Рішення

від 30.03.2021 по справі 930/2400/19

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2400/19

Провадження №2/930/32/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Царапори О.П.

за участі секретаря судових засідань Євтодієвої Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 до Брацлавської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_5 про скасування рішення сільської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Новоселівської сільської ради, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_5 про скасування рішення сільської ради та державного акта про право власності на земельну ділянку, яка мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААН №580933, виданого 11.12.1998 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори Люлько Л.М., ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . Інша частина цього будинковолодіння належить ОСОБА_3 .

Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано Комунальним підприємством "Тульчинське МБТІ".

Зазначене будинковолодіння розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не приватизовувалась і перебувала в користуванні.

В липні 2019 року, маючи намір отримати у приватну власність земельну ділянку, на якій розташоване будинковолодіння, ОСОБА_1 звернулась до Новоселівської сільської ради з заявою про надання дозволу для виготовлення технічної документації з питань землеустрою, але їй повідомили, що дана земельна ділянка ще в 2008 році приватизована ОСОБА_6 . ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №489571, про що у по господарських книгах сільської ради зроблено відповідні записи.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2. Спадщину після її смерті прийняла племінниця ОСОБА_5 подавши відповідну заяву до Немирівської державної нотаріальної контори.

Рішенням 12 сесії 5 скликання Новоселівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 03.04.2008 затверджено технічну документацію по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та ухвалено видати ОСОБА_6 державний акт на земельну ділянку площею 0.1153 га для обслуговування

житлового будинку. В рішенні не вказано адресу розташування земельної ділянки, право власності на яку їй надано.

У виданому Новоселівською сільською радою та відділом земельних ресурсів у Немирівському районі на підставі цього рішення держаному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 489571 визначено право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0.1153 га призначену для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2. Місце розташування земельної ділянки в державному акті не вказано.

На адвокатський запит представника позивача виконком Новоселівської сільської ради повідомив, що за записом у погосподарській книзі за 2016-2020 роки житловий будинок, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом знаходиться в АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_6 Житловий будинок по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_7 .

В той же час за даними КП Немирівське БТІ будинковолодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розташоване по АДРЕСА_1 .

Причини зміни поштової адреси будинковолодіння позивача у погосподарській книзі, запису про перехід права власності на нього до ОСОБА_6 сільська рада пояснити не може.

Також не може пояснити чому ОСОБА_6 видано державний акт на земельну ділянку, на якій за розташоване нерухоме майно інших громадян.

Прийняття Новоселівською сільською радою Немирівського району Вінницької області незаконного рішення про надання у власність земельної ділянки, на якій розташоване будинковолодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 іншій особі та видача державного акта на право власності на земельну ділянку на підставі цього рішення є незаконним і стало підставою для звернення до суду для захисту права власності позивача на нерухоме майно.

Оскільки ОСОБА_1 отримала у спадщину частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , то вона набула право на користування земельною ділянкою, а після виготовлення необхідної технічної документації може отримати у приватну власність цю земельну ділянку. Користування земельною ділянкою здійснювалось з 1998 року і до цього часу не припинено. Ні у ОСОБА_1 ні у ОСОБА_3 земельна ділянка державою або органом місцевого самоврядування не вилучалась, добровільно від користування нею вони не відмовлялись.

На думку позивачки надання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 без позбавлення права користування нею попередніх користувачів є незаконним, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

24.12.2019 року до Немирівського районного суду Вінницької області від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав те, що з 01 січня 2013 року набули чинності Закони України Про Державний земельний кадастр , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , постанова Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , згідно з якими повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земель, права сервітуту, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій) з 01 січня 2013 року припинилися.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції в установленому законодавством порядку.

Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, територіальні органи Держгеокадастру України здійснюють свої повноваження у сфері регулювання земельних лише у межах повноважень та у спосіб, що встановлені відповідними нормами чинного законодавства.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З набранням чинності 01.01.2013 р. постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 р. №1051, постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 втратила чинність.

Починаючи з 01.01.2013 року вищевказані Порядки, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація земельних ділянок, державна реєстрація та видача державних актів на право власності на земельні ділянки, втратили свою чинність відповідно до положень частини 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру .

Зокрема, з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-УІ та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без оформлення державних актів.

Відповідно до положень пункту 9 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр , видача державних актів на право власності на земельні ділянки здійснювалась територіальними органами Держкомзему України при проведенні державної реєстрації земельної ділянки лише до 01 січня 2013 року

Іншого порядку державної реєстрації, видачі державних актів чи скасування державної реєстрації законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно - правовими актами, не встановлювалось.

На даний час, Держгеокадастр України та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 ЗУ Про державний земельний кадастр ).

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про

проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

А тому з урахуванням наведеного відповідач Держгеокадастр Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині до Головного управління Держгеокадастру у вінницькій області.

Решта відповідачів відзиви на позовну заяву не подали, незважаючи на пропозицію суду викладену в ухвалі від 18.09.2019 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Відповідачка ОСОБА_5 заявляла клопотання про виклик свідків, в задоволенні якого було відмовлено.

Представником позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_2 було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача - відділу у Немирівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на належного - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області , яке було задоволено судом.

24.12.2019 року представником позивача ОСОБА_2 заявлено клопотання про витребування доказів, а саме для огляду в судовому засіданні цивільну справу Немирівського районного суду Вінницької області №2-465/11/0217, яке було задоволено судом.

Відповідач ОСОБА_5 заявила клопотання долучити до матеріалів справи копію технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копію технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 та копію технічного паспорта на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , яке було задоволено судом.

Інших заяв та клопотань по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_9 прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 29.10.2019 року замінено відповідача відділ у Немирівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на належного - Головне управління у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, 21027 м.Вінниця вул.Келецька, 63) .

26.12.2019 року винесено ухвалу про витребування доказів.

04.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з мотивів викладених у позовній заяві та просили задовільнити.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що майно, щодо якого стосується спір розміщене за адресою АДРЕСА_1 , а майно відповідачки ОСОБА_5 розміщене за адресою АДРЕСА_2 , крім того позивачкою не обґрунтовано в чому саме полягає незаконність прийняття Новоселівською сільською радою Немирівського району Вінницької області незаконного рішення про затвердження технічної документації по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та не надано суду доказів того, що позивачка зверталася із відповідною заявою до сільської ради з метою отримати дозвіл для виготовлення технічної документації з питань землеустрою та їй відмовили в даному питанні.

Представник відповідача Новоселівської сільської ради в судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги про скасування рішення сільської ради та державного акта про право власності не визнає і просить справу слухати без представника сільської ради.

Представник відповідача Брацлавської сільської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений завчасно і належним чином.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не зявився. У відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено особу позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Згідно рішення Новоселівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 03.04.2008 року про затвердження технічної документації на видачу державного акту на право власності на земельні ділянки вбачається, що Новоселівська сільська рада вирішила затвердити технічну документації по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку ОСОБА_6 загальною площею 0.1153 га (а.с.8-9).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що ОСОБА_6 була власником земельної ділянки загальною площею 0,1153 га розмішеної по АДРЕСА_2 та призначена для обслуговування житлового будинку (а.с.6, 54).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.1998 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були спадкоємцями в рівних долях після смерті ОСОБА_10 , а спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з одного одноповерхового житлового будинку з господарчими будівлями, житловою площею 25,7 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 і розташований на присадибній земельній ділянці присадибних земель Новоселівської сільської Ради народних депутатів і належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданного виконкомом Новоселівської сільської ради народних депутатів 30 листопада 1998 року за №, зареєстрованого в Тульчинському бюро технічної інвентарізації (а.с.7).

Згідно довідки Немирівського БТІ вбачається, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину зареєстровано по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с.10-11), що також підтверджується і технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с.13-17).

Згідно відповіді Новоселівської сільської ради на запит адвоката Карнауха А.П. вбачається, що згідно погосподарської книги за 2016- 2020 роки житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) рахується за ОСОБА_7 , а житловий будинок, який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданий державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори від 11 грудня 1998 року знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та згідно погосподарської книги за 2016-2020 роки рахується за ОСОБА_6 .

Земельна ділянка загальною площею 0,1153 га кадастровий номер 0523086101:02:002:0013 перебуває у приватній власності ОСОБА_6 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 489571 виданого 03 липня 2008 року на підставі рішення 12 сесії 5 скликання від 03.04.2008 року Новоселівської сільської ради, яке знаходиться на зберіганні у районному архіві Немирівської райдержадміністрації (а.с.12).

Крім того в судовому засіданні було досліджено копію спадкової справи заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 в якій міститься заява ОСОБА_5 про прийняття спадщини за заповітом (а.с.28), витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.33), копія заповіту від 26.06.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також те, що буде належати їй на день смерті - заповіла ОСОБА_5 (а.с.34), копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.35), копію паспорта ОСОБА_5 (а.с.36), копія довідки Брацлавської селищної ради №64 від

10.10.2017 року про спадкове майно (а.с.38) та інші довідки Немирівської державної нотаріальної контори про видачу спадкового майна (а.с.44-45).

Згідно технічного паспорта на житловий будинок вбачається, що ОСОБА_6 належить садибний житловий будинок по АДРЕСА_2 (а.а.115-122).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

За ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю ( земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

За ч.1 п г ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За ч.5 ст. 166 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України звернутись із позовом може лише власник або користувач земельної ділянки.

Приватизація громадянами земельних ділянок здійснюється в порядку, визначеному ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, які встановлюють, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України, таким документом був державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України,

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій. що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має права вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ч. 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має права вимагати відновлення того становища, яке існувало до видужання цього акта.

Відповідно до ч. 1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення її прав, свобод чи законних інтересів відповідачами при затвердженні технічної документації на видачу державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку ОСОБА_6 загальною площею 0.1153 га ., яка розташована , як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 489571, земельна ділянка, яка належала ОСОБА_6 , а в послідуючому в порядку спадкування за заповітом належить ОСОБА_5 розташована за адресою : АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини першої ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідь на адвокатський запит представника позивача надану виконком Новоселівської сільської ради , що за записом у погосподарській книзі за 2016-2020 роки житловий будинок, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом знаходиться в АДРЕСА_2 та рахується за ОСОБА_6 Житловий будинок по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_7 суд не приймає до уваги так , як дані викладеній в ній спростовуються поясненнями самої позивачки , яка надала до суду правовстановлюючі документи на житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 , поясненнями третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , поясненнями представника відповідача адвоката Примакової В.В. , а також правовстановлюючими документами наявними в матеріалах справи ( можеш перерахувати правовстановлюючі)

На позивача покладений обов`язок довести в суді ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних

правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-83 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів позивачка ОСОБА_1 не надала. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Висновки суду

Заслухавши думку учасників по справі, дослідивши матеріали справ, судом встановлено наступне. ОСОБА_5 являється спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням 12 сесії 5 скликання Новоселівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 03.04.2008 затверджено технічну документацію по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та ухвалено видати ОСОБА_6 державний акт на земельну ділянку площею 0,1153 га для обслуговування житлового будинку. Хоча в рішенні не вказано адресу розташування вище вказаної земельної ділянки, однак з матеріалів справи, державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 489571 на земельну ділянку площею 0.1153 га призначену для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2 вбачається, що дана земельна ділянка розміщена за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.1998 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були спадкоємцями в рівних долях після смерті ОСОБА_10 , а спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належало померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Новоселівської сільської ради народних депутатів 30 листопада 1998 року за № , зареєстрованого в Тульчинському бюро технічної інвентаризації 30 листопада 1998 року за №14. Враховуючи вище викладене позивачем не обґрунтовано позовних вимог щодо в частині скасування рішення 12 сесії 5 скликання Новоселівської сільської ради від 03.04.2008 року в частині затвердження технічної документаці по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 , оскільки дані земельні ділянки знаходяться за різними адресами. ОСОБА_1 не надала доказів щодо належності їй права на земельну ділянку, яка на даний час перебуває у власності ОСОБА_5 , а отже - не доведено факт порушення її права.

Крім того з матеріалів справи не вбачається те, що ОСОБА_1 маючи намір отримати у приватну власність земельну ділянку на якій розташоване будинковолодіння ОСОБА_1 зверталася до Новоселівської сільської ради з заявою про надання дозволу для виготовлення технічної документації з питань землеустрою та отримала письмову відмову, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджуються належними доказами, атому не підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 16, 21, 328, 373, 393, 1225 ЦК України, 81, 116, 118, 122, 125, 126, 152, 155, 166 ЗК України 12,76,81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 284, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 до Брацлавської селищної ради , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_5 про скасування рішення сільської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2021

Головуючий: О.П.Царапора