Ухвала

від 29.03.2021 по справі 420/4365/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2021 року

Київ

справа №420/4365/19

адміністративне провадження №К/9901/7989/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №420/4365/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джиністра до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

09.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі № 420/4365/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 04.03.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області касаційна скарга на судові рішення у справі №420/4365/19 подана втретє. Раніше подані касаційні скарги повернуті ухвалами Верховного Суду від 15.04.2020 та від 04.11.2020 через невикладення підстав касаційного оскарження відповідно до частини 4 статті 328 КАС України.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).

Скаржником не наведено поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не арґументовано належними доводами неможливість повторного подання касаційної скарги без надмірного зволікання після отримання копії ухвали про повернення раніше поданої касаційної скарги, не заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Отже, Головному управлінню ДПС в Одеській області слід вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, подати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.

Скаржником вказано, що касаційна скарга подається у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції згідно приписів статті 341 КАС України. Суд зауважує, що порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права є окремою підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 КАС України, проте податковим органом не вказано дану підставу касаційного оскарження.

Податковим органом процитовано постанови Верховного Суду в контексті оцінки судами доказів у справі в частині підтвердження реальності господарських операцій, які, в свою чергу, в кожній справі оцінюються окремо, в залежності від спірних правовідносин, наданих доказів, та їх підтвердження. Суд зауважує, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Однак скаржником подібність правовідносин у даній справі та зазначених ним постановах Верховного Суду не доведено.

Вказуючи пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не зазначено відповідний пункт частини 2 або 3 статті 353 КАС України, а зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, яке саме порушення норм процесуального права допущено судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, скаржнику слід зазначити передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №420/4365/19 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко