Ухвала
від 30.03.2021 по справі 520/6346/2020
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 520/6346/2020

адміністративне провадження № К/9901/7869/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів -Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Савченко Вікторії Сергіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги,

в с т а н о в и в :

Адвокатом Савченко В.С., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" до Верховного Суду подано касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №520/6346/2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 26.03.2020 №56633-57 відповідно до якої станом на 25.03.2020 сума податкового боргу ТОВ ИРИС становить 34000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково: рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000703201 від 12.02.2020 та в частині розподілу судових витрат. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій №0000703201 від 12.02.2020. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року в іншій частині відмови у задоволенні позовних вимог залишено без змін.

Позивач із зазначеним судовим рішеннями апеляційної інстанції не погодився в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні рішення про застосування фінансових санкцій, а саме № 0000693201, яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, оскаржив його у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

У цій справі оскаржується податкове рішення в частині відмови на загальну суму 17000,00 грн.

Поняття справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України, а частиною шостою статті 12 цього Кодексу передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним.

Так, за змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Резюмуючи викладене, колегія суддів дійшла таких висновків.

КАС України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену . Усі справи умовно поділені на три групи : до першої віднесені ті, що обов`язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина четверта статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина п`ята статті 12 КАС України).

Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною четвертою статті 257 КАС України.

З огляду на наведене та виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваних рішень, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, яка є малозначною у силу вимог закону.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень наведених норм КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження, а відтак ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки, на переконання скаржника, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання. Однак, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов.

В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі обґрунтованих доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.

Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: ціну позову та його предмет, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.

Матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування у даному випадку підпунктів а - г пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою адвоката Савченко Вікторії Сергіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №520/6346/2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення30.03.2021
Оприлюднено02.04.2021
Номер документу95946093
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/6346/2020

Ухвала від 30.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 30.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 29.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 06.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 05.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 31.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 30.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 30.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 18.03.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 11.02.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні