Постанова

від 16.03.2021 по справі 522/1610/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3671/21

Номер справи місцевого суду: 522/1610/14-ц

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Омега Банк до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос , Товариства з обмеженою відповідальністю Юлія , Публічного акціонерного товариства Альбатрос про стягнення заборгованості, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про заміну сторони позивача (стягувача), постановлену під головуванням судді Абухіна Р.Д. 20 лютого 2020 року у м. Одеса, -

встановила:

У січні 2014 року ПАТ Омега Банк звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Альбатрос , ТОВ Юлія , ПАТ Альбатрос про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 2- 4).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2014 року позов ПАТ Омега Банк було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Альбатрос , ТОВ Юлія , та ПАТ Альбатрос на користь ПАТ Омега Банк суму заборгованості в розмірі 30 275 153,69 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 2 000 000 доларів США, що еквівалентно - 15 986 000 грн.; заборгованість по процентам - 1 279 500 доларів США, що еквівалентно - 10 227 043,50 грн; заборгованість по комісії - 395 396,19 грн.; пеня за несвоєчасну сплату платежів у розмірі 3 666 714 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ Альбатрос , ТОВ Юлія , та ПАТ Альбатрос на користь ПАТ Омега Банк суму сплаченого судового збору по 913,50 грн. з кожного. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено (т. 1 а.с. 133-134).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 квітня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ Альбатрос було задоволено частково. Рішення Приморського районного суд м. Одеси від 04 листопада 2014 року змінено. Викладено резолютивну частину рішення наступним чином: Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , та ТОВ Альбатрос на підставі договору поруки № 64/П-15-2, з ОСОБА_1 та ТОВ Юлія на підставі договору поруки № 64/П-15-3 на користь ПАТ Омега Банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 275 153,69 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту - 2 000 000 доларів США, що еквівалентно - 15 986 000 грн., заборгованість по процентам - 1 279 500 доларів США, що еквівалентно - 10 227 043,50 грн.; заборгованість по комісії - 395 396,19 грн., пеня за несвоєчасну сплату платежів у розмірі - 3 666 714 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ТОВ Юлія , ТОВ Альбатрос , ПАТ Альбатрос на користь ПАТ Омега Банк суму сплаченого судового збору по 913,5 грн. з кожного (т. 1 а.с. 170-174).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2016 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ Омега Банк на ТОВ Компанія з управління активами Скай кепітал менеджмент (т. 1 а.с. 223-224).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ Омега Банк на ТОВ ІНТЕР- ЕНЗІМ (т. 2 а.с. 59-61).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2016 року замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ Компанія з управління активами Скай кепітал менеджмент на ТОВ ІНТЕР- ЕНЗІМ (т. 2 а.с. 132-134).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2017 року за заявою ТОВ ІНТЕР- ЕНЗІМ визнано виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню (т. 2 а.с. 245-247).

У вересні 2019 року представником ТОВ Файненс Компані подано до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження (т. 3 а.с. 2-6).

Заяву обґрунтовано тим, що ПАТ Омега Банк здійснило продаж активів, до складу яких увійшли права вимоги за кредитними договорами та забезпечувальними договорами, укладеними з ТОВ Юлія . ТОВ ФК Іпотека Кредит здійснило продаж прав вимоги на користь ТОВ Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент , яке, в свою чергу, 26 лютого 2016 року продало їх ТОВ Інтер-Ензим . Рішенням суду у справі № 910/10364/16 було визнано недійсним договори, укладені між ПАТ Омега Банк і ТОВ ФК Іпотека Кредит та між ТОВ ФК Іпотека Кредит і ТОВ Компанія з управління активами Скай Кепитал Менеджмент . Постановою Верховного суду у справі № 910/10364/16 вказане рішення в частині визнання недійсним договору, укладеного між ПАТ Омега Банк і ТОВ ФК Іпотека Кредит , скасовано, у цій частині у позові відмовлено, посилаючись на встановлений факт нікчемності цього договору. Інститут реституції у вказаній справі застосовано не було. ТОВ Інтер-Ензим , до участі у справі залучено не було, документи, які посвідчують право вимоги, знаходились у володінні ТОВ Інтер-Ензим . У 2019 року ПАТ Омега Банк здійснило продаж прав вимоги, за результатами публічних торгів переможцем яких стало ТОВ Файненс Компані . Тобто, продавець - ПАТ Омега Банк , уклав договір за відсутності документів, які посвідчують його право вимоги, і не передав вказані документи ТОВ Файненс Компані .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2020 року у задоволенні заяви представника ТОВ Файненс Компані про заміну сторони позивача (стягувача) у справі було відмовлено (т. 3 а.с. 1-14).

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну позивача (стягувача), посилаючись на порушення судом норм процесуального права (т. 4 а.с. 1-14).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ Файненс Компані підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ Файненс Компані про заміну позивача (стягувача), суд першої інстанції виходив з того, що відсутність документів, які засвідчують право вимоги, у ПАТ Омега Банк на момент укладення ним договору з ТОВ Файненс Компані , свідчить про те, що Банк не поновив повністю своїх прав, тобто не поновив їх у той спосіб, який надав, би йому можливість реалізувати своє право власності на майно (майнове право), в тому числі здійснювати відчуження прав вимоги новому кредиторові.

Оскільки, саме документи, які посвідчують право вимоги, є доказом переходу прав вимоги до нового кредитора, то на думку суду, сам по собі договір відступлення прав вимоги, не є, відповідно до закону, доказом переходу прав. Цей договір є лише доказом того, що продавець бере на себе обов`язок передати права покупцеві. Але ж, оскільки він не має можливості передати права за відсутності документів, які їх посвідчують, і при цьому знає про добросовісне набуття цих прав позивачем за недійсним договором, укладання спірного договору не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2014 року у справі № 522/1610/14-ц позовні вимоги ПАТ Омега Банк було задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Альбатрос , ТОВ Юлія та ПАТ Альбатрос на користь ПАТ ОМЕГА БАНК суму заборгованості в розмірі 30 215 153, 69 грн..

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 квітня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2014 року було змінено. Викладено резолютивну частину рішення наступним чином: Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , та ТОВ Альбатрос на підставі договору поруки № 64/П-15-2, з ОСОБА_1 та ТОВ Юлія на підставі договору поруки № 64/П-15-3 на користь ПАТ Омега Банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 275 153,69 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту - 2 000 000 доларів США, що еквівалентно - 15 986 000 грн., заборгованість по процентам - 1 279 500 доларів США, що еквівалентно - 10 227 043,50 грн.; заборгованість по комісії - 395 396,19 грн., пеня за несвоєчасну сплату платежів у розмірі - 3 666 714 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ТОВ Юлія , ТОВ Альбатрос , ПАТ Альбатрос на користь ПАТ Омега Банк суму сплаченого судового збору по 913,5 грн. з кожного (т. 1 а.с. 170-174).

На підставі вказаних судових рішень, Приморським районним судом м. Одеси 27 квітня 2015 року було видано три виконавчі листи, та відкриті наступні виконавчі провадження: № 48544528, № 48530364, № 48530079.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2016 року у справі було задоволено заяву представника ТОВ Скай Кепітал Менеджмент про заміну сторони виконавчого провадження, замінено сторону стягувача виконавчого провадження № 48544528, з ПАТ Омега Банк на ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент ; замінено сторону стягувача виконавчого провадження № 48530364, з ПАТ Омега Банк на ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент .

Вказану вище заміну було здійснено на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1898, та Договору купівлі-продажу прав вимог від 04 липня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 912. Разом з тим, нікчемність та недійсність даних договорів було встановлено в судових рішеннях у справі № 910/10364/16.

В наступному, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 16 червня 2016 року у даній справі було задоволено заяву ТОВ Інтер-Ензім про заміну сторони виконавчого провадження, замінено стягувача виконавчого провадження № 48544528, з ПАТ ОМЕГА БАНК на ТОВ Інтер-Ензім ; замінено стягувача ПАТ ОМЕГА БАНК у виконавчому проваджені № 48530079, на ТОВ Інтер-Ензім .

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2016 року було задоволено заяву ТОВ Інтер-Ензім про заміну сторони виконавчого провадження, замінено стягувача ТОВ Компанія з управління активами Скай кепітал менеджмент - сторону виконавчого провадження № 48544528, на ТОВ Інтер-Ензім ; замінено стягувача ТОВ Компанія з управління активами Скай кепітал менеджмент - сторону виконавчого провадження № 48530364, на ТОВ Інтер-Ензім .

Вказані вище ухвали про заміну ТОВ Інтер-Ензім ґрунтувались на Договорах купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року та 04 липня 2015 року, а також на Договорі про відступлення права вимоги від 26 лютого 2016 року, укладеного між ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент та ТОВ Інтер-Ензім , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за № 564.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2017 року було задоволено заяву ТОВ Інтер-Ензім про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, та визнано такими, що не підлягають виконанню: виконавчий лист № 522/1610/14-ц від 08 квітня 2015 р., виданий 27 квітня 2015 р. Приморським районним судом м. Одеси, боржником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Юлія ; виконавчий лист № 522/1610/14-ц від 08 квітня 2015 р., виданий 27 квітня 2015 р. Приморським районним судом м. Одеси, боржником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Альбатрос .

Ухвала суду першої інстанції була мотивована тим, що ПАТ ОМЕГА БАНК не мало права звертатись до суду з заявою про видачу виконавчих листів, так як відступило права вимоги за Кредитним договором на користь ТОВ Фінансова компанія Іпотека кредит , яке не зверталось до суду з відповідною заявою.

У справі № 910/10364/16 постановою Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року було підтверджено факт нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ Омега Банк та ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит , та встановлено недійсність договору купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладеного між ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит та ТОВ Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент .

У наступному, під час здійснення процедури ліквідації ПАТ Омега Банк , Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 82 від 17 січня 2019 року про затвердження умов продажу активів ПАТ Омега Банк та АТ Дельта Банк .

До пулу активів входили, у тому числі, права вимоги за кредитними договорами 65/15-Ф від 28 серпня 2008 р., 64/15-Ф від 28 серпня 2008 р., а також права вимоги за договорами забезпечення, в тому числі за Договорами поруки № 64/П-15-1 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-2 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-3 від 28 березня 2008 року, укладені між АТ Сведбанк Інвест , ТОВ Юлія , ТОВ Альбатрос , ВАТ Альбатрос .

18 лютого 2019 року відбувся аукціон, за результатами проведення якого переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Файненс Компані .

07 березня 2019 року між ПАТ Омега Банк (у якості Банку) та ТОВ Файненс Компані (як Новим кредитором) було укладено Договір №1 відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною та зареєстровано в реєстрі за № 714.

У відповідності до п. 1 Договору, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників, Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до який перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках №1 та №2 до цього Договору.

Права вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні так і умовні) Банку, в якості кредитора до Боржників (як позичальників, так і майнових/фінансових поручителів) за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Банку до осіб, які надали забезпечення (згідно реєстру у Додатках №1 та №2 до цього Договору), за всіма договорами забезпечення, включаючи будь-які права та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Банку щодо виконання Позичальниками та особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення згідно реєстру у Додатках №1 та №2 до цього Договору.

Згідно п. 2 Договору відступлення за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатках №1 та №2 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказані у Додатках №1 та №2 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до Додатку №1 та Додатку № 2 до Договору про відступлення, Банк передав новому кредитору права вимоги за кредитними договорами 65/15-Ф від 28 серпня 2008 р., 64/15-Ф від 28 серпня 2008 р., а також права вимоги за договорами забезпечення, в тому числі за Договорами поруки № 64/П-15-1 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-2 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-3 від 28 березня 2008 року, укладеними між АТ Сведбанк Інвест , ТОВ Юлія , ТОВ Альбатрос , ВАТ Альбатрос .

Відповідно до Додатку №1, станом на дату укладення договору про відступлення,, заборгованість боржників за Кредитним договором 64/15-Ф від 28 серпня 2008 р. становила 126 114 215,99 гривень.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що ПАТ Омега Банк та ТОВ Файненс Компані у порядку та спосіб, передбачені положеннями ст. ст. 512-517 Цивільного кодексу України, уклали договір про відступлення прав вимоги за Кредитним договором та Договорами забезпечення, внаслідок чого ТОВ Файненс Компані набуло відповідних прав за вказаними договорами.

Тому, права Кредитора за Кредитним договором 64/15-Ф від 28 серпня 2008 р., а також за Договорами поруки № 64/П-15- 1 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-2 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-3 від 28 березня 2008 року, перейшли до ТОВ Файненс Компані з моменту укладення Договору №14 відступлення прав вимоги, від 07 березня 2019 року, та саме цей договір є доказом переходу прав до ТОВ «Файненс Компані» .

Згідно ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу, України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У контексті наведеної норми слід мати на увазі, що предметом договору про відступлення права вимоги є саме право (вимога), проте не підтверджуючі його документи, які лише доводять наявність, такого права, його зміст та виникнення і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія. Передача цедентом цесіонарію документів, що підтверджують саме відступлене право вимоги, означає виконання додаткового юридичного обов`язку, наявного у цедента в силу закону, а не в силу договору цесії.

Поряд з документами, що підтверджують саме право вимоги, існують і документи, що підтверджують перехід цього права до цесіонарія, тобто ті, які пред`являються новим кредитором боржнику для підтвердження свого статусу, наприклад, договір про відступлення права вимоги.

Поряд з документами, що підтверджують саме право вимоги, існують і документи, що підтверджують перехід цього права до цесіонарія, тобто ті, які пред`являються новим кредитором боржнику для підтвердження свого статусу, тобто, договір про відступлення права вимоги.

Таким чином, доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні, а не документи, що засвідчують права, що передаються. Документи ж, які засвідчують саме право (вимогу) не є предметом договору цесії і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, а відтак їх не передання цесіонарію означає лише не виконання цедентом додаткового юридичного обов`язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх зобов`язань перед новим кредитором.

Вказане кореспондується із правовими висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 913/675/17, та у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 910/14240/18.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що внаслідок укладення Договору про відступлення права вимоги від 26 лютого 2016 року, укладеного між ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент та ТОВ Інтер-Ензім , саме останній набув права кредитора за Кредитним договором 64/15-Ф від 28 серпня 2008 р., а також за Договорами поруки № 64/П-15-1 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-2 від 28 березня 2008 року, № 64/П-15-3 від 28 березня 2008 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зауважує, що для цілей заміни позивача (стягувача) немає значення, чи визнано недійсним у судовому порядку Договір про відступлення права вимоги від 26 лютого 2016 року, укладеного між ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент та ТОВ Інтер-Ензім , оскільки попередній договір, за яким було відчужене право вимоги, яке є предметом за вказаним договором, є недійсним, що підтверджується судовим рішенням у справі № 910/10364/16.

При вирішенні питання про процесуальне правонаступництво сторони у справі (кредитора) суд в першу чергу застосовує положення статей 512, 514 ЦК України. У випадку, якщо право вимоги кредитора виникло на підставі договору відступлення, який був укладений за наслідками недійсного правочину, такий кредитор не є правонаступником прав вимоги, оскільки недійсність первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків, окрім права на реституцію за недійсним правочином відповідно до статті 216 ЦК України. Отже, ТОВ Інтер-Ензім не є належним законним правонаступником ПАТ Дельта Банк за Кредитним договором, оскільки попередній договір відступлення прав вимоги за цим договором є недійсним.

Вказане кореспондується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 17 січня 2020 року (справа №31/287-10).

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що укладення договору відступлення права вимоги від 26 лютого 2016 року, укладеного між ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент та ТОВ Інтер-Ензім , не може бути підставою для відмови у заміні сторони у справі № 522/1610/14-ц на ТОВ Файненс Компані , оскільки у останнього наявні всі, передбачені ст. ст. 55, 442 Цивільного процесуального кодексу України, підстави для набуття ним статусу стягувача у справі.

Необґрунтованим є також посилання суду першої інстанції на те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2017року за заявою ТОВ Інтер-Ензім було визнано виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню.

Колегія суддів зауважує, що, виходячи із результатів системного аналізу пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення, відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних ухвал) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Вказане відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц.

Тобто, з наведених вище висновків вбачається, що здійснення заміни сторони справи та/або виконавчого провадження можливе на будь-якій стадії процесу навіть при закритому виконавчому провадженні з будь-яких підстав. Зазначене створює гарантії для сторони справи здійснювати ті чи інші процесуальні дії після прийняття рішення у справі (наприклад, подати скаргу на дії державного виконавця, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами тощо).

Відтак, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів доходить до висновку, що заява ТОВ Файненс Компані про заміну стягувача у справі № 522/1610/14-ц, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- правонаступництва;

- виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2020 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ Файненс Компані про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані - задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2020 року - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані (код ЄДРПОУ: 41090620, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 10, нежитлове приміщення 60, літера А ) про заміну позивача (стягувача) у справі № 522/1610/14-ц задовольнити.

Замінити позивача (стягувача) у справі № 522/1610/14-ц з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ензім (код ЄДРПОУ: 35141063, 65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 117) на Товариство з обмеженою відповідальністю Файненс Компані (код ЄДРПОУ: 41090620, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 10, нежитлове приміщення 60, літера А ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 31 березня 2021 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе