Постанова

від 30.03.2021 по справі 320/5560/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5560/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Несін К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року, суддя Горобцова Я.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 10.06.2019 № 0018305705, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 84 099,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що відповідачем безпідставно застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, проте під час її реєстрації порушень вимог податкового законодавства не було.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції здійснено заміну первісного відповідача - Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" зареєстроване як юридична особа 11.03.1994 (номер запису: 1 361 145 0000 002939 від 15.05.2019) за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Транспортна, 2 та є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Автотранспортник", про що свідчать наявні у Витязі з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості за кодом в ЄДРПОУ 20572715 станом на день розгляду справи (а.с. 17-28).

Відповідно до витягу № 1910354500024 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 23.01.2001 є платником ПДВ (а.с. 40).

25.09.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну електронну перевірку позивача, за результатами якої складено акт "Камеральної електронної перевірки даних своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Приватне акціонерне товариство "Автотранспортник" (код ЄДРПОУ 20572715) за грудень 2015 року, вересень 2016 року, липень, грудень 2017 року" від 25.09.2018 № 105/10-36-57-05/20572715.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Зазначено, що позивачем несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 120 від 31.12.2015 на суму ПДВ 73, 33 грн фактично зареєстровано 18.01.2016 о 03 год. 02 хв. із затримкою в 3 (три) дні; № 174 від 19.09.2016 на суму ПДВ 250, 00 грн фактично зареєстровано 31.10.2016 об 11 год. 06 хв. із затримкою в 27 (двадцять сім) днів; № 170 від 19.07.2017 на суму ПДВ 11620, 00 грн фактично зареєстровано 05.09.2017 об 11 год. 42 хв. із затримкою в 21 (двадцять один) день; № 169 від 31.07.2017 на суму ПДВ 515, 03 грн фактично зареєстровано 21.08.2017 о 01 год. 22 хв. із затримкою в 6 (шість) днів та № 107 від 27.12.2017 на суму ПДВ 816 666,60 грн фактично зареєстровано 16.01.2018 о 08 год. 09 хв. із затримкою в 1 (один) день.

На підставі акту камеральної перевірки від 25.09.2018 № 105/10-36-57-05/20572715 Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 10.06.2019 № 0018305705.

Відповідно до змісту спірного податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0018305705, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 817 254, 96 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 81 725, 49 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 11 870, 00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 2 374, 00 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 817 254, 96 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 81 725, 49 грн. Загальна сума штрафу становить 84099, 49 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Проте, ДФС України своїм рішенням залишило скаргу без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протипраним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Положення ст. 201 ПК України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктами 2 та 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У відповідності до пунктів 4 та 5 вказаного Порядку до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Таким чином, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг, якому кореспондує обов`язок ДФС, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо протягом операційного дня платнику податків не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Як убачається з акту перевірки, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, позивачем несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 120 від 31.12.2015 на суму ПДВ 73, 33 грн фактично зареєстровано 18.01.2016 о 03 год. 02 хв. із затримкою в 3 (три) дні; № 174 від 19.09.2016 на суму ПДВ 250,00 грн фактично зареєстровано 31.10.2016 об 11 год. 06 хв. із затримкою в 27 (двадцять сім) днів; № 170 від 19.07.2017 на суму ПДВ 11620, 00 грн фактично зареєстровано 05.09.2017 об 11 год. 42 хв. із затримкою в 21 (двадцять один) день; № 169 від 31.07.2017 на суму ПДВ 515,03 грн фактично зареєстровано 21.08.2017 о 01 год. 22 хв. із затримкою в 6 (шість) днів та № 107 від 27.12.2017 на суму ПДВ 816 666,60 грн фактично зареєстровано 16.01.2018 о 08 год. 09 хв. із затримкою в 1 (один) день.

Позивач зазначає, що підставою для застосування до нього штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про порушення вимог статті 201 ПК України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Зокрема, відповідача вказує на те, що податкова накладна № 107 від 27.12.2017 на суму поставки 4 899 999,60 грн, в т.ч. ПДВ - 816 666, 60 грн була зареєстрована попередником позивача в ЄРПН 16.01.2018 о 08 год. 09 хв, хоча мала би бути зареєстрована не пізніше 23 год. 59 хв. 15.01.2018.

На обґрунтування протиправності спірного податкового повідомлення-рішення позивач вказує на те, що податкову накладну № 107 від 27.12.2017 було направлено товариством до реєстрації в ЄРПН 15.01.2018 о 22 год. 57 хв., що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 197).

Таким чином, доводи позивача щодо надсилання податкової накладної № 107 від 27.12.2017 до ДФС України у строк визначений статтею 102-1 ПК України, а саме 15.01.2018, підтверджуються матеріали справи.

Разом з тим, із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що податкова накладна № 107 від 27.12.2017 доставлена до ДФС України та прийнята останньою 16.01.2018 о 08 год. 09 хв. та зареєстрована в ЄРПН за № 9295010261 (а.с. 47).

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним притягнення позивача за порушення строків реєстрації податкової накладної № 107 від 27.12.2017 до відповідальності за статтею 120-1 ПК України та застосування в цій частині штрафних санкцій, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 червня 2019 року № 0018305705 в частині нарахування штрафу в сумі 81666,66 грн є протипраним та підлягає скасуванню.

Щодо решти податкових накладних, а саме: № 120 від 31.12.2015 на суму ПДВ 73, 33 грн., яка фактично зареєстрована 18.01.2016 о 03 год. 02 хв. із затримкою в 3 (три) дні, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 80); № 174 від 19.09.2016 на суму ПДВ 250, 00 грн., яка фактично зареєстрована 31.10.2016 об 11 год. 06 хв. із затримкою в 27 (двадцять сім) днів, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 83); № 170 від 19.07.2017 на суму ПДВ 11620, 00 грн., яка фактично зареєстрована 05.09.2017 об 11 год. 42 хв. із затримкою в 21 (двадцять один) день, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 82) та № 169 від 31.07.2017 на суму ПДВ 515, 03 грн., яка фактично зареєстрована 21.08.2017 о 01 год. 22 хв. із затримкою в 6 (шість) днів, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 81), позивач жодних обґрунтувань не наводить та факт своєчасного їх подання на реєстрацію в ЄРПН документально не підтвердив, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 червня 2019 року № 0018305705 в цій частині є правомірним.

Доводи товариства в частині порушення відповідачем процедури при формуванні та направленні спірного податкового повідомлення-рішення, яке на його думку мало бути направлено у відповідності до вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне.

Згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В силу вимог статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року скасуванню з ухваленням постанового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 червня 2019 року № 0018305705 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 81666,66 грн, а в решті податкове повідомлення-рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ст. 317 КАС).

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 3сказаної статті передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №17 від 01 жовтня 2019 року та судовий збір при поданні апеляційної скарги у розмір 2881,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1976 від 11 грудня 2020 року.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2401,25 грн (дві тисячі чотириста одна гривня двадцять п`ять копійок).

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року скасувати та ухвалити постанову наступного змісту.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 червня 2019 року № 0018305705 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 81666,66 грн.

В решті податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 червня 2019 року № 0018305705 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" (вул. Транспортна, 2, м. Фастів, Київська область, 08500, ідентифікаційний код юридичної особи 20572715) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2401,25 грн (дві тисячі чотириста одна гривня двадцять п`ять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.