Рішення

від 01.04.2021 по справі 640/16338/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Київ № 640/16338/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГаражного кооперативу Вигурівщина доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування акту та податкового повідомлення - рішення,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гаражний кооператив Вигурівщина (далі по тексту - позивач, ГК Вигурівщина ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати акт від 18 березня 2020 року №148/26-15-12-09-19/21564712 та податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розрахунок податкового зобов`язання по сплаті орендної плати за землю на 2020 рік, визначений позивачем в річній податковій декларації проведений на підставі діючого договору оренди та в розмірах (ставках), що встановлені відповідним органом місцевого самоврядування, в той час як оскаржуваний акт та податкове повідомлення-рішення складені відповідачем без врахування змін, внесених Рішенням Київської міської ради №103/103 від 11.02.2016 та Рішенням Київської міської ради від 05 жовтня 2017 року №178/3185.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року позовну заяву ГК Вигурівщина залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.

03 серпня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду від 20 липня 2020 року, долучено до позовної заяви платіжне доручення від 28 липня 2020 року №264 та уточнену позовну заяву, відтак, недоліки усунуто в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали, надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

На адресу суду 09 вересня 2020 року (вх. №03-14/129283/20), від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600) за січень 2020, визначена позивачем в податковій декларації з плати за землю за 2020 рік, є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки. Крім того, звертає увагу, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради листом від 11.02.2020 надано ГУ ДПС у м. Києві переліки земельних ділянок, які перебувають в оренді станом на 01.01.2020, відповідно до яких по договору оренди земельної ділянки від 26.08.2005 позивачу встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На адресу суду 16 вересня 2020 року (вх. №03-14/134055/20), від позивача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній вказав, що 12 грудня 2019 року Рішенням Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2020 рік №456/8029 в Додатку 11 встановлено розмір орендної плати для земель з цільовим призначенням - 02,06 для колективного гаражного будівництва в розмірі - 01% від нормативно-грошової оцінки на рік, а тому на думку позивача, розрахунок податкового зобов`язання по сплаті орендної плати за землю на 2020 рік, визначений позивачем в річній податковій декларації є обґрунтованим.

За правилами статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби , зокрема, ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого входить Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) та утворено відокремлений підрозділ юридичної особи публічного права Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку по заміну відповідача у справі його правонаступником ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку, встановленого статтею 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за січень 2020 рік ГК Вигурівщина (код ЄДРПОУ 21564712) за результатом якої складено акт від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712.

При перевірці використано електронну форму податкової декларації за 2020 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9468275 від 05.02.2020.

Під час проведення перевірки було встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичний осіб (КБК 18010600), визначена за результатами подання звітної податкової декларації з плати за землю на 2020 рік 9468275 від 05.02.2020 Гаражний кооператив Вигурівщина (код ЄДРПОУ 21564712) є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 84 549,56 грн.

Позивач не погодившись з висновками камеральної перевірки, направив заперечення до акту перевірки на адресу відповідача (лист вихідний № 34/03 від 24.03.2020).

ГУ ДПС у м. Києві за результатами розгляду заперечення № 34/03 від 24.03.2020, залишило без змін висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712.

На підставі акта камеральної перевірки від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407 згідно якого нараховане грошове зобов`язання за податковими зобов`язаннями - 84 549,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 137,39 грн.

Податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407 позивач оскаржив в адміністративному порядку згідно статті 56 Податкового кодексу України до Державної податкової служби України (вихідний № 39/04 від 28.04.2020).

14.07.2020 на адресу позивача надійшло рішення Державної податкової служби України № 21504/6/99-00-06-02-06-06 від 09.07.2020 про результати розгляду скарги, яким ДПС України залишило без змін податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи акт камеральної перевірки від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712 та податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПК України) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні ( пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 286.1 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п. 288.2 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п. 288.3 ст. 288 ПК України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу).

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України (у редакції що діє з 01.01.2018) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Як визначено п.п. 288.1. - 288.4 статті 288 ПК України та п.13.5. ст. 13 Положення про плату за землю в місті Києві розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких приведено, - у розмірі не більше 3% нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Отже, ПК України та Положення про плату за землю в місті Києві визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди, про що свідчать і положення ст. 21 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст.ст. 13, 21, 31, 33 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, а також обчислення та справляння податків і зборів затверджено постановою КМУ від 21.12.2011 року № 1386.

Так, згідно пункту 4 зазначеного вище порядку Держгеокадастр та Міністерство юстиції України подає до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, в тому числі Держгеокадастр надає інформацію про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельне ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласники земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності) а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Відповідна інформація, в обсязі, визначеному постановою КМУ № 1386, передається Держгеокадастром до Державної фіскальної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051 держателем Державного земельного кадастру та його ведення здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи, зокрема Головне управління Держгеокадастру у м. Києві.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку-тягне за собою накладання на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання.

Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.5 статті 36 Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Як свідчать обставини справи та зазначено в акті перевірки, ГК Вигурівщина має у користуванні земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 74, площею 3,8736 га, кадастровий номер 8000000000:62:017:0027, відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою від 26.08.2005 року №62-6-00252 строком на 15 років, термін дії до 26.08.2020 року для колективного гаражного будівництва.

25 грудня 2010 року Договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було внесено зміни до основного Договору оренди та визначено змінити цифри та слова 0,03 (нуль цілих і три сотих) відсотка словами 0,1 ( нуль цілих однієї десятої) відсотка .

Рішенням Київської міської ради від 5 березня 2015 року №253/1118 в переліку договорів в пункті 4, було внесено зміну розміру орендної плати для гаражного кооперативу Вигурівщина , а саме: цифри та слова 0.1 (нуль цілих і одна десята) відсотка замінено цифрою та словами 3 (три) відсотки у відповідних відмінках.

Рішенням Київської міської ради від 5 жовтня 2017 року № 178/3185 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 5 березня 2015 року № 253/118 Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині приведення розміру орендної плати у відповідність ст. 288 Податкового кодексу України зменшено розмір орендної плати для гаражного кооперативу Вигурівщина ( пункт 4 даного рішення).

12 грудня 2019 року Рішенням Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2020 рік №456/8029 в Додатку 11 встановлено розмір орендної плати для земель з цільовим призначенням - 02.06 для колективного гаражного будівництва в розмірі - 0,1 % від нормативно-грошової оцінки на рік.

05 лютого 2020 року ГК Вигурівщина подав декларацію з плати за землю №9468275, в якому визначило розмір орендної плати із щомісячним платежем в сумі - 2 915,50 грн.. виходячи з розрахунку:

34 986 025,43 грн. х 0,01 = 34 986,02543 грн.

34 986.03 /12 міс. = 2 915,50 грн.

Проте, суд з даним розрахунком не погоджується, оскільки як вбачається з матеріалів справи, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 11.02.2020 року №05716-2535 надано ГУ ДПС у м. Києві переліки земельних ділянок, які перебувають в оренді станом на 01.01.2020 року, відповідно до яких по договору оренди земельної ділянки від 26.08.2005 року №62-6-00252 ГК Вигурівщина , встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, як встановлено вище, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, розрахунок річної суми орендної плати за землю на 2020 рік становить:

34986025,43 грн. (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка податку) = 1049580,76 грн. (річна сума орендної плати за 2020 рік): 12 (місяці) = 87465,06 грн. (місячна частка орендної плати).

Отже, беручи до уваги все вказане вище в сукупності, суд приходить до переконання, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407 прийнято у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Гаражного кооперативу Вигурівщина - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Гаражний кооператив Вигурівщина (02222, м. Київ, вул. Електротехнічна, 74, код ЄДРПОУ 21564712)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)

Суддя Є.В. Аблов