіталі тягне за собою внесення та державну реєстрацію відповідних змін до статуту товариства, а також відомостей про товариство, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Договір про відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю має бути укладений з дотриманням загальних умов дійсності правочину та встановлених законом вимог до правочинів конкретного виду (купівлі-продажу, міни, дарування тощо). Як вже зазначалось судом, при укладенні договору купівлі-продажу повинна бути дотримана вимога щодо письмової форми та зазначення усіх істотних умов договору, якими є ціна та об`єкт продажу.

Однак, з огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, умови договору № 2 суперечать внутрішній волі ОСОБА_1 , яка чітко викладена в договорі купівлі-продажу частки учасника ТOB СР111 від 28.12.2017, та передбачає здійснення оплати частки ОСОБА_1 в ТОВ СР111 в розмірі 1 072 225, 00 грн, а не 50 000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Зважаючи на те, що умови Договору № 2 суперечать внутрішній волі ОСОБА_1 , тоді договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017, підписаний ОСОБА_5 , має бути визнаний недійсним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017, було прийнято рішення загальних зборів TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , що було оформлено протоколом №2 від 28.12.2017.

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи на підставі вказаного рішення загальних зборів TOB СР111 була проведена реєстратором Філії Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Реєстраційний центр" у місті Києві Кулик Олесею Сергіївною 29.12.2017, реєстраційний запис № 10681050001048347, що вбачається з витягу № 1004913228.

За ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Частиною 1 ст. 190 ЦК України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Частки у статутному капіталі товариств при відчуженні за договорами купівлі-продажу є у розумінні приписів ч. 1 ст. 190 ЦК України майном з особливим правовим режимом, оскільки з набуттям права власності на них особа набуває корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю, а з припиненням права власності на частки - втрачає корпоративні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. За ч. 4 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення доплаченого товару. З огляду на те, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28 12.2017 був укладений з умовою проведення покупцем повного розрахунку за частку частинами, то такий договір містить ознаки договору продажу товару в кредит. Таким чином, продавець вправі порушити питання про повернення неоплаченого покупцем товару - частки у статутному капіталі TOB СР111 у зв`язку із простроченням його оплати.

Окрім того, ч. 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець набуває всі права та обов`язки Учасника Товариства з моменту виконання статті 3 цього договору та, реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, що пов`язані з відчуженням частки за Договором.

П. 5.2 Договору передбачено що з дня переходу до Покупця права власності на частку у статутному капіталі Товариства до останнього переходять всі права та обов`язки Продавця, як учасника Товариства.

За п. 6.1 Договору продавець втрачає всі права та обов`язки Учасника Товариства з моменту фактичного виконання всіх умов цього договору і вимог законодавства України, що пов`язані із відчуженням частки за цим договором.

Згідно з п. 3.2 Договору після повного розрахунку Покупцем за частку Товариства до Покупця переходять всі права та обов`язки Товариства.

Виходячи з системного аналізу вказаних положень чинного законодавства та Договору, вбачається, що ОСОБА_2 набуває прав учасника TOB СР111 , та відповідно може бути прийнято рішення про зміну учасника TOB СР111 , виключно після здійснення повної оплати ОСОБА_1 частки в статутному капіталі TOB СР111 .

Позивач втратив право власності на частку у статутному капіталі TOB СР111 з моменту внесення державним реєстраторам відповідних змін до відомостей про товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно ОСОБА_1 як учасника товариства, а отже - втратив корпоративні права як учасник товариства. відновлення порушених корпоративних прав позивачеві можливе лише шляхом припинення корпоративних правовідносин ОСОБА_2 як учасника TOB СР111 та застосування механізму поновлення у цих корпоративних правовідносинах ОСОБА_1 .

Отже, після розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28. 12.2017, укладеного від імені ОСОБА_1 ОСОБА_5 , наявні підстави для захисту права позивача шляхом скасування рішення загальних зборів TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_12 на ОСОБА_2 , оформленого протоколом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 24.11.2015 у справі №916/4694/14, від 22.06.2016р. у справі №910/27234/14.

Стосовно позовних вимог про скасування реєстраційного запису від 29.12.2017 № 10681050001048347 суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як вказано вище, станом на дату подачі даного позов ОСОБА_2 не здійснив оплати частки в статутному капіталі TOB СР111 , а тому не набув прав учасника TOB СР111 .

Однак, як вбачається з Витягу № 1004913228, 29.12.20 7 державним реєстратором філії Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради Реєстраційний центр у місті Києві було здійснено державну реєстрацію зміни складу учасників TOB СР111 , а саме змінено учасника ОСОБА_1 на ОСОБА_11 .

П. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в редакції чинній станом на 29.12.2017) передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

З огляду на те, що суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним протоколу Загальних зборів учасників TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , які стани підставою для здійснення державної реєстрації зміни учасника TOB СР111 , вказане має наслідком недійсність проведення реєстраційних дій 29.12.2017.

За приписами ч. 2 ст. 25 Закону України Пре державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державною реєстрі або скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Зважаючи на викладене, вимога про скасування реєстраційного запису від 29.12.2017 № 10681050001048347 є похідною від вимог про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017 та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017, скасування рішення загальних зборів TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та підлягає задоволенню.

Аналогічно позиції дотримується також Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 918/13/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16 липня 2019 року у справі № 911/1936/18.

Також, як вбачається з Витягу № 1004913228, 18 грудня 2018 державним реєстратором КП Правочин Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Новік Н.Ю . було здійснено державну реєстрацію зміни складу або інформації про засновників. За результатами здійснення вказаної реєстраційної дії учасника TOB СР111 ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників, а ОСОБА_6 включено до складу учасників TOB СР111 .

Із загальних засад відчуження частки в статутному капіталі, вбачається, що зміна складу учасників TOB СР111 відбулася у зв`язку з укладенням між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 .

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Зважаючи на викладені вище обставини, ОСОБА_2 не був та не є власником частки в статутному капіталі TOB СР111 , а тому не мав права укладати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 .

За ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із системного аналізу ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст. 658 ЦК України та ч. 1 ст. 628 ЦК України вбачається, що продаж товару продавцем, який не є власником такого товару, суперечить ст. 658 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB CP111 , укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , підлягає задоволенню.

Аналогічної позиції притримується також Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 липня 2019 року у справі № 911/1936/18.

У зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , було прийнято рішення учасника TOB СР111 стосовно зміни учасника ТОВ СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 .

Вказане рішення має бути визнане недійсним, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 37 Закою України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються s урахуванням положень частини першої цієї статті

За ст. 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Так, приймати рішення стосовно діяльності товариства з обмеженою відповідальністю мають право виключно учасники товариства. Разом з тим, рішення учасника TOB СР111 на підставі якого було змінено учасника TOB СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 було прийнято особою, яка (беручи до уваги викладену вище інформацію) не є учасником TOB СР111 .

Рішення учасника товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Для визнання недійсним рішення необхідно встановитии факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.

Так, зважаючи на те, що рішення стосовно зміни учасника TOB СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 було прийнято особою, яка не є учасником TOB СР111 , та відповідно не має права приймати будь-які рішення, що стосуються ТOB СР111 , вказане рішення є похідним від договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , який позивач просить визнати недійсним, та порушує права ОСОБА_1 як учасника TOB СР111 , то рішення стосовно зміни учасника TOB СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Для здійснення реєстраційної дії - зміни складу учасників TOB СР111 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у відповідності до ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було подано акт приймання - передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 від 17.12.2018

Так, відповідно до пл. г п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону У країни Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та і громадських формувань (чинної на дату подання акту приймання - передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 від 17.12.2018) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Справжність підписів на документі, означеному в підпункті "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально.

Отже, передача частки за актом приймання-передачі та надання для реєстрації акту є самостійною підставою для зміни відомостей про розмір статутного капіталу, розмір часток чи складу учасників.

Згідно ч. 2 ст. 5 ПІК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 у справі №6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права та цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам спричиненим цим порушенням.

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту повинен бути не лише таким, що передбачений законом (статтею 392 Цивільного кодексу України), а й "ефективним" в розумінні положень Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Зважаючи на викладене та враховуючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а також передбаченої чинним законодавством можливості реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі, на підставі лише нотаріально посвідченого акту приймання-передачі, тоді визнання недійсний акта приймання - передачі частки з статутному капіталі TOB СР111 від 17.12.2018 є ефективним та необхідним способом захисту прав позивача.

Аналогічна позиція викладень в Постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 911/1936/18.

Як вказано вище, станом на дату подачі даного позов ОСОБА_2 не здійснив оплати частки в статутному капіталі TOB СР111 , а тому не набув прав учасника TOB СР111 .

Однак, як вбачається з Витягу № 1004913228, 18.12.2018 державним реєстратором КП Правочин Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Новік Н.Ю. було здійснено державну реєстрацію зміни складу учасників TOB СР111 , а саме: змінено учасника TOB СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 - реєстраційний запис № 10681070002048347.

Розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 18.12.2017; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеному від імені ОСОБА_1 ОСОБА_5 ; визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB CP111 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; визнання недійсним рішення учасника ТОВ СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 , визнання недійсним акту приймання - передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 від 17.12.2018, що стали підставою для здійснення державної реєстрації зміни учасника TOB СР111 з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 , про що заявлено у позові, мають своїм наслідком недійсність проведення реєстраційних дій 18.12.2018 та необхідність скасування реєстраційного запису № 10681070002048347, як така, що є похідною від вказаних вище документів та дій.

Зважаючи на викладене, вимога про скасування реєстраційного запису від 18.12.2018 № 10681070002048347 підлягає задоволенню.

Стосовно вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 суд дійшов наступних висновків.

22.05.2019 позивачем знову було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1005363515, надалі-витяг № 1005363515.

Як вбачається з витягу № 1005363515, 06.05.2019 p., державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Костельніковою Тетяною Миколаївною проведено державну реєстрацію зміни учасника TOB СР111 з ОСОБА_6 на ОСОБА_15 .

Із загальних засад відчуження частки в статутному капіталі, вбачається, що зміна складу учасників TOB СР111 відбулася у зв`язку з укладенням між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу частки в статутному капітал TOB СР111 .

Оскільки, ОСОБА_3 не був та не є власником частки в статутному капіталі TOB СР111 (як це було встановлено судом раніше), тому він не мав права укладати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України під ставова недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Зважаючи на викладене, визнання недійсними попередніх договорів та скасування попередніх реєстраційних дій - позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 підлягає задоволенню.

Для здійснення реєстраційної дії - зміни складу учасників TOB СР111 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , у відповідності до ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було подано акт приймання - передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 . Оригінал знаходиться в матеріалах реєстраційної справи TOB СР111 .

Зважаючи на викладене вище та враховуючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а також передбаченої чинним законодавством можливості реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі на підставі лише нотаріально посвідченого акту приймання-передачі, акт приймання-передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 має бути визнаний недійсним на підставах, викладених раніше у цьому рішенні суду стосовно визнання недійсним акту приймання-передачі від 17.12.2018.

Крім того, розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 від 28.12.2017 p.; визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капітал TOB СР111 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; визнання недійсним рішення учасника TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 , визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 від 17.12.2018, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB СР111 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ; визнання недійсним рішення учасника TOB СР111 про зміну учасника товариства з ОСОБА_3 на ОСОБА_8 , визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі TOB СР111 від ОСОБА_3 на ОСОБА_8 , що стали підставою для здійснення державної реєстрації зміни учасника TOB СР111 з ОСОБА_3 на ОСОБА_8 , про що заявлено позивачем у позові, мають своїм наслідком недійсність проведення реєстраційних дій 06.05.2019 та необхідність скасування реєстраційного запису № 10681070004048347, як дії, яка є похідною від вказаних вище документів та дій.

Зважаючи на викладене, вимога про скасування реєстраційного запису від 06.05.2019 № 10681070004048347 підлягає задоволенню.

Крім того, під час розгляду справи судом, 27.10.2020 року, представнику позивача, стало відомо про те, що частка в статутному капіталі TOB СР111 була продана ОСОБА_4 ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу №04/05/2020 частки у статутному капіталі TOB СР111 від 24.04.2020, що підтверджується також отриманим ОСОБА_1 . Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.10.2020 (надалі також Витяг від 28.10.2020).

Частка ОСОБА_4 була передана ОСОБА_9 за актом прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ СР111 від 04.05.2020 року. А 04.05.2020 року приватним нотаріусом КМНО Литвин A.C. було здійснено державну реєстрацію зміни складу або інформації про засновників. За результатами здійснення вказаної реєстраційної дії учасника TOB СР111 ОСОБА_14 було виключено зі складу учасників, а Дейнеко включено до складу учасників TOB СР111 , що вбачається з Витягу від 28.10.2020 року.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 не був та не є власником частки в статутному капіталі ТОВ "СР111", а тому він не мав права на укладення договору купівлі-продажу № 04/05/2020 від 24.04.2020. Вказаний договір, акт приймання-передачі частки в статутному капіталі від 04.05.2020 суд визнає недійсними, а реєстраційний запис № 10681070005048347 від 06.05.2020 підлягає скасуванню з підстав, викладених судом у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідачів.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2 . Розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СР111", укладений 28 грудня 2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СР111", укладений 28 грудня 2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений від імені ОСОБА_1 . ОСОБА_16 .

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників TOB "СР111" про зміну учасника TOB "СР111" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , оформлене протоколом № 2 від 28.12.2017 р.

5. Скасувати реєстраційний запис від 29.12.2017 р. № 10681050001048347, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань філією Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Реєстраційний центр" у м. Києві щодо державної реєстрації зміни складу учасників TOB "СР111".

6 . Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СР111", укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

7. Визнати недійсним рішення учасника TOB "СР111" про зміну учасника TOB "СР111" з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

8. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі TOB "СР111" від 17.12.2018 р.

9. Скасувати реєстраційний запису від 18.12.2018 р. № 10681070002048347, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальним підприємством "Правочин" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області щодо державної реєстрації зміни складу учасників TOB "СР111";

10. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР111", укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 .

11. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР111" від ОСОБА_3 до ОСОБА_14

12. Скасувати реєстраційний запис від 06.05.2019 р. № 10681070004048347, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

13. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 04/05/2020 частини частки в статутному капіталі ТОВ "СР111" від 24.04.2020, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 .

14. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР111" від 04.05.2020, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 .

15. Скасувати реєстраційний запис від 04.05.2020 № 10681070005048347, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною щодо державної реєстрації зміни складу учасників ТОВ "СР111".

16. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "СР111" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 26А, офіс 6; код ЄДРПОУ 41827290), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП невідомо), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 792, 43 грн.

17. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "СР111" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 26А, офіс 6; код ЄДРПОУ 41827290), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП невідомо), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 24 635, 57 грн.

18. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 29.03.2021 року.

Суддя Ю.О.Підченко