Ухвала
від 30.03.2021 по справі 156/493/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 156/493/18

провадження № 61-4439ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Волинського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Грядівська сільська рада Іваничівського району Волинської області, про усунення перешкод у користуванні власною земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , у якому просив суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,2448 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), шляхом приведення самовільно зайнятої земельної ділянки до попереднього стану в межах, передбачених актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 14 травня 2015 року згідно з технічною документацією із землеустрою, виготовленою ДП ЦДЗ , шляхом знесення побудованого на ній паркану із металевої сітки та звільнення земельної ділянки від насаджень дерев, а також судові витрати.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належної йому на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,2448 га, наданої йому для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення самовільно зайнятої земельної ділянки до попереднього стану в межах, передбачених правовстановлюючими документами, зокрема актом визначення та погодження меж земельної ділянки згідно з технічною документацією з землеустрою, складеною ДП ЦДЗК , шляхом знесення побудованого на ній паркану із металевої сітки та звільнення земельної ділянки від насаджених дерев. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 19 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

17 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Волинського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про знесення побудованого паркану із металевої сітки та звільнення земельної ділянки від насаджених дерев.

Отже, справа № 156/493/18 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 156/493/18 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Волинського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Грядівська сільська рада Іваничівського району Волинської області, про усунення перешкод у користуванні власною земельною ділянкою .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення30.03.2021
Оприлюднено01.04.2021
Номер документу95907462
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —156/493/18

Ухвала від 30.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Постанова від 11.02.2021

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Матвійчук Л. В.

Постанова від 11.02.2021

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Матвійчук Л. В.

Ухвала від 22.01.2021

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Матвійчук Л. В.

Ухвала від 11.01.2021

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Матвійчук Л. В.

Рішення від 30.11.2020

Цивільне

Нововолинський міський суд Волинської області

Ференс-Піжук О. Р.

Рішення від 19.11.2020

Цивільне

Нововолинський міський суд Волинської області

Ференс-Піжук О. Р.

Ухвала від 12.02.2020

Цивільне

Нововолинський міський суд Волинської області

Ференс-Піжук О. Р.

Ухвала від 15.10.2019

Цивільне

Нововолинський міський суд Волинської області

Ференс-Піжук О. Р.

Ухвала від 20.09.2019

Цивільне

Іваничівський районний суд Волинської області

Мушкет О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні