Постанова

від 23.03.2021 по справі 922/2754/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2754/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області,

до 1) фізичної особи ОСОБА_1 ,

2) Фермерського господарства "Шаповалов Павло Юрійович",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

2) Вільхівська сільська рада,

про розірвання договору оренди.

У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Скрипка М. В., відповідачів - Павлов П. Ю. (адвокат).

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У серпні 2019 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області (далі - прокурор) в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Харківська РДА) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Шаповалов Павло Юрійович" (далі - ФГ "Шаповалов Павло Юрійович") та фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просив суд розірвати договір оренди землі від 11.04.2018, укладений між Харківською РДА та ОСОБА_1 , зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.04.2008 за № 040870300011, відносно земельної ділянки загальною площею 43,2650 га (кадастровий номер 6325184000602:00560002), розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області (далі - спірний договір).

1.2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачі належним чином не виконують свого обов`язку за спірним договором щодо сплати орендної плати за період з січня 2017 року по 19 липня 2019 року, що є достатньою підставою для розірвання цього договору відповідно до положень статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

При цьому, з метою захисту інтересів держави місцевий прокурор звернувся до Харківської РДА листом 25.09.2018 № 04-28-4902вих18, проінформувавши орган державної влади про встановлені порушення та надав строк до 25.10.2018 для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом невиконання умов діючого правочину, проте відповіді на вказаний лист надано не було, порушення інтересів держави залишаються не усунутими, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву вказуває, що з доданих до відзиву копій статистичної звітності за 2017 звітний рік вбачається, що на спірній земельній ділянці була засіяна соя (ділянка гібридизації), яка не дала урожаю і її збирання було б недоцільним, а тільки призвело до збільшення збитків, тому було прийнято рішення не збирати врожай. Оскільки прибутку від обробітку цієї земельної ділянки у 2017 році отримано не було, відповідно оплатити орендну плату не було фінансової можливості. У 2018 році спірна земельна ділянка, згідно з агрономічними нормами, була з весни залишена під паром (не засівалася), а була засіяна озимою пшеницею восени 2018 року. При цьому, після збору врожаю озимої пшениці у 2019 році з`явилася можливість розрахуватися з боргами. На теперішній час земельна ділянка підготовлена під посіви озимої пшениці. 09.09.2019 квитанціями № 0.0.14586671823.1 на суму 12 367,86 грн, №0.0.1458671931.1 на суму 12 000,00 грн, № 0.0.1458671011.1 на суму 12 367,86 грн відповідачем було сплачено заборгованість за спірним договором оренди на загальну суму 36 735,72 грн.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 у справі № 922/2754/19 (суддя Лавров Л. С.) позовні вимоги задоволено; розірвано спірний договір; стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Харківської області 960,50 грн судового збору; стягнуто з ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" на користь прокуратури Харківської області 960,50 грн судового збору.

2.2. Рішення місцевого господарського суду із посиланнями на положення статей 11, 509, 610, 611, 651, 759, 782 ЦК України, статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 13, 15, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статі 96, пункту "д" частини 1 статті 141, статті 206 ЗК України арґументовано тим, що відповідачами по справі не було надано до суду доказів сплати орендної плати за договором оренди землі в період з 2017 року по серпень 2019 року та не було надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин у період 2017-2019 років, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання цього зобов`язання.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність факту безпідставного систематичного порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів протягом тривалого часу, а саме з 2017 року по серпень 2019 року, а неотримання орендодавцем орендної плати протягом більш ніж двох років безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Господарським судом першої інстанції також було зазначено про те, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення діючого законодавства та умов пунктів 35 та 36 спірного договору, є підставою для розірвання договору, незважаючи навіть на той факт, що заборгованість була оплачена в подальшому, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що орендарем було допущено систематичну несплату орендної плати у строки, встановлені договором, а отже позовні вимоги щодо розірвання спірного договору є такими, що підлягають задоволенню.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 (Плахов О. В. - головуючий, судді Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.) рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 у справі № 922/2754/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанцій зазначив, що з огляду на положення частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд першої інстанції мав можливість з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи з власної ініціативи витребувати у відповідачів оригінали платіжних доручень та пересвідчитись у факті сплати заборгованості по орендній платі за договором оренди землі в сумі 36 735,72 грн, оскільки зазначені докази мають суттєве значення при вирішенні даного спору. Проте, зазначених процесуальних дій судом вчинено не було. Разом з тим, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.10.2020 колегією суддів було досліджено надані представником відповідачів дублікати квитанцій та встановлено їх відповідність незасвідченим копіями квитанцій ПАТ КБ "ПриватБанк" від 09.09.2019 № 0.0.1458671823.1 на суму 12 367,86 грн, № 0.0.1458671031.1 на суму 12 000,00 грн, № 0.0.1458671011.1 на суму 12 367,86 грн поданим ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" до господарського суду першої інстанції. Таким чином, за результатами апеляційного перегляду цієї справи, судом апеляційної інстанції було встановлено факт погашення відповідачами наявної заборгованості за договором оренди землі до винесення остаточного рішення по справі.

Ураховуючи вищевикладене та правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/1385/17 (постанова від 27.11.2018), з огляду на сплату відповідачем наявної заборгованості, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем - Харківською РДА, як стороною спірного договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 922/2754/19, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2019.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Зокрема, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував положення норм матеріального та процесуального права, зокрема, положення статей 526, 610, 629, 651 ЦК України, пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України, статей 15, 21, 22, 32 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновку щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом України у справах № 6-977цс16 (постанова від 28.09.2016), № 6-146цс12 (постанова від 12.12.2012), № 6-1449цс17 (постанова від 11.10.2017) та Верховним Судом у справах 183/262/17 (постанова від 06.03.2019), № 313/780/19 (постанова від 07.10.2020), № 549/178/17 (постанова від 20.11.2019), № 917/28/19 (постанова від 11.12.2019), № 904/1054/19 (постанова від 12.12.2019), № 925/549/17 (постанова від 02.05.2018).

На думку скаржника, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язкових платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умов договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Скаржник наголосив, що посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 № 912/1385/17 є безпідставними, оскільки на відміну від цієї справи, у справі № 912/1385/17 судами було встановлено, що на момент подання позову про розірвання договору оренди землі заборгованості з орендної плати не існувало.

3.3. 01.03.2021 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Вільхівської сільської ради про розгляд справи без участі представника сільради.

3.4. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у письмових поясненнях до касаційної скарги просить розгляну справу за відсутності представника управління, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому поясненні.

3.5. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, оскаржувану постанову - залишити без змін. У письмових поясненнях представник ОСОБА_1 зауважив, що висновки викладені у постановах Верховного Суду, наведені скаржником у якості підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, з огляду на різні обставини справ.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, розпорядженням голови Харківської РДА від 14.12.2007 № 3060 "Про передачу у власність та надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 " надано останньому в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 43,2650 га ріллі за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташовану за межами населеного пункту на території Вільхівської сільської ради, без зміни категорії землі, для ведення фермерського господарства.

Відповідно до плану відведення земельної ділянки спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325184000:02:005:0002.

На виконання зазначеного розпорядження, 11.04.2008 між Харківською РДА (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) укладено спірний договір, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області.

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 43,2650 га, у тому числі ріллі - 43,2650 га (пункт 2 спірного договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 373 777,37 грн.

Договір укладено на п`ятдесят років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 спірного договору).

Пунктом 9 спірного договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Вільхівської сільської ради, в розмірі 2 % від грошової оцінки земельної ділянки, в загальній сумі 7 475,55 грн на рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженим Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10 спірного договору).

Орендна плата вноситься щомісячно, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11 спірного договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 14 спірного договору).

Відповідно до пункту 27 спірного договору орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 35 спірного договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є перехід права власності на будівлі і споруди, які будуть розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи, а також систематична (три і більше рази) несплата орендної плати у строки, встановлені цим договором (пункт 36 спірного договору).

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором 040870300011 від 25.04.2008 Харківська РДА передала, а громадянин ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку, загальною площею 43,2650 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області.

У подальшому ОСОБА_1 було засновано фермерське господарство, про що свідчить рішення від 24.05.2008 № 1, статут ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" та витяг з ЄДРПОУ.

У позовній заяві прокурор зазначив, що ним були встановлені факти порушення інтересів держави внаслідок несплати орендних платежів за спірним договором та бездіяльності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, зокрема, упродовж 2017 року - поточного періоду 2019 року до місцевого бюджету Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області орендна плата за договором ОСОБА_1 або ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" не сплачується, орендована земельна ділянка обробляється - проводяться польові роботи (листи Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 10.09.2018 № 958а/02-11, від 25.07.2019 № 595).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 останньому за договором у 2015 році нараховано 11390,79 грн орендної плати, фактично сплачено - 27865,81 грн; у 2016 році нараховано 16 323,01 грн орендної плати, фактично сплачено - 3 222,00 грн; у 2017 році нараховано 17 302,39 грн орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн; у 2018 році нараховано 17 302,39 грн орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн. Впродовж 2015 - 2018 років ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" податкові декларації з плати за землю не подавало та оренду плату не сплачувало (лист Головного управління ДФС у Харківській області від 20.09.2018 № 23079/9/20-40-53-06).

У період з 01.01.2017 по 19.07.2019 ОСОБА_1 не сплачував орендну плату з фізичних осіб, станом на 19.07.2019 заборгованість по коду платежу 18010900 "орендна плата з фізичних осіб" за спірним договором складає 36 367,86 грн (лист Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019 №22854/9/20-40-53-6-20).

З метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до Харківської РДА листом від 25.09.2018 № 04-28-4902вих18, проінформувавши орган державної влади про встановлені порушення та надав строк до 25.10.2018 для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом невиконання умов діючого правочину.

Проте, відповіді на зазначений лист надано не було, порушення інтересів держави залишаються не усунутими, відповідні заходи цивільно-правового характеру уповноваженим органом не вжито, що і стало підставою для звернення заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в особі Харківської РДА до Господарського суду Харківської області з позовом у цій справі.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.11.2020, касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі № 922/2754/19 передано для розгляду колегії суддів Волковицька Н. О. - головуючий, судді Пільков К. М., Мачульський Г. М.

У зв`язку із обранням судді Пількова К. М. до складу Великої Палати Верховного Суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.12.2020 для розгляду справи визначено колегію суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, судді Мачульський Г. М., Случ О. В.

У зв`язку із відпусткою суддів Мачулького Г. М. та Случа О. В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.03.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, судді Могил С. К., Міщенко І. С.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.3. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про розірвання спірного договору, з підстав систематичного невнесення орендної плати.

У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").

За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Аналогічну правову позицію, щодо застосування положень частини 2 статті 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору) , оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/826/18.

Місцевим господарським судом, під час розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно інформації Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області орендна плата за період з 2017 та по 25.07.2019 за спірним договором від ОСОБА_1 , ФГ "Шаповалов Павло Юрійови" та гр. ОСОБА_3 (керівник ФГ "Шаповалов Павло Юрійови") до місцевого бюджету Вільхівської сільської ради не надходила.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 останньому за спірним договором в 2015 році нараховано 11 390,79 грн орендної плати, фактично сплачено - 27 865,81 грн; в 2016 році нараховано 16 323,01 грн орендної плати, фактично сплачено - 13 070,00 грн; в 2017 році нараховано 17 302,39 грн орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн; в 2018 році нараховано 17 302,39 грн орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн. Упродовж 2015 - 2018 років ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" податкові декларації з плати за землю не подавало та оренду плату не сплачувало. У період з 01.01.2017 по 19.07.2019 ОСОБА_1 не сплачував орендну плату.

З огляду на викладене, вищезазначені вимоги діючого законодавства та умови укладеного договору, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2017-2019 років, а також наявність заборгованості на час подання прокурором позову про розірвання спірного договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, а також те, що неотримання орендодавцем орендної плати протягом більш ніж двох років безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

Таким чином, місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права із дотриманням норм процесуального права та, як наслідок, дійшов обґрунтованого висновку, який при цьому відповідає вищенаведеним правовим висновкам Верховного Суду про те, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення діючого законодавства та умов пунктів 35, 36 спірного договору, є підставою для розірвання договору, незважаючи навіть на той факт, що заборгованість була оплачена в подальшому, після звернення прокурора з позовом про розірвання спірного договору.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначені правові позиції Верховного Суду не врахував та дійшов помилкового висновку, що факт погашення відповідачами наявної заборгованості за спірним договором до винесення остаточного рішення у справі (після звернення прокурора з позовом про розірвання спірного договору) вказує на відсутність підстав, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем - Харківською РДА як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто відсутність істотного порушення умов спірного договору.

При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, як на підтвердження своїх висновків щодо недоведеності факту наявності істотного порушення, Верховний Суд вважає помилковими, адже у справі № 912/1385/17 Великою Палатою Верховного Суду встановлено обставини того, що на момент подання міськрадою позову про розірвання договору оренди № 80 від 29.05.2015 заборгованості з орендної плати за цим договором не існувало, а навпаки, враховуючи наданий позивачем розрахунок, мала місце переплата. Проте, у справі № 922/2754/19, яка переглядається, заборгованість з орендної плати сплачено відповідачем після подання прокурором позову про розірвання спірного договору. Тобто на час звернення із позовом у цій справі, заборгованість існувала.

З огляду на вищевикладене наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України отримала підтвердження під час касаційного провадження в частині неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду про розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати викладеного, зокрема у постановах від 02.05.2018 у справі № 925/549/18 та від 22.10.2019 у справі № 923/826/18.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, і прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи представника відповідачів, викладені у письмових поясненнях на касаційну скаргу, щодо неподібності справ № 917/28/19, № 904/1054/19, 183/262/17, № 6-977цс16, наведених скаржником у якості підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у справі № 922/2754/19. Проте, такі помилкові посилання скаржника на судові рішення ухвалені у зазначених справах не впливають на результати розгляду касаційної скарги, ураховуючи доводи касаційної скарги в цілому.

Також варто зазначити, що арґументи скаржника про те, що сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язкових платежів напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, колегією суддів відхиляються, адже як свідчить судова практика, для вирішення спірних правовідносин ключове значення має, зокрема наявність спору на час звернення позивача із позовом. Проте, такі помилкові посилання скаржника також не впливають на результати розгляду касаційної скарги, ураховуючи доводи касаційної скарги в цілому.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

6.3. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 922/2754/19 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 у справі № 922/2754/19 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

С. К. Могил