Постанова

від 30.03.2021 по справі 140/8473/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/8473/20 пров. № А/857/911/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Крючков В.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегга Транс до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Димарчук Т.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 21.09.2020р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

09.06.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ Мегга Транс (в особі представника адвоката Крючкова О.В., діючого на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати прийняте відповідачем Поліською митницею Держмитслужби рішення № UA204120/2020/000181/2 від 27.05.2020р. про коригування митної вартості товарів; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. (а.с.1-16, 46, 48).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с.64 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби № UA204120/2020/000181/2 від 27.05.2020р. про коригування митної вартості товарів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. (а.с.110-117).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Поліська митниця Держмитслужби, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.123-130).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за поданою митною декларацією /МД/, встановлено, що документи, подані декларантом позивача до митного оформлення товару, так і додатково надані, за МД № UA204120/2020/038428 від 25.05.2020р. містять розбіжності, а саме:

відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 24.03.2020р. власником транспортного засобу є компанія CSOB LEASING A.S , разом з цим відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 14/02-2020 від 14.02.2020р. продавцем виступає інша юридична особа - компанія LUTWA s.r.o. ;

заявлена вартість згідно рахунку-фактури № 116/2020 від 19.05.2020р. становить 1670 євро. У поданій декларації країни відправлення № 20CZ5600002CP118F4 від 20.05.2020р. зазначена вартість 50976 чеських крон, що в еквіваленті становить 1868,76 євро.

Крім того, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, (ПІК ЄАІС Цінова інформація - МД UA205020/2019/23566 від 23.08.2019р., згідно якої митна вартість складає 6021 доларів США, із врахуванням терміну експлуатації згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).

У зв`язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу /МК/ України, а саме:

виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб;

договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Заявою № б/н від 27.05.2020р. декларантом повідомлено про відсутність запитуваних документів, а також заявлено клопотання прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

Враховуючи вищевказані обставини, а також факт ненадання декларантом документів згідно переліку, Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000181/2 від 27.05.2020р.

Митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі цінової інформації ПІК ЄАІС Цінова інформація - МД UA205020/2019/23566 від 23.08.2019р. із врахуванням терміну експлуатації згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р.) на рівні 6021 доларів США.

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД № UA204120/2020/039371 від 28.05.2020р. із врахуванням положень ст.55 МК України із застосуванням заходів гарантування відповідно до розділу X МК України.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом за рішенням про коригування № UA204120/2020/000181/2, становить 36609 грн. 01 коп., в т.ч. мито - 11440 грн. 32 коп., ПДВ - 25168 грн. 69 коп.

Зважаючи на викладене, вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, що стверджується усталеною судовою практикою по аналогічних справах.

Позивачем ТзОВ Мегга Транс скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.163-169, 176-182).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № C14/02-2020 від 14.02.2020р. позивач ТзОВ Мегга Транс придбало у компанії LUTWA s.r.o. (Чехія) товар: причіп бортовий тентований, марки KRONE, модель - ZZF, 2013 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_2 , бувший у використанні, кількість осей - 2, повна маса 18000 кг, власна маса 5230 кг, вантажопідйомність 12770 кг, торговельна марка KRONE, країна-виробник Німеччина (а.с.33-36).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 наведеного контракту продавець продає та зобов`язується доставити транспортний засіб покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти транспортний засіб, вказаний в інвойсі, який є невід`ємною частиною даного контракту. Товари по діючому контракту поставляються в кількості відповідно до інвойсу. Поставки товару здійснюються па умовах DAP пп Ягодин-Дорогуск згідно з правилами ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року. Датою поставки вважається дата митного оформлення документів на території покупця. Кожна партія товару супроводжується інвойсом.

Умовами п.п.3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2 зазначеного контракту визначено, що загальна вартість товару складає 1670 євро. Ціна товару визначається у відповідності до умов DAP і вказується в інвойсах. Ціна товару встановлюється в євро. Ціна товару включає в себе вартість доставки в місце, вказане в п.2.1 контракту. Покупець сплачує повну вартість товару шляхом переводу валютних коштів на банківський рахунок продавця, вказаний в контракті. За згодою сторін, передбачено два види оплати: попередня оплата за товар банківським переводом на рахунок продавця відповідно з інвойсом; оплата по факту після отримання товару банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов даного контракту продавцем видано рахунок-фактуру (інвойс) № 116/2020 від 19.05.2020р., згідно з яким вартість причепу бортового тентованого, марки KRONE, модель - ZZF, 2013 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_3 , становить 1670 євро (а.с.25).

26.05.2020р. декларантом в інтересах ТзОВ Мегга Транс подано для митного оформлення в режимі імпорту МД № UA204120/2020/038672 від 26.05.2020р. з метою декларування товару: причепу бортового тентованого, марки KRONE, модель - ZZF, 2013 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_3 , бувший у використанні, кількість осей -2, повна маса 18000 кг, власна маса 5230 кг, вантажопідйомність 12770 кг, торговельна марка KRONE, країна-виробник Німеччина (а.с.107-108).

Декларантом в графі 42 цієї МД вказано ціну товару у розмірі 1670 євро та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 49279 грн. 03 коп. (еквівалентну 1670 євро), яку визначено за 1 (основним) методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:

рахунок-фактуру (інвойс) № 116/2020 від 19.05.2020р. (а.с.24-25);

автотранспортну накладну (CMR) від 19.05.2020р. (а.с.30);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний сертифікат) № UH 074322 від 24.03.2020р. (а.с.26-27);

декларацію про походження транспортного засобу (технічний сертифікат) № UH 074322 від 24.03.2020р. (а.с.28-29);

банківський платіжний документ про оплату товару від 18.02.2020р. (а.с.37);

контракт № С14/02-2020 від 14.02.2020р. (а.с.33-36);

експертну довідку № 10015/20 від 26.05.2020р. (а.с.32);

експортну декларацію країни відправлення № 20CZ5600002C318F4 від 20.05.2020р. (а.с.58).

Вважаючи, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, відповідач надіслав декларанту електронне повідомлення від 26.05.2020р. про надання в 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

27.05.2020р. позивач ТзОВ Мегга Транс надав лист, у якому повідомив митний орган про відсутність додаткових документів, через що просив прийняття рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України (а.с.31).

27.05.2020р. відповідач прийняв рішення № UA204120/2020/000181/2 про коригування митної вартості товарів та картку № UA204120/2020/00677 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.18-21).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення відповідачем визначено митну вартість товару: причіп бортовий тентований, марки KRONE, модель - ZZF, 2013 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_3 , бувший у використанні, кількість осей -2, повна маса 18000 кг, власна маса 5230 кг, вантажопідйомність 12770 кг, торговельна марка KRONE, країна-виробник Німеччина, за ціною 5520 євро (замість 1670 євро, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення вказано, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з відмовою у наданні усіх додаткових документів, витребовуваних митницею. Подані до митного оформлення документи за МД № UA204120/2020/038672 від 26.05.2020р. містять розбіжності та неточності, зокрема:

відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 24.03.2020р. власником транспортного засобу є компанія CSOB LEASING A.S. , разом з тим, відповідно до зовнішньоекономічного контракту № С14/02-2020 від 14.02.2020р. продавцем є компанія LUTWA s.r.o. . Заявлена вартість згідно рахунку-фактури № 116/2020 від 19.05.2020р. становить 1670 Євро;

згідно поданої декларації країни відправлення № 0CZ5600002CP1I8F4 20.05.2020р. зазначена вартість 50976 чеських крон, що в еквіваленті становить 1868,76 євро.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, а саме згідно цінової інформації ПІК ЄАІС Цінова інформація - МД UA205020/2019/23566 від 23.08.2019р. митна вартість - 6021 доларів США, із врахуванням терміну експлуатації згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митної декларацією зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Також у рішенні вказано, що за результатами проведеної процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного 6 методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації наявної у митниці. Вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації ПІК ЄАІС Цінова інформація - МД UA205020/2019/23566 від 23.08.2019р., митна вартість - 6021 доларів США, із врахуванням терміну експлуатації згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості та курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення, становить 6021 доларів США, або у валюті контракту - 5520 євро (а.с.18-19).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови № UA204120/2020/00677 у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після проведення декларування товарів відповідно до положень ст.257 МК України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000181/2 від 27.05.2020р. (а.с.20-21).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД № UA204120/2020/039371 від 28.05.2020р. із врахуванням положень ст.55 МК України та застосуванням заходів гарантування відповідно до розділу X МК України (а.с.22-23).

Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів.

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто, представлені митному органу документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

Із змісту представлених позивачем документів слідує, що продавцем причепу є компанія LUTWA s.r.o. , а зазначена в технічному паспорті компанія CSOB LEASING A.S. , є особою, на яку здійснювалась перша реєстрація оцінюваного причепу бортового тентованого. Такі відомості не можна вважати розбіжністю у поданих документах. Також визначення власника товару не впливає на його митну вартість, так як в країнах Європейського Союзу з метою спрощення процедури експорту є можливість не проводити переоформлення транспортного засобу на власне ім`я, а одразу провести переоформлення на покупця ТзОВ Мегга Транс .

Також розбіжність у вартості причепа, яка є наявною в експортній декларації, повністю спростовується наданими декларантом документами, відповідно до яких позивачем придбано спірний причіп за 1670 євро, які сплачені на банківський рахунок продавця.

У поданих декларантом документах є відсутніми ознаки підробки; вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):

ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року , факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

В п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного транспортного засобу, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Зокрема, відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № C14/02-2020 від 14.02.2020р. позивач ТзОВ Мегга Транс придбало у компанії LUTWA s.r.o. (Чехія) товар: причіп бортовий тентований, марки KRONE, модель - ZZF, 2013 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_2 , бувший у використанні, кількість осей - 2, повна маса 18000 кг, власна маса 5230 кг, вантажопідйомність 12770 кг, торговельна марка KRONE, країна-виробник Німеччина (а.с.33-36).

Загальна вартість товару складає 1670 євро; ціна товару визначається у відповідності до умов DAP пп Ягодин-Дорогуск згідно з правилами ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року.

Аналогічна вартість товару визначена у рахунку-фактурі (інвойсі) № 116/2020 від 19.05.2020р. (а.с.24-25).

Декларантом надано банківський платіжний документ про оплату товару від 18.02.2020р. (а.с.37), згідно якого позивачем перераховано на банківський рахунок продавця 1670 євро за придбаний причіп. Такий документ містить відомості: про особу, яка оплачує кошти, отримувача коштів; посилання на реквізити контракту і проформи фактури № 32/2020 від 14.02.2020р. (а.с.24).

Факт придбання позивачем ввезеного транспортного засобу за ціною 1670 євро підтверджують також відомості митної декларації країни відправлення № 20CZ5600002C318F4 від 20.05.2020р.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 24.03.2020р. власником транспортного засобу є компанія CSOB LEASING A.S , разом з цим відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 14/02-2020 від 14.02.2020р. продавцем виступає інша юридична особа - компанія LUTWA s.r.o. .

Незважаючи на викладене, відповідач не довів належними та допустимими доказами і з посиланням на норми чинного національного законодавства Чехії, неможливість продажу юридичною особою, яка не є власником транспортного засобу, такого майна фізичній особі-нерезиденту.

Оформлення у спірному випадку факту перетину транспортним засобом митного кордону Чехії за допомогою декларації країни відправлення № 20CZ5600002C318F4 від 20.05.2020р. свідчить про легальний спосіб вивезення позивачем транспортного засобу, який першопочатково належав компанія CSOB LEASING A.S та у подальшому був реалізований позивачу через компанію CSOB LEASING A.S .

Окрім того, відповідно до ст.4 Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999р. про реєстраційні документи транспортних засобів - свідоцтво про реєстрацію, видане однією державою-членом, офіційно визнає інша держава-член з метою ідентифікації транспортного засобу в міжнародному дорожньому русі або для перереєстрації в іншій державі-члені. Враховуючи той факт, що Чеська Республіка є членом Європейського Союзу, то усі директиви видані Радою Європейського Союзу поширюються на цю країну.

Також в країнах Європейського Союзу існує практика, яка дає можливість не змінювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в крані експорту, якщо такий автомобіль в подальшому буде вивозитися (експортуватися) за межі Європейського Союзу. Вказані дії дають змогу уникнути додаткового формалізму при повторній перереєстрації транспортного засобу на нового власника.

Необхідність подання декларантом (резидентом) при митному оформленні транспортного засобу документів, які засвідчують обставини господарських правовідносин про права однієї особи (нерезидента) реалізовувати товар, що належить іншій особі (нерезиденту), відповідач не обґрунтував нормами чинного митного законодавства України чи дією норм ратифікованого Україною міжнародного договору/угоди.

Водночас, відомості щодо операції придбання позивачем транспортного засобу співпадають з відомостями МД країни відправлення № 20CZ5600002C318F4 від 20.05.2020р. щодо покупця та продавця, опису придбаного товару (транспортного засобу).

При цьому, суд зазначає, у графі 46 МД країни відправлення вказується статистична вартість транспортного засобу (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту); натомість, фактурна вартість експортованого причепу вказана у графі 22 такої декларації.

Оскільки у представленій МД країни відправлення вказана статистична вартість транспортного засобу (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованого причепа, тому зазначена обставина свідчить про безпідставність тверджень митного органу про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою, як підставу для коригування вартості даного транспортного засобу.

Окрім цього, митним органом не представлено механізм перерахунку вартості транспортного засобу із національної валюти Чехії в іншу валюту (євро, долари США), при цьому на вказано офіційні курси валют на певні дати, що були використані для такого перерахунку.

Разом з тим, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного транспортного засобу, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Крім того, експертною довідкою № 10015/20 від 26.05.2020р. зафіксовано, що ввезений причіп був у використанні, на рамі сліди відновлювального ремонту, деформація без пошкодження лакофарбового покриття рами, пошкоджено лакофарбове покриття причепа, гальмівна система та підвіска потребують відновлювального ремонту, лонжерони, поперечини та направляючі рами вкриті корозією (а.с.32).

Водночас, згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 116/2020 від 19.05.2020р. вказано про реалізацію причепа після аварії (а.с.59).

Вказані обставини мають безпосереднє відношення для визначення реальної вартості причепу, що й було враховано договірними сторонами.

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.53 МК України, документами, що підтверджують митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс), квитанція про оплату товару, тому подані позивачем документи та їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.

Будь-яких доказів недостовірності наданих позивачем документів, їх підробки або інформації від компетентних органів країни придбання (Чехія), які б спростовували умови придбання спірного транспортного засобу, відповідачем не представлено.

Водночас, незначні розбіжності у цих документах не впливають на їх зміст та не спростовують факту сплати позивачем вартості причепа.

Згідно зі ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України.

Так, відповідно до вказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи. При цьому, надані документи не містили розбіжностей, а їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.

Звідси, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.

Водночас, автоматизована система аналізу та управління ризиками не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.

Стаття 362 МК України дає визначення аналізу ризику як систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Тобто, спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару.

На підставі досліджених письмових доказів суд першої інстанції прийшов до вірного та послідовного висновку про те, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем - компанією LUTWA s.r.o. (Brodecka 778, 468 22 Zelezny Brod, Чехія) товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними або недійсними.

Окрім цього, аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.

Оскільки оскаржуване рішення не містить зрозумілого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказане рішення митного органу не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Між тим, як вбачається із рішення № UA204120/2020/000181/2 від 27.05.2020р. про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про неможливість застосування методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано цінову інформацію з МД UA205020/2019/23566 від 23.08.2019р., згідно з якою вартість транспортного засобу визначена за резервним методом і становить 5520 євро. При цьому, документів, які б підтверджували митну вартість причепу в розмірі 5520 євро відповідач не надав, як і не представив копію вказаної МД.

Водночас, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну).

Відтак, суд вважає, що відповідач не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 5520 євро, що на 3850 євро більше ніж та, яка зазначена в документах, поданих для митного оформлення оцінюваного транспортного засобу.

Отже, в наданих декларантом документах немає розбіжностей, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та щодо ціни, яка підлягала сплаті за цей товар.

Звідси, позивач одночасно з МД в повному обсязі надав до митного органу документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу згідно з ч.2 ст.53 МК України.

Водночас, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного транспортного засобу, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постановах від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 04.09.2018р. у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018р. у справі № 809/1884/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.

Отже, на підставі наведених норм, у зв`язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідачем не обґрунтовано митну вартість на рівні 5520 євро внаслідок коригування за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару з урахуванням реального його стану відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не відповідає вимогам митного законодавства.

Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірних рішень, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.

Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020р. в адміністративній справі № 140/8473/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 31.03.2021р.