Постанова

від 09.06.2021 по справі 640/16338/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16338/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гаражного кооперативу "Вигурівщина" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Гаражного кооперативу "Вигурівщина" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0357710407, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2020 Гаражний кооператив Вигурівщина звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати: акт від 18 березня 2020 року №148/26-15-12-09-19/21564712 та податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розрахунок податкового зобов`язання по сплаті орендної плати за землю на 2020 рік, визначений позивачем в річній податковій декларації, був проведений на підставі діючого договору оренди та в розмірах (ставках), що встановлені відповідним органом місцевого самоврядування, в той час як оскаржуваний акт та податкове повідомлення-рішення складені відповідачем без врахування змін, внесених Рішенням Київської міської ради №103/103 від 11.02.2016 та Рішенням Київської міської ради від 05 жовтня 2017 року №178/3185.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, однак умови договору повинні відповідати умовам Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач декларував розмір орендної плати на підставі рішення Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2020 рік від 12 грудня 2019 року №456/8029, що є законними та обґрунтованим. В той же час, суд першої інстанції помилково не застосовував до спірних правовідносин ст. 284 ПК України, яка є основною підставою звернення до суду з позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 грудня 2010 року Договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було внесено зміни до основного Договору оренди та визначено змінити цифри та слова 0,03 (нуль цілих і три сотих) відсотка словами 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка .

Рішенням Київської міської ради від 5 березня 2015 року №253/1118 в переліку договорів в пункті 4, було внесено зміну розміру орендної плати для гаражного кооперативу Вигурівщина , а саме: цифри та слова 0.1 (нуль цілих і одна десята) відсотка замінено цифрою та словами 3 (три) відсотки у відповідних відмінках.

Рішенням Київської міської ради від 5 жовтня 2017 року № 178/3185 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 5 березня 2015 року № 253/118 Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині приведення розміру орендної плати у відповідність ст. 288 Податкового кодексу України зменшено розмір орендної плати для гаражного кооперативу Вигурівщина (пункт 4 даного рішення).

12 грудня 2019 року Рішенням Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2020 рік №456/8029 в Додатку 11 встановлено розмір орендної плати для земель з цільовим призначенням - 02.06 для колективного гаражного будівництва в розмірі - 0,1 % від нормативно-грошової оцінки на рік.

05 лютого 2020 року ГК Вигурівщина подав декларацію з плати за землю №9468275, в якому визначило розмір орендної плати із щомісячним платежем в сумі - 2 915,50 грн., виходячи з розрахунку:

34 986 025,43 грн. х 0,01 = 34 986,02543 грн.

34 986.03 /12 міс. = 2 915,50 грн.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку, встановленого статтею 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за січень 2020 рік ГК Вигурівщина (код ЄДРПОУ 21564712), за результатом якої складено акт від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712.

При перевірці використано електронну форму податкової декларації за 2020 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9468275 від 05.02.2020.

Під час проведення перевірки було встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичний осіб (КБК 18010600), визначена за результатами подання звітної податкової декларації з плати за землю на 2020 рік 9468275 від 05.02.2020 Гаражний кооператив Вигурівщина (код ЄДРПОУ 21564712) є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 84 549,56 грн.

На підставі акта камеральної перевірки від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407, згідно якого нараховане грошове зобов`язання за податковими зобов`язаннями - 84 549,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 137,39 грн.

Податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407 позивач оскаржив в адміністративному порядку згідно статті 56 Податкового кодексу України до Державної податкової служби України (вихідний № 39/04 від 28.04.2020).

14.07.2020 на адресу позивача надійшло рішення Державної податкової служби України № 21504/6/99-00-06-02-06-06 від 09.07.2020 про результати розгляду скарги, яким ДПС України залишило без змін податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи акт камеральної перевірки від 18.03.2020 №148/26-15-12-09-19/21564712 та податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року №0357710407 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує таке.

Статтею 206 Земельного кодексу України закріплено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 286.1 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу).

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України (у редакції що діє з 01.01.2018) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку : для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Як визначено п. 288.1 - 288.4 статті 288 ПК України та п.13.5. ст. 13 Положення про плату за землю в місті Києві розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких приведено , - у розмірі не більше 3% нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Отже, чинні норми Податкового кодексу України застосовують поняття річна сума платежу. А це поняття вже не є безпосередньо прив`язаним до змісту договору і не є тотожнім поняттю орендна плата . Відтак, орендна плата може бути однією, а річна сума платежу - іншою. І пріоритет у такому разі варто надавати нормам Податкового кодексу України, які регулюють справляння податків і зборів, адже до них належить і орендна плата.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений у статті 288 Податкового кодексу України.

За таких обставин, незалежно від того, який розмір орендної плати встановлено у договорі, Податковий кодекс України вимагає, аби річний платіж був у розмірі не меншому ніж регламентовано нормами ПК України.

Даний висновок також узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014 у справі № 21-274а14, відступу від якої Верховний Суд не здійснював.

Окрім того, як правильно відзначено судом першої інстанції, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 11.02.2020 року №05716-2535 надано ГУ ДПС у м. Києві переліки земельних ділянок, які перебувають в оренді станом на 01.01.2020 року, відповідно до яких по договору оренди земельної ділянки від 26.08.2005 року №62-6-00252 ГК Вигурівщина , встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому не підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Повне судове рішення складено 09.06.2021 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу "Вигурівщина" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Гаражного кооперативу "Вигурівщина" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0357710407 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів:О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель