Ухвала

від 24.03.2021 по справі 761/8157/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №32021100110000015 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32021100110000015, яке було вилучене 25 лютого 2021 року під час проведення обшуку складських та виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: макуху соняшникову в кількості 1624, 10 т., олію соняшникову нерафінову в кількості 746,80 т., шрот соняшниковий в кількості 1380, 65 т., насіння соняшнику в кількості 1, 04 т., з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що майно, яке вилучене за вищевказаною адресою не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, та немає підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Крім того вилучене майно є товарно - матеріальна цінність у вигляді продукції, яка піддається швидкому псування.

В апеляційній скарзі прокурор посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді просить її скасувати та накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження №32021100110000015.

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено наявність підстав в накладенні арешту на майно. Також вважає, що вилучене під час обшуку майно відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Зазначає прокурор, що на вилучене в ході обшуків майно відсутні будь які документи про їх походження, прийняття на зберігання та їх облікування за власником. В сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, вказана продукція є речами набутими кримінально протиправним шляхом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку адвоката, який вважає, що прийняте слідчим суддею рішення є законним, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Слідчими слідчого управління Офісу великих платників податків Державної фіксальної служби під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідуванням у кримінальному провадженні №32021100110000015 від 08.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Встановлено, що службові особи ТОВ «Агросхідпро» (код ЄДРПОУ 42379204) у період 2020року документально формували податковий кредит під виглядом закупівлі сільськогосподарської продукції від підприємств з ознаками «фіктивності серед яких ТОВ «Агростєп інвест» (код ЄДРПОУ 43723364). С(Ф)Г «Лід (код ЄДРПОУ 23044052), Є(Ф)Г «Прогрес» (код ЄДРПОУ 23043934) ТОВ «Денінс» (код ЄДРПОУ 42170255) ТОВ «Грейн агро-альянс» (код ЄДРПОУ 43741619), ПП «Агро-вектор-юг» (код ЄДРПОУ 41817790) без фактичної поставки продукції, а в свою чергу здійснювали придбання вказаної продукції у населення за готівкові грошові кошти без сплати податків відображення даних операцій в податковій звітності.

Відповідно до податкової звітності ТОВ «Агросхідпро» встановлено, що дане товариство документально відображає послуги з переробки на виробничих потужностях ТОВ «Санпро» (код ЄДРПОУ 41940795) сільськогосподарської продукції нібито придбаної від підприємств з ознаками ризиковості, серед яких ТОВ «Агростєп інвест» (код ЄДРПОУ 43723364), Є(Ф)Г «Лідія» (код ЄДРПОУ 23044052), Є(Ф)Г «Прогрес» (код ЄДРПОУ 23043934), ТОВ «Денінс» (ЄДРПОУ 42170255) ТОВ «Грейн агро-альянс» (код ЄДРПОУ 43741619), ПП «Агро-вектор-юг» (код ЄДРПОУ 41817790). В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку складських та виробничих приміщень, якими користуютьсяслужбові ТОВ «Санпро» за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3. Слідчий суддя відмовив в задоволенні даного клопотання.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя послався на те, що майно, не має жодного доказового значення у кримінальному провадженні, та немає підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.

Ухвала суду має відповідати вимогам статті ст. 370 КПК України, тобто ухвала повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухвалена судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, слідчий суддя районного суду при прийнятті рішення, вказаних норм КПК не дотримався. Відмовляючи у задоволенні клопотання не надав будь якої оцінки обставинам викладеним у клопотанні органу досудового розслідування щодо правової підстави для арешту майна, достатності доказів. При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків (приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження). Також колегія суддів зважує на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування від 26.02.2021 року року, майно, яке було вилучене під час проведення обшукускладських та виробничих приміщень, якими користуютьсяслужбові особи ТОВ «Санпро» за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, а саме: макуху соняшникову в кількості 1624, 10 т., олію соняшникову нерафінову в кількості 746,80 т., шрот соняшниковий в кількості 1380, 65 т., насіння соняшнику в кількості 1, 04 т., визнано речовим доказом.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вилучені під час обшуків товарно матеріальні цінності являються безпосереднім об`єктом кримінально-протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Зважує увагу колегія суддів і на ст.100 КПК України, за якою зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За наведеного, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженню задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №32021100110000015 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32021100110000015, яке було вилучене 25 лютого 2021 року під час проведення обшуку складських та виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: макуху соняшникову в кількості 1624, 10 т., олію соняшникову нерафінову в кількості 746,80 т., шрот соняшниковий в кількості 1380, 65 т., насіння соняшнику в кількості 1, 04 т., з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32021100110000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.212 КК України, яке було вилучене 25 лютого 2021 року під час проведення обшуку складських та виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №32021100110000015, яке було вилучене під час проведення обшукускладських та виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: макуху соняшникову в кількості 1624, 10 т., олію соняшникову нерафінову в кількості 746,80 т., шрот соняшниковий в кількості 1380, 65 т., насіння соняшнику в кількості 1, 04 т., з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2168/2021

Єдиний унікальний номер 761/8157/21 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1