Ухвала

від 25.03.2021 по справі 404/283/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/114/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2021 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

при участі прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

адвоката ОСОБА_8 ,

переглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кропивницького апеляційного суду за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2021 року про обрання стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чарівне Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, працює директором ТОВ «Артісан», із вищою освітою, одруженого, із двома малолітніми дітьми на утриманні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

запобіжного заходу вигляді домашнього арешту у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком дії на 60 днів, - до 10 травня 2021 року, покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України: ОСОБА_7 , 12.01.2021 року приблизно о 00 годині 15 хвилин, біля будинку № 16 корпусу 1 по вулиці Тарковського у місті Кропивницькому, під час зустрічі із ОСОБА_9 , вчинив на останнього напад з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами у розмірі 10000 гривень, - (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Начальник відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді місцевого суду постановлено задовольнити частково клопотання органу досудового розслідування і обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, на строк 60 днів, до 10 травня 2021 року.

В обґрунтування постановленого рішення слідчим суддею зазначено: щодо обґрунтованості підозри матеріалами, наданими слідчому судді, достеменно не встановлено, що коштами потерпілого заволодів саме підозрюваний, обґрунтованості цього факту доказами не встановлено; не підтверджені всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує досудове розслідування; підозрюваний, відповідно до врахованих обставин ст. 178 КПК України, - позитивно характеризований як особа із міцними соціальними зв`язками, що на утриманні має двох малолітніх дітей, дружину, похилого віку матір, постійне місце проживання, підробіток, який надає невеликого, але сталого заробітку, не судимий, виказує намір співпрацювати зі слідством.

За вказаних обставин слідчий суддя прийшов до висновку про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків обранням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Із судовим рішенням не погоджується прокурор у кримінальному провадженні, який оскаржує його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою /в межах досудового розслідування/.

Свої вимоги мотивує наступними доводами.

Оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, немотивованою, необґрунтованою.

Судом не оцінено належно докази, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , надані досудовим розслідуванням, як протоколи допиту свідків, потерпілого, протоколи впізнання, висновки експерта.

Вказує про наявність всіх ризиків, зазначених у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема й ризику переховування від досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчим суддею залишено поза увагою тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 : особливо тяжке, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років; дане кримінальне правопорушення має високий рівень суспільної небезпеки.

Зазначені в ухвалі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, не свідчать про відсутність ризику переховуватися від слідства.

Крім того, у даному кримінальному провадженні у судовому порядку не допитані свідки, тому не виключений ризик незаконного впливу на них з боку підозрюваного.

На підставі вказаного, прокурор вважає недостатнім для запобігання ризикам такого запобіжного заходу як домашній арешт.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного ОСОБА_7 і в його інтересах адвоката, які заперечили задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України: Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У провадженні слідчого Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12021120020000110 від 12.01.2021 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України /скорочено фабулу якого наведено вище/.

На переконання колегії суддів надані до клопотання матеріали свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_7 , міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, що йому інкриміноване.

Підозра ОСОБА_7 підтверджується наявними зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_9 , пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2021 року, проведення слідчого експерименту від 04.02.2021 року, висновком судово-медичної експертизи.

Кримінальне правопорушення відноситься до категорії умисних корисливих особливо тяжких, покарання передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Внаслідок кримінального правопорушення настали тяжкі наслідки у вигляді суттєвої шкоди здоров`ю потерпілого.

Згідно із наданими матеріалами, з місця вчинення кримінального правопорушення підозрюваний зник.

Досудове розслідування тільки розпочато, вимагається проведення численних слідчих (розшукових) дій, вірогідно, допиту свідків, тощо.

Враховуючи обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної особи.

Колегія суддів вважає наявними ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому колегія суддів визнає за реальну небезпеку можливість підозрюваного ОСОБА_7 ухилення від правосуддя у разі обрання щодо нього іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

За таких обставин, ухвала слідчого судді є передчасною, підлягає скасуванню.

Крім того, колегією суддів звертається увага на те, що слідчий суддя припустився до оцінки наявних доказів, як от: пояснень потерпілого та свідків з приводу обставин та події кримінального правопорушення, причетності підозрюваного щодо вчинення кримінального правопорушення; висловився про не встановлення причетності підозрюваного до заволодіння грошовими коштами потерпілого, й про те, що обставини викрадення грошових коштів будуються на припущеннях потерпілого.

Вказані дії слідчого судді є неприпустимими, оскільки на даній стадії провадження встановлюється, чи існують фактиабо інформація,які можутьпереконати,що підозрюванийміг вчинитиправопорушення,чи наявні докази, що надають підстав вважати, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, обґрунтовані.

Наразі органом досудового розслідування такі докази та факти надані.

Аналіз і оцінювання доказів, надання висновків за наслідками такого оцінювання, а також надання висновків щодо причетності або непричетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, - на даній стадії провадження не допускаються.

Означене вказує на те, що слідчий суддя у конкретному випадку сформував свою думку щодо кримінального провадження, обставин кримінального правопорушення, причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення.

До того ж, слід звернути увагу на положення ст. 194 КПК України, якими встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: п. 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; п. 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; п. 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а ч. ч. 2-4 даної норми закону визначені дії слідчого судді в залежності від того, які обставини з перелічених є доведеними.

Слідчий суддя послався на положення ч. 4 ст. 194 КПК України, згідно із якими: Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Разом із тим, як убачається зі змісту ухвали слідчого судді, - встановлено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені, як і поставлено під сумнів доведеність обґрунтованості підозри (аркуш провадження 66, аркуш 3 ухвали).

У такому випадку висновки і посилання суду на ч. 4 ст. 194 КПК України суперечать фактично встановленим обставинам.

Відтак, беручи до уваги зазначене вище сукупно, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст.183, 194, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2021 року про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу вигляді домашнього арешту у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком дії на 60 днів - скасувати.

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, а саме строком на 47 днів, - з 25 березня 2021 року до 10 травня 2021 року.

Строк дії ухвали закінчується 10 травня 2021 року.

ОСОБА_7 взяти під варту в залі суду негайно.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3