Постанова

від 02.04.2021 по справі 640/19376/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19376/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-32 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року (повний текст виготовлено 12 жовтня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до Житлово-будівельного кооперативу Дарниця-2 , Житлово-будівельного кооперативу Ізумруд-3 Дарницького району міста Києва, Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-32 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року позивач, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- зобов'язати Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Позняки-8 передати до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації картотеку з реєстрації фізичних осіб житлових будинків № 13-Б на вул. Анни Ахматової у місті Києві та № 19-А на просп. Григоренка Петра у місті Києві, а саме адресні картки особи на кожну квартиру будинків та картки реєстрації особи на кожну зареєстровану особу;

- зобов'язати Житлово-будівельний кооператив Дарниця-2 передати до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації картотеку з реєстрації фізичних осіб житлового будинків № 17, № 19 та № 21 на вул. Анни Ахматової у місті Києві, а саме адресні картки особи на кожну квартиру будинків та картки реєстрації особи на кожну зареєстровану особу;

- зобов'язати Житлово-будівельний кооператив Ізумруд-3 Дарницького району міста Києва передати до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації картотеку з реєстрації фізичних осіб житлових будинків № 23, № 25 на вул. Анни Ахматової у місті Києві, а саме адресні картки особи на кожну квартиру будинків та картки реєстрації особи на кожну зареєстровану особу;

- зобов'язати Житлово-будівельний кооператив Арсеналець-32 передати до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації картотеку з реєстрації фізичних осіб житлових будинків № 29 та № 31 на проспекті Григоренка Петра у місті Києві, а саме адресні картки особи на кожну квартиру будинків та картки реєстрації особи на кожну зареєстровану особу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Житлово-будівельним кооперативом Арсеналець-32 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що невірне застосування положень Закону № 888 призвело до невірного висновку суду, що відповідачі не виконали законодавчо покладений на них обов'язок щодо передачі позивачу картотек з питань реєстрації фізичних осіб.

Апелянт вказує, що відмова відповідачів в передачі картотеки позивачу є правомірною, а також звертає увагу на пропуск позивачем строку на звернення до суду більше ніж два роки.

05 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Позивач вказує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що відповідачами на власний розсуд не було вчинено дій щодо передачі позивачу картотеки з питань реєстрації фізичних осіб та одночасно не було оскаржено дій райдержадміністрації щодо витребування таких документів, а також посилається на правову позицію Верховного суду від 28 квітня 2020 року у даній справі.

09 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду також надійшло клопотання Житлово-будівельного кооперативу Ізумруд-3 про розгляд апеляційної скарги за участі представника Житлово-будівельного кооперативу Ізумруд-3 .

Також, у прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.

Щодо заявлених відповідачами клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Так, в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

З огляду на положення статті 311 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, а також високу статистику кількості захворілих, суд приходить до висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, листом від 01.08.2018 №101-6778/04 позивач звернувся до ЖБК Позняки-8 з проханням передати картотеки реєстраційного обліку фізичних осіб до районної адміністрації на виконання пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №888-VIII.

З аналогічними за змістом листами (а.с.165-168 том 1) позивач звернувся до ЖБК Ізумруд-3 , ЖБК Дарниця-2 , ЖБК Арсеналець .

Отримання відповідачами вказаних листів представниками ЖБК Позняки-8 , ЖБК Ізумруд-3 , ЖБК Дарниця-2 , ЖБК Арсеналець не заперечувалось.

Під час розгляду справи ЖБК Позняки-8 було задоволено вказаний лист позивача на надано до РДА картотеки реєстраційного обліку фізичних осіб, що власне й зумовило відкликання позивачем позову в частині позовних вимог до ЖБК Позняки-8 .

Однак, оскільки іншими відповідачами, як на час звернення позивача до суду з даним позовом, так і за час розгляду справи в суді, не було надано до РДА картотек реєстраційного обліку фізичних осіб, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація з 04 квітня 2016 року реалізує повноваження у сфері реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, у тому числі, уповноважена здійснювати приймання картотек з питань реєстрації фізичних осіб від житлово-експлуатаційних організацій, інших підприємств, установ та організацій, для формування, ведення і підтримання в актуальному стані Реєстру територіальної громади міста Києва. Законом №888-VIII для організацій, що забезпечували ведення картотек із питань реєстрації фізичних осіб, передбачено обов'язок передачі таких картотек до 04 квітня 2016 року.

Крім того, суд першої інстанції відхилив посилання відповідачів на те, що позивачем не оскаржено в судовому порядку бездіяльності відповідачів в частині передачі відповідних картотек, адже відповідачі в силу прямої норми закону були зобов'язані самостійно передати картотеки позивачу, тому суд першої інстанції вважав, що достатнім та належним способом захисту в даному випадку є зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: 1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; 2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Згідно зі статтею 37-1 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) щодо повноважень у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб, визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження: формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.

Закон №280/97-ВР доповнено вищевказаною статтею 37-1 згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг , який набрав чинності 29 грудня 2015 року.

Окрім того, Законом №888-VIII внесено зміни до Закону України від 11 грудня 2015 №1382-IV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (далі - Закон №888-VIII), зокрема, абзац 7 статті третьої викладено в наступній редакції:

Орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради .

Статтею 11 Закону №1382-IV (у редакції Закону №888-VIII) розмежовано повноваження органів реєстрації та державних органів у сфері реєстрації фізичних осіб, з урахуванням яких орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відтак, як вірно вказав суд першої інстанції, органам місцевого самоврядування надано повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб, зокрема, щодо: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачі інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №888-VIII визначено, що до 04 квітня 2016 року житлово-експлуатаційні організації, інші підприємства, установи та організації, що забезпечували або забезпечують ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, передають їх відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

До 04 квітня 2016 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, передає відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, наявні в його територіальних органах.

Передача картотек з питань реєстрації фізичних осіб здійснюється одночасно з передачею у комунальну власність обладнання для зберігання та обробки зазначених картотек, якщо воно перебуває у державній власності.

Закон України від 15 січня 1999 року №401-XIV Про столицю України - місто-герой Київ визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Частиною другою статті 11 вищевказаного Закону №401-XIV визначено, що у районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 лютого 2016 року №48 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з наданням адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб у межах міста Києва, а також надання відомостей із Державного земельного кадастру районним у місті Києві державним адміністраціям надано повноваження із 04 квітня 2016 року здійснювати реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.

Рішенням Київської міської ради від 03 березня 2016 року №123/123 Про створення Реєстру територіальної громади міста Києва , яке набрало чинності з 04 квітня 2016 року, вирішено створити Реєстр територіальної громади міста Києва; районним в місті Києві державним адміністраціям, як органам реєстрації, забезпечити ведення Реєстру територіальної громади міста Києва в порядку, установленому законодавством України.

Пунктом 5.1 Положення про інформаційну систему Реєстр територіальної громади міста Києва , затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 вересня 2017 року №40/3047, також передбачено, що організаційні заходи щодо формування, ведення і підтримання в актуальному стані Реєстру територіальної громади міста Києва здійснюються Департаментом із питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Формування, ведення і підтримання в актуальному стані Реєстр територіальної громади міста Києва здійснюється органами реєстрації районних в місті Києві державних адміністрацій.

Відтак, вищевикладене свідчить, що Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація з 04 квітня 2016 року реалізує повноваження у сфері реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, у тому числі, уповноважена здійснювати приймання картотек з питань реєстрації фізичних осіб від житлово-експлуатаційних організацій, інших підприємств, установ та організацій, для формування, ведення і підтримання в актуальному стані Реєстру територіальної громади міста Києва.

При цьому, Законом №888-VIII для організацій, що забезпечували ведення картотек із питань реєстрації фізичних осіб, передбачено обов`язок передачі таких картотек до 04 квітня 2016 року.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2020 року у даній справі.

Частиною першою статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Вищевикладеним спростовуються доводи апелянта про відсутність законодавчо покладеного на них обов'язку щодо передачі позивачу - Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації, картотек з питань реєстрації фізичних осіб.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки факту пропуску позивачем строку на звернення до суду більше ніж два роки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вищенаведеними нормами визначено шестимісячний строк звернення до суду із позовом, відлік якого розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу, що в межах даної судової справи № 640/19376/18 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, позовну заяву Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації було залишено без розгляду.

В той же час, постановою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повертаючи справу на продовження розгляду, Верховний Суд вказав, що початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до організацій, що забезпечували ведення картотек із питань реєстрації фізичних осіб, у разі невиконання або неналежного виконання ними встановленого законодавством обов`язку щодо передачі цих картотек, не пов`язується з моментом наділення її повноваженнями щодо здійснення реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб і забезпечення ведення Реєстру територіальної громади міста Києва.

Таким чином, колегія суддів вказує, що 04 квітня 2016 року є лише датою, з якої позивач виконує повноваження - здійснення реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб та забезпечує ведення Реєстру територіальної громади міста Києва, однак не є моментом, коли позивач дізнався про порушення його права, оскільки встановлена вище бездіяльність відповідачів щодо непередачі до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації картотеку з реєстрації фізичних осіб є триваючим порушенням.

Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, а відповідно до вимог частини другої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, лише якщо це призвело до неправильного вирішення справи, а визначені частиною третьою вказаної статті КАС України обов`язкові підстави для скасування судового рішення в разі порушення норм процесуального права, в даному випадку відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до Житлово-будівельного кооперативу Дарниця-2 , Житлово-будівельного кооперативу Ізумруд-3 Дарницького району міста Києва, Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-32 про зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-32 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна