Рішення

від 29.03.2021 по справі 120/7575/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 березня 2021 р. Справа № 120/7575/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Андріївське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство Андріївське (далі - позивач, ФГ Андріївське ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Вінницькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що за наслідком здійснених господарських операцій на виконання вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України господарством складено податкові накладні №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020, які були направлені до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.10.2020 року за результатом розгляду вказаних податкових накладних контролюючий орган направив ФГ Андріївське квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних. На виконання вимог квитанції контролюючого органу, господарство надіслало пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

В подальшому ФГ Андріївське отримано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області, від 16.10.2020 року №2040962/35110700, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 23.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, та від 16.10.2020 року №2040963/35110700, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами від 27.10.2020 №1 та від 28.10.2020 №2, в яких просив скасувати вказані рішення та зареєструвати поданні податкові накладні.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №59538/35110700/2 та №59583/35110700/2 від 03.11.2020 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

На переконання позивача, надані товариством документи підтверджували фактичну наявність у позивача товару та здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій. Таким чином, позивач вважає вказані рішення відповідачів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №2040963/35110700 від 16.10.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ФГ Андріївське №6 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2040962/35110700 від 16.10.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ФГ Андріївське №8 від 23.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №59583/35110700/2 від 03.11.2020 року, якими залишено скаргу реєстраційний номер 9279315018 від 27.10.2020 року без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2040963/35110700 від 16.10.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ФГ Андріївське №6 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, без змін; №59538/35110700/2 від 03.11.2020 року, якими залишено скаргу реєстраційний номер 9281114451 від 28.10.2020 року без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2040962/35110700 від 16.10.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ФГ Андріївське №8 від 23.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, без змін.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ФГ Андріївське №6 від 16.09.2020 року та №8 від 23.09.2020 року.

Ухвалою суду від 15.12.2020 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви та встановлено строк для їх усунення. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем усунуто, на підставі чого, ухвалою суду відкрито провадження у адміністративні справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області у встановлений судом строк подало відзив на позовну заяву, в якому податковий орган заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийняті рішення від 16.10.2020 року 2040942/5110700 та № 2040963/35110700 про відмову у реєстрації податкових накладних №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020, оскільки на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач не виконав всіх умов визначених законом, а саме не надав всіх необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, зокрема серед наданих позивачем документів встановлено невідповідність документів пов"язаних з транспортуванням товару.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Також, відповідач 1 заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Відповідач - Державна податкова служба України своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами, викладеними у відзиві ГУ ДПС у Вінницькій області.

29.01.2020 представником позивача подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство Андріївське зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 16.06.2007 року. Основний вид діяльності господарства згідно КВЕД: 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

16.09.2020 року між ТОВ Клов (покупець) та ФГ Андріївське (продавець) укладено договір купівлі-продажу №КЛВ160920/013

Згідно п. 1.1 договору купівлі-продажу позивач зобов`язався передати у власність покупця соняшник нестандартний, українського походження, врожаю 2020 року, надалі Товар , а покупець зобов`язався прийняти і оплати його вартість у відповідності до умов даного договору.

Положення п. 2.1 Договору купівлі-продажу передбачають, що попередня кількість товару, яка підлягає поставці за даним договором, становить 75,000 т +/- 5% на вибір покупця. Остаточна кількість товару визначається загального сумою видаткових накладних підписаних сторонами, які є невід`ємними частинами даного договору.

У п. 3.1 договору купівлі-продажу визначено, що базова ціна товару складає 11666 грн. 67 коп. - ціна товару без ПДВ та 2 333 грн. 33 коп. - ПДВ.

Згідно п. 5.2 договору купівлі-продажу строк поставки овару: до 26 вересня 2020 року.

Положення п. 5.3 договору купівлі-продажу передбачають, що датою поставки та перехід права власності на товар вважається дата фактичної передачі товару від позивача до покупця та підписання сторонами видаткової накладної.

16 вересня 2020 року між позивачем та покупцем підписано видаткову накладну №6 на товар (соняшник нестандартний, врожай 2020 року), кількістю 74,58 т, вартістю 984725 грн. 39 коп., в тому числі ПДВ 164 120 грн. 90 коп.

Поставка вказаного товару відбулась на підставі товарно-транспортних накладних №000002 від 15.09.2020 року та №000004, №000005, №000006 від 16.09.2020 року.

За наслідком проведення господарської операції була складена податкова накладна №6 від 16.09.2020 року, яка була направлена для реєстрації в ЄРПН, проте її реєстрація була зупинена податковим органом 08.10.2020 року. Підставами для зупинення реєстрації вказано: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем до контролюючого органу було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено №3 від 12.10.2020.

Як вбачається з наданого позивачем повідомлення, до контролюючого органу подано письмові пояснення та документи, що розкривають зміст господарської операції, в кількості додатків 18.

Проте, 16.10.2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2040963/35110700, яким ФГ Андріївське відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із таким рішення позивачем подано скаргу на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.10.2020.

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №59583/35110700/2 від 03.11.2020 скаргу залишено без задоволення, а рішення №2040963/35110700 від 16.10.2020 - без змін.

15.09.2020 року між ТОВ Катеринопільський елеватор (у договорі іменується МХП) та ФГ Андріївське укладено договір поставки №21317/к.

Згідно п. 1.1 Договору поставки на умовах даного договору, ФГ Андріївське зобов`язувався у встановлені строки, передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності товар (в подальшому - Товар ), зазначений в додатку № 2 до договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за товар.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки ціна товару, загальна вартість договору, порядок та умови оплати товару зазначено в додатках до договору.

Згідно підпункту 1.2.4 п. 1.2 договору поставки встановлено, що позивачем поставляється МХП насіння соняшнику за ціною менше 11500 грн. 00 коп. з ПДВ, з відсотком зменшення залікової ваги 2,16%, або більше/рівно 11500 грн. 00 коп. з ПДВ, з відсотком зменшення залікової ваги 1,70%.

Відповідно до п. 1.1 додатка №2 до договору поставки сторони визначили предмет поставки: соняшник.

Розділом 2 додатка №2 до договору поставки передбачено умови поставки: DAP згідно умов додатку №3 до договору. Право власності на товар та ризик його випадкового знищення перейшли від позивача до МХП з дати приймання товару по кількості та якості у місці поставки. Датою здійснення поставки товару позивачем є дата його прийняття у відповідності до умов додатку №3 до договору.

Положення розділу 3 додатка №2 до договору поставки ціна на товар вказується у відповідних видаткових накладних на кожну партію поставки товару окремо. Ціна товару, неустойки та будь-якого іншого платіжного зобов`язання без урахування ПДВ, зазначається у гривнях з точністю до двох знаків після коми (тобто, ціна округлюється до цілої копійки).

У розділі 5 додатка №2 до договору поставки передбачено, що позивач здійснює поставку товару в повному об`ємі за один раз або партіями за згодою МХП. Термін поставки - протягом одного дня з дати оформлення товарно-транспортної накладної із цінами, визначеними згідно даного договору. Позивач здійснює поставку товару в повному об`ємі за один раз або партіями за згодою МХП.

23.09.2020 року між ФГ Андріївське та ТОВ Катеринопільський елеватор підписано видаткову накладну №8 на товар (соняшник некласний 2020), кількістю 34,40 т, вартістю 465344,08 грн., в тому числі ПДВ 77557,35 грн.

Поставка вказаного товару відбулась на підставі товарно-транспортних накладних №000001 та №000002 від 23.09.2020 року.

За наслідком проведення господарської операції була складена податкова накладна №8 від 23.09.2020 року, яка була направлена для реєстрації в ЄРПН, проте її реєстрація була зупинена податковим органом 08.10.2020 року. Підставами для зупинення реєстрації вказано: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем до контролюючого органу було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено №2 від 12.10.2020.

Як вбачається з наданого позивачем повідомлення, до контролюючого органу подано письмові пояснення та документи, що розкривають зміст господарської операції, в кількості додатків 17.

Проте, 16.10.2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2040962/35110700, яким ФГ Андріївське відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 23.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із таким рішення позивачем подано скаргу на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.10.2020.

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №59538/35110700/2 від 03.11.2020 скаргу залишено без задоволення, а рішення №2040962/35110700 від 16.10.2020 - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних та з рішеннями про залишення скарг без задоволення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.2010 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України 11 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року (далі - Порядок N 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючим органом зазначено що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у Додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, в пункті 1 йдеться про відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Суд зазначає, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Тобто, вказані недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.

На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з контрагентами.

Разом із тим, рішеннями №2040963/35110700 та №2040962/35110700 від 16.10.2020 року позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд зауважує, що в квитанціях про зупинення, була відсутня інформація, які саме документи потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позивачем надано всі необхідні документи, які передбачені п. 5 Порядком №520.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення №2040963/35110700 та №2040962/35110700 від 16.10.2020.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість в цій частині позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.10.2020 року №2040962/35110700, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 23.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, та від 16.10.2020 року №2040963/35110700, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №59583/35110700/2 від 03.11.2020 та №59538/35110700/2 від 03.11.2020, прийняті за результатами розгляду скарг позивача на рішення №2040963/35110700 від 16.10.2020 та №2040962/35110700 від 16.10.2020 відповідно, не підлягають задоволенню, оскільки вказані рішення №59583/35110700/2 від 03.11.2020 та №59538/35110700/2 від 03.11.2020 року не порушують прав позивача, адже самі по собі рішення, прийняті за результатами розгляду скарг платника податку у порядку досудового врегулювання, не створюють, не змінюють, не припиняють та не порушують будь-яких прав та обов`язків такого платника, з огляду ще й на те, що останній звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналіз положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас згідно з частиною першою статті 5 КАС України (кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

В даному випадку оскаржувані рішення комісії Державної податкової служби України, №59583/35110700/2 від 03.11.2020 та №59538/35110700/2 від 03.11.2020 про відмову в задоволенні скарг позивача, не є юридично значимими для позивача, оскільки не створюють жодних правових наслідків для позивача, на відміну від рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

З врахуванням викладеного суд доходить висновку, що рішення про результати розгляду скарги не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави для скасування таких рішень та для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли саме у зв`язку з відмовою комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області у реєстрації податкових накладних №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020, тому захисту підлягає саме порушене право позивача на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 26 березня 2019 року у справі №810/869/16, від 29 січня 2019 року у справі №826/10853/17, від 10 серпня 2020 року в справі № 640/6528/19 та ряду інших.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020 днем їх первинного подання на реєстрацію, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивача №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх первинного подання на реєстрацію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з вищенаведених мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір в загальній сумі 8408 гривні, що підтверджується платіжними дорученням №112 від 08.12.2020 року та №113 від 16.12.2020.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 8408 гривень, а позовні вимоги позивача задоволено частково, тому на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області 4204 гривні в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Щодо розподілу інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.09.2019 по справі №810/3806/18, від 19.09.2019 по справі №826/8890/18, яка в контексті положень ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована при розгляді даної справи.

Як видно з поданих документів, 19.11.2020 між позивачем ФГ Андріївське в особі голови Бияка В.І. та адвокатським бюро Віталія Головчука в особі керуючого - адвоката Головчука В.А. укладено Договір № 1-1ФГА про надання правової (правничої) допомоги.

За умовами цього договору (пункт 1.1) адвокатське бюро зобов`язується надати правову (правничу) допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору .

Відповідно до пункту 4.2 даного договору гонорар обчислюється у погодинній оплаті та складає 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину роботи адвокатського бюро.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 25.01.2021 №1-1ФГА та акту виконаних робіт (наданих послуг) №1-1ФГА від 25.01.2021, надано позивачеві такі юридичні послуги: вивчення наданих письмових доказів - 3 год. 40 хв.; надання консультації і роз`яснень - 35 хв.; складення та подання до суду позовної заяви з додатками - 7 год. 50 хв.; складення та подання до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи з додатками - 40 хв.; складення та подання до суду відповіді на відзив - 1 год. 25 хв. Витрачено часу - 14 год. 10 хв., загальна сума складає - 12006,53 грн.

Доказом понесення позивачем витрат на правничу допомогу є платіжне доручення №101 від 20.11.2020 про сплату авансу гонорару адвоката у сумі 12000 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Так, кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, а саме 7 год. 50 хв., на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору, адже дана справа є малозначною та розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, а питання не реєстрації податкових накладних з підстав наведених у оскаржуваних рішеннях було предметом розгляду в багатьох інших адміністративних справах, у зв`язку з чим з вказаних питань склалась стала судова практика, а тому підготовка даного позову, на думку суду, не потребувала вивчення великого обсягу законодавчих та нормативно-правових актів, судової практики, тощо

Також слід враховувати, що такий вид правничої допомоги як складання та подання до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи зумовлено тим, що, як зазначив представник позивача, при поданні позову йому не вдалося направити вказані додатки суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. З огляду на викладене така послуга співвідноситься з поданням до суду позовної заяви.

Щодо виду правничої допомоги, зазначеної в акті виконаних робіт, як складення та подання до суду відповіді на відзив, суд зазначає, що зі змісту відповіді на відзив встановлено, що її зміст повторює зміст позовної заяви.

Крім того, суд звертає увагу, що акт виконаних робіт (наданих послуг) №1-1ФГА підписано 25.01.2021 року, в той час оплату позивачем здійснено 20.11.2020 року до надання будь-яких послуг, таким чином позивачем та адвокатом заздалегідь визначено вартість послуг за надання правової допомоги, разом з тим кількість часу витраченого адвокатом для надання такої допомоги визначено майже через два місяці, що може свідчити про невідповідність зазначеного часу фактично витраченому та прив"язки часу саме до суми сплачених позивачем авансом коштів.

Крім того, з огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

В даному ж випадку, суд вважає обґрунтованими заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які пов`язані із тим, що заявлені представником позивача витрати в сумі 12000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, вказана сума витрат не відповідає критерію співмірності та розумності їхнього розміру.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат, понесених ним на правову допомогу адвоката, підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області коштів в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №2040963/35110700 від 16.10.2020 року, яким відмовлено Фермерському господарству Андріївське у реєстрації податкової накладної №6 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №2040962/35110700 від 16.10.2020 року, яким відмовлено Фермерському господарству Андріївське у реєстрації податкової накладної №8 від 23.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Фермерським господарством Андріївське до реєстрації податкові накладні №6 від 16.09.2020 та №8 від 23.09.2020, датами їх первинної подачі на реєстрацію.

Стягнути на користь Фермерського господарства Андріївське сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. ( шість тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство Андріївське (вул. Л.Українки, буд. 11, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код ЄДРПОУ 35110700);

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна