Постанова

від 16.03.2021 по справі 910/3111/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа№ 910/3111/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.03.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/3111/19 (головуючий суддя Данилова М. В., повний текст рішення складено 10.06.2020)

за позивом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ"

до відповідача Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. депутат Київської міської ради ОСОБА_12;

2. ОСОБА_1 ;

3. ОСОБА_2 ;

4. ОСОБА_3 ;

5. ОСОБА_4 ;

6. ОСОБА_5 ;

7. ОСОБА_6 ;

8. ОСОБА_7 ;

9. ОСОБА_8 ;

10. ОСОБА_9 ;

11. ОСОБА_10

12. депутат Київської міської ради ОСОБА_14

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аргумент ВВ (далі - ТОВ Аргумент ВВ ) звернулося до суду з позовом до Київської міської ради, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ради від 20.09.2018 № 1518/5582 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.01.2005 щодо земельної ділянки площею 0,1942 га кадастровий номер 8000000000:72:101:0024, за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, наданої позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди є незаконним, прийнятим з порушенням Регламенту і таким, що порушує права позивача як орендаря земельної ділянки, оскільки правових підстав для такого рішення немає.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 20.09.2018 № 1518/5582 Київської міської ради VI сесії VIII скликання про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.01.2005 (06.04.2004) за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, площею 0,1942 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу (кадастровий номер 8000000000:72:101:0024), укладеного з ТОВ Аргумент ВВ . Здійснено розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовано невідповідністю рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки вимогам законодавства та порушенням у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Постановою Верховного суду від 18.12.2019 року касаційну скаргу Київської міської ради задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 року у справі № 910/3111/19 скасовано; справу № 910/3111/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прийнята Верховним Судом постанова мотивована тим, що в даному випадку суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази, не встановили обставини, які є достатньою підставою відповідно до норм матеріального права для визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про розірвання договору оренди земельної ділянки, отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020 року справу № 910/3111/19 передано для розгляду судді Даниловій М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року прийнято справу №910/3111/19 до свого провадження, ухвалено розгляд справи № 910/3111/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. депутата Київської міської ради ОСОБА_12; 2. ОСОБА_11 ; 3. ОСОБА_2 ; 4. ОСОБА_3 ; 5. ОСОБА_4 ; 6. ОСОБА_5 ; 7. ОСОБА_6 ; 8. ОСОБА_7 ; 9. ОСОБА_8 ; 10. ОСОБА_9 ; 11. ОСОБА_10 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/3111/19 у позові відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване наступним:

- позивач, посилаючись на неможливість розпочати будівельні роботи в строк за відсутністю містобудівної документації, передбаченої ст. ст. 23, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на час виникнення правовідносин), не надає обґрунтувань з яких причин не міг отримати цю документацію та якими доказами ці обставини підтверджуються;

- позивачем було порушено умови договору оренди, тобто не закінчено забудову земельної ділянки у встановлений строк, не надано належних доказів на підтвердження того, що ним вживались заходи для продовження строку на забудову земельної ділянки;

- відповідачем було правомірно розірвано договір оренди земельної ділянки з позивачем, не дивлячись на існуючі процедурні порушення, оскільки суспільний інтерес превалює над приватним, враховуючи, що в даному випадку мова йде про зелені насадження міста.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/3111/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступних тверджень:

- позивачем вчинялись необхідні дії для будівництва об`єкту на виконання умов договору оренди земельної ділянки, однак на думку позивача, суд не дослідив такі обставини, а тому прийшов до неправильних висновків про невжиття позивачем необхідних заходів для здійснення забудови орендованої земельної ділянки;

- скаржник посилається на зміни законодавства, які за його твердженням зумовили більш тривалий процес отримання дозвільних документів та погоджень, а також зазначає про вплив протидії третіх осіб на можливість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди, у зв`язку з чим вказує на неврахування судом при прийнятті оскаржуваного рішення відсутність вини позивача та вжиття усіх залежних заходів, спрямованих на належне виконання;

- апелянт переконаний, що відповідач своїми діями ускладнив виконання умов договору оренди позивачем (посилаючись на необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки); про необхідність дослідження таких обставин зазначив Верховний Суд, відправляючи справу на новий розгляд, однак на думку апелянта, судом цього враховано не було.

19.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Отрюх Б. В.

19.08.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відкриття апеляційного провадження від ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/3111/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 23.09.2020 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/3111/19 задоволено та поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/3111/19 та призначено справу до розгляду на 10.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 виправлено допущену в вступній частині ухвали від 28.09.2020 описку, а саме замість "Розгляд апеляційної скарги призначити на 10.11.2020 року о 12 год. 10 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16" зазначено "Розгляд апеляційної скарги призначити на 04.11.2020 року о 13 год. 10 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 12".

28.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

За твердженням відповідача, оскаржуване рішення прийнято за повного з`ясування всіх обставин справи та з урахуванням висновків Верховного Суду у даній справі.

Зокрема, відповідач наголошує на наступному:

- за договором оренди, позивач взяв на себе обов`язок закінчити забудову земельної ділянки до 25.01.2008, що ним виконано не було, а також позивач не був позбавлений права звернутись до відповідача з пропозицією продовжити строки здійснення забудови спірної земельної ділянки, що доказів чого суду не надано;

- відповідач заперечує щодо посилання апелянта на судову практику, а саме - постанову Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №910/2566/16, оскільки дана постанова не є релевантною до спірних правовідносин;

- позивачем не надано доказів вчинення ним з 2008 по 2018 рік дій, спрямованих на виконання своїх договірних зобов`язань, а норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку;

- Київська міська рада заперечує щодо доводів скаржника щодо змін законодавства, так як рішення КМР від 24.09.2015 №46/1949 прийнято більше ніж через 10 років після укладення спірного договору, крім того, в матеріалах справи відсутні докази про зміну функціонального призначення території, яка є предметом договору.

30.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-9 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просить залишити без змін.

30.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-6 та третьої особи -8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вони просять суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

03.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-1, третьої особи-2, третьої особи-3, третьої особи-4, третьої особи- 5, третьої особи-6 надійшли пояснення по справі.

03.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просить залишити без змін.

04.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-10 надійшли пояснення по справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4225/20 від 04.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М. Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Тищенко А. І., Отрюх Б. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/3111/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Отрюх Б. В. та призначено до розгляду на 16.12.2020.

16.12.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.12.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від депутата Київської міської ради ОСОБА_14 надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

16.12.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшла заява про виклик свідка, заява про проведення письмового опитування учасників справи відповідно до ст. 90 ГПК України, клопотання про надання оригіналів документів для огляду, клопотання про витребування доказів у порядку ст.81 ГПК України. Аналогічні клопотання були подані 25.01.2020 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 заяву депутата Київської міської ради ОСОБА_14 про вступ у справу як третьої особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача задоволено, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на 03.02.2021.

25.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи ОСОБА_3 повторно надійшли клопотання про: надання оригіналів документів для огляду, про проведення письмового опитування учасників справи відповідно до ст. 90 ГПК України, про виклик свідка ОСОБА_13 .

02.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло клопотання про надання дозволу та забезпечення трансляції судових засідань.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 відкладено розгляд справи на 03.03.2021.

18.02.2021 через канцелярію суду від народного депутата Р.Грищук надійшло депутатське звернення про трансляцію судових засідань у справі №910/3111/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 клопотання представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав О.Степаненко та депутатське звернення народного депутата Р.Грищук про трансляцію судових засідань задоволено.

01.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо заявлених клопотань.

02.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення щодо заявлених клопотань по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_3 про виклик свідка; про проведення письмового опитування учасників справи; про витребування доказів. Відкладено розгляд клопотання про надання оригіналів документів для огляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.03.2021р.

10.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_8 надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/3111/19 на 16.03.2021.

16.03.2021 в судове засідання з`явились представники позивача, представник відповідача, третя особа-4, третя особа-5, третя особа-7, третя особа-9, третя особа-10, третя особа-11 та третя особа-12 та надали свої пояснення. Третя особа-1, третя особа-2, третя особа-3, третя особа-6, третя особа-8 не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін які не з`явились в судове засідання.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.04.2004 між ТОВ Аргумент ВВ (орендар) та Київською міською радою (орендодавець), на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2003 № 558/718, укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1942 га кадастровий номер 8000000000:72:101:0024 з цільовим призначенням: для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, строком на 25 років (надалі - Договір).

За змістом пунктів 1.3, 1.4 договору оренди передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору.

Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.01.2005 за № 72-6-00245 у книзі записів державної реєстрації договорів.

25.01.2005 сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у володіння і користування зазначену земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.

В подальшому, 20 вересня 2018 року Київська міська рада прийняла рішення №1518/5582 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004 року за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11-13, площею 0,1942 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу (кадастровий номер 8000000000:72:101:0024), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" в односторонньому порядку (надалі - оскаржуване рішення) з посиланням на положення статті 9 ЗК, частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 31 Закону України Про оренду землі , пунктів 3.1, 7.3 зазначеного договору оренди.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За змістом статті 93 ЗК, статей 762, 792 ЦК, статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.

Відповідно до положень статей 177, 181, 373, 374 ЦК земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

З вказаним рішенням позивач не погодився та звернувся до суду, оскільки вважає таке рішення КМР незаконним, таким, що порушує його права як орендаря земельної ділянки, а також прийнятим з порушенням Регламенту.

Щодо виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди колегія суддів встановила наступне.

10.07.2006р. позивач отримав технічні умови № 2093 на каналізування об`єкта від ВАТ "Акціонерна Компанія "КИІВВОДОКАНАЛ".

07.06.2006р. та 08.06.2006 p. позивач отримав технічні умови №40389 та №71246 на приєднання об`єкта до теплових мереж від АЕК "КИЇВЕНЕРГО".

02.11.2006p. на засіданні секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища ухвалено схвалити та рекомендувати до подальшого розроблення і погодження в установленому порядку архітектурне рішення проекту будівництва торговельного комплексу за адресою: просп. Повітрофлотський, 11-13, з урахуванням зауважень та рекомендацій.

25.04.2007 р. на засіданні трьохсторонньої комісії з питань забудови Солом`янського району у м. Києві вирішили погодити замовнику будівництва ТОВ "Аргумент ВВ" проведення 15.05.2007р. громадського обговорення будівництва торгівельного комплексу по Повітрофлотському проспекту, 11-13.

Відповідно до протоколу Громадського обговорення з мешканцями Солом`янського району м. Києва будівництва торговельного комплексу по Повітрофлотському проспекту, 11 - 13 від 25.04.2007р., надано згоду на проведення всіх подальших робіт щодо проектування та будівництва торговельного комплексу по Повітрофлотському просп. 11 - 13 у Солом`янському районі м. Києва за умови виконання забудовником всіх зобов`язань згідно укладених договорів та планів заходів щодо комплексного благоустрою встановлені терміни з ініціативними групами будинків.

Листом від 26.07.2007 р. №15-10263 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища погодило архітектурне рішення проекту будівництва торговельного комплексу по просп. Повпрофлотському, 11-13 у Солом`янському районі м. Києва для подальшої розробки та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

Проект торгівельного комплексу по Повітрофлотському проспекту, 11-13 у Солом`янському районі м. Києва був розроблений у 2007 р. ПП "АРХІТЕКТУРНА МАЙСТЕРНЯ".

У 2008 р. позивач отримав паспорт зовнішнього опорядження фасадів.

20.11.2008 р. позивач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт.

Протягом 2009-2011 років та у 2018 році позивач отримував листи від мешканців Солом`янського р-ну м. Києва з вимогами не проводити будівельні роботи, оскільки мешканці прилеглих будинків категорично проти забудови цієї земельної ділянки.

Як вказує позивач, у 2011 році внесені зміни до законодавства, що регулює містобудівну діяльність. Зокрема, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до статті 24 якого у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Київська міська рада прийняла рішення від 13 листопада 2013 року №518/10006, яким затверджено Міську програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, а в 2015 році рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 року №46/1949, було прийнято "Детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва", відповідно до якого на земельній ділянці по проспекту Повітрофлотський, 11-13 заплановано будівництво саме багатоповерхового житлового будинку.

Таким чином, позивач зазначає, що цей адміністративно-правовий акт, на його думку, істотно змінив умови використання земельної ділянки, які закріплювалися в рішенні №558/718 від 26.06.2003 року.

Однак, як правильно вказав суд першої інстанції, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ці рішення впливають на правовідносини сторін договору оренди земельної ділянки, того, що відбулася зміна цільового призначення спірної земельної ділянки на підставі зазначених рішень та не надав жодних доказів на підтвердження обставин, які б перешкоджали позивачу використовувати цю земельну ділянку за цільовим призначенням - будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.

Позивач стверджує, що ініціював внесення змін до укладеного Договору оренди земельної ділянки та приведення його у відповідність до Детального плану території, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 року № 46/1949. А також звернувся до Київської міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Повітрофлотському 11-13 м. Київ, для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу зі зміненим цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Так, 19.07.2017р. на підставі звернення позивача Комісією, призначеною згідно наказу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №8 від 14.01.2013 р., проведено обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, про що складено акт №227

Як вбачається із матеріалів справи, з урахуванням детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів. Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 46/1949 від 24.09.2015 р., ТОВ "Аргумент ВВ" зазначило, що має намір використовувати дану земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом, у зв`язку з чим TOB "Аргумент ВВ" ініціювало питання щодо внесення відповідних змін до укладеного договору оренди земельної ділянки та приведення його у відповідність до детального плану території, затвердженого рішенням Київської міської ради № 46/1949 від 24.09.2015 року.

18.07.2017 p. позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) площею 0,1942 га в оренду для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом, проте відповідач у встановлений строк не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні.

У зв`язку з викладеним, позивач направив відповідачу повідомлення №1/22082017 від 22.08.2017 р., у якому вказав, що ТОВ "Аргумент ВВ" замовлено розроблення документації із землеустрою без надання дозволу Київської міської ради.

29.03.2018 р. розробником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Деметра плюс" було направлено до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву про розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1942 га (кадастровий номер 8000000000:72:101:0024) для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом на проспекті Повітрофлотському 11-13 у Солом`янському районі м. Києва (вхідний номер 3869/0/9-18).

11.06.2018р. позивач отримав висновок №5328/0/82-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у якому вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Аргумент ВВ" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом на проспекті Повітрофлотському 11-13 у Солом`янському районі м. Києва, відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Згідно з актами обстеження земельної ділянки від 12.07.2017 № 17-1110-09 та від 14.05.2018, складених Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на земельній ділянці площею 0,1942 кадастровий номер 8000000000:72:101:0024 за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11-13, ростуть зелені насадження (дерева), земельна ділянка вільна від забудов, згідно з договором оренди не використовується.

08.09.2017р. між ТОВ "Аргумент ВВ" та ТОВ "Нові Зодчі" було укладено договір підряду від 08.09.2017 року №08/09/17 на виконання робіт по встановленню тимчасової огорожі (для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони) по проспекту Повітрофлотському, 11-13.

13 вересня 2017р. підрядник, виконуючи умови договору, був готовий виконати роботи у повному обсязі. У зв`язку з протидією третьої сторони, роботи не були виконані у повному обсязі, і конструкції огорожі були повернуті у місце зберігання на майданчик ТОВ "Нові Зодчі". Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме, копіями листів від 04.12.2017 р., 14.12.2017 р., 28.11.2017 р.

20 вересня 2018 року Київська міська рада прийняла рішення №1518/5582 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004 року за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11-13, площею 0,1942 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу (кадастровий номер 8000000000:72:101:0024), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" в односторонньому порядку (надалі - оскаржуване рішення).

Вказане рішення прийнято у зв`язку з невиконанням позивачем вимог п. 3.1. Договору оренди та на підставі, зокрема, п. 7.3. Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, даний Договір встановлює наступні обмеження:

- завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з дня державної реєстрації цього договору;

- на Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення Земельної ділянки та внесення відповідних змін до Договору.

Відповідно до пункту 6.2 договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

За умовами п. 7.3. Договору, Договір може бути розірваний в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, у разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання Орендарем інших умов цього Договору.

У даному контексті суд вважає за необхідне звернути увагу на приписи статті 204 ЦК України, за якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Беручи до уваги не спростовану сторонами презумпцію правочину, суд констатує, що укладений між сторонами договір є підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін, та обов`язковий ними до виконання.

З системного аналізу вищеописаного обґрунтованим є висновок, що ТОВ Аргумент ВВ , будучи обізнаним як з умовами договору оренди в частині існування у нього обов`язку закінчити забудову земельної ділянки у строки, встановлені у пункті 3.1 договору (не пізніше, ніж через три роки з дня державної реєстрації цього договору), так і з настанням наслідків, у разі його невиконання, шляхом реалізації орендодавцем права в односторонньому порядку розірвати договір оренди, позивач взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені договором строки, так і в подальшому не приступив до виконання такого обов`язку, що зокрема підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 12.07.2017 № 17-1110-09 та від 14.05.2018, складених Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

При цьому, позивач аргументує неможливість розпочати будівельні роботи у визначений строк за відсутністю містобудівної документації, передбаченої ст. ст. 23, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на час виникнення правовідносин), однак не обґрунтовує, з яких об`єктивних причин позивач не міг розпочати виконання будівельних робіт протягом тривалого часу отримати цю документацію та не надає доказів на підтвердження таких обставин.

В матеріалах справи міститься дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.11.2008 року № 0922-Сл/Т, виданий ТОВ "Аргумент ВВ" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, зі змісту якого вбачається, що цей дозвіл надано позивачу на виконання будівельних робіт із будівництва торговельного комплексу за адресою: пр.-т Повітрофлотський, 11-13 у Солом`янському районі м. Києва відповідно до проектної документації, затвердженої наказом ТОВ "Аргумент ВВ" від 11.09.2008 року №3-б, та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.06.2010 року. Строк дії дозволу встановлено до 20.06.2010.

За приписами ст. 29 Закону України "Про планування і забудову території" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), дозвіл на виконання будівельних робіт, наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт.

При цьому, суд наголошує, що такий дозвіл наданий 20.11.2008, у той час як в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією продовжити строки здійснення забудови орендованої земельної ділянки.

Також колегія суддів колегія суддів звертає увагу, що дана справа вже розглядалась в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції. Постановою Верховного Суду від 18.12.2020 справу № 910/3111/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Господарський суд міста Києва за результатами нового розгляду справи дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем було порушено умови договору оренди, тобто не закінчено забудову земельної ділянки у встановлений строк, не надано належних доказів на підтвердження того, що ним вживались заходи для продовження строку на забудову земельної ділянки.

Колегією суддів за результатами дослідження вищевказаних обставин встановлено, що обставини, на які посилається позивач, не звільняють його від обов`язків, передбачених умовами договору оренди (пункти 3.1, 4.5), належним чином виконувати умови договору щодо забудови земельної ділянки у визначені строки з огляду на державну реєстрацію цього договору 25.01.2005 і отримання дозволу на будівництво 20.11.2008.

Тому, оскільки позивачем порушено умови договору оренди, обґрунтованим є висновок про наявність підстав для розірвання договору.

Щодо порушення Регламенту при прийнятті оскаржуваного рішення КМР суд дослідив наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов`язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1. 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону.

Статтею 21 Регламенту Київської міської ради, у відповідній редакції, (надалі - Регламент) визначено, що суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

Проекти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради у паперовому та в електронному вигляді. Проект рішення Київради нормативно-правового характеру повинен містити положення про оприлюднення та набрання ним чинності. Суб`єкт подання проекту рішення на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення зазначає профільну постійну комісію та постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проекту рішення.

Разом з проектом рішення до секретаріату Київради подається:

1) пояснювальна записка (із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка є суб`єктом подання проекту рішення, повної назви її посади, контактних даних особи, відповідальної за супроводження проекту рішення, а також зазначається доповідач проекту рішення на пленарному засіданні Київради); пояснювальна записка повинна містити: опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення та обгрунтування адекватності і достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також їх актуальності для територіальної громади міста Києва; правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення і норми нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); детальний опис цілей і завдань, очікуваних позитивних соціально-економічних та інших наслідків для територіальної громади від реалізації запропонованого проекту рішення;

2) додатки (якщо вони є).

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 23 Регламенту протягом трьох днів з дня реєстрації проекту рішення Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення профільній постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається профільною з попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям відповідно до їх функціональної спрямованості.

Після реєстрації проекту рішення управління адміністративного та господарського забезпечення Київської міської ради робить сканкопію проекту рішення Київради та додатків до нього, в той же день розміщує відповідні матеріали на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua), а управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради направляє оригінал проекту рішення і його письмові копії для розгляду постійним комісіям Київради.

Частинами 7-12 ст.21 Регламенту визначено, що постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом чотирнадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення:

1) підтримують проект рішення Київради: 1.1) візують проект рішення без зауважень; 1.2) візують проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями;

2) відхиляють проект рішення.

Зауваження чи пропозиції викладаються у висновку постійної комісії та направляються до профільної постійної комісії. Висловлені зауваження та пропозиції постійних комісій є обов`язковими для розгляду профільною постійною комісією Київради. У разі ненадходження до профільної постійної комісії письмової інформації про результати розгляду постійною комісією проекту рішення протягом встановленого цією частиною строку, проект рішення вважається погодженим такою постійною комісією. Профільна постійна комісія протягом тридцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення:

1) підтримує проект рішення Київради: 1.1) візує проект рішення без зауважень; 1.2) візує проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями;

2) за згодою суб`єкта подання направляє проект рішення на доопрацювання, в тому числі шляхом створення робочої групи постійної комісії для доопрацювання проекту рішення;

3) відхиляє проект рішення. У разі якщо профільна постійна комісія протягом встановленого строку не розглянула проект рішення, останній вважається погодженим профільною постійною комісією. У разі підтримання проекту рішення, а також висловлення зауважень та пропозицій до проекту рішення профільна постійна комісія направляє проект рішення для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, яке протягом чотирнадцяти днів:

1) погоджує проект рішення без зауважень (візує проект рішення);

2) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, надає зауваження і рекомендації, зокрема рекомендації стосовно порядку розгляду проекту рішення. У разі якщо управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради протягом визначеного в цій частині строку не розглянуло проект рішення, останній вважається погодженим управлінням. Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради після опрацювання проекту рішення повертає його до профільної постійної комісії Київради, або суб`єкту подання (у разі якщо суб`єкт подання самостійно направив проект рішення до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради). Погоджений управлінням правового забезпечення діяльності Київради проект рішення Київської міської ради передається профільною комісією до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради для попереднього формування проекту порядку денного пленарного засідання Київради. Правовий висновок управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства є обов`язковим для розгляду профільною постійною комісією на її найближчому засіданні. За результатами такого розгляду профільна постійна комісія приймає рішення або щодо внесення на розгляд Київради проекту рішення, або щодо відхилення проекту рішення.

Головуючий на пленарному засіданні не ставить на голосування пропозиції про включення до проекту порядку денного пленарного засідання проектів рішень Київради, які не розглянуті відповідно до вимог статті 23 цього Регламенту.

Правовим висновком № 08/230-2180 від 04.10.2017р. Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, який було адресовано Голові постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, проект рішення було направлено на доопрацювання, оскільки до проекту не було додано документів, які б підтверджували порушення умов договору та земельного законодавства.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 34 Регламенту Київської міської ради, після пленарного засідання Київради управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради протягом семи робочих днів готує протокол та стенограму пленарного засідання Київради, які підписує головуючий на пленарному засіданні Київради. Протокол і стенограма пленарного засідання Київради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення Київрадою.

До проекту оскаржуваного рішення про розірвання договору оренди додано пояснювальну записку, за змістом якої, суб`єкт подання, в якості обґрунтування підстав для його прийняття, посилався на те, що такий проект підготовлений на підставі звернення деяких членів місцевої громади, діяльність якого, на їх думку, перешкоджає належній реалізації їх прав та інтересів на безпечне для життя і здоров`я, навколишнє середовище, суперечить їх інтересам, а також підвищує соціальну напругу у мікрорайоні.

Позивач вказує, що жодний депутат чи комісія Київської міської ради не доповідали про порушення орендарем умов договору та необхідність розірвання договору на підставі п. 3.1 договору оренди. В стенограмі пленарного засідання від 20.09.2018 року відображено, що договір земельної ділянки від 25.01.2005 (хоча насправді 06.04.2004) було розірвано з підстав невдоволення деяких громадян через забудову земельної ділянки та необхідність надання цій земельній ділянці статусу скверу.

Однак, суд наголошує, що вказані процедурні порушення не вплинули на законність рішення Київської міської ради, законодавчо вони не є підставою для визнання вказаного рішення протиправним, а відтак таким, що підлягає скасуванню, оскільки в даному рішенні зачіпається суспільний інтерес.

Крім того, рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 року №26/6682 земельній ділянці, розташованій на проспекті Повітрофлотському, 11-13 у Солом`янському районі міста Києва надано статус скверу.

Конституція України (ст. 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 8/21, у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 11/384-06.

Таким чином, дослідивши всі обставини справи, врахувавши доводи сторін, перевіривши висновки суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

З доводами апелянта про вчинення необхідних дій для будівництва об`єкту на виконання умов договору оренди земельної ділянки, що на його думку, не досліджено судом в оскаржуваному рішенні колегія суддів погодитись не може, оскільки:

- встановленим є факт невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди, що полягає у незавершенні забудови земельної ділянки у строк, що не може перевищувати три роки (п.3.1 Договору);

- суд звертає увагу, що позивач обізнаний з умовами договору, а відтак - з взятими на себе зобов`язаннями за ним, а в силу вимог законодавства, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №910/2566/16 судова колегія відхиляє, оскільки обставини у цій справі є дещо відмінними від обставин в межах справи №910/2566/16, зокрема, на спірній земельній ділянці уже знаходився фундамент та стіни будівель, право власності на які зареєстровані позивачем у справі №910/2566/16, у той час як у даній справі позивач не розпочав забудови земельної ділянки та не довів об`єктивну неможливість їх розпочати.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що об`єктивних перешкод для початку будівництва, на які вказує позивач, не було.

Твердження позивача щодо обставин, що перешкоджали можливість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди вжиття усіх залежних заходів, спрямованих на належне виконання судом враховано, однак вони не спростовують невиконання ним своїх зобов`язань.

Суд звертає увагу на наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.11.2008 року, який є безумовною підставою для початку будівельних робіт, яких позивачем не розпочато.

Посилаючись на обставини, що за твердженням позивача, були перешкодою для початку забудови земельної ділянки, суд наголошує, що позивач все ж не звернувся до Київської міської ради з пропозицією внесення змін до договору, зокрема в частині строків здійснення забудови

Разом з тим, апелянт посилається на зміни законодавства, які за його твердженням зумовили більш тривалий процес отримання дозвільних документів та погоджень, а саме - на рішення КМР від 24.09.2015 №46/1949 Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва .

Такі доводи колегія суддів сприймає критично, оскільки такий акт прийнято більше ніж через 10 років після укладення спірного договору від 25.01.2005, за умовами якого позивач зобов`язався завершити забудову через три роки після державної реєстрації такого договору, яка було здійснена 25.01.2005.

При цьому, судом першої інстанції всебічно досліджено вказані обставини, на які вказав Верховний Суд, відправляючи справу на новий розгляд.

Крім того, судова колегія погоджується з доводами Київської міської ради про те, що норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем було порушено умови договору оренди, тобто не закінчено забудову земельної ділянки у встановлений строк, не надано належних доказів на підтвердження того, що ним вживались заходи для продовження строку на забудову земельної ділянки. Відтак відповідачем було правомірно розірвано договір оренди земельної ділянки з позивачем, навіть з урахуванням існуючих процедурних порушень, оскільки суспільний інтерес превалює над приватним.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшла висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Аналізуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аргумент ВВ не підлягають задоволенню.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/3111/19.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/3111/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/3111/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент ВВ" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/3111/19 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/3111/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2021.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх