Вирок

від 01.04.2021 по справі 533/13/21

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/13/21

Провадження № 1-кп/533/19/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01квітня 2021 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

особи, щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_7 ,

захисника особи, щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020170200000234, за обвинуваченням:

? ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець село Дубчиці, Зарічненський район, Рівненська область, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одружений, не працює, освіта середня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий:

- вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 10 липня 2013 року за ст. 104, ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;

- вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 травня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

- вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України, приєднано частину невідбутого покарання за вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 травня 2015 року, остаточно засудженим до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. Вирок вступив в законну силу 22.02.2016 року;

- вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2016 року за ст. 128 КК України - до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. В силу ч. 4 ст. 70 КК України визначено покарання по сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим по вироку Зарічненського районного суду Рівненської області від 21.01.2016 до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. Вирок вступив в законну силу 01.08.2016 року;

- вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України,

? ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець село Оленівка, Козельщинський район, Полтавська область, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одружений, не працює, освіта професійно-технічна, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України,

В С Т А Н О В И В :

1.02 листопада 2020 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , за попередньою змовою, прийшли на кладовище по АДРЕСА_2 , з метою заволодіння металевими предметами, які знаходяться на могилах. Перебуваючи на кладовищі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , помітили місце поховання ОСОБА_9 , на якому знаходився металевий хрест, після чого в них виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним хрестом, який знаходився на могилі.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння речами із місця поховання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, з корисливим мотивом, шляхом застосування фізичної сили демонтували та незаконно заволоділи металевим хрестом вагою 15 кг, на місці поховання ОСОБА_9 , вартість якого відповідно висновку експерта № 3742 від 13.11.2020 становить 79 гривень 05 коп.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні предметами, що знаходилися на могилі ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скоїли кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

2.02 листопада 2020 року близько 18 години 10 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , за попередньою змовою, перебуваючи на кладовищі по АДРЕСА_2 , помітили місце поховання невстановленої особи, на якому знаходився металевий хрест, після чого в них виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним хрестом, який знаходився на могилі.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння речами із місця поховання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, повторно з корисливим мотивом, шляхом застосування фізичної сили демонтували та незаконно заволоділи металевим хрестом вагою 15 кг, на місці поховання невстановленої особи, вартість якого відповідно висновку експерта № 3742 від 13.11.2020 становить 79 гривень 05 копійок.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні предметами, що знаходилася на могилі невстановленої особи, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

3.02 листопада 2020 року близько 18 години 15 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , за попередньою змовою, перебуваючи на кладовищі по АДРЕСА_2 , помітили місце поховання невстановленої особи, на якому знаходився металевий хрест, після чого в них виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним хрестом, який знаходився на могилі.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння речами із місця поховання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, повторно з корисливим мотивом, шляхом застосування фізичної сили демонтували та незаконно заволоділи металевим хрестом вагою 15 кг, на місці поховання невстановленої особи, вартість якого відповідно висновку експерта № 3742 від 13.11.2020 становить 79 гривень 05 коп.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні предметами, що знаходилася на могилі невстановленої особи, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

4.02 листопада 2020 року близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , за попередньою змовою, перебуваючи на кладовищі по АДРЕСА_2 , помітили місце поховання невстановленої особи, на якому знаходився металевий хрест, після чого в них виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним хрестом, який знаходився на могилі.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння речами із місця поховання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 , впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, повторно з корисливим мотивом, шляхом застосування фізичної сили демонтували та незаконно заволоділи металевим хрестом вагою 15 кг, на місці поховання невстановленої особи, вартість якого відповідно висновку експерта № 3742 від 13.11.2020 становить 79 гривень 05 коп.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні предметами, що знаходилася на могилі невстановленої особи, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 від давання показань суду відмовився, фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті щодо кожного з епізодів, не заперечував, пояснював свої вчинки збігом тяжких життєвих обставин, просив суд суворо не карати.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 від давання показань суду відмовився, вину свою визнав, фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті щодо кожного з епізодів, не заперечував.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 прохав суд його підзахисного суворо не карати, оскільки він не судимий, вину визнає в повному обсязі, щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, матеріальних та моральних претензій до обвинувачених не має, щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.

Представник Оленівської сільської ради Козельщинського району (староста Оленівського Старостинського округу Козельщинської селищної ради) ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, матеріальної та моральної шкоди не має, щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, їх вина доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань до одного провадження від 13.11.2020 (а.с. 75-76), з якої вбачається, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020170200000234 від 09.11.2020 (по епізоду № 1), № 12020170200000236 від 12.11.2020 (по епізоду № 2), № 12020170200000237 від 12.11.2020 (по епізоду № 3), № 12020170200000239 від 13.11.2020 (по епізоду № 4) об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно основний № 12020170200000234;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від ОСОБА_10 від 09.11.2020 (а.с. 77);

- протоколом огляду місця події з фото таблицею від 09.11.2020 (а.с. 78-80), об`єктом огляду згідно якого був сільський цвинтар та місце захоронення Тесленка Терентія в с. Оленівка Козельщинського району Полтавської області;

- заявою ОСОБА_4 від 09.11.2020 про надання добровільно речового доказу (а.с. 81), згідно якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції металевий хрест синього кольору, який він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 викрали на цвинтарі у селі Оленівка Козельщинського району;

- протоколом огляду речового доказу з фото таблицею від 09.11.2020 (а.с. 82-84), якими зафіксовано огляд добровільно виданого ОСОБА_4 металевого хреста;

- розпискою ОСОБА_10 від 09.11.2020 про отримання речового доказу у вигляді металевого хреста (а.с. 85);

- постановою слідчого від 09.11.2020 про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів у вигляді металевого хреста синього кольору, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_10 (а.с. 86);

- заявою (відношенням) про вчинення злочину Оленівської сільської ради від 11.11.2020 (а.с. 87), згідно якої Оленівським сільським головою ОСОБА_12 виявлено факт наруги над безіменною могилою у період з 01.11.2020 по 11.11.2020;

- протоколом огляду місця події від 11.11.2020 з фото таблицею від 12.11.2020 (а.с. 89-90), об`єктом огляду відповідно до яких був сільський цвинтар у с. Оленівка Козельщинського району;

- заявою ОСОБА_13 від 12.11.2020 про надання добровільно речового доказу у вигляді металевого хреста, які їй продав ОСОБА_4 (а.с. 91);

- протоколом огляду речового доказу з фото таблицею від 12.11.2020 (а.с. 92-93), предметом огляду відповідно до якого є шматки металевого хреста синього кольору, які ОСОБА_4 продав ОСОБА_13 ;

- постановою про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 12.11.2020 (а.с. 127);

- розпискою ОСОБА_13 від 12.11.2020 про отримання речового доказу у вигляді частин металевого хреста (а.с. 88);

- заявою (відношенням) про вчинення злочину Оленівської сільської ради від 12.11.2020 (а.с. 94), згідно якої Оленівським сільським головою ОСОБА_12 виявлено факт наруги над безіменною могилою у період з 01.11.2020 по 12.11.2020;

- протоколом огляду місця події з фото таблицею від 12.11.2020 (а.с. 95-97), згідно якого об`єктом огляду був сільський цвинтар у с. Оленівка Козельщинського району;

- заявою ОСОБА_13 від 12.11.2020 про добровільну видачу працівникам поліції речового доказу у вигляді частин металевого хреста, якій їй продав ОСОБА_4 (а.с. 98);

- протоколом огляду речового доказу з фото таблицею від 12.11.2020 (а.с. 99-100), яким зафіксовано огляд добровільно виданих ОСОБА_13 шматків металевого хреста синього кольору, які їй продав ОСОБА_4 ;

- постановою від 12.11.2020 про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів у вигляді частин металевого хреста синього кольору, які передано на зберігання ОСОБА_13 (а.с. 101);

- розпискою ОСОБА_13 від 12.11.2020 про отримання на зберігання речового доказу у вигляді частин металевого хреста (а.с. 102);

- заявою (відношенням) про вчинення злочину Оленівської сільської ради від 11.11.2020 (а.с. 111), згідно якої Оленівським сільським головою ОСОБА_12 виявлено факт наруги над безіменною могилою невідомою особою у період з 01.11.2020 по 13.11.2020;

- протоколом огляду місця події з фото таблицею від 13.11.2020 (а.с. 103-105), яким зафіксовано огляд безіменної могили на сільському цвинтарі у с. Оленівка Козельщинського району;

- заявою ОСОБА_13 від 13.11.2020 про надання добровільно речового доказу у вигляді частин металевого хреста, які їй продав ОСОБА_4 (а.с. 106);

- протоколом огляду речового доказу з фото таблицею від 13.11.2020 (а.с. 107-108), якими зафіксовано огляд добровільно виданої ОСОБА_13 частини металевого хреста, який їй продав ОСОБА_4 ;

- постановою слідчого від 13.11.2020 про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів у вигляді частини металевого хреста синього кольору, який передано на зберігання ОСОБА_13 (а.с. 109);

- розпискою ОСОБА_13 від 12.11.2020 про отримання речового доказу у вигляді металевого хреста (а.с. 110);

- висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 3742 від 13.11.2020 (а.с.113-116), яким визначено ринкову вартість металобрухту станом на 02.11.2020 у розмірі 5,27 грн за 1 кг.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні та досліджені судом докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України.

Також суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України, стороною обвинувачення доведена поза розумним сумнівом.

Обираючи мірупокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує таке:

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України,- є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, - є рецидив злочинів.

Згідно досудової доповіді, підготовленою за запитом Козельщинського районного суду Полтавської області, представником персоналу органу пробації ОСОБА_14 , результати оцінки обвинуваченого ОСОБА_4 показали високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо здійснювати лише виключно в умовах ізоляції з цілодобовим наглядом.

У розумінні статей314,314-1 КПК Українидосудова доповідь представника персоналу органу пробації складається з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує засудженого, а також прийняття судового рішення про розмір покарання та має виключно рекомендаційний характер, яку суд може врахувати, виходячи із своїх дискреційних повноважень.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом`якшують покарання, думку прокурора, обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 297 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Разом з тим, згідно вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.12.2020 (справа № 533/1108/20) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Оскільки злочини за цим вироком вчинено ОСОБА_4 02.11.2020 до постановлення попереднього вироку (23.12.2020), то остаточне покарання йому слід визначити на підставі ч.4 ст.70КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.12.2020, більш суворим покаранням за цим вироком.

Водночас, зважаючи на те, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), з урахуванням пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, думки обвинуваченого, незначної матеріальної шкоди, завданої злочинами, відсутності претензій з боку потерпілих, суд вважає за можливе на підставі ст.75КК України звільнити даного обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням у період його дії передбачених ч.1, ч. 3 ст.76КК України обов`язків, що буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки з урахуванням вищенаведеного виправлення та перевиховання вказаного обвинуваченого можливе без реального відбування призначеного йому покарання.

При цьому, при призначення покарання ОСОБА_4 та встановленні іспитового строку суд керується правовою позицією, висловленою:

-Об`єднаноюпалатою Касаційного кримінальногосуду ВерховногоСуду у постанові від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17,

-Постановою Верхового Суду у справі від 10.12.2019 у справі № 760/3829/16-к;

-Об`єднаноюпалатою Касаційного кримінальногосуду ВерховногоСуду у постанові від 26.06.2018 у справі № 511/37/16-к,

згідно яких якщоособа,щодо якоїбуло застосованезвільнення відвідбування покаранняна підставіі впорядку ст.75КК,вчинила доухвалення вирокув першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням, суд визначає остаточне покарання згідно ч. 4 ст. 70 КК, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст. 75 КК. Суд, при призначенні покарання за злочин (злочини), про який (які) стало відомо після ухвалення першого вироку, яким призначено покарання від відбування якого особу звільнено згідно положень ст. 75 КК, має вирішити питання про можливість звільнення від відбування покарання з іспитовим строком із урахуванням всіх вчинених злочинів.

При цьому слід виходити з того, що статтями 70, 72, 75 - 78 КК не передбачено повне або часткове складання, поглинання іспитового строку. Зазначені в ст. 70 КК правила застосовуються лише до покарань. Дійшовши висновку про можливість виправлення особи без реального відбування покарання та призначивши іспитовий строк при звільненні від його відбування, суд має керуватися виключно положеннями ст. 75 КК, вмотивувавши своє рішення щодо цього.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК, суд, виклавши відповідні мотиви, має встановити тривалість іспитового строку (в межах визначених ст. 75 КК), з урахуванням кількості вчинених злочинів, форми вини, виду умислу чи необережності, мотивів та мети, якими керувався винуватий, стадії вчинення злочину, конструкції складу злочину (формальний, матеріальний, усічений), характеру та ступеню суспільної небезпеки вчинених злочинів та особи обвинуваченого, форми та виду співучасті, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує таке:

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, - є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді, підготовленою органом пробації, результати оцінки обвинуваченого ОСОБА_5 показали середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме участь у заходах організованих органом пробації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, думку прокурора, обвинуваченого, захисника, висновок органу пробації, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 297 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , які вказані вище, думку прокурора, захисника, висновки органу пробації, відсутність претензій з боку потерпілих, незначний розмір матеріальної шкоди, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинувачених.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинувачених в розмірі 150,00 грн в рівних частках.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником потерпілої особи Оленівської сільської ради є Козельщинська селищна рада.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не вбачається, оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 3 ст. 297, ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

?Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 року більш суворим покаранням за даним вироком призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

?Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

?Стягнути із ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта та проведення експертизи в розмірі 150 гривень (сто п`ятдесят гривень) в рівних частках, що становить по 75 гривень (сімдесят п`ять гривень) з кожного.

?Речові докази:

- металевий хрест синього кольору, діаметром 50 мм, довжиною 106 см, паралельна труба довжиною 74 см, вагою 15 кг, який переданий на зберігання ОСОБА_10 , залишити власнику ОСОБА_10 ;

- частини металевого хреста вагою 15 кг, частини металевого хреста вагою 15 кг та частини металевого хреста вагою 15 кг, які передані на зберігання ОСОБА_13 , повернути власнику Козельщинській селищній раді .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченим, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України, та направити потерпілим для відому та ознайомлення.

Суддя ОСОБА_1