Постанова

від 17.03.2021 по справі 924/378/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 924/378/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - Керницької О.В. (адвокат);

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства Холод та ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Грязнов В.В., судді - Мельник О.В., Розізнана І.В.)

від 08.12.2020

у справі за позовом ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства Холод

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 24.02.2020,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2020 року ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , позивач) звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Холод (надалі - ПрАТ Холод , відповідач) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ПрАТ Холод від 24.02.2020.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що із засобів масової інформації вона довідалася про проведення 24.02.2020 позачергових загальних зборів ПрАТ Холод , участі в зборах вона не приймала і будь - якого повідомлення про їх проведення вона не отримувала. Також, посилаючись на статтю 47 Закону України Про акціонерні товариства позивачка стверджує, що виключно наглядова рада має прийняти відповідне рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів, проте вимога акціонера ПАТ Проскурів до виконавчого органу ПрАТ Холод не подавалась взагалі, а виконавчий орган товариства в особі т.в.о. Рудика О.І. дізнався про наявність відповідного повідомлення лише 29.01.2020.

1.3. Позивачка стверджувала, що рішенням позачергового засідання наглядової ради ПрАТ Холод від 04.02.2020 акціонеру ПАТ Проскурів відмовлено у скликанні позачергових загальних зборів товариства на підставі пункту 8.32 статуту товариства. Про прийняте рішення з метою попередження рейдерського захоплення товариства вирішено невідкладно повідомити всіх зацікавлених осіб, в тому числі - держателя акцій ПрАТ Холод - ТОВ ФК Центр - Інвест , правоохоронні органи, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний депозитарій України.

1.4. Також, ОСОБА_2 вказувала, що вимога ПАТ Проскурів про скликання позачергових загальних зборів не містить підпису уповноваженої особи, її прізвища, ім`я та по батькові, що не дає можливості ідентифікувати, ким вона підписувалася та чи є ця особа уповноваженою на ініціювання проведення загальних зборів товариства від імені цього акціонера.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2020 у справі № 924/378/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Суд першої інстанції виходив з такого:

- 06.12.2019 ПАТ Проскурів як акціонер ПрАТ Холод , якому належить 96333 шт простих іменних акцій товариства, що становить 24,899 % від загальної кількості простих акцій, звернулось з вимогою про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ Холод ;

- отримання повідомлення про проведення позачергових загальних зборів директором ПрАТ Холод ОСОБА_1 є належним врученням акціонером повідомлення про проведення позачергових загальних зборів товариства, оскільки 24.12.2019 директор ПрАТ Холод ОСОБА_1 також підписував внутрішні документи товариства, зокрема, наказ про надання відпустки та покладення обов`язків директора на іншу особу;

- у встановлений законом строк рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства наглядова рада не прийняла, а тому 16.01.2020 ПАТ Проскурів відповідно до частини 6 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства прийняло рішення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ Холод ;

- рішення наглядової ради ПрАТ Холод від 04.02.2020 про відмову акціонеру ПАТ Проскурів у скликанні позачергових загальних зборів 24.02.2020 було прийнято з порушенням встановленого пунктом 8.32 Статуту ПрАТ Холод та частини 2 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства строку;

- 16.01.2020 ТОВ ФК Центр - Інвест , як організація, яка забезпечує проведення загальних зборів, здійснювала надсилання акціонерам ПрАТ Холод повідомлення про проведення 24.02.2020 позачергових загальних зборів товариства, в тому числі, і ОСОБА_2 на її адресу, вказану у переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах товариства, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованих листів та списком №423 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ПрАТ Холод також було розміщено 24.01.2020 на сайті http://stockmarket.gov.ua (сайт загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) та веб - сайті ПрАТ Холод http://pratholod.km.ua, належність якого відповідачу підтверджується даними з сайту Державної установи Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (http://smida.gov.ua), яка згідно з Положенням про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 03.06.2014 № 733, створює та утримує інформаційну базу даних про ринок цінних паперів;

- в повідомленні про проведення позачергових загальних зборів ПрАТ Холод містилась інформація про час, місце проведення зборів та інформація про питання, що були винесені на розгляд зборів (порядок денний). Також у повідомленні про проведення загальних зборів було вказане конкретно визначене місце для ознайомлення та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Суд першої інстанції відхилив твердження ОСОБА_2 про порушення її права на ознайомлення з матеріалами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, оскільки позивачка не надала доказів звернення із будь-якими заявами щодо ознайомлення з документами чи внесення своїх пропозицій до порядку денного.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів ПрАТ Холод від 24.02.2020.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПАТ Проскурів , як акціонер ПрАТ Холод , недотримався порядку скликання позачергових загальних зборів акціонерів, в саме: ПАТ Проскурів ініціював проведення позачергових загальних зборів всупереч прийнятому наглядовою радою рішенню від 04.02.2020 про відмову у такому скликанні та не повідомив належним чином наглядову раду та виконавчий орган ПрАТ Холод .

2.5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав, що підпис ОСОБА_1 на вимозі про скликання позачергових загальних зборів з зазначенням дати 24.12.2019 не є достатнім доказом отримання виконавчим органом товариства вимоги ПАТ Проскурів саме 24.12.2019, оскільки ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ПрАТ Холод - директором, якого відсторонили 24.12.2019, зацікавлений у проведенні спірних зборів.

2.6. Жодних інших доказів отримання виконавчим органом товариства вимоги ПАТ Проскурів від 06.12.2019 про скликання позачергових загальних зборів у відповідності до частини 1 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства , за місцезнаходженням акціонерного товариства матеріали справи не містять.

2.7. Суд апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, послався на пояснювальну записку заступника директора з питань експлуатації ПрАТ Холод ОСОБА_4 від 24.12.2019, в якій останній повідомив, що 24.12.2019 директор ОСОБА_1 до роботи не приступив, на території підприємства та на робочому місці у своєму кабінеті був відсутній протягом усього робочого дня з 08:00 по 17:00, про причини відсутності не повідомляв (аналогічні відомості містяться у акті за підписами трьох осіб №1 від 24.12.2019 та заяві свідка ОСОБА_4 ) та посилався на наказ ПрАТ Холод №6-к від 24.12.2019 Про надання відпустки ОСОБА_1 , яким останній надав собі відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 5 календарних днів з 24.12.2019 та поклав виконання обов`язків директора ПрАТ Холод на період відпустки на заступника директора з питань експлуатації ОСОБА_4 . Наказ містить рукописний напис ознайомлений отримав 24.12.2019 та підпис без зазначення прізвища.

2.8. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 було відсторонено від здійснення повноважень директора ПрАТ Холод та призначено Рудика О.І. тимчасово виконуючим обов`язки директора, що засвідчується протоколом позачергового засідання наглядової ради ПрАТ Холод від 24.12.2019, яке відбулося о 14:00 год.

2.9. Також Північно-західний апеляційний господарський суд зазначив, що у наглядової ради був відсутній обов`язок розглянути вимогу ПАТ Проскурів про проведення позачергових загальних зборів до 03.01.2020, оскільки про наявність вимоги про проведення позачергових загальних зборів ПрАТ Холод наглядовій раді стало відомо лише 29.01.2020, а тому рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів 04.02.2020 прийнято своєчасно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

3.1. 11.01.2021 ПрАТ Холод звернулося з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 924/378/20, в якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3.2. Також 11.01.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 924/378/20, в якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.3. Підставами касаційного оскарження судового рішення в касаційних скаргах ПрАТ Холод та ОСОБА_1 визначають:

- пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм статті 15 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 167 Господарського кодексу України, пункту 8 статті 2, статей 25, 50 Закону України Про акціонерні товариства без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/3794/19, від 16.10.2019 у справі № 912/430/19, від 15.07.2020 у справі № 921/320/16-г/18, від 26.05.2020 у справі № 912/969/19, від 13.02.2020 у справі № 902/36/19;

- пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 92, 99 Цивільного кодексу України, статті 47 Закону України Про акціонерні товариства , статей 7, 9, 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань у подібних правовідносинах. Заявники вказують про відсутність висновку щодо застосування норм права, пов`язаних з реалізацією акціонером товариства права на скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства;

- наявність підстав, передбачених пунктом 8 частини 1 та частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме - порушення норм статей 2,73, 74, 86, 104, 236, частини 2 статті 50, пункту 3 частини 1 статті 264, пункту 4 частини 3 статті 277 цього Кодексу, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ПАТ Проскурів , не залучивши його до участі у справі (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

3.4. Відзиву на касаційні скарги не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.3. Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

4.4. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.5. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

4.6. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16, пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

4.7. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

4.8. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі з таких підстав.

4.9. У справі № 910/3794/19 за позовом акціонера до АТ ПУМБ та реєстратора КП Центр правової допомоги та реєстрації про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, скасування статуту та реєстраційних дій, Верховний Суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, що відсутність у позивача інформації про загальну вартість акцій, як і інформації стосовно відповідних умов проекту договору про їх викуп, не призвело до факту порушення права позивача на управління товариством, на порушенні якого наголошував позивач під час розгляду спору у цій справі, адже позивач у будь-якому випадку (володіння або не володіння інформацією) не був обмежений в реалізації свого корпоративного права на управління товариством, і яке було ним реалізовано під час голосування по питанням порядку денного зборів 26.04.2018.

4.10. Верховний Суд зазначив, що голосування позивачем по спірним питанням порядку денного проти не призвело до порушення його права на управління, а лише призвело до виникнення нового права в загальній сукупності корпоративних прав - права вимоги викупу належних позивачу акцій згідно з пунктом 1 частини 1 статті 68 Закону України Про акціонерні товариства .

4.11. Суд касаційної інстанції вказав, що позивачем не доведено порушення своїх прав акціонера рішеннями загальних зборів акціонерів від 26.04.2018, зокрема прийнятими по питанням порядку денного № 7 про зміну типу та найменування банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство з метою виконання вимог статті 6 Закону України Про банки і банківську діяльність , а прийняті рішення по питанням порядку денного № 8, 14, 15, 16, які фактично стосуються виконання прийнятого рішення по питанню порядку денного №7, не порушували прав позивача як акціонера банку.

4.12. Тобто, у справі № 910/3794/19, на відмінну від справи, що переглядається, висновки судів не стосувалися правомірності прийнятого на позачергових загальних зборах рішення акціонерів, з тих підстав, що вимогу про їх скликання було вручено виконавчому органу, який, за твердженням позивача, не мав права її отримувати та за наявності рішення наглядової ради про відмову у проведенні позачергових загальних зборах рішення акціонерів.

4.13. У справі № 912/430/19 Верховний Суд, застосовуючи норми статей 2 та 25 Закону України Про акціонерні товариства , скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд. Суд касаційної інстанції виходив з того, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, не з`ясували і не навели правового обґрунтування, які саме корпоративні права позивача були порушені прийняттям загальними зборами товариства рішення від 11.06.2018, з урахуванням обставин справи. Суди не надали належної оцінки доказам у справі та не встановили, чи було позивача повідомлено про проведення загальних зборів, чи брав він участь у загальних зборах, рішення яких оскаржує, та чи голосував за прийняті рішення, хоча встановлення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема, для встановлення обставин порушення прав позивача у розумінні частини 1 статті 50 Закону України Про акціонерні товариства .

4.14. У зазначеній справі Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій встановивши, що загальні збори були скликані членами наглядової ради, яких було призначено з порушенням вимог закону, не перевірили, не встановили та прямо не зазначили, які ж саме корпоративні права позивача - акціонера були порушені таким рішенням.

4.15. У справі, що переглядається, позачергові загальні збори були скликані акціонером, якому належить більше 10% акцій, а тому висновки, які зроблені судом касаційної інстанції у справі № 912/430/19 не підлягають врахуванню при розгляді цієї справи.

4.16. У справі № 921/320/16-г/18 за позовом акціонера до ВАТ Чортківський завод Агромаш про визнання недійсними з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки спостережна рада ВАТ Чортківський завод Агромаш приймаючи рішення, оформлені протоколом від 08.02.2016 та від 20.02.2016, діяла в межах повноважень, наданих статутом товариства та відповідно до вимог чинного законодавства. Попри те, що відповідач не привів положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління, це не свідчить, що у ВАТ Чортківський завод Агромаш не існує вказаного органу управління.

4.17. У справі № 912/969/19 Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів та справу направив на новий розгляд, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що права позивачів, як акціонерів ВАТ по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз , порушені спірними рішеннями зборів від 10.01.2019, з огляду на те, що на таких зборах вирішені питання про переобрання органів управління ВАТ по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз , не можна вважати обґрунтованими, так як саме до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень (пункти 17-19 частини 2 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства ).

4.18. Суд касаційної інстанції зазначив, що незгода деяких акціонерів із прийнятими відповідно до закону рішеннями загальних зборів акціонерів товариства не може свідчити про порушення такими рішеннями прав деяких акціонерів.

4.19. Направляючи справу № 912/969/19 на новий розгляд Верховний Суд, застосовуючи норми частини 1 статті 50 Закону України Про акціонерні товариства вказав, що судам попередніх інстанцій необхідно з`ясувати та навести правове обґрунтування, які саме корпоративні права та охоронювані законом інтереси позивачів були порушені прийнятими на позачергових загальних зборах акціонерів рішень.

4.20. У справі № 902/36/19 з позовом про визнання недійсними рішень чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Барський птахокомбінат та скасування реєстраційної дії звернулася акціонерка, якій належало 0,024093% від загальної кількості акцій товариства. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона не була присутня на загальних зборах, на яких було прийнято рішення про зміну типу товариства у зв`язку з неповідомленням її про їх проведення.

4.21. Суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову та направив справу на новий розгляд, оскільки суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині, зокрема визнання недійсним рішення з питання 11 порядку денного, не дав оцінки належності та ефективності обраного позивачкою способу захисту, з урахуванням балансу інтересів самого товариства та інших його учасників. Зокрема, суди не перевірили чи зверталася позивачка безпосередньо до товариства з вимогою про спонукання до укладення договору про обов`язковий викуп акцій, зважаючи на доведену обставину про неналежне повідомлення ОСОБА_5 про проведення загальних зборів 27.04.2016.

4.22. Отже, правовідносини у справі, на яку посилається скаржник та у справі, що переглядається не є подібними, оскільки різняться за підставами позову, правовим регулюванням спірних правовідносин та встановленими судами фактичними обставинами.

4.23. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, на який посилався скаржник у касаційні скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.24. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.

4.25. З огляду на те, що висновки у справах № 910/3794/19, № 912/430/19, № 921/320/16-г/18, № 912/969/19, № 902/36/19 та у справі, що переглядається, зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи, що свідчить про неподібність правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства Холод та ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 924/378/20.

Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.26. Верховний Суд констатує, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера товариства рішенням загальних зборів.

4.27. Суд першої інстанції встановив, що акціонер ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про проведення позачергових загальних зборів акціонерів.

4.28. Місцевий господарський суд також вказав, що вручення 24.12.2019 повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ПрАТ Холод директору ОСОБА_1 є належним повідомленням виконавчого органу про скликання позачергових загальних зборів. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ПАТ Проскурів прийняло рішення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ Холод відповідно до вимог частини 6 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства .

4.29. При зверненні з апеляційною скаргою, позивачка вказувала лише на неврахування судом першої інстанції таких обставин: 1) вимога ПАТ Проскурів про скликання позачергових загальних зборів вручена директору не за місцезнаходженням товариства, оскільки 24.12.2019 директор ОСОБА_1 перебував у відпустці; 2) вимога про скликання позачергових загальних зборів наглядовій раді не надсилалась; 3) сайт http://pratholod.km.ua не є офіційним сайтом ПрАТ Холод . Також позивачка вказала, що суд першої інстанції неправильно застосував частину 1 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства , оскільки позачергові загальні збори товариства скликаються виключно наглядовою радою на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства.

4.30. Апеляційний господарський суд, розглянувши в межах доводів та вимог апеляційну скаргу ОСОБА_2 , встановив, що ПАТ Проскурів було недотримано порядок скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Холод , оскільки вони відбулися без належного повідомлення виконавчого органу ПрАТ Холод , а також без інформування наглядової ради ПрАТ Холод та всупереч відмові наглядовою радою акціонеру ПАТ Проскурів у скликанні позачергових загальних зборів, що призвело до порушення порядку проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства 24.02.2020 та позбавило позивача захисту наглядовою радою його інтересів, які полягають в обґрунтованому очікуванні на дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів.

4.31. Проте Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

4.32. Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; 3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора); 4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; 5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають. Якщо порядком денним позачергових загальних зборів передбачено питання дострокового припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), одночасно обов`язково подається пропозиція щодо кандидатури для обрання голови колегіального виконавчого органу акціонерного товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або для призначення особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження (абзац 2 частини 1 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства ).

4.33. Згідно з частиною 2 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.

4.34. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові загальні збори такого товариства можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду (абзац 1 частини 6 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства ).

4.35. Тобто, позачергові загальні збори товариства можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, та які відповідно до Закону України Про акціонерні товариства подавали вимогу про скликання позачергових загальних зборів, за наявності таких умов: 1) у разі неприйняття наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги; 2) або прийняття наглядовою радою рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів.

4.36. З огляду на те, що були наявні передбачені абзацом 1 частини 6 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства умови та акціонери, які на день подання вимоги про проведення позачергових загальних зборів сукупно були власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, вчинили всі передбачені статтею 47 Закону України Про акціонерні товариства дії, Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення порядку скликання позачергових загальних зборів.

4.37. За таких обставин, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

4.38. При цьому, Верховний Суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

4.39. У частині другій зазначеної статті вказано, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

4.40. У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.41. Згідно з частиною 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

4.42. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

4.43. Отже, підставами для визнання рішення загальних зборів недійсним є не лише його невідповідність вимогам чинного законодавства, а також наявність факту по-рушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність таких порушень невизнанання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу особи, за за-хистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

4.44. З огляду на те, що законодавець визначив право акціонерів, яким належить 10 і більше відсотків акцій приймати рішення про скликання позачергових загальних зборів товариства за наявності певних умов і такі умови були дотримані, Верховний Суд вважає, що права позивача прийнятим, у відповідності до вимог Закону України Про акціонерні товариства , рішенням про проведення позачергових загальних зборів взагалі не були порушені.

Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.45. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

4.46. Зокрема, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 310 цього Кодексу судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

4.47. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (частина 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

4.48. У касаційних скаргах скаржники стверджують, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ПАТ Проскурів , не залучивши його до участі у справі, що є порушенням пункту 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а також посилаються на порушення норм статей 2,73, 74, 86, 104, 236, частини 2 статті 50, пункту 3 частини 1 статті 264, пункту 4 частини 3 статті 277 цього Кодексу, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4.49. Доводи заявників, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки ПАТ Проскурів , не залучивши його до участі у справі, Верховний Суд відхиляє, оскільки учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право особисто подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

4.50. Також Верховний Суд вважає необґрунтованими заперечення скаржників, що порушення норм статей 2, 73, 74, 86, 104, 236, частини 2 статті 50, пункту 3 частини 1 статті 264, пункту 4 частини 3 статті 277 цього Кодексу, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд касаційної інстанції згідно з вимогами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і за-лишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.2. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.3. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

5.4. Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі у цій частині.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

6.2. Судовий збір, сплачений відповідачем та третьою особою за перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 924/378/20 у суді касаційної інстанції, покладається на позивача .

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 5 частини 1 статті 296, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Холод задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю .

3. Закрити касаційне провадження у справі № 924/378/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства Холод та ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 . 12.2020 у справі № 924/378/20 - скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2020 - залишити в силі.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Холод (29000, м. Хмельницький, вул. Тупикова, 1, код 01553830) 4 204,00 грн судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги.

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , номер НОМЕР_2 ) 4 204,00 грн судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко