Ухвала

від 31.03.2021 по справі 509/1447/13-к

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/405/21

Номер справи місцевого суду: 509/1447/13-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

обвинувачених: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

захисника: ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.09.2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012170000000005 від 21.11.2012 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Будапешт, Угорщина, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, перебуваючого у шлюбі, маючого неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , не маючого судимості відповідно до ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Першотравневе, Комінтернівського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта вища, перебуваючого у шлюбі, маючого двох неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого в АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України

установив

Оскаржуваним вироком Овідіопольського районногосуду Одеськоїобласті від22.09.2014року, ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України та йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 776226 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3(три) роки з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України та йому призначено покарання: по ч.3 ст.212 КК України у вигляді штрафу у розмірі 776226 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3(три)роки з конфіскацією всього належного йому майна; по ч.1 ст.366 КК України у вигляді штрафу у розмірі 3000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3(три)роки. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 776226 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3(три)роки з конфіскацією всього належного йому майна.

У відшкодування шкоди стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному поряду в дохід держави 1552451 грн.

Вирішено питання речових доказів.

Згідно оскаржуваного вироку, 12.04.1996 року Овідіопольською районною державною адміністрацією за №1543120000001055 зареєстрований статут ТОВ «Темп», у той же день йому видано свідоцтво про державну реєстрацію підприємства.

Засновниками ТОВ «Темп» є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які у серпні 2005 року вирішили продати ТОВ «Темп».

Надалі, з метою продажу підприємства, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , при невстановлених досудовим слідством обставинах, звернулися до ОСОБА_7 , який розмістив у засобах масової інформації (газеті) оголошення щодо придбання підприємства.

Після оформлення у серпні 2008 року у нотаріуса всіх необхідних документів, про вихід ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зі складу засновників ТОВ «Темп», ОСОБА_7 зобов`язався внести відповідні зміни до статутних та реєстраційних документів ТОВ «Темп» та надати їх до органів державної влади.

Однак до теперішнього часу засновники не змінені, тобто відповідні зміни не внесені.

При цьому, ОСОБА_7 , мотивуючи тим, що переоформлення підприємства займе тривалий час, запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_11 призначити на посаду директора ТОВ «Темп» ОСОБА_8 , у зв`язку з цим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 складено та підписано протокол загальних зборів засновників від 01.09.2005 року, згідно якого ОСОБА_8 призначено директором ТОВ «Темп», і який відповідно до статуту ТОВ «Темп» організовує роботу підприємства, від імені підприємства розпоряджається засобами та іншим майном, укладає господарські та інші договори, приймає і звільняє працівників та ін., тобто є службовою особою, тому що займає постійно на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно-господарських функцій.

Займаючи посаду директора ТОВ «Темп», що пов`язана з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно-господарських функцій обов`язків, ОСОБА_8 відповідав за правильність нарахування і своєчасність сплати податків і обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України, та на нього покладено обов`язок вести облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати податковим органам декларацію про доходи та інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів, сплачувати податки та інші обов`язкові платежі в порядку і розмірах, встановлених законом.

В ході здійснення фінансово-господарської діяльності у ТОВ «Темп» виникли зобов`язання зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток до бюджету держави, з метою зменшення яких у ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 виник злочинний намір на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом штучного зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та приховування об`єкту оподаткування.

З метою організації злочину ОСОБА_7 розробив план своїх протиправних дій, спрямований на ухилення від сплати податків, повідомивши про це ОСОБА_8 та заздалегідь домовившись з ним про спільне вчинення злочину, використовуючи для цього реквізити фіктивних підприємств ПП «Інторг-Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд».

Так, у 2008 році ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , з метою організації злочину, направленого на умисне ухилення від сплати податків, будучи раніше знайомим з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кримінальна справа відносно якого у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України у жовтні 2012 року направлено до суду з обвинувальним висновком, та знаючи про те, що зазначені особи займалися незаконною діяльністю, яка полягала в створенні реально діючим підприємствам умов щодо незаконного формування податкового кредиту від фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності по безтоварним операціям, у невстановлений слідством час у м. Одесі отримав у останніх реквізити ПП «Інторг-Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд», які входили у єдину систему фіктивних підприємств, створену ОСОБА_14 та Бардієвським.

Створена, контрольована та безпосередньо здійснювана ОСОБА_13 та ОСОБА_12 незаконна схема виражалась у створенні реально діючим суб`єктам підприємницької діяльності умов по виведенню податку на додану вартість з законного обігу у тіньовий, шляхом перерахування грошових коштів з урахуванням ПДВ по безтоварних операціях з одного підприємства на інше з подальшим незаконним зняттям готівки під видом закупівлі сільськогосподарської продукції та інших товарів народного споживання.

Незаконна діяльність ПП «Інторг Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд» полягала у тому, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 під прикриттям вказаних підприємств документально оформляли неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам контрагентам) для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. За такі «послуги» контрагенти перераховували на поточні рахунки ПП «Інторг Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд» грошові кошти, які в подальшому знімалися готівкою у банківських установах та поверталися клієнтам за виключенням відсотків по наданим послугам.

Для безпосередньої роботи незаконної схеми та досягнення злочинної мети, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 здійснювали підбір осіб, які знаходились у скрутному матеріальному положенні та за грошову винагороду давали згоду на реєстрацію фіктивних підприємств, не маючи наміру при цьому здійснювати їх фінансово-господарську діяльність.

Встановлено, що засновник та директор ПП «Інторг-Преміум» ОСОБА_15 , який зареєстрував підприємство на прохання ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою отримання грошової винагороди. Фактично фінансово-господарську діяльність вказаного підприємства не здійснював, у тому числі не укладав та не підписував бухгалтерські документи по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Темп», товари та послуги на адресу зазначеного підприємства не поставляв.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2011 року ОСОБА_15 визнаний винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Засновником і директором ПП «Глобал Юніон Трейд», згідно реєстраційних документів, є ОСОБА_16 , який зареєстрував підприємство на прохання ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою отримання грошової винагороди. Грошовими коштами за рахунками підприємства не керував і нікого на це не уповноважував. Будь-яких документів, в тому числі первинних бухгалтерських, які б свідчили про фактичну поставку товарів на адресу ТОВ «Темп» - не складав і не підписував.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2012 року ОСОБА_16 засуджений за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

Також встановлено, що у ОСОБА_13 деякий час працював водієм ОСОБА_17 , який виконував певні злочинні вказівки ОСОБА_13 , серед яких було заповнювання грошових чеків від імені директора ПП «Інторг Преміум» та інших фіктивних підприємств, а також супроводження їх директорів під час отримання грошових коштів по заповненим чекам у різних банках. Отримані кошти, чекову книжку та печатку фіктивних підприємств ОСОБА_17 передавав ОСОБА_13 . За цю роботу він отримував винагороду у розмірі 150-200 грн. на день.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2012 року ОСОБА_17 засуджений за ч. 3 ст. 212, ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Надалі, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне ухилення від сплати податків, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та за допомогою системи «Банк Клієнт», фактично керуючи розрахунковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим 16.11.2005 року для ТОВ «Темп», в період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, надавав вказівки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (яких ОСОБА_7 прийняв на роботу на ТОВ «Темп») щодо перерахування на розрахункові рахунки ПП «Інторг Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд» грошових коштів з призначенням платежів за: виноград, транспортні послуги, будівельні матеріали, обслуговування комп`ютерної техніки, інформаційно-консультаційні послуги.

При цьому, фактично товари та послуги, за які перераховувалися грошові кошти, зазначеними підприємствами не надавалися, внаслідок чого, такі операції носили безтоварний характер, вчинені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на умисне ухилення від сплати податків ОСОБА_7 , з метою маскування безтоварних операцій та надання їм законного вигляду, надавав вказівки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ПП «Глобал Юніон Трейд» та ПП «Інторг Преміум» за допомогою системи «Банк-Клієнт», складати від імені директорів ПП «Глобал Юніон Трейд» та ПП «Інторг Преміум» податкові, видаткові накладні, які нібито підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Темп» на підставі даних, які їм надавав останній.

У подальшому, ОСОБА_7 передавав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 податкові, видаткові накладні, складені від імені директорів ПП «Глобал Юніон Трейд» та ПП «Інторг Преміум» для поставлення у них підписів та печаток вказаних підприємств. Після отримання підписаних документів ОСОБА_7 повертав їх ОСОБА_18 та ОСОБА_19 для внесення даних в бухгалтерську програму « 1С:Бухгалтерія». На підставі відомостей,внесених в програму «1С:Бухгалтерія», ОСОБА_20 складала податкові декларації з ПДВ, які передавала ОСОБА_8 для підписання та надання в податкові органи.

Одночасно, ОСОБА_7 отримував від ОСОБА_12 грошові кошти, перераховані з розрахункового рахунку ТОВ «Темп» на розрахункові рахунки фіктивних підприємств ПП «Глобал Юніон Трейд» та ПП «Інторг Преміум» за виключенням відсотків по наданим послугам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по переведенню безготівкових грошових коштів у готівку по незаконній діяльності.

Після цього, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що з боку ПП «Інторг-Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд» поставок товару та надання послуг не було, за період з 01.01.2008 року по 31.07.2009 року, безпідставно, в порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, підписав та подав у електронному вигляді, з використанням системи «Бест-Звіт», податкові декларації з ПДВ ТОВ «Темп» до Овідіопольської ДПІ Одеської області ДПС за вказаний період, в які вніс завідомо неправдиві відомості та у яких до складу податкового кредиту відніс суму ПДВ у розмірі 1 552 451 грн. з вартості товарів, послуг, нібито придбаних, отриманих у ПП «Інторг-Преміум» та ПП «Глобал Юніон Трейд».

Внаслідок навмисних дій організатора злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який за розподілом ролей являвся виконавцем злочину спрямованих на умисне ухилення від сплати податків ТОВ «Темп», до бюджету держави не надійшов податок на додану вартість у розмірі 1 552 451 грн., що є особливо великим розміром, так як у п`ять тисяч разів перевищує встановлений законом мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_8 у період з лютого 2008 року по березень 2009 року, з метою зменшення податкових зобов`язань та приховування об`єкту оподаткування, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , підписав документи державної податкової звітності - податкові декларації з ПДВ ТОВ «Темп», а також додатки №5 до зазначених декларацій за період з лютого 2008 року по березень 2009 рік, достовірно знаючи про відсутність операцій з придбання товарів у ПП «Інторг Преміум», завідомо вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи особи, що їх подала.

В апеляційних скаргах захисник обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зав`язку з відсутністю в їх діях складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг посилається на те, що вважає вирок незаконним та необґрунтованим через однобічність та невідповідність висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, а саме:

- в матеріалах кримінального провадження наявні документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Темп» та ПП «Інторг Преміум», ПП «Глабал Юніон Трейд», жодна з угод поставки товарів та послуг між зазначеним підприємствами не були визнані недійсними судом;

- правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1552451 грн. вартості товарів та послуг, придбаних і отриманих у ПП «Інторг Преміум» та ПП «Глабал Юніон Трейд» підтверджується актами перевірок ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, судом безпідставно не враховано те, що органом досудового слідства та експертами у висновку №1383/1384 під час перевірки правильності та повноти внесення до податкового кредиту вказаної суми ПДВ не враховані податкові накладні, видані вказаними підприємствами після формування податкового кредиту з ПДВ;

- ОСОБА_8 не знав та не міг знати обставини щодо наявності або відсутності ознак фіктивності в діяльності ПП «Інторг Преміум» та ПП «Глабал Юніон Трейд», перераховуючи грошові кошти за отримані товари та послуги він з дотриманням вимог законодавства одразу ж вносив відповідні відомості до податкової звітності, а тому він не міг і не зобов`язаний був контролювати оплату податку на додану вартість з боку його контрагентів;

- законом не передбачений обов`язок директорів підприємств встановлювати реальність або фіктивність господарської діяльності своїх контрагентів а також не встановлено критеріїв такої фіктивності. У ПП «Інторг Преміум» та ПП «Глабал Юніон Трейд» були наявні всі ознаки підприємства: печатка, державна реєстрація, поставка товарів та послуг, тому ОСОБА_8 не міг знати про фіктивність своїх контрагентів;

- покази свідків свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не мав ніякого відношення до діяльності ТОВ «Темп»;

- висновок експертів №1383/1384 не може бути прийнятий до уваги судом та не може бути покладений в основу обвинувачення, оскільки експерт відповів на питання, які не віднесені до його компетенції та без дотримання законодавства щодо проведення саме економічної експертизи, залишивши поза увагою первинну документацію підприємства.

До початку судового розгляду апеляційних скарг, захисником обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , -адвокатом ОСОБА_9 заявлено клопотанняпрозвільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, та закриття кримінального провадження.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_9 , яка підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити; думку обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали заявлене їх захисником клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України; думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання захисника, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи клопотання захисника, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Положення ст.2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Санкцією ч.3 ст.212 КК України, яка інкримінується обвинуваченим, передбачене покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 309/1201/15-к).

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили інкриміновані їм кримінальні правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК України та ч.1 ст.366 КК України у період з 01.01.2018 року по 31.07.2019 року.

Тобто, на день розгляду апеляційної скарги минуло понад одинадцять років з дня вчинення обвинуваченими вказаних кримінальних правопорушень. Протягом цього строку вони не вчинив нового кримінального правопорушення та не ухилялися від слідства або суду, а тому строки давності сплинули.

Допитані у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заперечували проти закриття відносно них кримінального провадження на підставі п.4 ч.2 ст.284 КПК України, звільнивши їх від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.

При цьому апеляційним судом було роз`яснено обвинуваченим, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою.

Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст.417, п.1 ч.1 ст.284 КПК України, оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню, обвинувачені - звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.4 ч.1 ст.49 КК України, а дане кримінальне провадження - закриттю.

У зв`язку зі скасуванням вироку та закриття кримінального провадження на підставі вимог ч.1 ст. 49 КК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги захисника обвинувачених необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. 284, 376, 404, 405, 407, 417, 419, 424, 532КПК України, апеляційний суд

ухвалив

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, та закриття кримінального провадження задовольнити.

Вирок Овідіопольськогорайонного судуОдеської областівід 22.09.2014рокуукримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №32012170000000005від 21.11.2012року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України - скасувати.

Кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №32012170000000005від 21.11.2012року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4