Постанова

від 01.04.2021 по справі 186/978/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 186/978/20 (суддя Кучма К.С. м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №186/978/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до Лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 липня 2020 року звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги згідно з яким, просить:

- визнати рішення лікарсько-консультативної комісії КНП Першотравенський МЦПМСД , викладене в рішенні ЛКК № 716 від 24.05.2017 р. протиправним;

- скасувати рішення лікарсько-консультативної комісії КНП Першотравенський МЦПМСД , викладене в рішенні ЛКК №716 від 24.05.2017 p.;

- зобов`язати лікарсько-консультативну комісію КНП Першотравенський МЦПМСД провести повторне засідання з питання надання ОСОБА_2 статусу Дитина з інвалідністю підгрупи А та визначення часу настання відповідної інвалідності;

- зобов`язати лікарсько-консультативну комісію КНП Першотравенський МЦПМСД надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статус Дитина з інвалідністю підгрупи А ;

- зобов`язати лікарсько-консультативну комісію КНП Першотравенський МЦПМСД визнати часом настання інвалідності підгрупи А у ОСОБА_2 день надходження до ЛКК документів, передбачених чинним законодавством на момент встановлення діагнозу цукровий діабет І типу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що рішення ЛКК № 716 від 24.05.2017 року є протиправним, оскільки прийнято без урахування усіх обставин справи. Заначає про те, що відповідач враховуючи стан здоров`я ОСОБА_2 повинен був надати їй статус Дитина з інвалідністю підгрупи А .

14 вересня 2020 року позивач звернулась до суду з заявою в якій просила поновити їй строк звернення до суду з цим позовом.

В заяві зазначає про те, що з квітня по листопад 2017 року ОСОБА_2 декілька разів була госпіталізована в супроводі позивача. Зазначає про те, що станом на жовтень 2019 року дитина отримала оцінку всіх необхідних критеріїв для встановлення їй інвалідності підгрупи А (а.с.47-50).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року клопотання позивача - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із цим позовом, оскільки позивач в своїй заяві вказала підстави для його поновлення (а.с.64-65).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду фактично мотивовано тим, що станом на 25.11.2019 року донька позивача вже отримала комплексну оцінку показників, що характеризують стійкі порушення функції її організму та рівень обмеження основних категорій життєдіяльності, відповідно до висновку № 2741 від 08.02.2018 року цієї лікарської комісії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржила його до апеляційного суду з підстав неповного встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та не розглянуто всі позовні вимоги, які заявлено позивачем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа:

1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення.

Йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 року у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2019 року позивач зверталась з заявою до головного лікаря КНП Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги з заявою щодо проведення засідання про перегляд оглядової справи її доньки за її участю та встановити ОСОБА_2 інвалідність підгрупи А (а.с.26-27).

При цьому, як зазначає позивач у вищезазначеній заяві, додатком до цієї заяви є рішення ЛКК №716 від 24.05.2017 року, яким її доньці безпідставно відмовлено в установленні інвалідності підгрупи А .

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що цими документами підтверджується те, що станом на 23 грудня 2019 року позивач була обізнана про зміст рішення ЛКК №716 від 24.05.2017 року, незгоду з яким вона зазначає в цій заяві та яке є предметом спору у цій справі.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, судом з пояснень позивача щодо обставин отримання копії оскарженого рішення встановлено, що рішення ЛКК № 716 позивачу було видано відповідачем 24.05.2017 року, про що і зазначено у ньому (а.с. 22).

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що станом на 24.05.2017 року позивач була обізнана про зміст рішення ЛКК №716, незгоду з яким вона зазначає в позовній заяві та яке є предметом спору у цій справі.

Враховуючи те, що станом на 24 травня 2017 року позивач була обізнана про зміст рішення ЛКК №716 від 24.05.2017 року, при цьому з позовом до суду щодо оскарження цього рішення вона звернулась 29 липня 2020 року, тобто зі спливом шестимісячного строку, суд апеляційної інстанції зробив висновок про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом щодо оскарження цього рішення.

При цьому, позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не зазначає обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від її волевиявлення та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач зазначаючи у своїй заяві про те, що з квітня по листопад 2017 року ОСОБА_2 декілька разів була госпіталізована в супроводі позивача не надала доказів в підтвердження цих доводів, та не зазначає яким чином ці обставини позбавили її можливості своєчасно звернутися з позовом до суду.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи позивача про те, що нею був витрачено час з 04.07.2017 року по 09.10.2019 року на отримання роз`яснень МОЗ, а також те, що станом на жовтень 2019 року дитина позивача отримала оцінку всіх необхідних критеріїв для встановлення їй інвалідності підгрупи А не є підставою для поновлення строку звернення до суду для оскарження рішення №716 від 24.05.2017 року, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення ці обставини були відсутні, а тому не можуть впливати на правильність такого рішення, а тим паче бути підставою для перегляду його законності у судовому порядку.

Обставини ознайомлення позивача з постановою Верховного суду від 10 квітня 2020 року у справі №751/9773/16-а, також не можуть бути підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційної скаргою.

Отже підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом, зазначені позивачем у заяві, суд вважає неповажними.

На зазначені обставини суд першої інстанції помилково не звернув уваги та не надав їм відповідної оцінки.

Слід зазначити, що право на судовий захист не є абсолютним. Для звернення до суду повинен дотримуватись певний порядок. Якщо особа цього порядку не дотримується, зокрема щодо строку звернення до суду, то не можна вести мову про порушення права на судовий захист.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частиною1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення №716 від 24.05.2017 року, при цьому інші позовні вимоги заявлені позивачем в межах розгляду цієї справи є похідними від вимоги щодо скасування рішення №716 від 24.05.2017 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду повністю у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року в частині поновлення строку звернення до суду та рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду.

Керуючись: частиною 1 статті 319, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Самофалової Алли Миколаївни в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року в частині поновлення строку звернення до суду та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №186/978/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 01 квітня 2021 року.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко