Постанова

від 25.03.2021 по справі 910/11055/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа№ 910/11055/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 (повний текст рішення складено 10.12.2020)

у справі №910/11055/20 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг"

про стягнення грошових коштів

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" про стягнення заборгованості за договором про переведення боргу №1 від 14.02.2020 в розмірі 1 511 810,59 грн, з них: основного боргу - 1 259 398,86 грн, пені - 32 893,90 грн, штрафу - 209 899,81 грн, інфляційних втрат - 3148,50 грн та 3% річних - 6469,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про переведення боргу №1 від 14.02.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" грошові кошти: основного боргу - 1 259 398,86 грн (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто вісім гривень 86 копійок), пені - 32 804,01 грн (тридцять дві тисячі вісімсот чотири гривні 01 копійка), штрафу - 209 899,81 грн (двісті дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 81 копійка), інфляційних втрат - 3148,50 грн (три тисячі сто сорок вісім гривень 50 копійок), 3% річних - 6451,84 грн (шість тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня 84 копійки) та судовий збір - 22 675,55 грн (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят п`ять гривень 55 копійок). В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача основного боргу, а також санкцій у вигляді пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем умови договору про переведення боргу №1 від 14.02.2020 не виконано належним чином та суму заборгованості в строк, передбачений указаним договором, позивачу не сплачено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Бетон Комплекс" задовольнити частково, зменшивши розмір пені та штрафу на 50% (відсотків). Судові витрати, що пов`язані з розглядом справи, покласти на ТОВ "Бетон Комплекс".

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначив, що станом на день подання апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" перебуває в скрутному матеріальному (фінансовому) становищі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №311 та випискою за рахунками, що додані до апеляційної скарги. Указане скрутне фінансове становище виникло у зв`язку із затримкою у фінансуванні за виконані відповідачем будівельні роботи, замовником є бюджетні організації. Стягнення указаних коштів із відповідача разом із надмірно великими штрафними санкціями може привести до зупинення його підприємницької діяльності. На думку апелянта, позивачем не доведено наявність понесених ним збитків, а також відсутні докази, що свідчили б про можливе погіршення фінансовго стану чи ускладення в господарській діяльності для позивача. З урахуванням вищенаведених обставин, апелянт на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України просив суд зменшити розмір пені в сумі 32 804,01 грн та штрафу в сумі 209 899,81 грн на 50% (відсотків).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" у справі №910/11055/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11055/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг". Розгляд справи призначено на 02.03.2021.

02.03.2021 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 залишити без змін.

У зв`язку із перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, 02.03.2021 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 призначено розгляд справи №910/11055/20 на 25.03.2021.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Отже, беручи до уваги вищенаведене, після проведення колегією суддів наради головуючим суддею було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 залишено без змін.

Як убачається із матеріалів справи, 14.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (позивач, кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" (відповідач, новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № 1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитор надає свою згоду, а первісний боржник переводить свою заборгованість за поставлену кредитором та прийняту первісним боржником продукцію, новому боржнику по договору поставки № 143-1/18-П від 09.10.2018 на користь ТОВ "Бетон Комплекс" у розмірі 1 049 499 (один мільйон сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 05 коп. та 209 899, 81 (двісті дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 81 коп.) визнаних первісним боржником штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань загалом - 1 259 398 (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто вісім) гривень 86 коп. (далі за текстом - борг).

Згідно п. 1.2. Договору, за новим боржником закріплюється обов`язок (замість первісного боржника), щодо погашення боргу первісного боржника, а кредитор має право вимагати від нового боржника належного виконання всіх обов`язків за цим Договором.

Після укладання цього Договору кредитор має право отримати грошові кошти у розмірі 1 259 398 (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто вісім) гривень 86 коп., а новий боржник зобов`язується перерахувати вищезазначену суму грошових коштів на поточний рахунок кредитора у будь-якому разі не пізніше 17.04.2020. Допускається дострокове погашення боргу (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору перерахування коштів вважається завершеним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок Кредитора.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до моменту погашення заборгованості нового кредитора перед кредитором (п. 4.1. Договору).

Позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду з позовною заявою, відповідачем (новим боржником) грошові кошти в розмірі 1 259 398,86 грн на виконання умов договору позивачу не перераховані.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою даний правочин є договором про заміну боржника у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, суд зазначає, що укладення сторонами договору переведення боргу не породжує нових зобов`язань, а лише є замінює сторону у існуючому зобов`язанні.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом першої інстанції установлено факт переведення первісним боржником (ТОВ "Аркада Буд Холдинг") заборгованості перед позивачем (кредитором) на суму 1 259 398,86 грн, що виникла на підставі договору поставки №143-1/18-П від 09.10.2018, на відповідача (нового боржника) на підставі Договору про переведення боргу №1 від 14.02.2020, оскільки указаний договір підписаний всіма його сторонами, містить відповідні підписи директорів та відтиски печаток.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається зі змісту п. 2.4. Договору, відповідач (новий боржник) повинен оплатити позивачу (кредитору) загальну суму заборгованості в розмірі 1 259 398,86 грн не пізніше 17.04.2020.

При цьому, доказів укладення між сторонами угоди про продовження вказаного строку матеріали справи не містять.

Таким чином, останнім днем виконання відповідачем свого обов`язку по оплаті заборгованості в розмірі 1 259 398,86 грн є 17.04.2020.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, як убачається з матеріалів справи, відповідачем борг позивачу не сплачено.

Ураховуючи те, що відповідач умови договору не виконав, заборгованість в строк, передбачений договором, позивачу не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про переведення боргу №1 від 14.02.2020 в розмірі 1 259 398,86 грн є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 32 893,90 грн, штраф в розмірі 209 899,81 грн, 3% річних в розмірі 6469,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 3148,50 грн за порушення виконання грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості за договором про переведення боргу №1 від 14.02.2020.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у випадку прострочення новим боржником оплати по даному договору, він (новий боржник) зобов`язується сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочки; а у разі прострочення розрахунку більше ніж на 10 (десять) календарних днів новий боржник зобов`язується сплатити на користь кредитора також і штраф у розмірі 20% від суми неоплачених на 17.04.2020 грошових коштів за цим Договором.

Як було зауважено судом, позивач здійснює нарахування пені та штрафу на суму 1 049 499,05 грн (сума основного боргу за договором поставки №143-1/18-П від 09.10.2018).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначений позивачем період з 18.04.2020 по 01.07.2020, суд дійшов висновку, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 32 804,01 грн. Решта позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 89,89 грн задоволенню не підлягає.

При перевірці наданого позивачем розрахунку суми штрафу, судом першої інстанції було установлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 209 899,81 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначив про те, що станом на день подання указаної апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" перебуває в скрутному матеріальному (фінансовому) становищі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №311 та випискою за рахунками, що додані до апеляційної скарги. Указане скрутне фінансове становище виникло у зв`язку із затримкою у фінансуванні за виконані відповідачем будівельні роботи, замовником є бюджетні організації. Стягнення указаних коштів із відповідача разом із надмірно великими штрафними санкціями може привести до зупинення його підприємницької діяльності. На думку апелянта, позивачем не доведено наявність понесених ним збитків, а також відсутні докази, що свідчили б про можливе погіршення фінансовго стану чи ускладення в господарській діяльності для позивача. З урахуванням вищенаведених обставин, апелянт на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України просив суд апеляційної інстанції зменшити розмір пені в сумі 32 804,01 грн та штрафу в сумі 209 899,81 грн на 50% (відсотків).

Стосовно вимог апеляційної скарги щодо зменшення розміру пені та штрафу на 50% (відсотків) колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

На підтвердження скрутного матеріального становища та необхідності зменшення розміру пені та штрафу на 50% (відсотків), відповідачем до апеляційної скарги додано оборотно-сальдову відомість по рахунку №311 за 21.12.2020-29.12.2020, виписку за рахунками за 24.12.2020 та виписку за рахунками за період з 28.12.2020 по 29.12.2020, тоді як періодом нарахування пені за розрахунком позивача є: з 18.04.2020 по 01.07.2020 включно.

Отже документи додані до апеляційної скарги не підтверджують скрутного матеріального становища відповідача за указаний період та неможливість сплати ним санкцій у вигляді штрафу та пені у нарахованому розмірі.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідачем не виконано умови договору, заборгованість у строк, передбачений договором не сплачено, позивачем правомірно нараховано санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості за договором (штраф, пеня), тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача 32 804,01 грн пені та 209 899,81 грн штрафу.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд установив, що розрахунок здійснено позивачем вірно, тому сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача, становить 3148,50 грн.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, судом установлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 6451,84 грн. Решта позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 17,68 грн задоволенню не підлягає.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, а також ураховуючи умови Договору та наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 511 703,02 грн, з яких: 1 259 398,86 грн основного боргу, 32 804,01 грн пені, 209 899,81 грн штрафу, 3148,50 грн інфляційних втрат та 6451,84 грн 3% річних, з чим погоджується і апеляційна інстанція.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи, підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/11055/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов