Постанова

від 30.03.2021 по справі 910/11455/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2021 р. Справа№ 910/11455/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020

(повний текст рішення складено 04.12.2020)

у справі № 910/11455/20 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація"

про стягнення 151 818,50 грн

за участю представників:

від позивача: Гаврилов Є.Ю.,

від відповідача: Денисенко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київжитлоексплуатація" про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 144 576,77 грн, а також пені в сумі 5 737,12 грн, інфляційних втрат в сумі 728,35 грн та 3% річних в сумі 776,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність позовних вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано обов`язок зі сплати послуг з централізованого постачання гарячої води у зв`язку із використанням нежитлового приміщення, загальною площею 319,5 кв.м, у будинку № 22-А на вул. Академіка Курчатова у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року, оскільки відповідач є особою, за яким вказане приміщення закріплене на праві господарського відання. Доказів на підтвердження наявності обов`язку інших осіб сплачувати послуги з централізованого постачання гарячої води матеріали справи не містять. Разом із тим, позивачем не доведено факт надання відповідачеві таких послуг у спірний період, а також не доведено їх обсяг.

Не погодившись з рішенням, КП "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/11455/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Скаржник зазначає, що відсутність письмового договору не звільняє відповідача як споживача послуг від обов`язку оплати за фактично спожиті послуги; нарахування за спожиту відповідачем теплову енергію на потреби опалення проводились за показниками приладів обліку, зафіксованими в актах обстеження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Теплоенернопостач" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/11455/20 та призначено до розгляду на 09.02.2021. В судовому засіданні оголошувались перерви.

02.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому КП "Київжитлоексплуатація" просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність. Відповідач наполягає, що не отримував послуги від позивача, а приміщення тимчасово вибуло з володіння відповідача та за актами приймання-передачі нерухомого майна з оренди йому не повернуте. КП "Київжитлоексплуатація" також заперечує обґрунтованість розрахунку суми позовних вимог.

23.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від КП "Київтеплоенерго" надійшли додаткові пояснення з детальним розрахунком заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 11.2019 - 01.2020 за особовим рахунком НОМЕР_1 .

26.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від КП "Київтеплоенерго" надійшли додаткові пояснення підстав застосування розрахункового або середнього споживання та визначення обсягу споживання гарячої води.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи спір у даній справі стосується виконання зобов`язань з оплати послуг з постачання гарячої води за відсутності договору.

Так, відповідно до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.02.2009 за № 31 за відповідачем закріплено на праві господарського відання приміщення на вул. Академіка Курчатова, 22 площею 320,00 кв.м.

При цьому, як вбачається із акту № 10 обстеження нежилих приміщень будинку № 22 на вул. Академіка Курчатова, приміщення прийнято відповідачем на баланс та за результатами проведеної інвентаризації та Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані у житловий будинок № 22, вул. Курчатова Академіка у м. Києві станом на 20.11.2014, відповідно до якого площа приміщень склала 319,5 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З урахуванням вищевикладеного місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що саме відповідач, як користувач та розпорядник нежитлового приміщення несе зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, що надаються для утримання та використання приміщення. При цьому той факт, що термін "балансоутримувач" є відсутнім у чинному Законі України "Про житлово-комунальні послуги" - не змінює права та обов`язки відповідача, як особи, за якою згадане приміщення закріплене на праві господарського відання.

Місцевий господарський суд мотивовано відхилив доводи відповідача про те, що він фактично не споживає послуги, у зв`язку з тим, що вбудовані нежилі приміщення загальною площею 319,5 кв.м у будинку № 22-А на вул. Академіка Курчатова передано у користування Громадській організації "Крок у світле майбутнє" за актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2016 на підставі договору № 2311 від 22.12.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадською організацією "Крок у світле майбутнє" та відповідачем (далі - договір оренди № 2311 від 22.12.2016).

Умовами згаданого договору оренди № 2311 від 22.12.2016 передбачено, що орендар (Громадська організація) зобов`язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому порядку відшкодовують повну вартість їх надання (п.4.2.12 договору оренди № 2311 від 22.12.2016).

Відповідно до ст. ст. 759, 760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був чинним на момент укладення договору оренди № 2311 від 22.12.2016).

При цьому балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 за № 1875-IV, який був чинним на момент укладення договору оренди № 2311 від 22.12.2016).

Таким чином, з моменту укладення згаданого вище договору оренди № 2311 від 22.12.2016, саме відповідач, як підприємство-балансоутримувач, на праві господарського відання якого перебуває нежитлове приміщення загальною площею 319,5 кв.м. у будинку № 22-А на вул. Академіка Курчатова, передав на праві оренди своє право користування цим приміщенням Громадській організації "Крок у світле майбутнє" і з моменту вступу даного договору в дію, в силу п. 4.2.12, Громадська організація, як орендар, прийняла на себе зобов`язання зі сплати комунальних послуг на підставі відповідних договорів, тобто стала споживачем житлово-комунальних послуг.

Разом із тим, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018, яке вступило в законну силу (повне рішення складено 13.12.2018) у справі № 910/13338/18 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Громадської організації "Крок у світле майбутнє", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору оренди, виселення, було повністю задоволено позов та постановлено розірвати договір № 2311 від 22.12.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений Громадською організацією "Крок у світле майбутнє", Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація", а також виселити Громадську організацію "Крок у світле майбутнє" (02156, місто Київ, вулиця Академіка Курчатова, будинок 22-А, ідентифікаційний код 40281602) з нежилих приміщень площею 319, 50 кв.м., у тому числі на першому поверсі - 319, 50 кв.м. в будинку 22 літера А на вулиці Академіка Курчатова у місті Києві.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з моменту укладення договору оренди № 2311 від 22.12.2016 та до моменту його розірвання відповідно до рішення суду у справі № 910/13338/18, Громадська організація "Крок у світле майбутнє" мала за даним договором обов`язок з компенсації вартості спожитих нею комунальних послуг. Водночас, слід зазначити, що із розірванням договору такий обов`язок припинився.

Поряд із тим, як зазначалося вище, навіть у разі відсутності відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг (укладання якого передбачено в п. 4.2.12 договору оренди № 2311 від 22.12.2016), в разі фактичного споживання таких послуг, споживач, протягом терміну дії договору (до моменту його розірвання згідно рішення суду) мав сплатити їх вартість.

Зазначене також закріплено у ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно якої відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

При цьому, специфіка житлово-комунальних послуг виключає можливість коригування виконавцем послуг обсягу (переліку) послуг для кожного споживача окремо та відповідно виключає можливість відмовитися споживачу від оплати відповідних послуг.

Разом із тим, факт споживання таких послуг має бути належним чином підтверджений.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Пунктом 64 згаданого Порядку формування тарифів передбачено, що тарифи на послуги з постачання гарячої води формуються виходячи з вартості теплової енергії, розрахованої відповідно до вимог цього Порядку, згідно із затвердженими тарифами для відповідної категорії споживачів у відповідній територіальній громаді, затвердженими тарифами на послуги з централізованого водопостачання, що використовуються для надання послуг з постачання гарячої води, з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва, а також частини витрат на утримання (обслуговування) та ремонт систем автономного опалення та/або індивідуальних теплових пунктів (за їх наявності).

Також стаття 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначає, що комерційний облік комунальних послуг - це визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги;

Так, в матеріалах справи містяться копії актів прийняття на комерційний облік лічильника гарячого водопостачання, а також акт про комплексне обстеження житлового будинку та нежитлових приміщень за адресою: вул. Академіка Курчатова, 22 від 25.07.2017 за № 15/07-142, зі змісту яких вбачається, що від імені споживача - Громадської організації "Крок у світле майбутнє" було прийнято засоби обліку (лічильники) - ЛК-15-Г № 7041318 та № 7035970.

Також, в матеріалах справи міститься акт обстеження № 6-01/104 від 30.01.2019 (що складений позивачем) та акти обстеження № 6-04/047 від 12.04.2019 та № 6-10/121 від 30.10.2019 (що складені позивачем та за участі інженера Житлово-експлуатаційної дільниці № 303 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва"), зі змісту яких вбачається, що за адресою: вул. Курчатова, 22 Громадська організація "Крок у світле майбутнє" відсутня та поряд із тим - у актах зафіксовано показання згадуваних вище засобів обліку ЛК-15-Г № 7041318 та № 7035970: за актом від 30.01.2019 показання: № 7041318 - 563,86 куб.м.; № 7035970 - 483,48 куб.м.; за актом від 12.04.2019 показання: № 7041318 - 631,2 куб.м.; № 7035970 - 560,7 куб.м.; за актом від 30.10.2019 показання: № 7041318 - 788,8 куб.м., № 7035970 - 751,5 куб.м. За період з 01.11.2019 по 31.03.2020 акти обстеження відсутні.

Також, в матеріалах справи міститься акт державного виконавця від 06.05.2019 за № 584319, що складений в рамках виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.01.2019, який був виданий на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/13338/18 (в частині виселення з приміщення) зі змісту якого вбачається, що Громадська організація "Крок у світле майбутнє" відсутня за адресою: вул. Курчатова, 22-А, своєї діяльності за даною адресою не здійснює та натомість, за вказаною адресою проживають переселенці із зони АТО в кількості 25 осіб.

Доказів перебування та здійснення діяльності Громадської організації "Крок у світле майбутнє" у приміщенні загальною площею 319,5 кв.м. у будинку № 22-А на вул. Академіка Курчатова станом на момент розгляду справи по суті, матеріали справи не містять.

Врахувавши, що договір оренди № 2311 від 22.12.2016 є розірваним відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/13338/18, і Громадська організація "Крок у світле майбутнє" фактично не перебуває за згаданою адресою, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року (період за який позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість) саме відповідач мав нести зобов`язання з оплати відповідачу послуг з централізованого постачання гарячої води, оскільки він є підприємством, на праві господарського відання якого перебуває нежитлове приміщення загальною площею 319,5 кв.м. у будинку № 22-А на вул. Академіка Курчатова.

При цьому місцевий господарський суд обґрунтовано зауважив, що той факт, що Громадська організація "Крок у світле майбутнє" зареєстрована за вказаною адресою - не встановлює для неї обов`язку зі сплати житлово-комунальних послуг, позаяк в даному разі особою відповідальною за утримання приміщення є відповідач, як особа, у якої приміщення перебуває на праві господарського відання.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Поряд із тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг (в даному разі послуги з централізованого постачання гарячої води) - не звільняє відповідача, як споживача даних послуг, від обов`язку оплати за фактично спожиті комунальні послуги.

Водночас, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх (достовірних та вірогідних) доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19.

Стаття 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає комерційний облік комунальних послуг. Зокрема, комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. У разі відсутності або несправності вузлів обліку, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, комерційний облік здійснюється в установленому законодавством порядку в місці вводу відповідних зовнішніх інженерних мереж у будівлю (її частину), а для послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії - в місці вводу відповідних внутрішньобудинкових систем у житлове або нежитлове приміщення споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Згідно із актами прийняття на комерційний облік лічильників гарячого водопостачання ГВС-1 та ГВС-2, що містяться в матеріалах справи, у нежитловому приміщенні, загальною площею 319,5 кв.м. у будинку № 22-А на вул. Академіка Курчатова, яке належить на праві господарського відання КП "Київжитлоексплуатація" обладнане приладами розподільного обліку: № 7041318 та № 7035970.

В актах обстеження № 6-04/47 від 12.04.2019, № 6-10/121 від 30.10.2019 містяться показання вузлів обліку, які в подальшому були використані позивачем для нарахування обсягів споживання гарячої води за спірний період.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію, зокрема про обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 цього Закону обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).

Отже, оскільки КП "Київжитлоексплуатація" не передавались показання індивідуальних засобів обліку води, КП "Київтеплоенерго" здійснені нарахування відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а саме через середнє споживання за кожний день за показниками.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, врахувавши відсутність контррозрахунку відповідача, колегія суддів встановила обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 144 576,77 грн. за надані послуги з централізованого постачання гарячої води за період з листопада 2019 року по березень 2020 року (включно).

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Тобто, в даному випадку, на підставі ст. 612, ч. 3 ст. 549 ЦК, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня не може бути стягнута, оскільки її розмір сторони не погодили в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахування того, що відповідачем порушені законодавчо встановлені строки оплати наданих послуг, позивачем правомірно нараховано за період прострочення помісячних платежів 776,26 грн. 3% річних та 728,35 грн. інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів оплати вартості спожитих у нежитловому приміщенні, яке належить йому на праві господарського відання, послуг.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 та прийняття нового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача та користь позивача 144 576,77 грн основного боргу, 728,35 грн інфляційних втрат та 776,26 грн - 3% річних.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/11455/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/11455/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 144 576,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 728,35 грн, 3% річних у розмірі 776,26 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2191,22 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3286,83 грн.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/11455/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз