Постанова

від 24.03.2021 по справі 160/462/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/462/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (суддя Турова О.М., м. Дніпро) у справі № 160/462/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У січні 2020 року ТОВ Август Пром звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС від 28.12.2019 № 0005345012 про нарахування платнику податків грошових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2018 року у розмірі 5 016 400,00 грн. та № 0005355012 про нарахування платнику податків грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 5 417 712,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2 708 586,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивоване правомірністю висновків податкового органу щодо відсутності реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ Август Пром та його контрагентом-постачальником ТОВ Сіндекс (ПП Гармсель ), внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення, що винесені на підставі вказаних висновків є правомірними та не підлягають скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Август Пром оскаржило його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального права. Зокрема, посилаючись на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.09.2018 по справі № 804/4787/16, скаржник зазначив, що відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ Сіндекс (ПП Гармсель ) товару сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій з придбання вказаного товару, оскільки останні не є документами первинного обліку. Також, на думку скаржника, не є документами первинного обліку сертифікати якості на товар. Відповідно, їх ненадання не є доказом вчинення спірних фінансово-господарських операцій. При цьому, скаржник звернув увагу, що придбаний ним у межах спірних операцій товар не підлягає обов`язковій сертифікації.

Крім того, скаржник не погодився з оцінкою суду першої інстанції факту наявності у податкового органу негативної податкової інформації відносно його контрагента-постачальника, а також контрагентів-постачальників останнього по ланцюгу постачання, зазначивши, що сам факт наявності такої інформації як критерій оцінки спірних господарських операцій є безпідставним та не відповідає критерію юридичної значимості. Аналогічно, скаржник вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок винесення ним оскаржуваного рішення на підставі недопустимих доказів, а саме - інформації щодо наявності кримінального провадження, фігурантом якого є контрагент-постачальник позивача ТОВ Сіндекс (ПП Гармсель ), посилаючись на те, що належним доказом у цьому випадку має бути вирок суду за результатами такого кримінального провадження або ухвала про його закриття. Окрім цього, скаржник вказав на незастосування судом першої інстанції при винесенні справи норм п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо належного підтвердження податкового кредиту підприємства податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Враховуючи зазначені обставини, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач з вимогами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на неї, у якому вказав, що висновки акту перевірки ТОВ Август Пром зроблені на основі комплексного аналізу сукупності доказів, що було правомірно взято до уваги судом першої інстанції при вирішенні цієї справи. Зокрема, судом першої інстанції вірно враховано наявну у податкового органу інформацію щодо відсутності у контрагентів-постачальників скаржника відповідних трудових та виробничих потужностей для виробництва товару, що був придбаний ТОВ Август Пром , а також відсутності інформації щодо походження вказаного товару. Також, відповідач зазначив про вірне врахування судом першої інстанції факту відсутності підтвердження здійснення спірних господарських операцій відповідними товарно-транспортними накладними, які згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, є документами, які підтверджують факт перевезення вантажів та повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик.

Щодо твердження скаржника про відсутність обов`язкової сертифікації придбаного у межах спірних операцій товару, податковий орган зазначив, що умовами договору, укладеного між ТОВ Август Пром та ТОВ Сіндекс (ПП Гармсель ) передбачено, що якість товару, що поставляється за цим договором має відповідати ГОСТ, ДСТУ або ТУ, якими передбачено необхідність надання відповідних документів на підтвердження якості та безпеки такого товару. Ненадання вказаних документів, на думку відповідача, також є свідченням неналежної обачності скаржника при виборі контрагента-постачальника та має наслідком протиправність формування податкового кредиту по такому контрагенту.

Крім того, відповідач зазначив, що реальність господарських операцій між ТОВ Август Пром та ТОВ Сіндекс (ПП Гармсель ) вже була досліджена Третім апеляційним адміністративним судом у межах справи № 160/13245/19, за результатами чого апеляційним судом встановлено факт придбання ТОВ Август Пром товарів від невстановлених осіб без наявності підтвердження їх оплати, що свідчить про безпідставне віднесення сум по таким операціям до складу податкового кредиту з ПДВ. З огляду на це, відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 24.03.2021 представник відповідача вказану позицію підтримав, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник скаржника в судове засідання 24.03.2021 не з`явився, надав заяву про відкладення розгляду справи посилаючись на необхідність дотримання ним протиепідемічних заходів, встановлених Постановою КМУ від 22.07.2020 № 641, а також неможливість залучення до участі у справі іншого представника через брак часу.

Колегія суддів зазначає, що до вказаної заяви представником скаржника додано результати лабораторного дослідження від 18.03.2021. Отже, необхідність залучення до участі у цій справі іншого представника виникла щонайменше за тиждень до судового засідання, що є достатнім часом для підготовки іншого представника з метою надання правової допомоги на належному рівні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви представника скаржника та відкладення судового розгляду.

З огляду на це, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто без участі представника скаржника.

У судовому засіданні 24.03.2021 допущено заміну відповідача - Офісу великих платників податків ДПС, його правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до приписів пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Офісу великих платників податків ДФС від 21.11.2019 №510 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Август Пром , надісланого разом із повідомленням про проведення перевірки від 26.11.2019 №510 засобами поштового зв`язку та отриманого позивачем 29.11.2019, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств житлово-комунального господарства та інших галузей Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДПС Столєтовою Л.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Август Пром з питання дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні при взаємовідносинах з ПП Грамсель (код ЄДРПОУ 42287242) за вересень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт №13/28-10-50-12/39176765 від 09.12.2019.

Підстави та порядок проведення перевірки ТОВ Август Пром не оскаржені.

Згідно висновків вищевказаного акту, перевіркою встановлено порушення платником податків:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого скаржником завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21) на суму 5 016 400,00 грн. у вересні 2018 року;

- п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.202 п. 14.1, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого скаржником занижено податок на прибуток за 2018 рік, у тому числі за 3 квартали 2018 року, на суму 5 417 712,00 грн.

Враховуючи вказані висновки акту перевірки №13/28-10-50-12/39176765 від 09.12.2019, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019:

- № 0005355012, яким скаржнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8 126 568,00грн., в тому числі: за основним платежем - на 5 417 712,00грн. та нараховано штрафні санкції на суму 2 708 856,00грн.;

- №0005345012, яким скаржнику визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2018 року на суму 5 016 400,00 грн.

Правомірність винесення податковим органом вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновків акту перевірки ТОВ Август Пром щодо відсутності реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ Август Пром та його контрагентом-постачальником ТОВ Сіндекс (ПП Гармсель ).

Зокрема, податковим органом за результатами проведеної перевірки скаржника, з чим погодився суд першої інстанції, встановлено відсутність факту реального здійснення вказаних операцій, що свідчить про отримання ТОВ Август Пром товару від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Зокрема, при дослідженні факту реального вчинення спірних фінансово-господарських операцій, судом першої інстанції встановлено та скаржником не заперечується, що у вересні 2018 року ТОВ Август Пром , як Покупцем, укладено з ПП Сіндекс (нова назва з 25.07.2019 - ПП Гармсель ) (код ЄДРПОУ 42287242), як Постачальником, Договір поставки №1/09 від 01.09.2018, відповідно до умов якого Постачальник передає Покупцю товар у власність відповідно до видаткової накладної, а Покупець сплачує обумовлену Сторонами вартість товару у строки та порядку, що визначаються цим Договором.

Згідно п.2 Розділу 2 Договору №1/09 від 01.09.2018, найменування товару, його кількість та одиниця виміру визначаються Сторонами у відповідній видатковій накладній.

Пунктом 3 Розділу 2 Договору №1/09 від 01.09.2018 встановлено, що якість товару, що постачається за цим Договором, має відповідати ГОСТ, ДСТУ або ТУ.

Відповідно до п.2 Розділу 3 Договору №1/09 від 01.09.2018, поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс-2010: EXW, склад Постачальника: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Ляшківка, вул. Центральна, 52.

На підтвердження поставки ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) товару за Договором поставки №1/09 від 01.09.2018 платником податків надано завірені належним чином копії видаткових накладних, відповідно до яких ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) поставило ТОВ Август Пром у вересні 2018 року насіння соняшника у кількості 7 854,94 т. на загальну суму 21 717 597,15 грн., в тому числі ПДВ - 3 619 599,52 грн.

На вказану суму ПДВ - 3 619 599,52 грн. ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) виписано податкові накладні, на підставі яких ТОВ Август Пром віднесено вищезазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту вересня 2018 року та, відповідно, ця сума увійшла до складу сформованого скаржником відповідно до приписів ст. 200 Податкового кодексу України від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також, матеріалами справи підтверджено та скаржником не спростовано, що у вересні 2018 року між Август Пром , як Покупцем, укладено з ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) (код ЄДРПОУ 42287242), як Постачальником, Договір поставки №1809/1М від 18.09.2018, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продати і поставити Покупцеві, а Покупець - купити у Постачальника товар, зазначений в специфікаціях до цього Договору, і заплатити Постачальнику відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору поставки №1809/1М від 18.09.2018, товаром, який час від часу поставляється за цим Договором, є олія соняшникова.

Пунктом 1.3 Договору поставки №1809/1М від 18.09.2018 визначено, що найменування, асортимент, кількість, базис поставки, терміни відвантаження визначаються Сторонами у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.2.1 Договору поставки №1809/1М від 18.09.2018, ціна товару визначається для кожної партії поставки товару у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.3 Договору поставки №1809/1М від 18.09.2018 передбачено, що якісні характеристики товару повинні відповідати вимогам ДСТУ: Олія соняшникова повинна відповідати вимогам ДСТУ4492:2005.

Відповідно до Специфікації №1 від 18.09.2018 до Договору поставки №1809/1М від 18.09.2018, за цим Договором має бути поставлена партія товару: Олія соняшникова нерафінована , кількістю 873 т. за ціною 9 600,00 грн. за одиницю, загальною вартістю 8 380 800,00 грн., на умовах поставки: EXW - склад, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, період поставки: вересень 2018 року.

На підтвердження поставки ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) товару за Договором поставки №1809/1М від 18.09.2018 платником податків надано завірені належним чином копії видаткових накладних, відповідно до яких ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) поставило ТОВ Август Пром у вересні 2018 року олію соняшникову нерафіновану українського походження з врожаю 2018 року у кількості 873 т. на загальну суму 8 380 800,00грн., в тому числі ПДВ - 1 396 800,00 грн.

На вказану суму ПДВ - 1 396 800,00грн. ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) виписано податкові накладні, на підставі яких ТОВ Август Пром віднесено вищезазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту вересня 2018 року та, відповідно, ця сума увійшла до складу сформованого скаржником відповідно до приписів ст. 200 Податкового кодексу України від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, за операціями з ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) скаржником сформовано у вересні 2018 році податковий кредит на загальну суму 5 016 400 грн., а в подальшому ця сума увійшла до складу сформованого ним відповідно до приписів ст. 200 Податкового кодексу України від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Сторонами не заперечується, що ТОВ Август Пром здійснено оплату за поставку товару відповідно до вищевказаних договорів поставки, на підтвердження чого скаржником надано копії платіжних доручень.

На думку скаржника, надані первинні документи (видаткові та податкові накладні, а також платіжні доручення) в повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій з ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), оскільки свідчать про зміни у майновому стані підприємства.

Однак, з таким твердженням колегія суддів як і суд першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Проте, скаржником не заперечується відсутність у нього будь-яких доказів транспортування сільськогосподарської продукції (насіння соняшника та олії соняшникової нерафінованої українського походження з врожаю 2018 року) від ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) до ТОВ Август Пром , а також не надано жодних пояснень яким чином за чий рахунок таке транспортування здійснювалося.

Відповідно до умов договорів поставки, укладених з ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), поставка сільськогосподарської продукції (насіння соняшника та олії соняшникової нерафінованої українського походження з врожаю 2018 року) здійснюється на умовах поставки Інкотермс 2010: EXW- склад постачальника.

Згідно з Інкотермс 2010 умови поставки EXW (англ. Ex Works, або Франко завод (…назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Доказів укладення скаржником, як Покупцем, будь-яких договорів з перевізниками, або здійснення транспортування товару власними силами суду не надано, як і не надано доказів зміни умов договорів поставок, укладених з ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), щодо здійснення постачання на інших умовах та/або доказів здійснення перевезення товару саме постачальником.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що вимогами Розділу 10 ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови взагалі передбачено спеціальні умови транспортування олії соняшникової (або у спеціально призначених для перевезення олій залізничних цистернах з нижнім зливом згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674), що мають трафарети і написи Олія відповідно до чинних правил перевезення вантажів; або в автоцистернах з щільно закритими люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту, або відкритим автотранспортом у бочках, флягах та ящиках з фасованою олією соняшниковою за попереднім погодженням з замовником; при цьому залізничні цистерни і автоцистерни повинні відповідати вимогам, що встановлені для перевезень харчових продуктів, а транспортування бочок, фляг, а також ящиків з фасованою олією соняшниковою транспортними пакетами проводять відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 26663).

Також скаржником не надано документальних підтверджень в своїй сукупності, які б підтверджували навантаження, розвантаження, зберігання, підрахунок товару для встановлення об`єму та кількості. Водночас, зазначені поставки є дуже значними не тільки за об`ємом, але ж і за кількістю, за масою, а тому у податкового органу виникло обґрунтоване питання щодо недоведеності з боку платника податків документами первинного обліку факту поставки товару відповідно до умов договорів.

Судом першої інстанції встановлено та скаржником не заперечується, що ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) не є виробником вказаної сільськогосподарської продукції, яка постачалася відповідно до умов договорів поставки, укладених з ТОВ Август Пром .

При цьому, доводами апеляційної скарги також не спростовано, що за результатами аналізу ЄРПН не встановлено придбання ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) послуг по оренді складських приміщень та іншого майна для зберігання сільськогосподарської продукції, в тому числі і складських приміщень за адресами, вказаними у договорах поставки №1/09 від 01.09.2018 та №1809/1М від 18.09.2018, а саме: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Ляшківка, вул. Центральна, 52 та м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, а також не встановлено придбання автотранспортних послуг по її перевезенню.

Водночас, відповідно до отриманої відповідачем податкової інформації №1274/7/04-36-05-12-13 від 31.10.2019, у ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) станом на вересень 2018 року фактично відсутні виробничі активи, земельні ділянки, спецтехніка, необхідні трудові ресурси (чисельність працюючих відповідно до звіту за формою №1-ДФ - 1 особа (директор ОСОБА_1 )), складські приміщення (в тому числі і ті, які вказані у договорах поставки, укладених зі скаржником) та інше майно, необхідне для здійснення господарської діяльності.

Прийняття вищевказаної податкової інформації, як належного доказу зумовлене положеннями п.п.83.1.2 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, відповідно до якого для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація, тому такий доказ має враховуватися та йому має бути надана оцінка у сукупності з іншими доказами у справі.

Крім того, скаржником не надано ні до перевірки, ні суду передбачені умовами договорів поставки №1/09 від 01.09.2018 та №1809/1М від 18.09.2018, сертифікати або паспорти якості на поставлений товар, в той час, як умовами договорів з цим контрагентом передбачено, що сільськогосподарська продукція, яка постачається, має відповідати ГОСТ, ДСТУ або ТУ, а якість має бути підтверджена відповідними товаросупроводжувальними документами, що надаються разом із товаром.

Разом з цим, відповідно до п.12.1 розділу 12 ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови , приймання олії соняшникової здійснюють партіями. Партія - кількість олії соняшникової з однаковими фізико-хімічними показниками згідно з видом, ґатунком і маркою, яка призначена до одночасного відвантаження і оформлена одним документом, щодо якості та безпеки.

Згідно п.6.4 розділу 6 ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Технічні умови , кожну партію насіння соняшнику супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів і посвідченням або сертифікатом про якість.

Скаржником не надано жодного з передбачених вищенаведеними вимогами ДСТУ документів, які і не надано пояснень причин неможливості їх представлення.

Крім того, скаржником не надано ні до перевірки, ні до суду доказів фактичного приймання товару (сільськогосподарської продукції (насіння соняшника та олії соняшникової нерафінованої українського походження з врожаю 2018 року)) по кількості та якості, складських квитанцій та складських свідоцтв на зберігання зерна, які обов`язково оформлюються при прийнятті зерна на зберігання та є підтвердженням його знаходження на певному складі, складання яких передбачено вимогами Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 №198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за №605/7926, а також витягів з книг складського обліку сільськогосподарської продукції тощо.

Таким чином, за результатами дослідження первинних документів, аналізу податкової інформації, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторона позивача не спромоглася довести та пояснити спосіб, засоби, умови, в тому числі здійснення навантажувальних та розвантажувальних робіт в різних містах країни, об`єкти, з яких здійснювалось таке навантаження, технічну можливість здійснення цього, а так само і перевезення від одного пункту до іншого, при тому, що таке за своє кількістю перевезення мало свої специфічні особливості, з огляду на відстань, рух та специфіку товару. Скаржником не надані пояснення та документально не підтверджено об`єкти, звідки таке завантаження здійснювалось, його спосіб та інші деталі пов`язані з цим. Будь-які припущення сторони скаржника з цього приводу не можна вважати належними доказами та це не може бути покладено в основу доведеності таких обставин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги, зокрема, зводяться до того, що ненадання ним товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості само по собі не є підтвердженням відсутності факту здійснення спірних фінансово-господарських операцій.

З таким твердженням скаржника колегія суддів погоджується.

Разом із цим, при винесенні рішення суд має виходити з об`єктивної оцінки усіх доказів у їх сукупності, а не обґрунтовувати свою позицію оцінкою кожної обставини справи окремо, навіть за наявності відповідної позиції Верховного Суду з окремого питання.

Як вірно зазначено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, при вирішенні справи судом першої інстанції була надана оцінка усім доказам у їх сукупності, у тому числі факту відсутності документального підтвердження транспортування, прийняття товару, а також його відповідності ГОСТ, ДСТУ або ТУ, що прямо передбачено договорами, укладеними між скаржником та його постачальником.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про неможливість фактичного здійснення господарських операцій скаржника з контрагентом, враховуючи, що скаржником, крім податкових та видаткових накладних, а також копій платіжних доручень, не надано жодних інших первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, які б свідчили про належне оприбуткування та зберігання придбаного товару, його подальше використання у власній господарській діяльності.

До того ж, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до отриманої контролюючим органом податкової інформації №1274/7/04-36-05-12-13 від 31.10.2019, відносно ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), останнє, не маючи в штаті достатньої кількості працівників, не залучаючи сторонні трудові ресурси у достатній кількості, здійснює придбання специфічних товарів, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, при цьому їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ПП Сіндекс (ПП Гармсель ).

Судом першої інстанції враховано, що ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) є фігурантом кримінального провадження від 08.08.2019 №42018/000000001979 (справа №757/39562/19-к).

Колегія суддів зазначає, що лише наявність кримінального провадження без наявного вироку суду не може бути належним доказом в цій адміністративній справі.

Також судом першої інстанції прийнято до уваги інформацію, вказану в акті перевірки, відповідно до якої з аналізу баз даних ЄРПН та даних податкової звітності встановлено декларування ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) купівлі сільськогосподарської продукції (насіння соняшнику, олії соняшникової нерафінованої) у вересні 2018 року у ТОВ АНІВА ГРУП (код ЄДРПОУ 42176545). Контрагенти ТОВ АНІВА ГРУП , у яких останнє нібито придбавало насіння соняшнику та олію соняшникову нерафіновану українського походження з врожаю 2018 року, також є фігурантами кримінальних проваджень та мають ознаки фіктивності, оскільки у них відсутні достатні виробничі та трудові ресурси, складські приміщення, виробничі активи для здійснення господарських операцій, вони не подають податкову звітність, а їх свідоцтва платників ПДВ анульовано. При цьому встановлено невідповідність між придбаним ними товаром та реалізованим.

Колегія суддів вважає, що здійснення господарських операцій з таким контрагентом не має господарської мети, адже продукція, яка була предметом договорів, виробляється сільськогосподарськими та переробними підприємства, які мають відповідні потужності та найменшу ціну.

Сукупність вищенаведених фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу постачання товару, а також відсутність належного документального підтвердження господарських операцій скаржника з купівлі сільськогосподарської продукції у ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), дають підстави для висновку про нереальність таких господарських операцій.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій скаржника з контрагентом ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), отже, фактично товар (насіння соняшника та олія соняшникова нерафінована) був отриманий ТОВ Август Пром від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Що стосується твердження скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції норм п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, прийняття та передачу, а також рух активів, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Тим більше, що приписи абз.2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов`язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Будь-які документи, в тому числі договори, видаткові і податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Встановивши, зокрема відсутність можливості у контрагента позивача здійснити господарські операції з постачання товарів внаслідок відсутності у них складських приміщень, виробничих потужностей, технічних можливостей, людських ресурсів та кваліфікованого персоналу в необхідній кількості для вчинення задекларованих операцій; не підтвердження факту придбання контрагентами проданого позивачу товару; відсутність можливості дослідити рух продукції по ланцюгу постачання (оскільки відсутні операції щодо придбання постачальниками контрагентів товарів, які поставлялися позивачу), суд дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цим підприємством не є реальними.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, які скасуванню не підлягають.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 160/462/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.03.2021 р.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко