Постанова

від 02.04.2021 по справі 640/10247/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10247/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року (повний текст виготовлено 25 листопада 2020 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми В4 від 06 лютого 2020 року №0003790504, яким було зменшено суму від`ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року на суму 87 042,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі повідомлення-рішення форми В1 від 06 лютого 2020 року №0003780504, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2019 року на суму 40524,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20 262,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю:

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.02.2020 № 0003790504 форми В4 та № 0003780504 форми В1 .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що контролюючим органом під час здійснення перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасника надання послуг, а саме задекларованим контрагентом, спрямованості дій платника на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать до сплати.

Апелянт вказує, що реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у ТОВ САЛЮТЕМ АГРО відсутня, наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, тому у ТОВ СМАРТ ОРГАНІК не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

03 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК , в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Позивач вказує, що відповідачем була продубльована більша частина тексту акту документальної позапланової виїзної перевірки та відзиву на позовну заяву, у яких відповідач посилається на загальні норми законодавства України, у тому числі положення Податкового кодексу без зазначення у чому саме полягають порушення.

Також, позивач наголошує, що податковий кредит та суми податку на додану вартість за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ САЛЮТЕМ АГРО був сформований ТОВ СМАРТ ОРГАНІК на підставі фактично отриманих послуг, належно складених первинних документів, згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для виснову про те, що рух товарів дійсно мав місце.

03 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду також надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 6 000,00 грн.

У прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Так, в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

З огляду на положення статті 311 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, а також високу статистику кількості захворілих, суд приходить до висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК як юридична особа зареєстроване 08.06.2017 (номер запису: 1 068 102 0000 046289), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с.9-11).

Основний вид діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

У період з 28.12.2019 по 15.01.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СМАРТ ОРГАНІК з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом від 16.01.2020 № 61/26-15-05-04-01/41382719 (том 1 а.с. 13-19).

В акті перевірки стверджується про порушення ТОВ СМАРТ ОРГАНІК п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 101.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2019 року на суму 40 524 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ) за жовтень 2019 року на суму 87 042 грн.

Висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ САЛЮТЕМ АГРО , за наслідками яких позивач в охоплений перевіркою період сформував показники податкового кредиту.

На підтвердження такого висновку контролюючий орган в акті перевірки покликається на те, що згідно з проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ САЛЮТЕМ АГРО протягом 2019 року придбавало бензин, газ нафтовий скраплений, дизельне паливо. Також у ТОВ САЛЮТЕМ АГРО відсутній звіт форми 20-ОПП Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність . Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання послуг з експлуатації основних засобів у сторонніх організацій.

За результатами аналізу інформаційно-аналітичних систем державної податкової служби, поданих звітів по ТОВ САЛЮТЕМ АГРО контролюючим органом встановлено, зокрема:

- директор, головний бухгалтер та засновник в одній особі;

- відсутня інформація щодо наявності основних засобів;

- віддаленість контрагентів однин від одного, що передбачає залучення працівників із відповідною кваліфікацією для здійснення транспортних послуг та відповідно транспортних засобів для перевезення вантажу.

Також податковий орган зазначає, що в ІС МВС Автомобіль відсутня інформація щодо зареєстрованих за постачальниками транспортних засобів, відсутня інформація щодо наявності ліцензії та документів, що засвідчують використання транспортних засобів на законних підставах, інших документів, передбачених законодавством України.

Відтак, на думку податкового органу, контрагент позивача - ТОВ САЛЮТЕМ АГРО не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання послуг та поставки товарів.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2020 № 0003790504, яким ТОВ СМАРТ ОРГАНІК зменшено суму від`ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року на суму 87 042,00 грн. (том 1 а.с.20);

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2020 № 0003780504, яким ТОВ СМАРТ ОРГАНІК зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2019 року на суму 40 524,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20 262,00 грн. (том 1 а.с.21-22).

Не погоджуючись з прийнятими податковими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку (том 1 а.с.23-26).

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийняла рішення від 09.04.2020 № 12737/6/99-00-08-05-02-06, яким залишила скаргу без задоволення, а спірні рішення - без змін (том 1 а.с.27-29).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що наведені в акті перевірки аргументи про недостатність у ТОВ САЛЮТЕМ АГРО персоналу та основних засобів для виконання взятих на себе зобов`язань за договором з позивачем є припущеннями, що не можуть бути покладені в основу висновку про нереальність розглядуваних фінансово-господарських операцій.

Крім того, суд першої інстанції звертав увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ САЛЮТЕМ АГРО матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що судом за результатами вчинених процесуальних дій у межах своєї компетенції не отримано, а відповідачем не надано жодного належного доказу фіктивності ТОВ САЛЮТЕМ АГРО , або ж доказів того, що фінансово-господарські операції позивача з вказаним контрагентом були направлені на отримання незаконної податкової вигоди.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з частиною другою статті 9 Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, з системного аналізу приписів Закону № 996-ХІV та Положення № 88 від 24.05.1995 вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

З матеріалів справи, що 01.07.2019 між ТОВ СМАРТ ОРГАНІК (замовник) та ТОВ САЛЮТЕМ АГРО (експедитор) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719, у порядку та на умовах якого експедитор зобов`язується доставити довіреній їй замовником вантаж з використанням власного транспорту або за допомогою третіх осіб до пункту призначення та організувати видачу його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, згідно заявки на перевезення або додаткової угоди (а.с. 30-31).

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що на виконання вказаного договору ТОВ САЛЮТЕМ АГРО надало позивачу транспортно-експедиторській послуги на загальну суму 765385,22 грн., що підтверджується заявкою №15/08/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.35), товарно-транспортними накладними № 11 від 15.08.2019, № 12 від 15.08.2019 (том 1 а.с.36-37), актом надання послуг № 536 від 16.08.2019 на суму 41 456,21 грн. (том 1 а.с.38), заявкою №16/08/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.41), товарно-транспортними накладними № 13 від 16.08.2019, № 14 від 16.08.2019, № 15 від 16.08.2019 (том 1 а.с.42-44), актом надання послуг № 539 від 16.08.2019 на суму 53 920,27 грн. (том 1 а.с.45), заявкою №15/08/2 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.48), товарно-транспортними накладними № 1 від 15.08.2019, № 2 від 15.08.2019 (том 1 а.с.49-50), актом надання послуг № 535 від 16.08.2019 на суму 50 904,00 грн. (том 1 а.с.51), заявкою №16/08/2 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.54), товарно-транспортними накладними № 3 від 16.08.2019, № 4 від 16.08.2019 (том 1 а.с.55-56), актом надання послуг № 540 від 16.08.2019 на суму 49 728,00 грн. (том 1 а.с.57), заявкою №21/08/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.60), товарно-транспортними накладними № 892351 від 21.08.2019, № 892352 від 21.08.2019, № 892354 від 21.08.2020, №948449 від 21.08.2019 (том 1 а.с.61-63, 65), актом надання послуг № 559 від 21.08.2019 на суму 86 619,53 грн. (том 1 а.с.66), заявкою №03/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.70), товарно-транспортною накладною № 190 від 03.09.2019 (том 1 а.с.71), актом надання послуг № 604 від 03.09.2019 на суму 23 694,08 грн. (том 1 а.с.72), заявкою №04/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.75), товарно-транспортними накладними № 193, 194, 195 від 04.09.2020 (том 1 а.с.76-78), заявкою №06/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.80), товарно-транспортною накладною № 196 від 06.09.2019 (том 1 а.с.84), актом надання послуг № 630 від 06.09.2019 на суму 26 994,10 грн., № 616 від 05.09.2019 на суму 61 908,23 грн. (том 1 а.с.81-82), заявкою №09/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.88), товарно-транспортними накладними № 197, 198, 199 від 09.09.2019 (том 1 а.с.89-91), актом надання послуг № 636 від 09.09.2019 на суму 74 668,27 грн. (том 1 а.с.92), заявкою №10/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.96), товарно-транспортною накладною № 200 від 10.09.2019 (том 1 а.с.97), актом надання послуг № 642 від 10.09.2019 на суму 20 768,08 грн. (том 1 а.с.98), податковою накладною №49 від 10.09.2019 (том 1 а.с.100), заявкою №19/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.102), товарно-транспортною накладною № 00093 від 19.09.2019 (том 1 а.с.103), актом надання послуг № 687 від 19.09.2019 на суму 27 783,00 грн. (том 1 а.с.104), заявкою №20/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.108), товарно-транспортною накладною № 702 від 20.09.2019 (том 1 а.с.109), актом надання послуг № 695 від 20.09.2019 на суму 20 928,11 грн. (том 1 а.с.110), заявкою №21/09/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.114), товарно-транспортною накладною № 705 від 21.09.2019 (том 1 а.с.115), актом надання послуг № 694 від 21.09.2019 на суму 20 000,10 грн. (том 1 а.с.116), заявкою №27/09/2 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.120), товарно-транспортною накладною № 105, 106 від 28.09.2019 (том 1 а.с.121-122), актом надання послуг № 730 від 30.09.2019 на суму 34 383,80 грн. (том 1 а.с.123), заявкою №30/09/4 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.127), товарно-транспортною накладною № 108 від 30.09.2019 (том 1 а.с.128), актом надання послуг № 744 від 01.10.2019 на суму 15 707,92 грн. (том 1 а.с.129), заявкою №04/10 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.133), товарно-транспортною накладною № 101026, № 101027 від 04.10.2019 (том 1 а.с.134-135), актом надання послуг № 755 від 07.10.2019 на суму 42 750,00 грн. (том 1 а.с.136), заявкою №04/10/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.140), товарно-транспортною накладною № 101028, № 101029, №101030 від 05.10.2019 (том 1 а.с.141-143), актом надання послуг № 756 від 07.10.2019 на суму 51 579,00 грн. (том 1 а.с.144), заявкою №10/10/1 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.148), товарно-транспортною накладною № 101033 від 10.10.2019 (том 1 а.с.149), актом надання послуг № 786 від 11.10.2019 на суму 27 222,72 грн. (том 1 а.с.150), заявкою №16/10 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №01/0719 (том 1 а.с.154), товарно-транспортною накладною № 1, № 2 від 17.10.2019 (том 1 а.с.155-156), актом надання послуг № 815 від 18.10.2019 на суму 34 369,80 грн. (том 1 а.с.157).

На підставі вказаних замовлень ТОВ САЛЮТЕМ АГРО було виставлено позивачеві рахунки на оплату № 536 від 16.08.2019 на суму 41 456,21 грн. (том 1 а.с.39), № 539 від 16.08.2019 на суму 53 920,27 грн. (том 1 а.с.46), № 535 від 16.08.2019 на суму 50 904,00 грн. (том 1 а.с.52), № 540 від 16.08.2019 на суму 49 728,00 грн. (том 1 а.с.64), № 604 від 03.09.2019 на суму 23 694,08 грн. (том 1 а.с.73), № 616 від 05.09.2019 на суму 61 908,23 грн. (том 1 а.с.79), № 630 від 06.09.2019 на суму 26 994,10 грн. (том 1 а.с.85), № 636 від 09.09.2019 на суму 74 668, 27 грн. (том 1 а.с.94), № 642 від 10.09.2019 на суму 20 768,08 грн. (том 1 а.с.99), № 687 від 19.09.2019 на суму 27 783,00 грн. (том 1 а.с.105), № 695 від 20.09.2019 на суму 20 928,11 грн. (том 1 а.с.111), № 694 від 21.09.2019 на суму 20 000,00 грн. (том 1 а.с.117), № 730 від 30.09.2019 на суму 34 383,80 грн. (том 1 а.с.117), № 744 від 01.10.2019 на суму 15 707,92 грн. (том 1 а.с.130), № 755 від 07.10.2019 на суму 42 750,00 грн. (том 1 а.с.137), № 756 від 07.10.2019 на суму 51 579,00 грн. (том 1 а.с.145), № 786 від 11.10.2019 на суму 27 222,72 грн. (том 1 а.с.151), № 815 від 18.10.2019 на суму 34 369,80 грн. (том 1 а.с.158),

Позивачем в оплату за надані послуги перераховано на банківський рахунок ТОВ САЛЮТЕМ АГРО кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №496 від 19.08.2019 на суму 196 008,48 грн. (том 1 а.с.59), № 523 від 23.08.2019 на суму 86 619,53 грн. (том 1 а.с.69), №558 від 10.09.2020 на суму 112 596,41 грн. (том 1 а.с.87), №610 від 13.09.2019 на суму 74 668,27 грн. (том 1 а.с.95), №622 від 16.09.2019 на суму 20 768,08 грн. (том 1 а.с.101), №567 від 23.09.2019 на суму 27 783,00 грн. (том 1 а.с.107), № 659 від 24.09.2019 на суму 20 928,11 грн. (том 1 а.с.113), № 658 від 24.09.2019 на суму 20 000,00 грн. (том 1 а.с.119), № 687 від 02.10.2019 на суму 34 383,80 грн. (том 1 а.с.126), № 690 від 04.10.2019 на суму 15 707,92 грн. (том 1 а.с.132), № 716 від 08.10.2019 на суму 42 750,00 грн. (том 1 а.с.139), № 717 від 08.10.2019 на суму 51 579,00 грн. (том 1 а.с.147), № 753 від 21.10.2019 на суму 27 222,72 грн. (том 1 а.с.153), № 754 від 21.10.2019 на суму 34 369,80 грн. (том 1 а.с.160).

За фактом надання послуг визначених у замовленнях та рахунках ТОВ САЛЮТЕМ АГРО складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні №120 від 16.08.2019 на суму 41 456,21 грн., у тому числі ПДВ 6 909,37 грн. (том 1 а.с.40), №122 від 16.08.2019 на суму 53 920,27 грн., у тому числі ПДВ 8 986,71 грн. (том 1 а.с.47), №119 від 16.08.2019 на суму 50 904,00 грн., у тому числі ПДВ 8 484,00 грн. (том 1 а.с.53), №123 від 16.08.2019 на суму 49 728,00 грн., у тому числі ПДВ 8 288,00 грн. (том 1 а.с.58), №135 від 21.08.2019 на суму 86 619,53 грн., у тому числі ПДВ 14 436,59 грн. (том 1 а.с.68), №9 від 03.09.2019 на суму 23 694,08 грн., у тому числі ПДВ 3 949,01 грн. (том 1 а.с.74), №27 від 05.09.2019 на суму 61 098,23 грн., у тому числі ПДВ 10 318,04 грн. (том 1 а.с.83), податковою накладною №32 від 06.09.2019 на суму 26 994,10 грн. у тому числі ПДВ 4 499,02 грн. (том 1 а.с.86), податковою накладною №43 від 09.09.2019 на суму 74 668,27 грн., у тому числі ПДВ 12 444,71 грн. (том 1 а.с.94), №49 від 10.09.2019 на суму 20 768,08 грн., у тому числі ПДВ 3461,35 грн. (том 1 а.с.100), №97 від 19.09.2019 на суму 27 783,00 грн., у тому числі ПДВ 4630,50 грн. (том 1 а.с.106), №100 від 20.09.2019 на суму 20 928,11 грн. у тому числі ПДВ 3 488,02 грн. (том 1 а.с.112), №104 від 21.09.2019 на суму 20 000,10 грн. у тому числі ПДВ 3 333,35 грн. (том 1 а.с.118), №135 від 30.09.2019 на суму 34 383,80 грн. у тому числі ПДВ 5730,63 грн. (том 1 а.с.125), №4 від 01.10.2019 на суму 15 707,92 грн. у тому числі ПДВ 2 617,99 грн. (том 1 а.с.131), №26 від 07.10.2019 на суму 42 750,00 грн. у тому числі ПДВ 7125,00 грн. (том 1 а.с.138), №27 від 07.10.2019 на суму 51 579,00 грн. у тому числі ПДВ 8596,50 грн. (том 1 а.с.146), №52 від 11.10.2019 на суму 27 222,72 грн. у тому числі ПДВ 4537,12 грн. (том 1 а.с.152), №80 від 18.10.2019 на суму 34 369,80 грн. у тому числі ПДВ 5728,30 грн. (том 1 а.с.159).

На підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих ТОВ САЛЮТЕМ АГРО у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач відніс до податкового кредиту ПДВ у розмірі 127 564,21 грн., сплачений ТОВ САЛЮТЕМ АГРО у складі вартості відповідних послуг.

Дослідивши вищевказані документи у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що вони підтверджують факт здійснених господарських операцій з ТОВ САЛЮТЕМ АГРО , оскільки останні оформлені згідно з вимогами чинного законодавства, є належними, достатніми доказами та надані в обсязі, достатньому для підтвердження їх реальності.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, всі податкові накладні, складені ТОВ САЛЮТЕМ АГРО за результатами господарських операцій з позивачем, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак є підставою для нарахування позивачем сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зміст акту перевірки, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем фактично не заперечується надання позивачем первинних документів, не вказано наявність недоліків останніх чи їх невідповідність приписам Податкового кодексу та законодавчим нормам щодо бухгалтерського обліку.

В той же час, висновки, які стали підставою в подальшому для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на узагальненій податковій інформації, та зводяться до відсутності у контрагентів необхідних ресурсів, обсягів основних засобів та, зокрема, трудових ресурсів.

При цьому, відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність у контрагента позивача трудових та виробничих ресурсів, необхідних для здійснення задокументованих господарських операцій, колегія суддів зазначає, що доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагента позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

До того ж, надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу щодо наявної в нього вищевказаної податкової інформації, колегія суддів звертає увагу, що така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Так, інформація, що наявна в інформаційних базах даних ДПС чи надана іншими контролюючими органами, на яку посилається контролюючий орган, не заслуговує на увагу, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція щодо можливості використання податкової інформації була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 24 вересня 2020 року у справі № 820/329/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17 та інших.

При цьому, суд першої інстанції вірно наголосив, що залучення фізичних осіб до виконання відповідних робіт ТОВ САЛЮТЕМ АГРО може здійснюватись за договорами цивільно-правового характеру: субпідряду, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). У свою чергу основні та транспортні засоби, якщо того вимагає конкретний вид робіт, можуть перебувати у контрагентів на праві оренди або лізингу.

До того ж, згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка є сталою, та була неодноразово викладена, зокрема, у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19, законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування.

Таким чином, в межах спірних правовідносин доводи податкового органу зводяться фактично до використання наявної податкової інформації, а також тверджень про відсутність у контрагента позивача трудових і матеріально-технічних ресурсів, які були спростовані вище. У свою чергу, контролюючим органом не наведено жодних переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ СМАРТ ОРГАНІК підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій, доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень КАС України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За встановлених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки висновки контролюючого органу сформовані лише на підставі податкової інформації, а не безпосередньо наданих позивачем первинних документах.

Крім того, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві в апеляційній скарзі обмежилось лише викладом обставин та норм права, проте не зазначили та не обґрунтували, у чому саме полягає неправильне застосування або порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга містить інформацію, відображену в акті перевірки, і при цьому, доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав оцінку та вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року.

Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Так, 03 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката по підготовці та оформленню відзиву на апеляційну скаргу у сумі 6 000,00 грн.

Так, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано: копію акту № 27 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28 лютого 2021 року, копію рахунку-фактури № 33 від 01 березня 2021 року на суму 6 000,00 грн., копію платіжного доручення № 49 від 01 березня 2021 року про сплату за надання послуг за довоговором № 04/10/18 від 04.10.2018 року у сумі 6 000,00 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 04.10.2018 № 04/10/18, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК та адвокатом Козій Юрієм Олександровичем та додаткова угода № 1 від 04.10.2018 до договору про надання правової допомоги № 04/10/18 від 04.10.2018.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, розмір понесених Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК витрат в суді апеляційної інстанції в сумі 6 000,00 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

До того ж, як вже було зазначено вище, приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, понесених в суді апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддій дійшла висновку, що зі змісту поданих документів вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою. Викладене, у свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариству з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, в сумі 6 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОРГАНІК (код ЄДРПОУ 41382719, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, б. Лідерсівський, буд. 5, офіс 5) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна