Постанова

від 09.06.2021 по справі 910/12687/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. Справа№ 910/12687/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

За участю представників сторін

від позивача - Глухенький С.О.,

від відповідача - Сімак Я.К.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 (повний текст рішення складено 02.04.2021)

у справі № 910/12687/20 (суддя Нечай О.В.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок"

до Київської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Приватне акціонерне товариство "Дніпровський ринок" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0005) від 26.05.2017, серія та номер: 459, укладеного сторонами, у запропонованій позивачем редакції.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він має право на звільнення від орендної плати за період протягом якого орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (у зв`язку з введенням обмежувальних карантинних заходів щодо роботи ринків), проте відповідач ухиляється від підписання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, вмотивованого рішення про відмову в погодженні умов додаткової угоди відповідачем не прийнято, а лист позивача вих. № 62 від 26.06.2020 року з пропозицією про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки залишено відповідачем без відповіді, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0005) від 26.05.2017 року, серія та номер: 459, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок" та Київською міською радою про звільнення орендаря від орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.04.2020 року по 23.05.2020 року

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 025 грн. 56 коп. В іншій частині позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що протягом спірного періоду, а саме з 01.04.2020 року по 23.05.2020 року позивач був позбавлений можливості використовувати за призначенням орендовану за Договором оренди земельної ділянки земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:66:106:0005, за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5, а відповідач в свою чергу, ухилившись від укладення з позивачем додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якої позивач, як орендар, звільняється від сплати орендної плати за період з 01.04.2020 року по 23.05.2020 року, порушив умови Договору оренди земельної ділянки, а також вищевказані положення законодавства України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема скаржник вважає, що суб`єкти господарювання фізичні та юридичні особи можуть не сплачувати орендну плату за землю лише за березень 2020 року та при цьому обов`язковою умовою є подання до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з відображенням зміни (зменшення) податкового зобов`язання із сплати за землю за податковий період березень 2020 року. Окрім того, на думку скаржника місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позивач був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном з незалежних від нього обставин, оскільки саме від суб`єктивної волі позивача залежало наскільки швидко та ефективно останнім будуть виконані затверджені протиепідемічні вимоги для якнайшвидшого початку роботи агропродовольчого ринку в м. Києві по вул. Попудренка, 5.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року у справі №910/12687/20 та призначено розгляд справи на 09.06.2021 року.

07.06.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Проте, колегією суддів не приймаються до уваги вказані вище додаткові документи виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

З матеріалів справи вбачається, що подані апелянтом докази, не були подані на розгляд в суді першої інстанції і відповідно не розглядались останнім, при цьому, скаржник не був позбавлений можливості надати такі докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак своїм правом не скористався.

В судовому засіданні 09.06.2021 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 26.05.2017 року між Київською міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок" (далі - орендар, позивач), було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 459 (далі - Договір оренди земельної ділянки), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 12.07.2016 року за № 600/600, передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди, земельна ділянка), визначену цим Договором, для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу. (а.с. 12-14).

Згідно з п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:66:106:0005; місце розташування - вул. Попудренка, 5 у Дніпровському районі м. Києва; цільове призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу; розмір (площа) - 0,0080 га.

За умовами п. 3.1 Договір оренди земельної ділянки укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору оренди земельної ділянки визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п`яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідно рішення Київською міською радою, внесенням змін до цього Договору та у урахуванням п.п. 4.6 даного Договору.

Відповідно до п. 4.6 розмір орендної плати змінюється шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою, якщо орендна ставка визначена п.п. 4.2. Договору нижча від мінімальна орендна ставка, визначена чинним законодавством України. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради та доведення даного рішення до Орендаря для ознайомлення, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

У пункті 4.8 Договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок 33211812700005, код 18010600 у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019. Одержувач: УДКСУ у Дніпровському р-ні м. Києва, код ЄДРПОУ 38012871. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку.

За змістом п. 4.10 Договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки

За несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня. Розмір та розрахунок пені здійснюються відповідно до Податкового кодексу України (пункт 4.11 Договору).

У пункті 6.1 Договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що земельна ділянка, яка є об`єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що у разі невиконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та законодавством.

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення (пункт 14.1 Договору оренди земельної ділянки).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2017 Індексний номер: 88134352, за позивачем було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0080 га, кадастровий номер: 8000000000:66:106:0005 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання - для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу. (а.с. 47-69).

Як підтверджується матеріалами справи, та позивач зазначає, що у зв`язку з введенням обмежувальних заходів у відповідності до постанови Кабінету міністрів України № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 від 11.03.2020 року зі змінами та у відповідності до Протоколу № 12 засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-СоV-2, та введення додаткових обмежувальних заходів на території міста Києва було повністю припинено роботу ринків усіх форм власності на території міста Києва з 18 березня 2020.

Листом з вх. № 42 від 24.04.2020 року позивач звернувся до Київської міської ради з проханням на підставі ст. 286 Господарського процесуального кодексу України та ст. 762 Цивільного кодексу України вжити заходів щодо скасування орендної плати за земельні ділянки, в тому числі за земельну ділянку за адресою: вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0005) на період дії обмежувальних заходів (карантину). (а.с. 36-37).

У відповідь на лист позивача вх. № 42 від 24.04.2020 року, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом з вх. №05708-9767 від 01.06.2020 року повідомив позивача про те, що за результатами державного нагляду, проведеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві, поновлено роботу 32 агропродовольчих ринків в місті Києві, у тому числі змішаних (за спеціалізацією) ринків ПрАТ Дніпровський ринок виключно в частині торгівлі продовольчими товарами. На сьогодні відсутнє рішення Постійної комісії ТЕБ та НС щодо відновлення у місті Києві роботи непродовольчих ринків та змішаних ринків (в частині продажу непродовольчих товарів) у період карантину. (а.с. 38-40).

У вищевказаному листі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також повідомив, що одночасно в разі виникнення наявної загрози або накопичення податкового боргу щодо сплати податків і зборів до бюджету міста Києва пропонуємо скористатися нормами ст. 100 Податкового кодексу України.

Позивача даним листом повідомлено про те, що відповідно до пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України №533- IХ від 17.03.2020; в редакції Закону №540- IХ від 30.03.2020) не нараховується та не сплачується за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому, платники за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року. У разі якщо у березні чи квітні 2020 платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітнень 2020 відповідно до положень цього пункту.

При цьому, у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 цього Кодексу та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120. 2 статті 120 Податкового кодексу України, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020.

Установлено, що платники плати за землю ( земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності), які визначають податкові зобов`язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов`язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 без нарахування пені та штрафним санкцій за порушення термінів сплати податкових зобов`язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов`язання за такий період.

В подальшому, позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 62 від 26.06.2020 року з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки шляхом прийняття Київською міською радою відповідного рішення та підписання додаткової угоди про звільнення від орендної плати за період з 01.04.2020 року по 25.05.2020 року, до якого позивачем було додано, зокрема, примірник підписаної ним та скріпленої печаткою позивача Додаткової угоди від 27.07.2020 року до Договору оренди земельної ділянки. (а.с. 41-45).

Отже, спір у справі виник на думку позивача у зв`язку з тим, що внаслідок припинення роботи ринків у місті Києві, у позивача була відсутня можливість використовувати за призначенням земельну ділянку за кадастровим номером: 8000000000:66:106:0005, адреса: м. Київ, вул. Попудренка, 5 у період з 18.03.2020 року по 23.05.2020 року, що підтверджується Наказом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" № 32 від 23.05.2020 року року про поновлення з 25.05.2020 року роботи торгівельного майданчику Дарниця (а.с. 35 та інформацією розміщеної 23.05.2020 на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації. (а.с. 33-34).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства передбачено ст. 628 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на ч. 4, 6, ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2. Ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, якими регламентовано, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. (ч. 4, ст. 762 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом .

Таким чином, колегія суддів вважає посилання позивач на норми ст. 762 Цивільного кодексу України безпідставними, оскільки взаємовідносини сторін щодо оренди землі регламентуються спеціальним Законом - Законом України Про оренду землі . При розбіжності між загальними і спеціальними нормативно правовими актами перевага надається спеціальному. Таким чином, колегія суддів вважає, що у даному випадку слід застосовувати спеціальні норми Закону України Про оренду землі , який регламентує порядок внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі", зокрема, статтею 1 передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ст. 13 Законом України "Про оренду землі", договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", передбачає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно положень Податкового кодексу України, а саме:

- ст. 288.1.: - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

- ст. 288.2.: Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

- ст. 288.3.: Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

- ст. 288.4.: Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно п. 4.2. Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п`яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Статтею 23 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди , а також у разі його поновлення.

Тобто, статтею 23 Закону України Про оренду землі встановлено порядок зміни орендної плати, зокрема вказаною статтею встановлено виключні підстави зміни орендної плати, а саме якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини, а також те, що орендна плата не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Враховуючи наведене, колегія суддів підкреслює, що Законом України Про оренду землі не передбачено звільнення від сплати орендної плати у зв`язку з неможливістю користуватися орендованою земельною ділянкою.

При цьому, умовами договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом , за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

11.03.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин.

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Відповідно до Переліку агропродовольчих ринків на території міста Києва, які відповідають протиепідемічним вимогам до діяльності агропродовольчих ринків, встановлених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 27.04.2020 № 14 "Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 в місцях торгівлі харчовими продуктами на агропродовольчих ринках", який затверджений Розпорядженням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 30.04.2020, пункт 3 Переліку діяльності суб`єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, яка передбачає роботу з відвідувачами та зупиняється тимчасово до окремого розпорядження, доповнено новим підпунктом 3.32.

Розпорядженням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №35 від 04.05.2020 затверджено "Вимоги щодо якості реалізації продуктів харчування на агропродовольчих ринках".

Позивач зазначає, що у спірний період з 01.04.2020 року по 25.05.2020 року він був позбавлений можливості використовувати за призначенням земельну ділянку (8000000000:66:106:0005, адреса: м. Київ, вул. Попудренка, 5) на підставі договору оренди земельної ділянки.

Приписами п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 18.03.2020, внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема.

Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пункт 52-4, відповідно до якого не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)" від 02.04.2020 № 540 змінено норму пункту 524 підрозділу 10 "Інші перехідні положення Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо плати за землю, а саме не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п.286.2 ст. 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов`язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов`язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30.06.2020 без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов`язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов`язання за такий період.

Враховуючи вищевикладені приписи, колегія суддів зазначає, що суб`єкти господарювання фізичні та юридичні особи можуть не сплачувати орендну плату за землю лише за березень 2020 року та при цьому обов`язковою умовою є подання до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з відображенням зміни (зменшення) податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Позивачем не надано доказів подання до податкового органу уточнюючої податкової декларації за березень 2020 року.

Згідно з п. 11.1 Договору оренди земельної ділянки всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2, ст. 651 Цивільного кодексу України визначено дві підстави для зміни договору за рішенням суду на вимоги однієї із сторін:

1) істотне порушення договору другою стороною;

2) інші випадки, встановлені договором або законом.

Як було зазначено вище, умовами договору встановлено виключний перелік коли умови договору щодо зміни розміру орендної плати, який не містить такої підстави, як неможливість використання орендованої земельної ділянки. Норми чинного законодавства надають право не сплачувати плату за оренду землі лише за період з 01.03.2020 року по 31.03.2020 року за умови подання до податкового органу уточнюючу податкову декларацію.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" до Київської міської ради (відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди щодо звільнення від сплати орендної плати за період з 01.04.2020 року по 25.05.2020 року не підлягають задоволенню у зв`язку з не доведенням належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а згідно норм чинного законодавства відповідач не зобов`язаний був укладати додаткову угоду в редакції запропонованій позивачем, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року у справі №910/12687/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Київської міської ради підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року у справі №910/12687/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року у справі №910/12687/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" (02218, м. Київ, бул. Перова, буд. 19; ідентифікаційний код: 25197883) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три гривні) 00 коп.

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12687/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.06.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко