Постанова

від 01.03.2021 по справі 760/27991/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №760/27991/20 Головуючий у 1 інстанції: Зуєвич Л.Л.

Провадження №22-ц/824/4707/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

01 березня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою адвоката Федосіна Артема Вікторовича представника ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та неустойки,-

ВСТАНОВИЛА

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та неустойки.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та неустойки передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Федосін А.В. представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що заявленими позовними вимогами є невиконання зобов`язальних відносин та у зв`язку з цим застосування неустойки, які є самостійними вимогами, не стосуються безпосередньонерухомого майна та не є взаємопов`язаними вимогами щодо такого майна.

Оскільки позовна заява не містить будь-яких вимог щодо нерухомого майна, то відсутні підстави вважати, що позов виник зприводу нерухомого майна.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 (справа №902/339/16), постанові Верховного Суду від 16.04.2019 (справа №911/3731/17), постанові Верховного Суду від 03.06.2019 (справа №903/432/18).

ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Передаючи справу на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі виник щодо нерухомого майна, яке територіально розташоване у Київській області Васильківського району.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути заборгованість з орендної плати за договором оренди від 31.10.2018 та неустойку в розмірі подвійної плати за користування об`єктами оренди за час прострочення їх повернення.

Позов мотивований тим, що 31.10.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений договір оренди житлового будинку та земельних ділянок. У липні 2019 року відповідач прострочив оплату оренди більше 10 днів і перестав платити. Сума невиплаченої орендної плати за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року становить 763 583,50 грн, а неустойка, визначена у розмірі подвійної плати за користування об`єктами оренди за час прострочення їх повернення, становить 9 045 764,91 грн.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 ЦПК України).

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364 , 367 ЦК України ); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370 , 372 ЦК України ); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Предметом заявленого ОСОБА_2 позову є стягнення орендної плати та неустойки, що визначені договором оренди житлового будинку та земельних ділянок від 31.10.2018.

Згідно Договору оренди житлового будинку та земельних ділянок від 31 жовтня 2018 року предметом договору є: 1) житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:03:001:0004, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі; 3) земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:01:033:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; 4 ) земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:03:001:0002, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі; 5) земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:03:001:0001, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с.Іванковичі; 6)земельна ділянка, кадастровий номер -3221483301:03:001:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;7 )земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:01:033:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; 8 ) земельна ділянка, кадастровий номер 3221483301:01:033:0007, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що даний спір не може бути розглянутий Солом`янським районним судом м.Києва, оскільки в даному випадку діють правила виключної підсудності

Доводи апеляційної скарги про те, що підсудність даної справи визначається за місцем знаходженням відповідача, оскільки позовні вимоги не стосуються вирішення питань відносно нерухомого майна, а стосуються стягнення грошових коштів за невиконання договірних зобов`язань, колегія суддів вважає безпідставними, так як вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах процесуального закону.

Щодо посилань апелянта на постанову Верховного Суду від 03.04.2018 (справа №902/339/16), постанову Верховного Суду від 16.04.2019 (справа №911/3731/17), постанову Верховного Суду від 03.06.2019 (справа №903/432/18), то в даних постановах Верховним Судом викладено правову позицію щодо застосування положень ст. 27, 29, 30 ГПК України в господарському судочинстві.

Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 381 - 383 ЦПК України , колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргуадвоката Федосіна Артема Вікторовича представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль