Постанова

від 30.03.2021 по справі 752/20960/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року місто Київ

справа № 752/20960/20

провадження № 22-ц/824/548/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "999", подану представником Іщенком Денисом Юрійовичем, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Мазура Ю.Ю. від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "999" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020 року ТОВ "999" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що 31 жовтня 2013 року між товариством і ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:415:0101, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Згідно умов договору позивач передав у власність ОСОБА_1 вказану земельну ділянку, а останній зобов`язався сплатити за неї 1 944 000 грн.

ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання щодо сплати вартості земельної ділянки.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь ТОВ "999"заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 жовтня 2013 року в розмірі 1 944 000 грн., три проценти річних в розмірі 106 893 грн. 37 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 337 472 грн.

Посилаючись на те, що відповідачі не виконали рішення суду в повному обсязі, основну суму заборгованості не повернули (1 944 000 грн.), позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 три проценти річних в розмірі 290 161 грн. 97 коп. та інфляційні втрати в розмірі 734 248 грн. 80 коп.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року позовну заяву ТОВ "999" передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "999" - Іщенко Д.Ю., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що позов подано за місцем знаходження земельної ділянки, яка була предметом договору купівлі-продажу, а тому на підставі частини 1 статті 30 ЦПК України справа підсудна Голосіївському районному суду міста Києва.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 31 жовтня 2013 року між ТОВ "999" і ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:415:0101, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Згідно умов договору позивач передав у власність ОСОБА_1 вказану земельну ділянку, а останній зобов`язався сплатити за неї 1 944 000 грн.

ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання щодо сплати вартості земельної ділянки.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь ТОВ "999" заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 жовтня 2013 року в розмірі 1 944 000 грн., три проценти річних в розмірі 106 893 грн. 37 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 337 472 грн.

Вказане рішення суду відповідачами не виконано в повному обсязі, суму основного грошового зобов`язання в розмірі 1 944 000 грн. не повернуто.

Постановляючи ухвалу про направлення справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив із того, що даний позов повинен розглядатися за загальним правилом територіальної підсудності (за зареєстрованим місцем проживання відповідача). Оскільки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Печерського району міста Києва, то справа підсудна Печерському районному суду міста Києва.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна з таких підстав.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

За загальним правилом територіальної підсудності, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її

проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів з відповідачів (три проценти річних та інфляційні втрати) внаслідок невиконання ними грошового зобов`язання за умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням стороною договору, об`єктом якого є земельна ділянка, має пред`являтися за її місцем знаходження, за правилами виключної підсудності.

Подібний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (касаційне провадження № 12-73гс20).

Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:415:0101, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , яка була предметом договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2013 року, знаходиться в Голосіївському районі міста Києва, а тому спір підлягає розгляду Голосіївським районним судом міста Києва.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва.

Ураховуючи викладене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "999", подану представником Іщенком Денисом Юрійовичем, задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 30 березня 2021 року.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова