Постанова

від 05.04.2021 по справі 905/1873/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2021 р. Справа № 905/1873/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" (вх. №643 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 905/1873/20,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 44, офіс 57; код ідентифікаційний код 33671383)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" (місцезнаходження: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця 19 партз`їзду, будинок 13, квартира 2; ідентифікаційний код 38042288)

про видачу судового наказу про стягнення 88 200, 00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" 88 200, 00 грн заборгованості за договором на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25 червня 2019 року.

30 жовтня 2020 року Господарським судом Донецької області видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" 88 200, 00 грн заборгованості за договором на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25 червня 2019 року, 210,20 грн на відшкодування витрат з оплати судового збору.

09 лютого 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" надійшла заява про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі №905/1873/20 в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу відмовлено; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року повернуто заявникові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтуванні апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" зазначає про поважність причин несвоєчасного подання заяви про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20, оскільки товариство не отримало копію судового наказу з заявою про стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" коштів за договором на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25 червня 2019 року. За твердженням апелянта, про скасування судового наказу товариство дізналось 22 січня 2021 року після арешту рахунків та отримання інформації 25 січня 2021 року від державного виконавця щодо виконавчого провадження за оскаржуваним наказом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03 березня 2021 року у справі №905/1873/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі №905/1873/20; постановлено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі №905/1873/20 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи; Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" встановлено строк - 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого воно має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові.

Відповідна ухвала суду отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" 12 березня 2021 року, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" 11 березня 2021 року.

16 березня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" надійшло клопотання про долучення доказу у справі - відповіді на адвокатський запит АТ "Укрпошта" щодо надання інформації про причини невручення рекомендованого листа (вх.№3195).

З приводу поданого доказу колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Слід зазначити, що відповідь АТ"Укрпошта" щодо надання інформації про причини невручення рекомендованого листа не виступала предметом судового дослідження та складена на стадії апеляційного перегляду справи.

У зв`язку з чим колегія суддів здійснює розгляд справи без врахування її змісту.

30 березня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3739), в якому товариство вказує про необґрунтованість апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" та законності ухвали Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 905/1873/20.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" 88 200, 00 грн заборгованості за договором на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25 червня 2019 року.

30 жовтня 2020 року Господарським судом Донецької області видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" 88 200, 00 грн заборгованості за договором на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25 червня 2019 року, 210,20 грн на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Відповідно до ч.1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Приписами статті 156 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог статті 156 Господарського процесуального кодексу України копія судового наказу від 30 жовтня 2020 року разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу і доданими до неї документами судом 03 листопада 2020 року були направлені боржнику (номер 6102253584393) на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця 19 партз`їзду, будинок 13, квартира 2.

09 грудня 2020 року поштове відправлення №6102253584393 повернулось до Господарського суду Донецької області. Причина повернення, як зазначено у довідці потового відділення від 07 грудня 2020 року - "закінчення терміну зберігання".

Заява про скасування наказу відповідно до відмітки поштового відділення на конверті боржником направлена до суду 29 січня 2020 року, тобто поза межами 15-денного строку від дня спроби вручення поштового відправлення.

Одночасно в заяві про скасування наказу боржником заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтуванні клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник зазначає, що товариство дізналось про існування даного наказу 22 січня 2021 року після арешту рахунків та отримання інформації 25 січня 2021 року від державного виконавця щодо виконавчого провадження за оскаржуваним наказом.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Місцевий господарський суд аналізуючи подане клопотання про поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу, дійшов висновку, що повернення поштового відправлення з підстав"закінчення терміну зберігання" свідчить про належне повідомлення судом боржника про існування даного провадження та видачу судового наказу, його обізнаність з відповідною обставиною. У зв`язку з цим на думку суду, останнім днем подання заяви про скасування наказу було 22 грудня 2020 року, а факт неотримання боржником копії судового наказу і заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами без зазначення причин їх неотримання, не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає в повній мірі принципу справедливості та завданням правосуддя.

У даній справі слід враховувати специфіку реалізації наказного провадження у господарському судочинстві.

Відповідно до ч.1 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно до п.7 ч.1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відтак, в силу положень ч.1 статті 154 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення сторони боржника.

Отже, винесення Господарським судом Донецької області наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20 здійснювалось без повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс", а направлений судовий наказ був єдиним процесуальним документом з якого особа могла дізнатись з приводу існування провадження у даній справі та ознайомитись з його змістом.

Відповідно до ч.1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України подання особою заяви про скасування судового наказу, виданого в порядку наказного провадження, є єдиним способом оскарження боржником правомірності видачі такого наказу .

Зважаючи на особливу правову конструкцію інституту наказаного провадження, процесуальним законом передбачено строк, протягом якого боржник може звернутись із заявою про скасування судового наказу, оскільки у протилежному випадку боржник, фактично, своєю мовчазною згодою визнає заборгованість безспірною. Така процесуально-правова конструкція узгоджується зі змістом та метою наказного провадження.

Відтак, з боку суду потребує дослідженню наявність достеменних доказів беззаперечної обізнаності особи з обставиною винесення господарським судом судового наказу та його змістом.

Відповідно до положень ч.6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

"1)день вручення судового рішення під розписку;

2)день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц зроблено висновок, що повернення поштової кореспонденції з повістками про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про належне інформування особи про час і місце розгляду справи.

Згідно до останньої правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі №2-24/494-2009 повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони.

Відповідний висновок про те, що саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду має бути враховано при вирішенні тотожних спорів судами викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) від 30 січня 2019 року.

Колегія апеляційного суду вважає, що приписи Господарського процесуального кодексу України не дозволяють дійти висновку, що знаходження ухвали господарського суду у точці видачі та її повернення на адресу суду з вказівкою причини - "за закінченням терміну зберігання" є доказом належного отримання стороною процесуального документа суду та обізнаності з його змістом.

Однак вищезазначене залишено поза увагою господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене та зміст положень ч.6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд не врахував, що повернення поштового відправлення з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від його одержання та не є беззаперечним доказом належного інформування сторони зі змістом процесуального документу суду.

Відтак, повернуте 09 грудня 2020 року на адресу Господарського суду Донецької області поштове відправлення №6102253584393 з причин "закінчення терміну зберігання" не може розглядатись в якості доказу відмови сторони від її одержання та не є беззаперечним доказом належного інформування особи зі змістом наказу Господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20.

У зв`язку з цим колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта про відсутність належних доказів його обізнаності з існуванням наказу Господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2020 року від дня спроби вручення поштового відправлення працівника відділу поштового зв`язку.

З огляду на викладене колегія суддів визнає поважними причинами подання заяви про скасування наказу Господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20 поза межами 15-денного строку від дня спроби вручення працівником відділу поштового зв`язку відповідного наказу, як підстави для поновлення строку для подання цієї заяви, а відтак констатує наявність підстав для поновлення строку Товариству з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20.

Під час розгляду заяви боржника місцевий господарський суд помилково не врахував наведених обставин та відмовив Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" у поновленні процесуального строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20, вказавши, що наведені заявником причини пропуску строку не є поважними та такими, що обумовлюють наявність підстав для поновлення процесуального строку.

На думку колегії суддів, обставина повернення на адресу Господарського суду Донецької області поштового відправлення №6102253584393 з причин "закінчення терміну зберігання", ураховуючи специфіку реалізації наказного провадження у господарському судочинстві, повинна була враховуватись судом першої інстанції у вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначено, що право на судовий захист конкретизовано статтею 6 Закону України "Про судоустрій України", відповідно до якої всім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відмовивши Товариству з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" у поновленні процесуального строку на звернення до суду із даною заявою, суд фактично ухилився від вирішення спору по суті, що суперечить положенням статті 124, статті 129 Конституції України.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд порушив вимоги процесуального закону, відмовивши у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" про поновлення процесуального строку, що стало підставою для повернення боржнику заяви про скасування судового наказу від 30 жовтня 2020 року у справі №905/1873/20.

Згідно до п. 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на вищезазначене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Керуючись статтями 8, 236, 255, 269, 270, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 905/1873/20 скасувати.

Справу №905/1873/20 направити для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.С. Хачатрян