Ухвала

від 14.09.2021 по справі 127/25604/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

14 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 127/25604/16-к

провадження № 51-4440ск21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вінницького апеляційного суду від 30 липня 2021 року,

встановив:

Зі змісту касаційної скарги убачається, що захисник не погоджується з вказаним судовим рішенням та порушує питання про його перегляд в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог

п. 4 ч. 2 та ч. 4 зазначеної статті.

Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону

(ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого

(ст. 414 КПК України).

Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно

до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Однак, всупереч вищевказаному захисник у своїй касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не навів обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм процесуального закону, які в силу ст. 412 КПК України є істотними і тягнуть

за собою скасування оскаржуваного вироку на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1

ст. 438 КПК України.

Також не містить касаційна скарга і доводів на обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного рішення

з урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу.

Крім того, захисник, вказуючи на незаконність вироку з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, лише формально посилається на несправедливість призначеного ОСОБА_5 покарання через суворість, при цьому не наводить доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення ст. 414 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Вінницького апеляційного суду

від 30 липня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати їй для усунення вказаних недоліків п`ятнадцятиденний строк

з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу їй буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3