Постанова

від 25.03.2021 по справі 909/482/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Колосюк С. Л.,

відповідача - Макарова А. М.,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (судді: Кордюк Г. Т.- головуючий, Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д.) у справі

за позовом Національного банку України

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк",

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

1. Фабула справи

1.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 задоволено позов Національного банку України до ТОВ "Скорзонера", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ КБ "ПриватБанк".

У рахунок погашення заборгованості АТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 24.10.2008 № 19 (зі змінами та доповненнями) перед Національним банком України у сумі 2 464 245 586, 02 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.10.2014 № 116, укладеним між Національним банком України та ТОВ "Скорзонера", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С .А., зареєстрованим у реєстрі за № 4771 на перелічені у резолютивній частині рішення земельні ділянки, встановивши спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною згідно з умовами іпотечного договору, що становить 43 955 487,00 грн без податку на додану вартість. Стягнуто з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судовий збір у сумі 616 700,00 грн.

1.2. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Скорзонера" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018.

Згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.01.2019 призначено судову оціночно-земельну експертизу і зупинено провадження у справі.

06.10.2020 ТОВ "Скорзонера" подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення провадження у справі та закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору через припинення забезпечувального зобов`язання товариства за іпотечним договором від 27.10.2014 № 116 на підставі частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", внаслідок належного виконання основного зобов`язання - погашення в повному обсязі АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 24.10.2008 №19.

ТОВ "Скорзонера" просило визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі № 909/482/18, закрити провадження у справі та повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скорзонера" судовий збір в сумі 925 050,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.

05.11.2020 Національний банк України також подав клопотання про закриття провадження у справі та визнання частково нечинним рішення, у якому зазначив, що у лютому 2020 року АТ "КБ "ПриватБанк" у повному обсязі погасило заборгованість за кредитним договором від 24.10.2008 №19, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.2020 у справі № 909/483/20 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 909/480/18.

Національний банк України просив визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі № 909/482/18 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а в частині стягнення судового збору залишити без змін, закрити провадження у справі в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

2.1. Оскаржуваною у справі ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020:

- частково задоволено клопотання ТОВ "Скорзонера" про закриття провадження у справі № 909/482/18;

- задоволено клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі у справі № 909/482/18;

- визнано нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі в частині звернення стягнення на предмет іпотеки;

- в частині стягнення з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судового збору у сумі 616 700,00 грн рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 залишено без змін;

- провадження у справі за позовом Національного банку України до ТОВ "Скорзонера" про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито;

- повернуто з Державного бюджету на користь ТОВ "Скорзонера" 925 050,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням від 06.12.2018 № 1439.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Скорзонера" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить:

- змінити ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 шляхом виключення з її мотивувальної частини висновку, що судові витрати, понесені Національним банком України за розгляд позовної заяви слід покласти на ТОВ "Скорзонера" як на відповідача у справі та іпотекодавця за договором іпотеки від 27.10.2014 № 116;

- виключення з резолютивної частини ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 висновку про залишення без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі в частині стягнення з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судового збору у сумі 616 700,00 грн;

- покласти на Національний банк України судові витрати, понесені ТОВ "Скорзонера" у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

3.2. Скаржник з посиланням на абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України наголошує, що згідно з положеннями статті 231 зазначеного Кодексу та з огляду на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 та від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції виключає можливість існування чинного рішення суду першої інстанції у цій справі, у тому числі й в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Отже, питання про розподіл між сторонами судових витрат. повернення судового збору з бюджету, повинно бути вирішено судом апеляційної інстанції, яким закрито провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Заявник касаційної скарги акцентує увагу на тому, що при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору при закритті провадження у справі, положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути застосовані, а підлягає застосуванню пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Висновок про застосування зазначених положень законодавства наведено в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 905/2087/17.

Отже, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 в оскаржуваній частині (стягнення з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судового збору у сумі 616 700,00 грн за подання позовної заяви) постановлена з порушенням пункту 2 частини 1 та частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, неправильним застосуванням пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" та без урахування висновків щодо застосування наведених норм, викладених у постановах Верховного Суду.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "КБ "ПриватБанк" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, наголошуючи на правомірності висновків суду апеляційної інстанції, звертаючи увагу на правові висновки з аналогічного питання, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 909/480/18.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, зазначив, що оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а подані до суду оборотно-сальдова відомість за період 27.02.2020 - 27.02.2020, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, свідчать про те, що АТ "КБ "Приватбанк" повністю виконало свої зобов`язання перед Національним Банком України, що призвело до припинення обтяження, згідно іпотечного договору від 27.10.2014 № 116, наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що оскільки провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору на стадії апеляційного провадження, сплачений ТОВ "Скорзонера" судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає поверненню відповідачеві (скаржнику) за його клопотанням з Державного бюджету на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Разом з цим, щодо судового збору за подання позовної заяви, стягнутого згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 з ТОВ "Скорзонера", суд апеляційної інстанції з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 909/480/18, зазначив, що на час розгляду справи судом першої інстанції предмет спору існував (погашення заборгованості відбулося на стадії апеляційного розгляду справи), а суд першої інстанції вирішив спір по суті із прийняття відповідного судового рішення, отже судові витрати, понесені Національним Банком України за розгляд позовної заяви, слід покласти на відповідача у справі - ТОВ "Скорзонера", а пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" застосуванню не підлягає.

Отже, суд апеляційної інстанції з огляду на положення 275 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про визнання нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а в частині стягнення з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судового збору у розмірі 616 700,00 грн - залишення без змін.

4.3. Касаційну скаргу з вимогами про зміну мотивувальної та резолютивної частини ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 щодо залишення без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 в частині стягнення з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судового збору у розмірі 616 700,00 грн обґрунтовано ухваленням судом оскаржуваного рішення всупереч пункту 2 частини 1 та частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

4.4. Частиною першою статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частин 1, 2 статті 236 зазначеного Кодексу судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати (пункти 1- 5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат (частини 1, 5 статті 238 зазначеного Кодексу).

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", статтею 1 якого передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України визначений розподіл судових витрат та передбачено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається зі змісту рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018, установив обставини стосовно того, що у зв`язку із невиконанням АТ "КБ "ПриватБанк" зобов`язань за кредитним договором від 23.10.2008 № 19 (із змінами та доповненнями) Національний Банк України наділений правом звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.10.2014 № 116, укладеним між Національним Банком України (іпотекодержатель) та ТОВ "Скорзонера" (відповідач у справі), отже позовні вимоги є правомірними та підтягаються задоволенню.

Суд першої інстанції, розглянувши спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішив, що судові витрати у справі слід відшкодувати позивачеві за рахунок відповідача.

При цьому, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" регламентовано порядок повернення судового збору, за змістом якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини 1 зазначеної норми).

4.5. Суд апеляційної інстанції встановив, що підставою звернення Національного Банку України до суду першої інстанції з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки стало неналежне виконання позичальником (третьою особою у справі) - АТ КБ "ПриватБанк" умов кредитного договору від 24.10.2008 № 19. На момент розгляду справи № 909/482/18 судом першої інстанції існував предмет спору, погашення заборгованості за кредитним договором від 24.10.2008 № 19 АТ КБ "ПриватБанк" не здійснювалося.

Господарський суд Івано-Франківської області вирішив спір по суті і прийняв відповідне рішення, а предмет спору у цій справі став відсутній лише на стадії апеляційного провадження, а саме після оплати АТ КБ "ПриватБанк" у 2020 році заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судові витрати, понесені Національним Банком України за подання позовної заяви, слід залишити за ТОВ "Скорзонера" як за відповідачем у справі та іпотекодавцем за договором іпотеки.

При цьому, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" вирішив повернути з Державного бюджету на користь ТОВ "Скорзонера" 925 050,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням від 06.12.2018 № 1439, про повернення якого заявлено товариством як особою, яка сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги у справі, провадження у якій закрито судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 цього Кодексу).

4.6. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" вирішивши питання про повернення судового збору з бюджету, сплаченого ТОВ "Скорзонера" за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не застосував положення зазначених норми в частині задоволення клопотання ТОВ "Скорзонера" про визнання нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 в частині стягнення з ТОВ "Скорзонера" на користь Національного Банку України судового збору у сумі 616 700,00 грн за подання позовної заяви.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 909/480/18.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставини та виходячи із меж доводів та вимог касаційної скарги, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції в частині покладення на ТОВ "Скорзонера" судового збору в сумі 616 700,00 грн.

5.4. Посилання ТОВ "Скорзонера" у касаційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (суд зазначив, що оскільки за результатом розгляду касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку для зміни підстав для закриття провадження за скаргою на дії державного виконавця, розподіл судових витрат не проводиться), постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17 (змінено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області шляхом виключення з її резолютивної частини пункт 2, а із мотивувальної частини - висновки суду щодо розподілу судових витрат, у зв`язку необхідністю застосування пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", оскільки розгляд справи по суті не здійснювався) та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 905/2087/17 (відмовлено у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат із встановленням обставин щодо відсутності підстав для розподілу судових витрат, які складаються з судового збору, шляхом покладання їх на відповідача (боржника) у зв`язку із скасуванням судових рішень у справі та закриття провадження у справі) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновки щодо застосування норм права у зазначених процесуальних актах стосуються правовідносин, які не є подібними із тими, що встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.

6. Судові витрати

6.1. Ураховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі № 909/482/18 в частині покладення на ТОВ "Скорзонера" судового збору в сумі 616 700,00 грн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак