Рішення

від 25.03.2021 по справі 193/1407/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1407/20

Провадження 2/193/187/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 березня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

секретаря судового засідання Хомич Н.О.,

за участі представника позивача Вавдійчика Б.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Врожайне-ОІ" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

17.12.2020 представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Софіївського районного суду з вказаним цивільним позовом до відповідача ФГ "Врожайне-ОІ", згідно з яким просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 01.04.2019 року між позивачкою та відповідачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 7,1355 га, за кадастровим номером:1225283300:02:005:0216, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вакулівської (Жовтневої) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

01 квітня 2019 року між нею та ФГ Врожайне-ОІ укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років. Після підписання сторонами даного договору, вони також склали відповідний акт приймання-передачі, і ОСОБА_1 передала всі свої примірники цих документів голові даного фермерського господарства ОСОБА_3 для здійснення останнім дій щодо державної реєстрації права оренди. Тоді ж, навесні 2019 року, ФГ Врожайне-ОІ приступило до фактичного використання переданої в оренду належної їй земельної ділянки.

Між тим, всупереч статтей 125, 126, підпунктів б , ї частини першої статті 211 ЗК України, статтей 17, 19, 25 Закону України Про оренду землі відповідач ухилився від проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а відтак право оренди у нього за укладеним договором оренди не виникло, що свідчить про те, що останній самовільно зайняв земельну ділянку та безпідставно нею користується.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, представник позивачки посилався на положення частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , за якими передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі, в тому числі, невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 цього Закону, зокрема за якими орендар зобов`язаний приступати до виконання земельної ділянки за умови зареєстрованого в установленого законом порядку договору оренди землі.

Наголосив, що за сталою практикою Верховного Суду (постанова від 18.01.2017 у справі № 532/129/16-ц, постанова від 07.06.2017 у справі № 634/769/15-ц, постанова від 29.01.2019 у справі № 917/108/18), в тому числі висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17, строк дії договору оренди земельної ділянки починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, відтак для визначення перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, об`єкту нерухомого майна (земельної ділянки, її кадастрового плану), а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Відтак, посилаючись на те, що відповідач, ухиляючись від державної реєстрації, відтермінував початок перебігу строку оренди земельної ділянки та фактично продовжив строк дії оренди, чим позбавив позивачку можливості розраховувати на те, що строк оренди закінчиться 31.03.2026, і змусило її звернутися до суду через свого представника з позовом про розірвання спірного договору оренди землі.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Її представник - адвокат Вавдійчик Б.П., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, посилаючись на обставини та доводи викладені ним у позовній заяві, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити. Крім того, пояснив, що позивачка ОСОБА_1 23.10.2020 уклала договір оренди згаданої вище належної їй земельної ділянки вже з іншим орендарем, ТОВ Науково-виробниче підприємство Левітол груп , і реєстрацію даного правочину сторони здійснили в установленому законом порядку. Проте в період з квітня 2019 року по день укладення нового договору оренди земельної ділянки, представник зазначив, що землею користувався і сплачував позивачці орендну плату саме ФГ Врожайне-ОІ .

Представник відповідача ФГ Врожайне-ОІ в судові засідання 16.03.2021 та 25.03.2021 не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не направляв.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

16.03.2021 за клопотанням представника позивача приєднано до матеріалів справи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 248250735 від 15.03.2021 згідно якої, право оренди земельної ділянки за кадастровим №1225283300:02:005:021 5 зареєстровано за ТОВ Науково-виробниче підприємство Левітол груп на підставі договору оренди землі від 23.10.2020 (а.с.63,64).

25.03.2021 від представника відповідача, голови ФГ Врожайне ОІ Гулій О.І., надійшла заява (відзив) про те, що пред`явлений до нього позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що будь-які договори оренди землі з позивачкою не укладалися (а.с.69).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

21.12.2020 за ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні (а.с.22).

21.12.2020 за ухвалою суду, згідно клопотання представника позивача, постановлено витребувати у відповідача ФГ Врожайне-ОІ оригінал/завірені копії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225283300:02:005:0216, укладеного 01.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Врожайне-ОІ (а.с.23). У відповідь на виконання вказаної ухвали суду представник відповідача, голова ФГ Врожайне-ОІ Гулій О.І. надав суду письмові пояснення, датовані 25.02.2021, зі змісту яких видно, що договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 , очолюване ним фермерське господарство не укладало, а її земельні ділянки не обробляло. Відсутні взагалі будь-які договірні відносин з приводу оренди належних їй земельних ділянок. При цьому надав суду реєстри земельних ділянок, якими користується ФГ Врожайне-ОІ на підставі договорів оренди землі, укладених за період з 2017-2021 роки (а.с.28,39, 53, 54-58).

22.01.2021 за ухвалою суду, згідно клопотання представника позивача ОСОБА_2 , призначено судовий розгляд усіх судових засідань за його участі в режимі відеоконференції поза приміщення суду за допомогою сервісу "EаsyCon" (а.с.42).

25.02.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначеної її до судового розгляду (а.с.51).

ІV. Фактичні обставини встановлені судом

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,1355 га, кадастровий номер: 1225283300:02:005:0216, що розташована на території Вакулівської (Жовтневої) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.16-17).

Згідно даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 229323371, сформованої станом на 23.10.2020, з 24.06.2016 було зареєстровано право оренди зазначеної вище земельної ділянки за договором оренди землі, укладеним 13.06.2016 між ОСОБА_1 та СФГ За врожай строком на 7 років (а.с.16-18).

Крім того, як видно з цієї довідки, між сторонами згаданого договору оренди землі 25 березня 2019 року було укладено угоду про його розірвання, між тим державна реєстрація припинення права оренди була здійснена лише 08 жовтня 2020 року.

Як видно зі з місту позову та про це стверджував представник позивача у судовому засіданні, 01 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Врожайне-ОІ укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років.

Після підписання сторонами даного договору, вони також склали відповідний акт приймання-передачі, і ОСОБА_1 передала всі свої примірники цих документів голові даного фермерського господарства ОСОБА_3 для здійснення останнім дій щодо державної реєстрації права оренди.

Після підписання спірного договору, знову ж, за твердженням представника позивачки, ФГ Врожайне-ОІ приступило до фактичного використання переданої в оренду земельної ділянки, а за її користування господарство виплачувало ОСОБА_1 орендну плату.

На письмовий запит представника позивача до ФГ Врожайне-ОІ повернути ОСОБА_1 належний їй екземпляр спірного договору оренди земельної ділянки, підприємство до цього часу не відреагувало (а.с.13-15).

Оскільки всі примірники укладеного договору залишилися у орендаря, саме останній і мав забезпечити державну реєстрацію цього правочину.

Між тим, через те, що ухилення відповідача від державної реєстрації укладеного спірного договору оренди землі, призвело до відтермінування початку перебігу строку цього правочину та фактичного продовження строку дії оренди, це позбавило позивача можливості розраховувати на те, що строк оренди закінчиться саме 31.03.2026, а не пізніше.

З наданої представником позивача більш актуальної Інформаційної довідки, сформованої станом на 15.03.2021, видно, що 27 жовтня 2020 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки за кадастровим №1225283300:02:005:0215 за договором оренди землі, укладеним 23 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Науково-виробниче підприємство Левітол груп строком на 7 років (а.с.63,64). Як запевнив представник позивачки ОСОБА_2 під час розгляду справи, що між вказаними сторонами, також укладено та зареєстровано в цей же час і договір оренди земельної ділянки за кадастровим № 1225283300:02:005:0216. Рішення про державну реєстрацію цього речового права № 54904250 від 02.11.2020.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Частина четверта статті 124 ЗК України , в редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону , передбачена у частині другій статті 126 ЗК України .

Спеціальним законом , що регулює спірні правовідносини, є Закон України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону ).

Згідно зі статтею 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 цього Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638 , 640 ЦК України . Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18 , 20 Закону України Про оренду землі , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Згідно частини третьої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

У пункті ї частини першої статті 211 ЗК України передбачено, що порушенням земельного законодавства є, зокрема, ухилення від державної реєстрації земельних ділянок.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 12, частинами першою, п`ятою - сьомою статті 81 ЦК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Між тим, всупереч положенням вказаних процесуальних норм позивачка та її представник на надали суду доказів щодо підписання спірного договору оренди земельної ділянки.

Так, позивач не мав свого примірнику вказаного договору оренди земельної ділянки, який, на його переконання, вони уклали з відповідачем 01 квітня 2019 року.

Не надав також на вимогу суду копію спірного договору і відповідач ФГ Врожайне-ОІ . При цьому, його представник, голова господарства Гулій О.І., направив до суду письмові пояснення про те, що договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 , ФГ Врожайне-ОІ не укладало, а належну їй землю не обробляло. Наголосив, що між ними, відсутні будь-які договірні відносин з приводу оренди належних їй земельних ділянок. В підтвердження цьому надав суду реєстри власників земельних ділянок, якими користується ФГ Врожайне-ОІ на підставі договорів оренди землі, укладених за період з 2017-2021 роки, однак серед них оренда земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 не значиться.

Не надано представником позивача в підтвердження наявності спірних договірних відносин з відповідачем і непрямих доказів, як то фактичного користування ФГ Врожайне-ОІ земельною ділянкою ОСОБА_1 та отримання останньою відповідної орендної плати.

Натомість достеменно встановлено, що 23 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Науково-виробниче підприємство Левітол груп було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років та проведено державну реєстрацію цього правочину.

При цьому слід зазначити, що навіть за наявності у ФГ Врожайне О.І. спірного договору, останнє не могло його зареєструвати після 01.04.2019, оскільки як і укладення договору оренди земельної ділянки так і його припинення, зокрема за взаємною згодою сторін, повинно також реєструватися у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Між тим, хоча й попередній договір оренди землі від 13.06.2016 (зареєстрований 24.06.2016) між ОСОБА_1 та СФГ За врожай розірвано за угодою сторін 25 березня 2019 року, але державна реєстрація припинення права оренди була здійснена лише 08 жовтня 2020 року, а вже 23 жовтня 2020 року (реєстрація 27.10.2020) ОСОБА_1 уклала новий договір оренди землі з ТОВ Науково-виробниче підприємство Левітол груп .

Відсутність примірника письмового спірного договору оренди земельної ділянки, позбавляє суд дослідити його зміст та встановити строк його укладення, права та обов`язки сторін, зокрема на кого саме сторонами покладено обов`язок у проведенні реєстрації правочину, тощо.

Таким чином, оскільки сторони копію спірного договору для дослідження його судом на предмет відповідності закону не надали, а представник відповідача взагалі заперечує сам факт його підписання з ОСОБА_1 і судом під час судового розгляду справи дійсність його укладення сторонами не встановлена, то за відсутності предмету спору - спірного договору оренди земельної ділянки від 01 квітня 2009 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про його розірвання належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог, судові витрати понесені позивачкою, слід віднести на її рахунок.

Посилання представника позивача на те, що відповідач, приховавши даний договір, у будь-який момент може пред`явити його для реєстрації, тим самим штучно продовживши строк його дії, не заслуговують на увагу.

Суд зазначає, що наразі позивачка має чинний укладений та зареєстрований (27.10.2020) в установленому порядку договір оренди земельної ділянки від 23.10.2020 з іншим орендарем терміном дії 7 років, і відповідач, навіть за наявності у нього спірного договору, підписаного сторонами 01.04.2019, не зможе його зареєструвати в період чинності договору оренди цієї землі від 23.10.2020, адже хоча даний договір і підписаний сторонами пізніше, як вірно посилається представник позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17, ключове значення має не момент його підписання, а момент його державної реєстрації, з яким закон пов`язує набрання чинності договору, а з ним можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Керуючись ст. 259, 263- 265 , 268, 354 , 355 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фермерського господарства "Врожайне-ОІ" про розірвання договору оренди земельної ділянки, залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, однак до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, така скарга у цей строк може також подаватися до даного апеляційного суду і через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фермерське господарство "Врожайне-ОІ", ідент. код. 39548321, місцерозташування: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Вакулове, вул. 40-річчя Перемоги, 23.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.04.2021.

Суддя О.В. Томинець