Рішення

від 22.03.2021 по справі 908/2996/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/191/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021 Справа № 908/2996/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 117, прим. 53; адреса для листування: 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. В.-Інтернаціоналістів, буд. 18, кВ. 56, код ЄДРПОУ 41568441)

До відповідача : Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення 820 648,26 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Завгородній Р.В., Витяг з ЄДРПОУ №24584661 від 02.03.2021, самопредставництво;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2020 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 325 648,25 грн. та відкрите провадження у справі № 908/2996/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2020 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

17.12.2020 до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судовий збір та витрати на професійну допомогу у розмірі 10 000,00 грн. покласти на позивача.

23.12.2020 на адресу електронної пошти суду від ТОВ «Виробниче підприємство «СпецАтом» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки позивач отримав відзив на позовну заяву лише 22.12.2020 та фізично не має можливості скласти та подати відповідь на відзив до 23.12.2020.

Ухвалою суду від 23.12.2020 № 908/2996/20 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 27.01.2021 об 11 год. 00 хв., запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії, явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковим.

29.12.2020 до суду від позивача надійшла письмова відповідь №167-2020 СА від 25.12.2020 на відзив, відповідно до якого просить суд позов задовольнити.

Також 29.12.2020 до суду від позивача надійшла письмова заява №168-2020 СА від 25.12.2020 про зменшення розміру позовних вимог та повернення надмірно сплаченого судового збору, в якій вказано, що відповідач 26.11.2020 та 07.12.2020 добровільно сплатив борг в розмірі 505 000,00 грн., у зв`язку з чим сума основного боргу за договором №402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 становить 761 500,00 грн., а також, 3% річних в сумі 34 476,18 грн. та інфляційні втрати в сумі 24 672,08 грн.

18.01.2021 від ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив № 28-23/907 від 15.01.2021 (вх. № 973/08-08/21 від 18.01.2021), згідно яких відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду Запорізької області від 27.01.2021 № 908/2996/20 прийнято до розгляду заяву позивача №168-2020 СА від 25.12.2020 про зменшення розміру позовних вимог до 820 648,26 грн., закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.02.2021 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

22.02.2021 від ТОВ «Виробниче підприємство «СпецАтом» на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшло клопотання № б/н від 22.02.2021 (вх. № 3693/08-08/21 від 22.02.2021) про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.02.2021 № 908/2996/20 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.03.2021 о 10 год. 00 хв.

12.03.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про подання доказів № 28-23/5508 від 10.03.2021 (вх. № 5245/08-08/21 від 12.03.2021), в якому відповідач зазначив про часткову сплату 19.02.2021 основної заборгованості у розмірі 500 000,00 грн., у зв`язку з чим залишок основної заборгованості станом на 12.03.2021 складає 261 500,00 грн. В якості доказів здійснення оплати відповідачем додані копії платіжних доручень № 1256 від 18.02.2021 на суму 72 100,00 грн. та № 1262 від 18.02.2021 на суму 427 900,00 грн. просить суд врахувати обґрунтовану неможливість подання вказаних доказів разом з відзивом на позовну заяву.

22.03.2021 від позивача через систему Електронний суд надійшло клопотання про долучення доказів № б/н від 21.03.2021 (вх. № 5826/08-08/21 від 22.03.2021), в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи відповідну судову практику з розгляду спорів щодо стягнення заборгованості з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» .

Крім цього, 22.03.2021 від позивача на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшла заява № б/н від 22.03.2021 (вх. № 5845/08-08/21 від 22.03.2021) про розгляд справи за відсутністю представника позивача, задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача судового збору у розмірі 19 884,72 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.03.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Акорд» .

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Суд дослідив позовну заяву Відокремленого підрозділу «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» з урахуванням відповіді на відзив та заяви про зменшення позовних вимог. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 03.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» (постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (покупець) укладено договір поставки товару № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481, на виконання умов якого ТОВ ВП СпецАтом здійснено поставку товару на адресу ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на загальну суму 1 776 600,00 грн., а саме за видатковою накладною № ВН-000009 від 29.11.2019 на суму 1 443 000,00 грн. та видатковою накладною № ВН-000014 від 27.12.2019 на суму 333 600,00 грн. З моменту поставки товару відповідачем здійснено оплату на загальну суму 510 100,00 грн., а саме: 13.03.2020 - у розмірі 84 000,00 грн., 16.03.2020 - 200 100,00 грн. та 15.05.2020 - 226 000,00 грн. відповідно, у зв`язку з чим станом на 20.11.2020 залишок заборгованості складає 1 266 500,00 грн. За неналежне виконання умов договору щодо сплати за отриманий товар, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні витрати за період з січня по лютий 2020 та з квітня по жовтень 2020 включно на загальну суму 24 672,08 грн., та 3 % річних за період з 14.01.2020 по 12.11.2020 включно на суму 34 476,18 грн. Крім цього, 26.11.2020 та 07.12.2020 відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 505 000,00 грн., у зв`язку з чим розмір основної заборгованості складає 761 500,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на договір поставки товару № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019, ст. ст. 525, 526, 611, 625, 629 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України. Просить суд позов задовольнити та повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 7 575,00 грн. у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив зазначивши, що у відповіді на претензію позивача № 140-2020СА від 03.08.2020, відповідач повідомив ТОВ ВП СпецАтом , що платежі за договором у т.ч. на суму 1 266 500,00 своєчасно були заявлені до автоматизованої системи SAP ERP Державного підприємства НАЕК Енергоатом , відокремленим підрозділом якого є відповідач. Розрахунки здійснюються не регулярно та не в повному обсязі у зв`язку з обмеженням роботи енергоблоків атомних електростанцій та дефіцитом коштів за відпущену електричну енергію. Крім цього, здійснивши контррозрахунок заявлених позивачем 3 % річних та інфляційних витрат, за розрахунками відповідача 3 % річних складають 34 476,17 грн., а не 34 476,18 грн. та інфляційні витрати складають 16 742,20 грн., а не 24 672,08 грн. відповідно. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судовий збір у розмірі 19 884,72 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. покласти на позивача.

Крім цього, у клопотанні про надання доказів № 28-23/5508 від 10.03.2021 (вх. № 5245/08-08/21 від 12.03.2021) відповідачем зазначено, що 19.02.2021 ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується доданими копіями платіжних доручень № 1256 від 18.02.2021 на суму 72 100,00 грн. та № 1262 від 18.02.2021 на суму 427 900,00 грн., у зв`язку з чим залишок основної заборгованості становить 261 500,00 грн.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

В судовому засіданні 22.03.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» (постачальник, позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (покупець, відповідач) укладено договір поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 (договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію згідно специфікації № 1 до цього договору (додаток № 1 до договору).

Додатком № 1 до договору (специфікація № 1) встановлено відповідний перелік товару на загальну суму 1 776 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 296 100,00 грн.

Розділом 3 договору сторони визначити умови та порядок оплати.

Згідно п. 3.1. договору, вартість продукції за договором - 1 480 500,00 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят тисяч п`ятсот грн. 00 коп). Крім того ПДВ - 296 100,00 грн. (двісті дев`яносто шість тисяч сто грн. 00 коп). Загальна сума по договору складає 1 776 600,00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч шістсот грн. 00 коп).

Пунктом п. 3.2. договору визначено, що розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки продукції.

Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, поставка товару відбувається відповідно до Правил Інкотермс 2010 на умовах DDP - м. Енергодар.

Строк поставки продукції: вересень - листопад 2019 (п. 4.2).

Одержувач вантажу - ЗВ ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова 133, склад № 5 (п. 4.3).

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань (п. 7.3).

Пунктами 9.1 та 9.2 договору передбачено, що всі спори, які можуть виникнути з даного договору або з приводу договору, сторони вирішують шляхом переговорів. Досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов`язковий.

Постачальник є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування (п. 10.7).

Покупець є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування (п. 10.8).

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання (п. 11.1).

Доказів розірвання вказаного договору або визнання його недійсним сторонами суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що станом на 22.03.2021 договір поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» поставлено, а Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» отримано товар на загальну суму 1 776 600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними:

1) ВН-000009 від 29.11.2019 (дата отримання відповідачем - 29.11.2019) сума без ПДВ - 1 202 500,00 грн., ПДВ - 240 500,00 грн., всього з ПДВ - 1 443 000,00 грн.

2) ВН-000014 від 27.12.2019 (дата отримання відповідачем - 27.12.2019) сума без ПДВ - 278 000,00 грн., ПДВ - 55 600,00 грн., всього з ПДВ - 333 600,00 грн. (а.с. 22-23).

Відповідна продукція отримана повноважним представником відповідача - Малаховою на підставі довіреності, про що міститься відповідний підпис повноважної особи скріплений печаткою відповідача на зазначених видаткових накладних.

Вказані обставини визнані відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС було зобов`язано на виконання договору поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 сплатити на користь ТОВ ВП Спецатом грошові кошти у розмірі 1 776 600,00 грн. протягом 45 (сорок п`яти) календарних днів з дати поставки продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підставі викладеного та керуючись п. 3.2. договору, строки оплати наступні:

- № ВН-000009 від 29.11.2019 (дата отримання відповідачем - 29.11.2019) на суму 1 443 000,00 грн., строк оплати до 13.01.2020;

- № ВН-000014 від 27.12.2019 (дата отримання відповідачем - 27.12.2019) на суму 333 600,00 грн., строк оплати до 10.02.2020.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 510 100,00 грн., а саме:

- 13.03.2020 платіжним дорученням № 4214 у розмірі 84 000,00 грн. за видаткову накладну ВН-000009 від 29.11.2019;

- 16.03.2020 платіжним дорученням № 4516 на суму 200 100,00 грн. за видаткову накладну ВН-000009 від 29.11.2019;

- 15.05.2020 платіжним дорученням № 6818 на суму 226 000,00 грн. за видаткову накладну ВН-000009 від 29.11.2019 (а.с. 24-25).

У зв`язку з простроченням оплати у визначений договором строк за вищевказаними видатковими накладними, 07.08.2020 позивачем на адресу відповідача направлено досудову претензію № 140-2020СА від 03.08.2020 з вимогою сплатити основну заборгованість за вищевказаний поставлений товар у розмірі 1 266 500,00 грн., а також інфляційні витрати на суму 15 836,30 грн. та 3 % річних у розмірі 24 198,84 грн. від простроченої суми (а.с. 26-29).

У відповідь на претензію № 140-2020СА від 03.08.2020, листом № 28-23/18047 від 21.08.2020 відповідач повідомив позивача, що платежі за договором у т.ч. на суму 1 266 500,00 своєчасно були заявлені до резерву платежів в системі планування управління ресурсами ДП НАЕК Енергоатом (ПК SAP ERP) Відокремленим підрозділом якого є Запорізька атомна електрична станція . Розрахунки здійснюються не регулярно та не в повному обсязі у зв`язку з обмеженням роботи енергоблоків атомних електростанцій та дефіцитом коштів за відпущену електричну енергію (а.с. 61).

Однак, в порушення умов договору поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого станом на 20.11.2020 сума основної заборгованості відповідача за договором № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 становила 1 266 500,00 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати за отриманий товар, позивачем нараховано 3 % річних за загальний період з 14.01.2020 по 12.11.2020 у розмірі 34 476,18 грн. та інфляційні витрати за період з січня по жовтень 2020 включно на суму 24 672,08 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог № 168-2020СА від 25.12.2020, ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС 26.11.2020 та 07.12.2020 добровільно сплачено частково суму основної заборгованості за договором № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 у розмірі 505 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 14611 від 26.11.2020 та № 25605 від 07.12.2020, у зв`язку з чим сума основної заборгованості складає 761 500,00 грн.

Крім цього, у клопотанні про надання доказів № 28-23/5508 від 10.03.2021 (вх. № 5245/08-08/21 від 12.03.2021) відповідачем зазначено, що 19.02.2021 ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується доданими копіями платіжних доручень № 1256 від 18.02.2021 на суму 72 100,00 грн. та № 1262 від 18.02.2021 на суму 427 900,00 грн., у зв`язку з чим залишок основної заборгованості відповідача складає 261 500,00 грн. (а.с. 108-110).

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за договором поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 на суму 761 500,00 грн. у визначені договором строки не здійснив, отже відповідач порушив умови договору. Вказані обставини також визнані відповідачем.

Таким чином, факт порушення зобов`язання відповідачем є доведеним.

В матеріалах справи містяться засвідчені копії платіжних доручень № 1256 від 18.02.2021 на суму 72 100,00 грн. (призначення платежу: поставка № 2/40/621 в_д 27.12.2019, дог. 402(2)19УК в_д 20.08.2019(53-121-01-19-08481) без ПДВ) та № 1262 від 18.02.2021 на суму 427 900,00 грн. (призначення платежу: поставка № 2/40/615 в_д 29.12.2019, дог. 402(2)19УК в_д 20.08.2019(53-121-01-19-08481) у т.ч. ПДВ - 71 316,67 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, підчас розгляду справи Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» частково сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СпецАтом основну заборгованість за договором поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 на загальну суму 500 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1256 від 18.02.2021 на суму 72 100,00 грн. та № 1262 від 18.02.2021 на суму 427 900,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що часткове погашення у розмірі 500 000,00 грн. відбулось вже після звернення позивача до суду з вказаним позовом (20.11.2020).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі №908/2996/20 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 500 000,00 грн. на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд роз`яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Таким чином, наявність основної заборгованості відповідача за договором поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 у розмірі 261 500,00 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 14.01.2020 по 12.11.2020 у розмірі 34 476,18 грн. та інфляційні витрати за період з січня по жовтень 2020 включно на суму 24 672,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У пунктах 7.1. та 7.3 укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства (7.1). Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань (7.3).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних за загальний період з 14.01.2020 по 12.11.2020 у розмірі 34 476,18 грн. та інфляційні витрати за період з січня по жовтень 2020 включно на суму 24 672,08 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн., в обґрунтування яких позивач посилається на таке.

23.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство СпецАтом (Замовником) та адвокатом Гребеневим Ігорем Ігоровичем (Адвокатом) укладено угоду № 02-07/20 про надання правової допомоги (договір), розділом 1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов`язки надавати юридичні послуги (правову допомогу) замовнику по стягненню заборгованості по договору поставки товару № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 на суму 1 226 500,00 грн.

Розділом 2 договору передбачені обов`язки адвоката, а саме:

- здійснювати представництво інтересів Замовника в усіх державних та недержавних, колективних та приватних, громадських органах, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності і, перед фізичними та юридичними особами;

- вести від імені Замовника будь-які справи з усіх питань в усіх установах, організаціях, підприємствах України, незалежно від форм власності та підпорядкування (у тому числі в усіх органах державної влади України, в прокуратурі України, служби безпеки України, органах державної фіскальної служби, органах Національної поліції України, органах Національного антикорупційного бюро України, органах юстиції України, усіх органах досудового розслідування, в усіх органах виконавчої служби та будь-яких інших);

- вести від імені Замовника з усіх питань будь-які справи по виконавчому провадженню в усіх органах виконавчої служби України;

- здійснювати представництво інтересів Замовника в правоохоронних органах та вести від імені Замовника з усіх питань будь-які цивільні, кримінальні, адміністративні та господарські справи в усіх судових установах, в тому числі в судах загальної юрисдикції, апеляційних судах, та Верховному суді.

- використовувати усі передбачені Законом засоби захисту прав та законних інтересів Клієнта .

Згідно п. 4.1. договору, за послуги, надані адвокатом, замовник сплачує грошову винагороду в розмірі 10 000,00 грн.

Замовник оплачує послуги адвоката, а також понесені адвокатом витрати для здійснення правової допомоги на підставі Акту надання послуг протягом п`яти днів з моменту набрання судовим рішенням щодо стягнення заборгованості за договором № 402(2) 19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 законної сили. Акт підписується обома Сторонами і вважається невід`ємною частиною цього Договору (п. 4.2).

Оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката вказаний у договорі, або будь-який інший рахунок який буде ним вказаний (п. 4.3).

Оплата проводиться в національній валюті України - гривні (п. 4.4).

Вартість наданих адвокатом послуг може бути переглянута за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до даного договору (п. 4.5).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 7.1).

Відповідно до ч 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 02-07/20 від 23.07.2020 від 15.03.2021, у період з 23.07.2020 по 15.03.2021 адвокат надав, а замовник прийняв повний комплекс послуг передбачених договором про надання правової допомоги, у тому числі були виконані наступні види робіт:

1) проведення консультацій клієнта з приводу стягнення заборгованості за договором поставки товару № 402(2) 19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 на суму 1 266 500,00 грн. - 1 год.;

2) аналіз договору поставки товару № 402(2) 19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 та додатків до нього - 3 год.;

3) складання та направлення досудової претензії Відокремленому підрозділу Запорізька АЕС ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом - 2 год.;

4) аналіз судової практики - 4 год.;

5) складання та подання позовної заяви з додатками Відокремленому підрозділу Запорізька АЕС ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Господарському суду Запорізької області - 8 год.;

6) складання та поданні відповіді на відзив - 3 год.;

7) складання та подання до Господарського суду Запорізької області клопотання про проведення підготовчого судового засідання без представника позивача - 1 год.;

8) складання та подання до Господарського суду Запорізької області клопотання про проведення судового розгляду без представника позивача - 1 год.;

9) складання та подання до Господарського суду Запорізької області клопотання про стягнення судових витрат та проведення судового розгляду без представника позивача - 2 год.;

10) складання та подання до Господарського суду Запорізької області клопотання про долучення судової практики з додатками - 2 год.

У п. 2 акту прийому-передачі зазначено, що вартість послуг відповідно до п. 4.1. договору складає - 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Зауваження у сторін відсутні. Повний комплекс послуг наданий у повному обсязі. Акт складено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін (п. 3 акту прийому-передачі від 15.03.2021).

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокату та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокату та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).

Частиною 4 ст. 124 ГПК України передбачено, що суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На виконання вимог ст. 124 ГПК України, у позовній заяві позивачем зазначено, що у зв`язку з розглядом справи позивач очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зробила висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З урахуванням того, що загальний розмір первинно заявлених позовних вимог у цій справі складає 1 325 648,25 грн., тому розмір понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу на загальну суму 10 000,00 грн. є співмірним з ознаками, вказаними у ч. 3 ст. 126 ГПК України., оскільки в тому числі в процентному відношенні складає лише 0,75% від розміру заявлених позовних вимог.

Дослідивши надані позивачем докази в обґрунтування розміру понесених ним витрат на правничу допомогу, суд вважає їх такими, що відповідають умовам укладеного договору та підтверджені належними та допустимими доказами.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях судом до ваги не приймаються в силу вищевикладеного.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129 1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у розмірі 320 648,26 грн., в т.ч. 261 500,00 грн. основної заборгованості, 34 476,18 грн. - 3% річних та 24 672,08 грн. інфляційних витрат.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то відповідно до статті 129 ГПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи, що заявлено до стягнення з відповідача загальну суму в розмірі 1 325 648,25 грн., за заявою позивача зменшено розмір позовних вимог до 820 648,25 грн., провадження у справі в частині стягнення 500 000,00 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та задоволено загальну суму 320 648,26 грн., тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 7 600,00 грн. та судовий збір на суму 4 809,72 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Питання щодо повернення позивачу з Державного бюджету України 15 075,01 грн., в т.ч. надмірно сплаченого судового збору на суму 7 575,00 грн. у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог та 7 500,01 грн. буде вирішено судом у відповідній ухвалі.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 908/2996/20 в частині стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» основної заборгованості за договором поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 на суму 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «СпецАтом» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 117, прим. 53; адреса для листування: 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. В.-Інтернаціоналістів, буд. 18, кВ. 56, код ЄДРПОУ 41568441) основну заборгованість за договором поставки продукції № 402(2)19УК/53-121-01-19-08481 від 03.09.2019 у розмірі 261 500 (двісті шістдесят одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп., 3 % річних за період з 14.01.2020 по 12.11.2020 у розмірі 34 476 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 18 коп., інфляційні витрати за період з січня по жовтень 2020 включно на суму 24 672 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 08 коп., судовий збір у розмірі 4 809 (чотири тисячі вісімсот дев`ять) грн. 72 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката на суму 7 600 (сім тисяч шістсот) грн. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2021.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.