Рішення

від 23.03.2021 по справі 911/3068/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/3068/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Приватного підприємства "Бриз Дніпра" (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 8-Б, ЄДРПОУ 39239505)

до Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, пл. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20576699)

про стягнення боргу, 3% річних та втрат від інфляції,

за участю представників:

позивача: Вербицька В. М. (ордер: серія КС, № 81208, від 30.11.2020);

відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 22.10.2020 Приватного підприємства "Бриз Дніпра" до Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради про стягнення 294901,11 грн боргу, 12813,90 грн 3% річних та 29588,10 грн втрат від інфляції за Договором №31 від 02.01.2018 про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем Договору №31 від 02.01.2018 про надання послуг з вивезення побутових відходів. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним Договором, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2018 року по вересень 2020 року, водночас відповідачем не в повному обсязі проведено розрахунки за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 294901,11 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати позивачем нараховано відповідачу втрати від інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

12.11.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 14.12.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому судовому засіданні 14.12.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.01.2021.

У підготовчому судовому засіданні 11.01.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.02.2021.

У судовому засіданні 09.02.2021 з розгляду справи по суті суд оголосив перерву у судовому засіданні до 09.03.2021 для додаткової перевірки розрахунків.

У судовому засіданні 09.03.2021 судом в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувано у позивача Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000430 від 27.06.2019 на суму 83282,58 грн та докази його направлення відповідачу для долучення його до матеріалів справи та огляду у судовому засіданні оригіналу. Принагідно судом повідомлено, що у разі відсутності акту та будь-яких документів, що підтверджують факт його надсилання позивач повинен надати письмові пояснення з цього приводу. З цих підстав у судовому засіданні оголошена перерва до 16.03.2021.

16.03.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 16.03.2021 до яких позивач, зокрема, додав: довідку ПП Бриз Дніпра від 16.03.2021, виписку по рух коштів ПП Бриз Дніпра за 19.12.2019.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 16.03.2021 судом оголошено перерву до 23.03.2021 з огляду на те, що позивачем подано письмові пояснення, які потребують перевірки, в день судового засідання.

У судове засідання з розгляду справи по суті 23.03.2020 відповідач не з`явився, позивачем підтримано позовні вимоги, судом ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується рекомендованими повідомленнями: № 0103273664355 від 01.12.2020, №0103276638584 від 18.01.2021, №0103277096858 від 12.02.2021 з відмітками про вручення відповідачу ухвал Господарського суду Київської області.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "Бриз Дніпра" (позивач, виконавець) та Підприємством по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (відповідач, споживач) укладено Договір №31 від 02.01.2018 про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір), за яким виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих побутових відходів на сміттєсортувальну станцію ТОВ Ековтор-Транс за адресою: с. Підгірці, вул. Васильківська, 1А, Обухівський р-н, Київська обл. Послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються за контейнерною схемою.

Обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених рішенням виконавчого комітету Української міської ради №159 від 31.08.2017 норма 1,67 м3 в рік на одну фізичну особу. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з додатком №3 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів (затверджених Постановою КМУ від 10.12.2008 року №1070) (Розділ 3 Договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.5. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг вноситься не пізніше ніж до 25 числа періоду, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі. Вартість послуги за вивіз побутових відходів становить 42,42 грн за 1 м3, ПДВ 20%, 8,48 грн, вартість 1 м3 з урахуванням ПДВ 20% - 50,90 грн, на підставі Рішення Української міської ради №158 від 29.09.2016. Загальна вартість послуг на місяць становить 83282,58 грн, в т.ч. ПДВ 20% 13880,43 грн.

Споживач несе відповідальність згідно з Законом і цим Договором за: несвоєчасне внесення плати за послуги; невиконання зобов`язань, визначених цим договором і Законом. Виконавець несе відповідальність за: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до заподіяння збитків майну споживача, шкоди його життю чи здоров`ю; невиконання зобов`язань, визначених цим Договором і Законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином у вигляді рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відтак в матеріалах справи наявні акти надання послуг за період з січня 2018 року по вересень 2020 з яких вбачається, що позивачем відповідно до умов Договору, за вказаний період, було надано відповідачу послуг на загальну суму 2740995,54 грн, Вказані акти надання послуг підписані представниками позивача та відповідача без зауважень.

Про належне виконання зобов`язань позивачем свідчить також відсутність скарг або заперечень відповідача щодо якості, відповідності та своєчасності наданих послуг.

Разом з тим, як доказ не повної оплати відповідачем боргу позивачем додано до справи фільтровану банківську виписку з АТ Ощадбанк б/н від 10.11.2020 за період з 13.07.2018 по 30.09.2020 з якої вбачається надходження коштів на рахунок позивача від відповідача згідно актів надання послуг у розмірі 2548644,05 грн. Отже, несплачена відповідачем сума боргу залишилась у розмірі 192351,49 грн (2740995,54 - 2548644,05).

При цьому суд зауважує, що позивачем невірно розраховано суму надходження коштів в погашення боргу від відповідача за період з 13.07.2018 по 30.09.2020 - 2446094,43 грн, тоді як остання - 2466094,43 грн, тобто позивачем не враховано оплату відповідачем у розмірі 20000,00 грн.

Крім того, суд наголошує на тому, що позивачем також не враховано останнє надходження коштів від відповідача 27.10.2020 - 82549,62 грн, яке було здійснено до відкриття провадження у справі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в матеріалах справи відсутній Акт надання послуг №ОУ-0000430 від 27.06.2019, який, зокрема, був витребуваний судом у позивача ухвалою 09.03.2021, проте так і ненаданий останнім у зв`язку з його відсутністю.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає за критичне, наявність факту відсутності в матеріалах справи Акта надання послуг №ОУ-0000430 від 27.06.2019, позаяк останній оплачений відповідачем, що підтверджується призначеннями платежів в банківській виписці за період надходження коштів з 31.07.2019 по 22.08.2019, а отже вказаний Акт схвалений відповідачем.

Відтак, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 192351,49 грн (2740995,54 - 2548644,05), яка підлягає підставному стягненню на користь позивача.

Відповідач в свою чергу жодним чином не відреагував на дане судове провадження та не надав суду доказів, які б спростовували твердження позивача, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Отже, суд доходить висновків про часткове задоволення заявленої позивачем суми боргу у розмірі 192351,49 грн, з підстав не врахування позивачем часткового здійснення оплат відповідачем (20000,00 грн та 82549,62 грн) про що судом зазначалось вище.

Щодо нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Так, позивачем нараховано відповідачу 12813,90 грн 3% річних та 29588,10 грн втрат від інфляції за період прострочення оплати з 26.02.2018 по 05.10.2020.

Водночас, судом перевірено, розрахунки позивача, щодо нарахування 3% річних, втрат від інфляції та встановлено, що вони є частково невірними, а саме: у розрахунку 3% річних позивачем не враховано тієї обставини, якщо 25 число (розрахункового періоду) припадає на вихідний та/або святковий день, то початок виникнення права на нарахування штрафних санкцій виникає в порядку ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, тобто не 26 числа, а на наступний день за першим робочим днем після свят чи вихідних (наприклад якщо 25 число припадає на вихідний день - суботу, право нарахування штрафних санкцій виникає у позивача з вівторка 28 числа відповідного місяця, позаяк понеділок (27 числа) є останнім днем сплати); у розрахунку втрат від інфляції позивачем не враховано, що сума заборгованості, протягом місяців в яких нараховувались інфляційні втрати, зменшувалась, у зв`язку з чим інфляційні повинні нараховуватись на менші суми, а також наявні подвійні нарахування інфляційних за січень 2019 року та січень 2020 року.

Отже, судом зроблено власний розрахунок втрат від інфляції та 3% річних в межах періодів, заявлених позивачем (з 26.02.2018 по 05.10.2020) на суму боргу, яка змінювалась в залежності від надходження оплат та настання строку оплати за актами надання послуг та встановлено, що підлягає стягненню з відповідача 11731,97 грн 3% річних, 15893,58 грн втрат від інфляції.

Відтак, підсумовуючи викладене, суд доходить висновків про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 192351,49 грн боргу, 11731,97 грн 3% річних та 15893,58 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, втрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача у розмірі, пропорційному від задоволених позовних вимог.

На підставві викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, пл. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20576699) на користь Приватного підприємства "Бриз Дніпра" (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 8-Б, ЄДРПОУ 39239505) 192351,49 грн боргу, 11731,97 грн 3% річних, 15893,58 грн втрат від інфляції, а також 3298,83 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз