Постанова

від 23.03.2021 по справі 813/4341/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/4341/15 пров. № А/857/3523/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя: Гулкевич І.З., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 28.12.2020) у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сколівська міська рада Львівської області, ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка-Сколе про зобов`язання здійснити знесення самовільно збудованої прибудови, -

встановив:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, 13.08.2015 звернулася до суду з позовом в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої прибудови до квартири АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує позов тим, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності м. Сколе у період 2000-2006 здійснено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі договору купівлі продажу від 05.03.1998 з прибудовою кухні та санвузла і коридору розміром 5,6*4,37 м без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність та ст. 29 Закону України Про планування та забудову території (чинної на момент виконання будівельних робіт).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Зобов`язано ОСОБА_1 знести самовільно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 , за власний рахунок.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт покликається на те, що він не порушував законних прав та інтересів інших осіб, в тому числі ОСОБА_2 та істотно не порушив будівельних норм, а відтак правових підстав для задоволення позовних вимог не має. Крім цього, вказує, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2018 встановлено, що прибудовою до його квартири АДРЕСА_3 права та інтереси інших співвласників цього будинку не порушено.

ОСОБА_2 , 16.03.2021 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач ОСОБА_1 , як представник третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка-Сколе , представник відповідача Горох В.В, у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, пояснення надали аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просятьть апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Рихвицький Р.А., представник третьої особи ОСОБА_2 - Грищук Т.Р., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи Сколівської міської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та представника третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області була проведена позапланова перевірка на додержання вимог містобудівного законодавства.

Внаслідок проведеної перевірки Департаментом ДАБІ у Львівській області встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності м. Сколе у період 2000-2006 здійснено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі договору купівлі продажу від 05.03.1998 (реєстраційне посвідчення Стрийського БТІ від 07.03.2000 АА № 000103), з прибудовою кухні та санвузла і коридору розміром 5,6*4,37 м без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність та ст. 29 Закону України Про планування та забудову території (чинної на момент виконання будівельних робіт).

За результатами цього позапланового заходу було складено акт № 24/05-503-з/н перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.05.2015, протокол про адміністративне правопорушення № 24/05-503-з/н від 18.05.2015, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 24/05-503-з/н від 18.05.2015.

З метою перевірки вимог виконання умов припису відповідно до направлення директора Департаменту від 02.07.2015 у термін з 21.07.2015 по 23.07.2015 проводилась позапланова перевірка щодо виконання ОСОБА_1 вимог припису № 24/05-503-з/н від 18.05.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

За результатами позапланового заходу встановлено, що вимоги припису № 24/05-503-з/н не виконано.

Відносно відповідача складений протокол № 8/9 від 22.07.2015 про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП.

Оскільки відповідач не виконав добровільно вимоги приписів, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вчинені відповідачем дії, порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-IV (тут і надалі - Закон № 3038-IV в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 (тут і надалі - Порядок № 553 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта (п. 7 Порядку № 553).

Згідно п. п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Статтею 9 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 № 2780-ХІІ, передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 26 Закону № 3038-IV, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-IV, передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону № 3038-IV, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом № 3038-IV дозвільний документ, що дає право виконувати певній особі підготовчі будівельні роботи саме того об`єкта і на тій земельній ділянці, яка передана цій особі.

Крім цього, залежно від категорії об`єкта будівництва, необхідно отримати відповідний склад документації, визначений статтями 1, 7, 8 Закону України Про архітектурну діяльність 20.05.1999 № 687-XIV, статтями 29, 31 Закону № 3038-IV, а також будівельний паспорт, технічні умови, які відповідають статтям 27, 30 Закону № 3038-IV. Натомість, виготовлення та затвердження проектної документації врегульовано статтями 7, 9, 27 Закону № 687-XIV та Закону 3038-IV.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням (ч. 1 ст. 38 Закону № 687-XIV).

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд апеляційної інстанції вважає, що для вирішення спірних правовідносинах необхідна наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що факт того, що спірний об`єкт будівництва є самочинним будівництвом, підтверджується рішенням Апеляційного суду Львівської області у цивільній справі № 453/1691/14 від 08.07.2016, яке набрало законної сили.

Так, у цій справі колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області вирішила, усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території по АДРЕСА_4 шляхом знесення самочинно здійсненої ОСОБА_1 добудови розміром 5,6 м. х 4,25 м. до житлового будинку за рахунок коштів відповідача ОСОБА_1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/58945373).

Також, у наведеному рішенні встановлено, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що добудоване приміщення у встановленому законом порядку введене в експлуатацію. Також, встановлено те, що ОСОБА_1 здійснив самочинну добудову розміром 5,6 м. х 4,25 м. до житлового будинку по АДРЕСА_4 , без належних документів: дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту на реконструкцію (прибудову, перебудову), дозволу на виконання будівельних робіт, обов`язковість отримання яких передбачено ст. 29 Закону України Про планування і забудову територій , та на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, межі якої не визначені, чим порушив права ОСОБА_2 як власника квартири у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_4 , що полягають у вільному використанні прибудинкової території, спричиняють йому незручності та здійснюють перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.

Вказане рішення Апеляційного суду Львівської області залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/63178666), а колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі ухвалою від 17.01.2017, відмовила у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи : Сколівська міська рада Львівської області, відділ Держземагенства України у Сколівському районі Львівської області, про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобовязання відновити житловий будинок у попередній стан за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду Львівської області від 08.07.2016 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/64166606).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції, для висновку про задоволення позову у цьому випадку, визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без підтверджуючих документів, що дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції таких документів подано не було. Відповідач у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не заперечував того факту, що добудова здійснена без належних дозвільних документів

Таким чином, встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що відповідач фактично відмовляється привести у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил будівництва, прибудову до квартири АДРЕСА_1 , яка відповідає ознакам самочинного будівництва.

Щодо покликання апелянта, що судовими рішеннями Львівського апеляційного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду, зокрема, встановлено, що прибудовою до моєї квартири АДРЕСА_1 права та інтереси інших співвласників будинку по АДРЕСА_4 не порушено та скасовано постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності у сфері містобудівної діяльності, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги. Оскільки, у справі, що розглядається встановленню підлягають обставини, чи здійснено відповідачем добудову на підставі дозвільних документів і чи така добудова є законною чи самочинною.

За наслідками розгляду спірних правовідносин, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самочинну добудову розміром 5,6 м х 4,25 м до житлового будинку по АДРЕСА_4 без належних на те документів, а тому така підлягає знесенню.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач при зверненні до суду з цим позовом, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому висновок суду першої інстанції про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої прибудови до квартири АДРЕСА_1 є правильним.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 813/4341/15 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 02.04.2021.