Рішення

від 15.03.2021 по справі 627/1092/20

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1092/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

представника позивача - Гардаушенка С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро про визнання договору неукладеним , усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна,

у с т а н о в и в :

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро ( далі - ПП ПСП Дніпро про визнання договору неукладеним , усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна.

В позові ОСОБА_1 вказала , що вона на підставі свідоцтва про право власності , є власником земельної ділянки з кадастровим номером : 6323581200:01:001:0289, площею 5,3309 га, з цільовим призначенням : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області . Вказану земельну ділянку вона отримала у спадок після чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті чоловіка , спірна земельна ділянка перебувала у користуванні у ПП ПСП Дніпро на підставі договору оренди землі , укладеного з її власником ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка , позивач звернулася до реєстраційної служби Краснокутського РУЮ та зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку. У грудні 2019 року позивач звернулася до директора ПП ПСП Дніпро з вимогою повернути земельну ділянку , оскільки вважала , що термін дії договору сплив , однак отримала категоричну відмову . Крім того, відповідач відмовив надати договір оренди землі. Від державного реєстратора , позивач дізналася , що 19.10.2016 року державним реєстратором Краснокутської РДА Харківської області було зареєстровано договір оренди землі б/н від 30.09.2016 року , відповідно до якого ОСОБА_1 начебто передає в оренду належну їй земельну ділянку строком на 10 років ПП ПСП Дніпро . Однак, договору оренди землі позивач не укладала. На законні вимоги власника землі , відповідач відмовляється повернути земельну ділянку і продовжує її незаконно використовувати. Просила визнати договір оренди землі від 30.09.2016 року б/н неукладеним , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою , стягнути з відповідача судові витрати .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просить задовольнити .

Відповідач до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином та у встановлений законом строк і порядок, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, відзив не подав.

У відповідності до ст. 280, 223 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд , заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши письмові докази , дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено , що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину , посвідченого державним нотаріусом Красанокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 31.08.2011 року , успадкувала після чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у землі ,яка перебуває у колективній власності Каплунівського КСП , розміром 5,79 в умовних кадастрових гектарах ( а.с.8)

29.07.2013 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.07.2013 року , згідно якого являється власником земельної ділянки площею 5,3309 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області , кадастровий номер : 6323581200:01:001:0289 ( а.с.11)

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.07.2013 року підтверджується , що ОСОБА_3 на праві приватної власності має вище вказану земельну ділянку . ( а.с. 12).

Згідно договору оренди землі б/н від 30.09.2016 року, укладеного між ПП ПСП Дніпро та ОСОБА_1 , позивач передала у строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 5,3309 га з кадастровим номером: 6323581200:01:001:0289 на строк 10 (десять) років. Вказаний договір оренди землі зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.2016 року , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав від 27.10.2016 р.( а.с. 12-14)

За заявою ОСОБА_1 18.02.2020 року внесені відомості до ЄРДР по факту підробки документів та в рамках кримінального провадження № 12020220360000062 та врамках кримінального провадження призначена судово-почеркознавча експертиза. ( а.с.17)

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи, виконаної експертом Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №16484/18114 від 18.11.2020 року, підпис від імені ОСОБА_1 у двох примірниках договору оренди землі б/н від 30.09.2016 року , укладеній між ОСОБА_1 та ПП ПСП Дніпро у графі Орендодавець - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.44-58).

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Судом встановлено, що спірний договір оренди землі б/н від 30.09.2016 р., ОСОБА_1 не підписувала та, відповідно, істотних умов цього договору , не погоджувала.

В оцінці застосування положень статей 203, 205, 215, 229-233, 627, 638 ЦК України та статей 14, 15, 18 Закону України Про оренду землі за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)).

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивач надала достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження позову, тому такий позов законний і обгрунтований і підлягає задоволенню.

Позивач звільнена від сплати судового збору , оскільки є інвалідом 2 групи , тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 205, 207, 627, 638 ЦК України, ст.14, 15 Закону України Про оренду землі , ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро про визнання договору неукладеним , усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати договір оренди земельної ділянки б/н , яка розташована на території колишньої Каплунівської сільської ради Богодухівського ( колишнього - Краснокутського) району Харківської області, кадастровий номер : 6323581200:01:001:0289 , від 30.09.2016 року , неукладеним .

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 5,3309 га з цільовим призначенням : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території колишньої Каплунівської сільської ради Богодухівського ( колишнього - Краснокутського) району Харківської області, кадастровий номер : 6323581200:01:001:0289, шляхом повернення вказаної ділянки з користування приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро .

Стягнути з Приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. , який зарахувати на рахунок: (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 ) .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст.354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача з додержанням вимог ст. 284 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ;

Відповідач : Приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро , код ЄДРПОУ 34643912, юридична адреса : вул. Морозова, 74, с. Каплунівка, Богодухівський (колишня назва - Краснокутський) район, Харківська область, 62010 .

Суддя Л. В. Вовк