Ухвала

від 09.03.2021 по справі 761/24620/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24620/14-ц

Провадження № 4-с/761/64/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремета Олександра Вікторовича, стягувач Публічне акціонерне товариство ВІЕС Банк , заінтересовані особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Транс Фінанс про визнання дій неправомірними; визнання недійсним звіту та висновків, щодо оцінки майна, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2018р. скаржник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просив суд:

-визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремета О.В. що винесення постанови про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадження №51577242 від 26 червня 2018р. неправомірними;

-визнати дії державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремета О.В. щодо оцінки майна, а саме: земельних ділянок загальною площею 0,75 га, кадастрові номери: 3221482100:03:007:0016, 3221482100:03:007:0017, 3221482100:03:007:0018, що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Дібровська с/р - неправомірними;

-визнати недійсним звіт та висновки щодо оцінки майна (земельних ділянок загальною площею 0,75 га, кадастрові номери: 3221482100:03:007:0016, 3221482100:03:007:0017, 3221482100:03:007:0018, що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Дібровська с/р від 11 липня 2018р., сформовані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Свої вимоги сторона скаржника обґрунтовувала тим, що 21 вересня 2018р. скаржнику надійшло повідомлення від державного виконавця із копіями трьох висновків про вартість майна, оціненого в рамках виконавчого провадження №51577242, які сформовані суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 . Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення експертної оцінки земельних ділянок незаконними та такими, що суперечать нормам законодавства і порушують його права, як власника об`єкта оцінки, а звіт та висновки про оцінку землі від 11 липня 2018р. необ`єктивними, оскільки, на думку сторони, вони здійсненні із порушенням вимог законодавства.

Ухвалою суду від 15 лютого 2019р. призначено скаргу до розгляду.

03 липня 2019р. державним виконавцем подано до суду копії матеріалів виконавчого провадження №51577242.

12 вересня 2019р. заінтересованою особою 1 подано до суду пояснення по скарзі.

16 квітня 2020р. заінтересованою особою 2 подано заперечення на скаргу.

09 березня 2021р. в судове засіданні сторони не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін з урахуванням положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України,

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2016р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по цивільній справі № 761/24620/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Промкомплекс на користь ПАТ ВіЕс Банк заборгованість за Кредитним договором №KF30313 від 06 лютого 2006р. в сумі 112 206,02 доларів США, що станом на 12 серпня 2014р. еквівалентно 1 474 312,04 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Українсько-Китайський Торговий Дім на користь ПАТ ВіЕс Банк заборгованість за Кредитним договором №KF30313 від 06 лютого 2006р. в сумі 112 206,02 доларів США, що станом на 12 серпня 2014р. еквівалентно 1 474 312,04 грн.

Постановою державного виконавця від 05 липня 2016р. відкрито виконавче провадження №51577242, з примусового виконання виконавчого листа №761/24620/14-ц від 06 червня 2016р.

Копії матеріалів виконавчого провадження містять відомості щодо вжиття передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення.

23 березня 2018р. державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої, було описано та накладено арешт на земельні ділянки загальною площею 0,75 га, кадастрові номери: 3221482100:03:007:0016, 3221482100:03:007:0017, 3221482100:03:007:0018, що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Дібровська с/р, яка була підписана представником стягувача та понятими.

26 червня 2016р. державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ФОП ОСОБА_2 .

Суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 надано звіти про вартість земельних ділянок від 11 липня 2018р., які надійшли до державної виконавчої служби 10 вересня 2018р.

12 вересня 2018р. державним виконавцем були направлені копії вказаних висновків скаржнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (надалі по тексту - Закон), виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відтак, державний виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні дії для виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем надсилалися копії постанов та інших документів за адресою місця проживання боржника.

Стаття 56 Закону визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Крім того, згідно з положеннями ст. 22 Закону, виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону, присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Частиною 5 ст. 57 Закону передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 52 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Суд прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_2 при підготовці звітів про оцінку майна від 11 липня 2018р. дотримано вимоги закону.

Проте, сторона скаржника у зв`язку з незгодою із результатами оцінки майна, мали право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, чого не було надано до суду.

За змістом ст.ст. 12, 33 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

За змістом ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки державний виконавець діяв в межах та порядку повноважень наданих йому Законом та звіти відповідають вимогам законодавства.

Керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; ст. 19 Конституції України; Закону України Про виконавче провадження , суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремета Олександра Вікторовича, стягувач Публічне акціонерне товариство ВІЕС Банк , заінтересовані особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Транс Фінанс про визнання дій неправомірними; визнання недійсним звіту та висновків, щодо оцінки майна - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 12 березня 2021р.

Суддя: