Вирок

від 31.03.2021 по справі 127/25604/16-к

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/25604/16-к

Провадження №1-кп/127/203/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря: ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на будівництві без офіційного оформлення трудових відносин, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 21.03.2013 року Ленінським РВ УДМС України у Вінницькій області, раніше судимого:

- 30.05.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 186 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу 200 годин громадських робіт; ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2014 року звільнений від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

- 06.07.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, станом на 22.11.2016 відпрацював 4 години, невідбута частина громадських робіт складає 196 годин;

-у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.185,ч.2ст.185,ч.2ст.190,ч.2ст.389КК Українивідомості проякі внесенов Єдинийреєстр досудовихрозслідувань за№ 12016020010008108від 08.10.2016року,№ 12017020010000131від 14.01.2017року,№ 12016020010008737від 01.11.2016 року, №12019020030000513 від 14.05.2019,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи засудженим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2016 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт (вирок набрав законної сили 06.08.2016 року), будучи належним чином повідомленим про порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, в період часу з 09.09.2016 року по 20.02.2017 року умисно, без поважної причини порушив порядок відбування покарання, ігноруючи вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2016 року, ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт, а саме без поважних причин, умисно не з`являвся до МКП «ЖЕК №12» м. Вінниці на відпрацювання громадських робіт, тим самим не виконував встановлені йому обов`язки та порушував порядок і умови відбування покарання. Станом на 20.02.2017 року невідбута частина покарання ОСОБА_4 складала 196 години громадських робіт.

ОСОБА_4 , 07.10.2016, близько 18:00 години, проходячи біля відділення №23 ПТ «Ломбард» «Діамантовий дім», що по проспекту Юності, 20/73, у м. Вінниці, умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з приміщення велосипед чорного кольору з оранжевими дисками, ринкова вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2819/16-21 від 10.11.2016 складала 1067,00 грн., який є заставним майном відповідно до договору надання кредиту №023162159 від 07.10.2016 між ОСОБА_6 та ТП «Ломбард» «Діамантовий дім», за збереження якого ломбард несе відповідальність.

Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник разом з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТП «Ломбард» «Діамантовий дім» майнової шкоди на суму 1067 грн.

Крім того, ОСОБА_4 , 18.11.2016, близько 01:00 години, перебуваючи в квартирі своєї співмешканки ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 , повторно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою раніше знайомого йому ОСОБА_8 , в присутності ОСОБА_7 , під приводом короткострокового користування належним ОСОБА_8 мобільним телефоном марки «highscreen» моделі «Power Five Evo», в корпусі чорного кольору, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №528/17-21 від 08.02.2017 - 3146 грн., за умови його повернення, отримав від останнього вказаний мобільний телефон, при цьому заздалегідь не маючи намір повертати отриманий телефон.

Після цього ОСОБА_4 телефон не повернув, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 3146 грн.

Також, ОСОБА_4 , 12.05.2019 року, близько 17:00 години, перебуваючи на квартирі своєї знайомої ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з прозорої коробки яка знаходилась у з незачиненій шафі, викрав грошові кошти у сумі 1000 грн., належні ОСОБА_10 .

Викраденими грошима ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 1000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що вказані кримінальні правопорушення він вчинив за обставин, викладених в обвинувальних актах, просив суд його суворо не карати, у вчиненому розкаявся. Пояснив, що в 2016 році вони з товаришем ОСОБА_6 здали в ломбард ПТ «Ломбард» «Діамантовий дім», що по проспекту Юності, 20/73, у м. Вінниці, велосипед товариша. Він був в стані алкогольного сп`яніння та ввечері викрав даний велосипед з коридору ломбарду, сівши на нього поїхав додому. В подальшому він повернув велосипед назад у ломбард.

Також він будучи засудженим вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2016 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 200 годин громадських робіт, розуміючи, що вирок набрав законної сили 06.08.2016 року, усвідомлюючи свій обов`язок відбути покарання за вироком суду, будучи обізнаним з порядком та умовами відбування покарання, усвідомлюючи, що він має відпрацьовувати по 4 години в день у ЖЕКу №12 у м. Вінниці, не маючи бажання відпрацьовувати громадські роботи, без поважних на те причин, умисно в 2016 році не виходив на відпрацювання.

Також, 18.11.2016 він перебуваючи у гостях у своєї співмешканки ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 , який також там перебував під приводом здійснення дзвінка, взяв у останнього його мобільний телефон, при цьому заздалегідь не маючи наміру повертати телефон. З вказаним телефоном він пішов з квартири, телефон продав, кошти отримані за телефон використав на власні потреби. Згодом він відшкодував потерпілому завдану шкоду.

Крім цього, 12.05.2019 року, коли він перебував в гостях у своєї знайомої ОСОБА_9 , в квартирі останньої він викрав грошові кошти у сумі 1000 грн., належні ОСОБА_10 .

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389 КК України, визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження витягів з кримінальних проваджень №12019020030000513 від 14.05.2019, №12016020010008108 від 07.10.2016, №12016020010008737 від 01.11.2016, №12017020010000131 від 13.01.2017 (т.2 а.с. 119, 122, 132, 137), протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_10 13.05.2019 (т.2 а.с. 121); протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 від 07.10.2018 (т.2 а.с. 123); протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 13.01.2017 (т.2 а.с. 138); постанови старшого слідчого від 10.10.2016 про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження №12016020010008108 від 08.10.2016 DVD-R диска з записом з камер відеоспостереження (т.2 а.с. 124-125); постанови старшого слідчого від 11.11.2016 про визнання речовим доказом в кримінальному провадженні №12016020010008108 гірського велосипеда чорного кольору з оранжевими дисками, добровільно наданого ОСОБА_4 та передачу його на зберігання (т.2 а.с. 124-125); заяви ОСОБА_12 від 16.11.2016 про отримання ним на відповідальне зберігання речового доказу в кримінальному провадженні - гірськолижного велосипеда (т.2 а.с. 131); постанови старшого слідчого від 03.02.2017 про визнання речовим доказом в кримінальному провадженні №12017020010000131 мобільного телефону марки «highscreen» моделі «Power Five Evo», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та передачу його на зберігання (т.2 а.с. 141); заяви ОСОБА_8 від 09.02.2017 року про отримання на відповідальне зберігання речового доказу мобільного телефону (т.2 а.с. 142); висновку судової товарознавчої експертизи №2819/16-21 від 10.11.2016 в кримінальному провадженні №12016020010008108 з актом про вартість проведення експертизи (т.2 а.с. 126-129); висновку судової товарознавчої експертизи №528/17-21 від 08.02.2017 в кримінальному провадженні №12017020010000131 з актом про вартість проведення експертизи (т.2 а.с. 143-146); подання інспектора Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_13 від 25.10.2016 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_14 за ч.2 ст. 389 КК України (т.2 а.с. 134-136), суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати:

- по епізоду по ухиленню від виконання громадських робіт, призначених за вироком суду за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт;

- по епізоду викрадення майна 07.10.2016 року у відділенні №23 ПТ «Ломбард» «Діамантовий дім» за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно;

- по епізоду незаконного заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_8 18.11.2016 за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;

- по епізоду викрадення грошових коштів ОСОБА_10 12.05.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК Українита приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України№ 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 являється особою раніше судимою (т.2 а.с. 114-115, 106-111), за місцем проживання характеризується задовільно (т.2 а.с. 112), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с. 116, 117).

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення ОСОБА_4 , а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді арешту та позбавлення волі у межах санкцій відповідних статей, та визначити йому відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі.

При цьому суд враховуючи, що кримінальні правопорушення були вчинені ОСОБА_4 до повного відбуття ним покарання, призначеного за Вироком Вінницького міського суд Вінницької області від 06.07.2016, вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до ч.1 ст. 71, ст.. 72 КК України, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання невідбуту частину покарання, у виді 160 годин громадських робіт, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2016 року.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, ступеню їх суспільної небезпеки, особи винного, задовільну характеристику останнього за місцем проживання, незначного розміру завданої шкоди та її відшкодування обвинуваченим, а також те, що з дня вчинення останнього злочину, тобто з 12.05.2019 року до дня постановлення вироку, ОСОБА_4 не скоїв нових кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування ним покарання та про можливість звільнення його на підставі ч.1 ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши максимальний іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні витрати в кримінальномупровадженні назалучення експертівдля проведеннясудових товарознавчихекспертиз №2819/16-21 від 10.11.2016 (т.2 а.с. 126-129) та №528/17-21 від 08.02.2017 (т.2 а.с. 143-146), оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вичинених обвинуваченим кримінальних правопорушень в об`єднаному кримінальному провадженні.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області від 20.01.2017 №127/1108/17 (т.2 а.с. 139-140) слід скасувати після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 60, 63, 65-67, 70, 71, 75, 76 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 6 місяців арешту;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно доч.1ст.70КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно доч.1ст.71КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2016 року - у виді 160 годин громадських робіт, за керуючись правилами, визначеними п. г ч. 1 ст. 72 КК України, та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 років 20 днів позбавлення волі.

На підставіст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

У відповідностідо п.п.1,2ч.1ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 352 гривні 40 копійок у відшкодування вартості проведення судово-товарознавчих експертиз №2819/16-21 від 10.11.2016 та №528/17-21 від 08.02.2017.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області від 20.01.2017 №127/1108/17 (т.2 а.с. 105139-140) скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- DVD-R диск з записом з камер відеоспостереження, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12016020010008108 від 08.10.2016 (т.2 а.с. 124-125), після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;

- велосипед чорного кольору з оранжевими дисками, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_12 (т.2 а.с. 124-125, т.2 а.с. 131), після набрання вироком законної сили залишити власнику;

- мобільний телефон марки «highscreen» моделі «Power Five Evo», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 (т.2 а.с. 141, 142), після набрання вироком законної сили залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1