Ухвала

від 02.02.2021 по справі 390/1982/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1982/17

Провадження №2/390/22/21

УХВАЛА

"02" лютого 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Бойко І.А.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

за участю прокурора - Петрікеєвої О.І.,

представника Соколівської сільської ради Кіровоградського району - Болотських А.Ю.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі: Соколівської сільської ради Кіровоградського району до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3522587200:02:000:9284, що розташована на території Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Від представника відповідача - адвоката Назаренка Ю.В. до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтував тим, що орган місцевого самоврядування наділений правом самостійно вирішувати питання місцевого значення на користь громадян і жоден орган державної влади не вправі ставити будь-яких перепон у здійсненні органом місцевого самоврядування своїх повноважень. Соколівська сільська рада не наділена жодним делегованим повноваженням органів виконавчої влади, тому прокурор неправильно визначив позивача у даній справі, оскільки вказана сільська рада не є суб`єктом владних повноважень. Прокурором не підтверджено, що він повідомляв сільську раду про виявлені ним порушення та не надано доказів, що він надавав сільській раді обґрунтування необхідності звернення з даним позовом до суду для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді. Прокурором в позові не обґрунтовано домірність представництва інтересів держави. Крім того, органом державної влади, який уповноважений здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель області, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який вправі звертатись до суду з позовом про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Оскільки прокурором неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, тому прокурор не має цивільної процесуальної дієздатності і не вправі подавати позов від імені заінтересованої особи, що є підставою залишення позову без розгляду.

Крім того, представником відповідача подано письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке він обґрунтував тим, що прокурор звернувся до суду з позовом, в якому зазначає про те, що сільська рада, як суб`єкт владних повноважень неналежним чином виконує обов`язки, делеговані їй державою. У зв`язку з чим даний спір має бути розглянутий в порядку адміністративної юрисдикції, тому просить закрити провадження у справі.

Представник відповідача - адвокат Назаренко Ю.В. в підготовче судове засідання не з`явився, від нього надійшло клопотання, в якому він зазначив, що відповідач та його представник підтримують заявлені клопотання та просить їх розглянути в підготовчому судовому засіданні без їх участі.

Прокурор в письмових та усних поясненнях, наданих суду, заперечила проти задоволення клопотань представника відповідача та зазначила, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю. Правовідносини, що виникають з приводу передачі земельних ділянок комунальної власності в користування, становлять суспільний та публічний інтерес. Звернення прокурора з даним позовом відповідає законній меті, оскільки спрямоване на вирішення суспільно-значимого питання щодо використання майна, яке становить власність територіальної громади. Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин полягає у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання порядку їх обігу та захисту законних форм землекористування. У даному випадку своєчасне вирішення спорів у земельних відносин має важливе значення для запобігання порушення у цій сфері та поновлення майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки. Повноваження органів місцевого самоврядування включають в себе власні самоврядні повноваження, зокрема надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель. Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області наділена повноваженнями на здійснення функцій контролю за додержанням земельного законодавства щодо надання земель в користування на підвідомчій території. Виступаючи власником спірної земельної ділянки, Соколівська сільська рада здійснює захист вищевказаних інтересів. Невжиття органом місцевого самоврядування своєчасних заходів щодо захисту власних інтересів щодо спірної земельної ділянки, після встановлення самовільного використання даної земельної ділянки, стало підставою звернення прокурором з даним позовом до суду, що відповідає вимогам приписів законодавства. Вважає, що заява представника відповідача про залишення позову без розгляду та клопотання про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню.

Представник Соколівської сільської ради підтримала позицію прокурора, заперечила проти залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі.

Дослідивши заяву та клопотання представника відповідача, проаналізувавши доводи, наведені в їх обґрунтування, заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на час звернення з позовом) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

На підставі ч.6 ст.23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи тощо.

Аналогічні положення містяться і у частинах 3-5 статті 56 ЦПК України.

Представником відповідача в заяві про залишення позову без розгляду зазначено, що прокурором неправильно визначено позивача у справі - Соколівську сільську раду, оскільки функції контролю за використанням та охороною земель на території Кіровоградської області виконує Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке має відповідний обсяг повноважень, зокрема і право самостійного звернення до суду з позовами.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що тривалий спір, який виник у 2015 році між сторонами стосується цивільних прав щодо правомірності використання відповідачем земельної ділянки.

В обґрунтуванні позовних вимог прокурором вказано, що спірна земельна ділянка розташована на території Соколівської сільської ради, тому вказаний орган місцевого самоврядування уповноважений представляти та захищати, в тому числі у суді, інтереси територіальної громади.

Представник відповідача у відзиві стверджує, що правомірність використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки виникло у неї на підставі цивільно-правового договору, укладеного за життя її спадкодавцем.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 року по справі №911/4111/16 зазначено, що визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Правовідносини, що виникли з приводу користування спірної земельної ділянки, стосуються правомочностей територіальної громади - Соколівської сільської ради, як її розпорядника, та права користування земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_1 , яке оспорюється, отже суб`єктний склад даних правовідносин, спростовує доводи представника відповідача, що Головне управління Держгеокадастру є стороною у даному спорі та виконує контролюючу функцію у вказаних правовідносинах.

В позовній заяві на підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Соколівської сільської ради, вказано на те, що факт самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки Соколівській сільській раді був відомий у лютому 2015 року, проте жодних заходів щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки у судовому порядку сільською радою не вжито, земельна ділянка самовільно використовується без надходжень коштів до бюджету цієї сільської ради.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 16.01.2020 року провадження у даній справі зупинялось до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 912/2385/18.

Передаючи справу № 912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду виходила з необхідності вирішення виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, а саме: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18 надані наступні висновки про застосування норм права: відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

До позовної заяви прокурором долучено акт виїзної комісії від 12.02.2015 року, згідно якого комісія у складі депутатів, землевпорядника та юрисконсульта Соколівської сільської ради, о/у державної служби боротьби з економічними злочинами Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, вирішила звернутись до суду з метою зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,56 га, що розміщена в с.Соколівське, Кіровоградського району, а також відшкодувати збитки сільській раді, завдані з 2012 по 2015 рік.

З листа Соколівського сільського голови Кіровоградського району Кіровоградської області № 02-41/999 від 07.09.2017 року вбачається, що сільською радою на лист першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури повідомлено, що в період з 01.01.2015 по 01.09.2017 року від використання земельної ділянки з кадастровим номером 3522587200:02:000:9284 кошти, у вигляді земельного податку або орендної плати, до бюджету сільської ради не надходили.

20.09.2017 року начальнику юридичного відділу Соколівської сільської ради вручено повідомлення в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру № 12-86 8436 вих-17, яким керівник Кіровоградської місцевої прокуратури повідомив Соколівську сільську раду Кіровоградського району, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Соколівська сільська рада Кіровоградського району до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. У повідомленні зазначено, що позов буде скерований до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області для розгляду по суті.

З часу отримання вищевказаного повідомлення Соколівська сільська рада Кіровоградського району свою позицію щодо спірної земельної ділянки не висловила.

30.10.2017 року Кіровоградською місцевою прокуратурою до суду подано вказану позову заяву.

Отже, прокурором дотримано порядок, встановлений ст.23 Закону Про прокуратуру , так як аргументуючи звернення до суду з даним позовом, прокурором вказано на нездійснення захисту інтересів держави в особи територіальної громади, звернуто увагу на тривалість такого порушення, а зверненню до суду передувало відповідне повідомлення про намір прокурора звернутись до суду з метою захисту інтересів держави в особі Соколівської сільської ради Кіровоградського району.

В частині клопотання представника відповідача щодо відсутності у прокурора процесуальної дієздатності суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.

Так, в п.50 вказаної постанови зазначено, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду. Отже позов прокурора не може бути залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

З наведених вище підстав, суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності та відсутність у нього повноважень на ведення даної справи.

Представник відповідача вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ВП ВС в постанові від 26.02.2019 року по справі № 915/478/18, зазначено, що вступаючи в цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу.

Доводи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки Соколівська сільська рада в спірних правовідносинах діє як суб`єкт владних повноважень, спростовується тим, що даний спір виник з правовідносин між власником земельної ділянки та землекористувачем та не стосуються владних чи управлінських рішень Соколівської сільської ради.

Таким чином суд вважає, що підстави для залишення позову без розгляду і закриття провадження у справі відсутні, тому в задоволенні заяви та клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.222, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача-адвоката Назаренка Ю.В. про залишення позову без розгляду, в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, - відмовити.

Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 12.00 год. 18.02.2021 року, в яке викликати сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко