Постанова

від 25.03.2021 по справі 520/9592/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 р.Справа № 520/9592/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представника позивача Шматкова Д.С.,

представника відповідача Шевченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.10.20 року по справі № 520/9592/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД МАРКЕТІНГ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУД МАРКЕТІНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1606 від 10.06.2020 року Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести до Реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ , що відбулось за рішенням № 1606 від 10.06.2020 Головного управління ДПС у Харківській області, та внести запис про реєстрацію ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ як рахунку ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області надати необхідну інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ Державній казначейській службі України для відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ у строк, передбачений законодавством;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ щодо суми податку на додану вартість у розмірі 516 755,15 грн. (п`ятсот шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 15 копійок) відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області надати Державній казначейській службі України, відповідно до ст. 43 ПКУ, висновки та документи, необхідні для повернення коштів на новостворений рахунок платника податків ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 516 755,15 грн. (п`ятсот шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 15 копійок).

В обґрунтування позову зазначив про протиправність рішення № 1606 від 10.06.2020 року Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД МАРКЕТІНГ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні ді - задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку, суд першої інстанції у рішенні помилково зазначив про те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено про реєстр (перелік) податкових декларацій як підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, проте реєстр податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців містився як додаток до довідки дід 10.06.2020 № 999, яка є додатком до рішення від 10.06.2020 № 1606 що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, отже таке рішення є законним.

Відповідач вважає, що зміна керівника на підприємстві та включення пшппиємства до переліку ризикових платників податку на додану вартість ніяким чином не впливають на ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. До того ж зміна керівника на підприємстві відбулась 25.10.2019 та підприємство будо включено до переліку ризикових 04.02.2020, а декларації з 0 показниками подавались до податкового органу з травня 2019 року.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно з витягом з електронного кабінету підприємства арешт ліміту в системі електронного адміністрування ПЯВ було накладено 19.11.2019 за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2019 по справі 757/57720/19-к, а підприємство не здійснювало свою господарську діяльність з травня 2019 року, тобто арешт ліміту ніяким чином не вплинув на здійснення підприємством фінансово- господарських операцій.

Позивач не скоритсався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 01.09.2018 року був зареєстрований як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 423415620319.

Позивачем в системі електронного адміністрування податку на додану вартість було відкрито рахунок, на якому відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних усього обліковувалось податку на додану вартість на загальну суму 516 755,15 грн., що підтверджується Витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 2 від 31.10.2019 року.

Рішенням Головного управління ДПС в Харківській області № 1606 від 10.06.2020 року було анульовано реєстрацію позивача як платника ПДВ.

Підставою вказаного рішення зазначено, що позивач протягом 12 послідових податкових місяців (травень 2019 - квітень 2020) подавав/не подавав контролюючому органу податкові декларації з ПДВ, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивач позбавлений права на своєчасне повернення із бюджету податку на додану вартість та зменшення податку на додатну вартість в частині податкових зобов`язань в рахунок податкового кредиту, який сплачено позивачем до бюджету у розмірі 516 755,15 грн., що підтверджується витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 2 від 31.10.2019 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що для її застосування, як підстави анулювання реєстрації платником ПДВ є дві обставини, які можуть застосовуватись або окремо або разом, а саме: неподання контролюючому органу протягом 12 послідових податкових місяців декларації з ПДВ; подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації(податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податків податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 р. №1130 (зареєстровано в Мінюсті 17.11.2014 р. за № 1456/26233), визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, обов`язковою умовою необхідною для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ФУД МАРКЕТІНГ протягом 12 послідовних податкових місяців (з травня 2019 року по квітень 2020 року) подавав/не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та мав за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень, а саме: з травня 2019 р. по вересень 2019 р. та за березень 2020 р. подавав декларації з обсягами оподатковуваних операцій 0 гривень; з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р. та за квітень 2020 р. - взагалі не подавав декларацій (реєстр додається), що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Водночас, колегія суддів не бере до уваги доводи позивача, що в оскаржуваному рішенні не зазначено про реєстр (перелік) податкових декларацій як підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки реєстр податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців міститься як додаток до довідки дід 10.06.2020 № 999, яка є додатком до рішення від 10.06.2020 № 1606, отже реєстрацію платника податку на додану вартість відповідачем анульовано у відповідності з законодавством.

Дійсно, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що з травня 2019 р. по вересень 2019 р. та за березень 2020 р. позивач подавав декларації з обсягами оподатковуваних операцій 0 гривень (а.с. 106-111); з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р. та за квітень 2020 р. - позивач взагалі не подавав декларацій.

Крім того, податкова декларація за травень 2020 р. не подавалась, а згідно з квитанцією № 2 від 25.05.2020, з матеріалів справи вбачається, що підприємством було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зміна керівника на підприємстві та включення підприємства до переліку ризикових платників податку на додану вартість не впливають на ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки зміна керівника на підприємстві відбулась 25.10.2019 та підприємство будо включено до переліку ризикових 04.02.2020, а декларації з 0 показниками подавались до податкового органу з травня 2019 року.

Також, слід зазначити, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розмішена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Віднесення Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, і лише ненадання платником податку письмових пояснень та копій документів відповідно до п. 6 Порядку № 1165 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас згідно з витягом з електронного кабінету підприємства арешт ліміту в системі електронного адміністрування ПЯВ було накладено 19.11.2019 за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2019 по справі 757/57720/19-к, а підприємство не здійснювало свою господарську діяльність з травня 2019 року, тобто арешт ліміту теж не вплинув на здійснення підприємством фінансово- господарських операцій.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пп. 14.1.60. п. 14.1 ст. 14 ПКУ єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами п. 20.2. ст. 20 ПКУ центральний орган виконавчої вдали, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1245, до функцій органів ДПС регіонального рівня не входить ведення електронного реєстру.

Крім того, відповідно до п. 3 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16.10.2014 № 569, періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Отже, Головне управління ДПС у Харківській області не наділене повноваженнями на вчинення будь-яких дій, пов`язаних з втручання в автоматичну роботу системи електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки її адміністрування здійснює ДПС.

Таким чином, функції ведення електронного реєстру в силу норм чинного законодавства покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тобто на ДПС України.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов помилкових висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі № 520/9592/2020, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі № 520/9592/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД МАРКЕТІНГ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 01.04.2021 року