Постанова

від 30.03.2021 по справі 200/10749/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 200/10749/19-а

адміністративне провадження № К/9901/19804/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу Донецький національний технічний університет на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року (суддя Волгіна Н.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (судді Геращенко І.В., Арабей Т.Г., Казначеєв Е.Г.) у справі № 200/10749/19-а за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Костянтинівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу Донецький національний технічний університет про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У вересні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - ГУ ДСНС України у Донецькій області, позивач), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу Донецький національний технічний університет (далі - Технікум, відповідач), у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме Технікуму за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, буд. 168, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкта.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідком проведення перевірки Технікуму встановлені численні порушення нормативно-правових актів у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МВС України від 15 серпня 2007 року № 557, Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом МОН України 15 серпня 2016 року № 974. При цьому, зазначені порушення не усуваються протягом тривалого часу, про що свідчать приписи про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту від 17 квітня 2018 року № 3, від 15 листопада 2017 року № 174 та від 12 серпня 2016 року № 133.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, позовні вимоги задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме Технікуму за адресою: 85104, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, буд. 168, - до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкта.

Приймаючи означені судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що встановлені порушення у сфері протипожежної безпеки не є формальними, стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі та можуть створити загрозу життю та здоров`ю людей (студентів та працівників технікуму) в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтування наведені у касаційній скарзі аналогічні, викладеним у відзиві на позов та в апеляційній скарзі, та базуються на безпідставності окремих вимог щодо усунення порушень пожежної безпеки. Вчергове відповідач наголошує, що вимоги щодо усунення порушень № 2, 6, 9, визначені в акті від 11 жовтня 2019 року № 48, містять прямі посилання на Державні будівельні норми України (ДБН В.2.5-56:2014), які відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про будівельні норми є нормативним актом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури та вимагають встановлення систем протипожежного захисту під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об`єктів, а також зміни категорії приміщень і будинків за вибухонебезпекою та пожежною небезпекою. Однак, у приміщенні Технікуму не проводилися жодні планові чи позапланові роботи з реконструкції, технічного переоснащення чи капітального ремонту.

Скаржник звертає увагу, що обов`язковість вимоги щодо встановлення систем протипожежного захисту не може бути поширена на об`єкт, що вже експлуатується та введений у дію до 01 липня 2015 року. Крім того Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджені наказом МОН України від 15 серпня 2016 року № 974, не містять вимог щодо обов`язкового обладнання приміщення навчального закладу автоматичними системами сигналізації.

Також скаржник посилається на помилковість висновків судів про те, що Технікум є юридичною особою згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки у відомостях Реєстру зазначено, що відповідач є відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи. У зв`язку з чим, Технікум не може бути стороною у справі, враховуючи вимоги статей 42, 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача.

За наведених мотивів скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та дійшли помилкових висновків за результатами розгляду та вирішення адміністративної справи.

Ухвалою від 05 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою від 29 березня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

На підставі наказу № 16 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області від 19 липня 2019 року № 134 та посвідчення від 19 липня 2019 року № 12, у період з 23 по 24 липня 2019 року молодшим інспектором відділення запобігання надзвичайним ситуаціям ДПРЗ-16 ГУ ДСНС України у Донецькій області, прапорщиком служби цивільного захисту Савонік С.Г. у присутності директора Технікуму Леонової С.М. проведено позапланову перевірку стану техногенної і пожежної безпеки Технікуму за адресою: 85104, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, буд. 168, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 щодо виконання припису від 25 серпня 2017 року № 118 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатом позапланової перевірки складений акт від 24 липня 2019 року № 15 щодо дотримання суб`єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено наступні порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, Кодексу цивільного захисту України:

- Центральний корпус: будівля та приміщення не забезпечені знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір ; дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасному оброблянню; будівлю та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням; система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам; стаціонарна зовнішня пожежна драбина не пофарбована; на вікнах приміщень технікуму, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, встановлені глухі грати; допускається опорядження (облицювання) стін та стель на шляхах евакуації з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб; не відкоригований план (схема) евакуації людей на випадок пожежі; не виконаний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не виконано їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- Старий корпус: дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасному оброблянню; будівля та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам; допускається опорядження (облицювання) стін та стель на шляхах евакуації з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб; не надані акти прихованих робіт прокладання електромережі в приміщенні вестибюлю; не відкоригований план (схема) евакуації людей на випадок пожежі; не відкоригований план (схема) евакуації людей на випадок пожежі; не виконаний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не виконано їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- Котельня: пожежний щит недоукомлектований засобами пожежогасіння;

- Виробничий корпус: дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасному оброблянню; будівля та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; допускається опорядження (облицювання) стін та стель на шляхах евакуації з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб; пожежний щит не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння; сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням; на вікнах приміщень технікуму, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, встановлені глухі грати; не відкоригований план (схема) евакуації людей на випадок пожежі; система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам; не виконаний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не виконано їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ; не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту.

В акті перевірки керівник Технікуму зазначила про згоду з виявленими порушеннями з указівкою, що їх усунення буде проведено при надходженні необхідних обсягів фінансування.

За результатами попередніх позапланових перевірок, проведених позивачем з 22 по 25 квітня 2016 року та з 14 по 25 серпня 2017 року, були виявлені порушення Технікумом нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки та направлено на адресу відповідача приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 25 квітня 2016 року № 31 та від 25 серпня 2017 року № 118 відповідно.

З метою усунення виявлених перевірками порушень директор Технікуму листами від 06 жовтня 2017 року № 257, від 05 листопада 2018 року № 282, від 25 липня 2019 року № 193, від 30 серпня 2019 року № 199, від 1 жовтня 2019 року № 227, 228 зверталася до Міністерства освіти і науки України з проханням виділення додаткового фінансування, необхідного для усунення порушень щодо дотримання вимог законодавства в сфері пожежної безпеки.

Після проведеної позивачем у липні 2019 року перевірки відповідачем був розроблений план заходів по усуненню порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на виконання припису від 25 серпня 2017 року № 118, в якому встановлені строки усунення встановлених в акті порушень: порушення, які не вимагали окремого фінансування до 30 серпня 2019 року, порушення, задля усунення яких необхідно було отримати відповідне фінансування, - до 25 січня 2020 року.

У зв`язку з частковим усуненням виявлених порушень, директор Технікуму звернулась із відповідним листом від 04 жовтня 2019 року № 237 до позивача, за результатом розгляду якого позивачем проведено позапланову перевірку Технікуму та складено акт від 11 жовтня 2019 року № 48, яким зафіксовані порушення, що залишились неусунутими, а саме:

- Центральний корпус: дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасному оброблянню (п. 1); будівлю та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 2); сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням (п. 3); не виконаний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не виконано їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (п. 4);

- Старий корпус: дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасному оброблянню (п. 5); будівля та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 6); не виконаний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не виконано їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (п. 7);

- Виробничий корпус: дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасному оброблянню (п. 8); будівля та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 9); сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням (п. 10); не виконаний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не виконано їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (п. 11); не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту (п. 12).

Акт перевірки підписаний посадовою особою позивача та директором Технікуму, яка в поясненнях зазначила, що з описом викладених порушень вона згодна, вказані порушення не усунуті у зв`язку з відсутністю у навчального закладу необхідних обсягів фінансування за рахунок державного бюджету за відповідними статтями витрат.

У зв`язку з неусуненням відповідачем у повному обсязі вказаних в акті від 11 жовтня 2019 року №48 порушень, ГУ ДСНС у Донецькій області звернулось до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзац перший частини п`ятої цієї ж статті визначає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу вимог частини другої статті 12 Закону № 877-V, у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

У пунктах 29, 33 та 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частини перша та друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За правилами статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

При цьому, як обумовлено частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, зважаючи на вимоги наведених норм, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до усталеної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16 та від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти неусунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У випадку, що розглядається, на день розгляду даної адміністративної справи суб`єктом господарювання частково усунуті раніше виявлені контролюючим органом порушення. При цьому вказаний факт відповідачем не заперечується.

У той же час Суд уважає, що часткове усунення виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування відповідних заходів реагування.

За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з установленими актом від 11 жовтня 2019 року № 48 порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

Неусунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи технікуму, безпеки учнів, викладачів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Указані порушення не є формальними, оскільки у своїй сукупності ускладнять порядок забезпечення своєчасного виявлення пожежі та її гасіння, попередження людей про небезпеку та їх своєчасну евакуацію, що створить загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщеннях відповідача.

У пункті 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки), визначено, що ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки встановлено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

За підпунктом 2.5 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Підпункт 1.2 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки: будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

У розрізі викладеного колегія суддів також убачає законні підстави погодитися з наданою правовою оцінкою судами першої та апеляційної інстанцій порушенням № 2, 6, 9, установлених актом від 11 жовтня 2019 року № 48, щодо необладнання приміщень навчальної установи системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а також доводам відповідача про необов`язковість вимоги щодо встановлення таких систем протипожежного захисту на об`єкт, що вже експлуатується та введений у дію до 01 липня 2015 року.

Згідно з пунктом 1.1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту.

Отже, указані вимоги державних будівельних норм застосовуються також і до будівель, які експлуатуються.

Аналогічна правова позиція за подібних правовідносин також була висловлена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2021 року у справі № 160/1728/19.

За таких обставин не заслуговують на увагу та правильно відхилені судами твердження відповідача про відсутність підстав для застосування заходів реагування з огляду на наявність порушень № 2, 6, 9, констатованих в актів від 11 жовтня 2019 року № 48.

Суд зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Колегія суддів Верховного Суду також уважає безпідставними посилання відповідача на те, що у Технікум немає процесуальної правосуб`єктності мати правовий статус відповідача, з огляду на таке.

Як зазначалось вище, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Технікум (код ЄДРПОУ ВП 36512800) є відокремленим підрозділом юридичної особи - Державного вищого навчального закладу Донецький національний технічний університет (ЄДРПОУ 02070826).

У силу вимог статті 95 Цивільного кодексу України та статті 64 Господарського кодексу України, відокремлений підрозділ - це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Відокремлений підрозділ не є юридичною особою, він наділяється майном юридичної особи, яка його створила і діє на підставі затвердженого нею положення.

Суд апеляційної інстанції установив, що відповідно до п. 1.5.3 Положення про Технікум, останній є відокремленим структурним підрозділом Державного вищого навчального закладу Донецький національний технічний університет без права юридичної особи зі збереженням ліцензованого обсягу та державного замовлення на підготовку фахівців та окремих прав фінансово-господарської самостійності, а саме: правом вести самостійний баланс, закріпленням за ним поточного бюджетного рахунку в Управлінні Державного казначейства у Донецькій області, з правом мати код мережі фінансування, штамп і печатку із зображенням Державного герба України.

Отже, відповідач хоча і не є юридичною особою, однак наділений майном юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання.

Додатково необхідно наголосити, що згідно з положеннями Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування ставиться до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки. Водночас, як у даному випадку, статус юридичної особи і статус відповідача за вимогами КАС України не взаємопов`язані між собою, тобто відповідач, експлуатуючи належний йому об`єкт, може і не мати статусу юридичної особи, що, в свою чергу, не впливає на обсяг його компетенції, відповідно, і правосуб`єктності у публічно-правовому спорі.

Підсумовуючи наведене Суд приходить до висновку, що організаційно-правовий статус відповідача, як критерій визначення належного відповідача у даній справі, не передбачає наявність у такої особи статусу юридичної особи.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ГУ ДСНС в Донецькій області та необхідності застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Технікуму до повного усунення порушень.

За частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд констатує, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи скаржника не спростовують висновків судів і зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу Донецький національний технічний університет залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк