Рішення

від 17.03.2021 по справі 910/12687/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2021Справа № 910/12687/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/12687/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" (Україна, 02218, м. Київ, бул. Перова, буд. 19; ідентифікаційний код: 25197883)

до Київської міської ради (Україна, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141)

про визнання укладеною додаткової угоди

Представники сторін:

від позивача: Глухенький С.О., ордер серії АІ № 1053476 від 18.09.2020;

від відповідача: Баранов М.С. (в порядку самопредставництва).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський ринок" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0005) від 26.05.2017, серія та номер: 459, укладеного сторонами, у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на звільнення від орендної плати за період протягом якого орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (у зв`язку з введенням обмежувальних карантинних заходів щодо роботи ринків), проте відповідач ухиляється від підписання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, вмотивованого рішення про відмову в погодженні умов додаткової угоди відповідачем не прийнято, а лист позивача вих. № 62 від 26.06.2020 з пропозицією про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки залишено відповідачем без відповіді, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

22.09.2020 (надіслана засобами поштового зв`язку у встановлений судом строк) до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява з додатками в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі № 910/12687/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2020.

16.10.2020 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження погіршення (зменшення) якісних характеристик орендованого майна, що в силу положень законодавства є підставою для звільнення наймача від сплати орендної плати. За твердженнями відповідача, сам по собі факт введення карантину не є підставою для звільнення від договірних зобов`язань, при цьому робота агропродовольчих ринків була дозволена, однак із встановленими певними обмеженнями, відтак позивачем, на думку відповідача, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, на які він посилається як на підставу заявлених позовних вимог та неможливістю користування орендованим майном.

Підготовче засідання, призначене на 28.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/12687/20 призначено на 02.12.2020.

У підготовче засідання 02.12.2020 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 02.12.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 20.01.2021.

07.12.2020 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16.01.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначає, що неможливість використання об`єкта оренди, у зв`язку із запровадженням карантину, безпосередньо пов`язана з характером майна (його видом використання), за яку наймач не відповідає, позивач не посилається як на підставу заявлених позовних вимог на форс-мажорні обставини, відтак і не надає доказів на підтвердження таких обставин. Стосовно тверджень відповідача про те, що робота ринків була дозволена, але із встановленими обмеженнями, позивач зазначає, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації, позивач був позбавлений можливості використовувати об`єкт оренди за призначенням до 23 травня 2020 року, натомість діяльність ринку, відповідно до Наказу №32 від 23.05.2020 була поновлена з 25.05.2020.

У підготовче засідання 20.01.2021 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 20.01.2021 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву і відповідь на відзив та оголошено перерву до 17.02.2021.

У підготовче засідання 17.02.2021 з`явились представники сторін.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.

У судове засідання 17.03.2021 з`явились представники сторін.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

У судовому засіданні 17.03.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2017 між Київською міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок" (далі - орендар, позивач), було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 459 (далі - Договір оренди земельної ділянки), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 12.07.2016 року за № 600/600, передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди, земельна ділянка), визначену цим Договором, для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу.

Згідно з п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:66:106:0005; місце розташування - вул. Попудренка, 5 у Дніпровському районі м. Києва; цільове призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу; розмір (площа) - 0,0080 га.

За умовами п. 3.1 Договір оренди земельної ділянки укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

У пункті 6.1 Договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що земельна ділянка, яка є об`єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2017 Індексний номер: 88134352, за позивачем було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0080 га, кадастровий номер: 8000000000:66:106:0005 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання - для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу.

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення (пункт 14.1 Договору оренди земельної ділянки).

Як зазначає позивач, у зв`язку з введенням обмежувальних заходів у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11.03.2020 зі змінами та у відповідності до Протоколу № 12 засідання постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій "Про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-СоV-2, та введення додаткових обмежувальних заходів на території міста Києва" було повністю припинено роботу ринків усіх форм власності на території міста Києва з 18 березня 2020 року.

Відповідно до Розпорядження Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 30.04.2020 діяльність ринків міста Києва було призупинено до окремого розпорядження.

В подальшому, на підставі Розпорядження Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 35 від 04.05.2020 було затверджено вимоги щодо якості реалізації продуктів харчування, в тому числі на агропродовольчих ринках.

За твердженнями позивача, дія обмежувальних заходів роботи ринків тривала до 23.05.2020, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до Наказу № 32 від 23.05.2020 поновлено роботу ринку "Дніпровський" з 25.05.2020.

З матеріалів справи вбачається, що листом за вих. № 42 від 24.04.2020 позивач звернувся до Київської міської ради з проханням вжити заходів щодо скасування орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Попудренка, 5 в м. Києві (кадастровий номер 8000000000:66:106:0005) на період дії обмежувальних заходів (карантину).

У відповідь на лист позивача вих. № 42 від 24.04.2020, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом за вих. №05708-9767 від 01.06.2020 повідомив позивача про те, що за результатами державного нагляду, проведеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві, поновлено роботу ринку ПрАТ "Дніпровський ринок" виключно в частині торгівлі продовольчими товарами, з посиланням на положення законодавства відповідач зазначив, що плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

В подальшому, позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 62 від 26.06.2020 з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки шляхом прийняття Київською міською радою відповідного рішення та підписання додаткової угоди про звільнення від орендної плати за період з 01.04.2020 по 25.05.2020 (докази направлення вказаного листа містяться в матеріалах справи), до якого позивачем було додано, зокрема, примірник підписаної ним та скріпленої печаткою позивача Додаткової угоди від 27.07.2020 до Договору оренди земельної ділянки. Крім того, у вказаному листі позивач просив відповідача 27.07.2020 об 11 год. 00 хв. з`явитись за адресою: пр. Ю.Гагаріна, 6 в м. Києві до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кістанова С.М. для підписання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки.

Як зазначає позивач, 27.07.2020 об 11 год. 00 хв. директор позивача - Нешта В.М. з`явився за адресою: пр. Ю.Гагаріна, 6 в м. Києві до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кістанова С.М. для підписання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом від 27.07.2020, зареєстрованим в реєстрі за № 193, натомість представник відповідача для підписання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки не з`явився, рішення про затвердження/відмову в затвердженні додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки не прийняв, як і не надав відповіді на лист позивача вих. № 62 від 26.06.2020.

З огляду на вищенаведене, оскільки у позивача була відсутня можливість використовувати за призначенням орендовану за Договором оренди земельної ділянки земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:66:106:0005, за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5, враховуючи ту обставину, що відповідач ухиляється від надання відповіді на звернення позивача та укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, за умовами якої орендар звільняється від орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.04.2020 року по 25.05.2020 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

За приписами частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Аналогічні положення закріплені в статтях 1, 5 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до пунктів 288.1 - 288.5 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору оренди земельної ділянки визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п`яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

У пункті 4.8 Договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок 33211812700005, код 18010600 у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019. Одержувач: УДКСУ у Дніпровському р-ні м. Києва, код ЄДРПОУ 38012871. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку.

За змістом п. 4.10 Договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з листами вих. № 42 від 24.04.2020 та вих. № 62 від 26.06.2020 до відповідача, в яких зазначав про неможливість користуватися орендованою земельною ділянкою та просив вжити заходів щодо скасування орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою на період дії обмежувальних заходів (карантину).

Листом Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вих. № 05708-9767 від 01.06.2020 порушене позивачем у листі вих. № 42 від 24.04.2020 питання щодо звільнення його від сплати орендної плати за Договором оренди земельної ділянки залишене без задоволення. Лист позивача вих. № 62 від 26.06.2020 залишений відповідачем без відповіді.

Для застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/7495/16, від 03.04.2019 у справі № 905/1472/17 та від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. Вказаною постановою заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції: "Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Відповідно до Переліку агропродовольчих ринків на території міста Києва, які відповідають протиепідемічним вимогам до діяльності агропродовольчих ринків, встановлених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 27.04.2020 року № 14 "Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 в місцях торгівлі харчовими продуктами на агропродовольчих ринках", що затверджений Розпорядженням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 30.04.2020 року, пункт 3 Переліку діяльності суб`єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, яка передбачає роботу з відвідувачами та зупиняється тимчасово до окремого розпорядження, доповнено підпунктом 3.32 такого змісту: "діяльність агропродовольчих ринків, які є операторами ринку харчових продуктів, відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", згідно із переліком, що додається, за умови дотримання протиепідемічних вимог до діяльності агропродовольчих ринків.

Розпорядженням Керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 35 від 04.05.2020 затверджено "Вимоги щодо якості реалізації продуктів харчування на агропродовольчих ринках".

Як встановлено судом, дія обмежувальних заходів роботи ринків тривала до 23.05.2020, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації.

Позивач зазначає, що відповідно до Наказу № 32 від 23.05.2020 поновлено роботу ринку "Дніпровський" з 25.05.2020.

З огляду на вищенаведене, протягом спірного періоду, а саме з 01.04.2020 по 23.05.2020 позивач був позбавлений можливості використовувати за призначенням орендовану за Договором оренди земельної ділянки земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:66:106:0005, за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5.

Суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження погіршення (зменшення) якісних характеристик орендованого майна, оскільки судом встановлено, що починаючи з 01.04.2020 по 23.05.2020 позивач не міг використовувати об`єкт оренди за Договором оренди земельної ділянки за призначенням, а саме для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу, у зв`язку з наявністю обставин, за які наймач не відповідає.

З цих же підстав суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на можливість користування позивачем об`єктом оренди за Договором оренди земельної ділянки з 01.04.2020 по 23.05.2020, враховуючи ту обставину, що робота ринків була дозволена, але із встановленими обмеженнями, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи.

Згідно з п. 11.1 Договору оренди земельної ділянки всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В силу положень ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18) зазначено, що норми Господарського кодексу України визначають загальний порядок укладення господарських договорів, натомість відносини щодо передачі земельних ділянок в користування (оренду) із земель комунальної власності та укладення відповідних договорів оренди регулюються спеціальними нормами законодавства, закріпленими, зокрема, в Земельному кодексі України та Законі України "Про оренду землі". Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Суд встановив, що позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 62 від 26.06.2020 з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки шляхом прийняття Київською міською радою відповідного рішення та підписання додаткової угоди про звільнення від орендної плати за період з 01.04.2020 по 25.05.2020, до якого позивачем було додано, зокрема, примірник підписаної ним та скріпленої печаткою позивача Додаткової угоди від 27.07.2020 до Договору оренди земельної ділянки.

За доводами позивача, які не заперечуються відповідачем, свого представника до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кістанова С.М. для підписання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки відповідач у запропонований позивачем час не направив, у встановленому Договором оренди земельної ділянки порядку рішення щодо згоди або заперечення на укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки не прийняв, як і не надав відповіді на лист позивача вих. № 62 від 26.06.2020.

В рішенні у справі "Рисовський проти України" (Заява № 29979/04) від 20.10.2011 Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд вважає, що відповідач, ухилившись від укладення з позивачем додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якої позивач, як орендар, звільняється від сплати орендної плати за період з 01.04.2020 по 23.05.2020, порушив умови Договору оренди земельної ділянки, а також вищевказані положення законодавства України.

Водночас, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині заявлених позовних вимог про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення від орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 24.05.2020 по 25.05.2020, оскільки, як встановлено судом, роботу агропродовольчих ринків у м. Києві дозволено 23.05.2020, про що зазначає позивач у позовній заяві, тобто після вказаної дати позивач мав можливість користуватись об`єктом оренди за Договором оренди земельної ділянки відповідно до його умов та цільового призначення.

Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів неможливості виконання зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки (підтвердження форс-мажорних обставин), враховуючи предмет та підстави заявленого позову, суд відхиляє як необґрунтовані.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача частково та визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої орендар звільняється від орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.04.2020 по 23.05.2020.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 025,56 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, а решта судового збору, в зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0005) від 26.05.2017 року, серія та номер: 459, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок" та Київською міською радою, і викласти її в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 26.05.2017 року

м. Київ "27" липня 2020р.

Київська міська рада , код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36 (далі у тексті - "Орендодавець"), в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, зареєстрованого за адресою: м. Київ, б-p. Лесі Українки, 21, кв. 8, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР - з однієї сторони,

та Приватне акціонерне товариство "Дніпровський ринок" , код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 25197883 місцезнаходження: м. Київ, б-p. Перова, 19 (далі у тексті - "Орендар") в особі директора Нешти Валентина Миколайовича, зареєстрованого за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Маяковського 2-А, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, на підставі статей 9, 791, 83, 93, 116, 122 Земельного кодексу України, статей 188, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. 762 Цивільного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" , Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 року зі змінами, рішення комісії Київської міської ради з технічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо припинення роботи ринків на території міста Києва, Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 241/2463, вирішили:

1. У зв`язку із запровадженням обмежувальних заходів, пов`язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та неможливістю користуватися земельною ділянкою кадастровий номер: 8000000000:66:106:0005, адреса: м. Київ, вул. Попудренка, 5, орендар звільняється від орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01 квітня 2020 року по 23 травня 2020 року.

2. Всі інші умови Договору залишити без змін.

3. Підписи сторін

ОРЕНДОДАВЕЦЬОРЕНДАР Київський міський головаДиректор

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Київської міської ради (Україна, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" (Україна, 02218, м. Київ, бул. Перова, буд. 19; ідентифікаційний код: 25197883) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 025 (дві тисячі двадцять п`ять) грн 56 коп.

5. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 76,44 грн покласти на позивача.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.04.2021

Суддя О.В. Нечай