Постанова

від 05.04.2021 по справі 904/2746/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2021 року Справа № 904/2746/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі №904/2746/19 (суддя Новікова Р.Г., повне рішення складено 25.10.2019)

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн", м. Миколаїв

про стягнення 129608,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У червні 2019 року Дніпровська міська рада (надалі позивач) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (надалі відповідач) та просила стягнути 129608,32 грн.

Позов обгрунтовано використанням відповідачем земельної ділянки площею 0,1974 га за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 64 без правовстановлюючих документів, неповною оплатою за таке користування, в зв`язку з чим позивач не отримав дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою. Правовими підставами позову зазначено ст. ст. 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст. 1212 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечував, вказував, що здійснює оплату за фактичне користування земельною ділянкою, виходячи з даних попереднього власника нерухомого майна, право оренди ним не оформлено виключно з вини позивача, до якого він звернувся з відповідною заявою ще в 2017 році.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі №904/2746/19 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" на користь Дніпровської міської ради суму безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 129608,32 грн за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів, витрати зі сплати судового збору - 1944,12 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Розмір плати за фактичне використання відповідачем земельної ділянки доведено позивачем належними доказами та вірно обраховано з врахуванням часткової сплати за спірний період.

Доводи апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на незаконність на необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- основоположне питання належних доказів щодо земельної ділянки, як-то площа, межі, розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі, позивачем не доведено, а судом залишено поза увагою;

- матеріалами справи не доведено, що земельна ділянка є сформованою та є об`єктом цивільних прав;

- розрахунок безпідставно збережених коштів позивачем здійснено без врахування Закону України Про оцінку земель , без врахування ставок та пільг, визначених Рішеннями Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 та №8/30 від 21.02.2018, арифметично не обґрунтовано, чому суд не надав належної правової оцінки.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, просить рішення суду залишити без змін, як прийняте з дотриманням норм матеріального права та з`ясуванні всіх фактичних обставин справи.

Процедура.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 (головуючий суддя Широбокова Л.П., судді Чус О.В., Подобєд І.М.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі № 904/2746/19 з причин пропуску строку на її подання.

Постановою Верховного Суду від 18.01.2021 зазначену ухвалу скасовано. Справу №904/2746/19 направлено до Центрального апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.02.2021 було поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, визначено розгляд справи провести в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.

05.04.2021 у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. для розгляду апеляційної скарги справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 05.04.2021.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн", є власником автозаправної станції, яка складається із будівлі операторської, А-1 загальною площею 39,7 кв.м, навісу Б, резервуарний парк В, колонки №4-7, огорожі №1-3, мостіння І, ІІ, та знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 64, дата реєстрації права власності - 28.03.2017 року, підстава набуття права власності - акт приймання-передачі від 28.03.2017.

Вказане підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема №169453369 від 06.06.2019, та не заперечується відповідачем.

У порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Дніпрі комісією по самоврядному контролю за використанням та охороною земель, додержанням земельного та екологічного законодавства в районі виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради було проведено позапланові перевірки з дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 64. За результатами проведених перевірок складено акти №21 від 18.10.2017р. та акт №4 від 03.04.2019р., відповідно до яких встановлено, що:

"На земельній ділянці площею 0,1974 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 64, розташована автозаправна станція. Право власності на нерухоме майно (будівлі і споруди автозаправної станції), розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 64., належить ТОВ "Айлонг Еволюшн" на підставі Акту прийому-передачі, серія та номер: 1647, 1648, виданий 28.03.2017, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К.Ю. Відповідно до інформації управління Держгеокадастру у м. Дніпрі право власності або право користування на земельну ділянку за вказаною адресою не зареєстровано. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості щодо земельної ділянки за вказаною адресою не зареєстровано."

Позивачем на підставі рішення Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (протокол №3 від 25.04.2019) було здійснено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, за період з 29.03.2017р. по 25.04.2019р. на суму 129608 грн 32 коп (з урахуванням сум сплаченого земельного податку).

На підтвердження використаних у розрахунку даних позивач надав:

- лист Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-1935/107-17 від 22.12.2017, у якому повідомлено, що нормативно-грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки по вул. Князя Ярослава Мудрого, 64 в 2017 році буде складати 4521,35 грн;

- інформацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.03.2019 щодо сплати відповідачем плати за землю щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:104:0009 за 2017 рік - 211 841,23 грн, за 2018 рік - 224847,73 грн, за 2019 рік - 40 245,14 грн.

- копію договору оренди земельної ділянки від 20.08.2002, укладеного між Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством "Авіас Плюс", як орендарем. Відповідно до розділів 1, 2 цього договору орендар прийняв у строкове, платне володіння і користування строком до 19.06.2012р. на умовах договору оренди, зокрема, земельну ділянку площею 0,1974 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська,64 (адреса після зміни назви населеного пункту та перейменування топонімів у місті: м. Дніпро, Центральний район, вул. Ярослава Мудрого, 64), для фактичного розміщення автозаправної станції. Грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору складала 1945947 грн 88 коп;

- вимогу про сплату спірних коштів №115-20 від 24.05.2019 з доказами її направлення відповідачу.

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду:

- рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017р. Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста ;

- дані Державного земельного кадастру про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю №2425 від 21.11.2011, в якому щодо спірної земельної ділянки зазначено кадастровий номер 1210100000:06:104:0009, площа 0,1974 та нормативно-грошова оцінка - 5 066 609,30 грн;

- копії поданих ним податкових декларацій з плати за землю за 2017 рік - на суму 223375,81 грн, за 2018 рік - на суму 227524,22 грн та платіжні доручення про сплату земельного податку. Проти зазначених позивачем сум оплати не заперечував.

Посилаючись на неповну оплату орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, позивач звернувся з цим позовом про стягнення 129608,32 грн, що і є предметом спору у цій справі.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Відповідно до положень статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У частині 1 статті 377 цього Кодексу визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 2, 4 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд встановив, що відповідач з 28.03.2017 року є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вулиця Князя Ярослава Мудрого, будинок, 64, що ним не оспорюється.

Нерухоме майно розташоване на земельнійї ділянці кадастровий номер 1210100000:06:104:0009, площа 0,1974.

З придбанням цього майна відповідачем до нього не перейшло право користування земельною ділянкою на умовах, що було у попереднього землекористувача, оскільки таке право попередніми землекористувачами не було оформлене, що підтверджується вище названими актами перевірки, договором оренди земельної ділянки від 20.08.2002р., що був укладений між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ "Авіас Плюс", дія якого скінчилася 19.06.2012р. Доказів подальшого продовження цього договору матеріали справи не містять.

Отже, відповідач не набув права оренди земельної ділянки автоматично на тих же умовах, що і попередній землекористувач, а надання земельної ділянки в оренду повинно здійснюватися на загальних підставах. Право оренди земельної ділянки на час виникнення спірних відносин сторонами не оформлено.

Факт користування земельною ділянкою площею 0,1974 за адресою: м. Дніпро, вулиця Князя Ярослава Мудрого, будинок, 64 відповідачем не оспорюється.

Спірна земельна ділянка є сформованою, оскільки має свій кадастровий номер 1210100000:06:104:0009, площу, нормативно-грошову оцінку.

Тому, доводи апеляційної скарги щодо того, що спірна земельна ділянка є не сформованою та не може виступати об`єктом цивільних прав спростовуються вище встановленими обставинами справи та наданими самим же відповідачем доказами, зокрема податковими деклараціями.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 143 Конституції України, ст. 12 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваженнями щодо встановлення місцевих податків та зборів, зокрема і плати за землю, наділені органи місцевого самоврядування в межах ставок, визначених Податковим кодексом України.

Відтак, рішення Дніпровської міської ради щодо встановлення плати за землю прийнято в межах її повноважень.

Як встановлено судом, право попереднього орендаря земельної ділянки було припинено, тому відповідач правомірно звернувся до позивача із заявою щодо оформлення договору оренди цієї земельної ділянки, та, оскільки відповідач за даних обставин може набути лише право оренди цієї земельної ділянки, то і плата за землю для нього може бути встановлена лише у формі орендної плати.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Та слід зазначити, що відповідач і не надав доказів оскарження дій/бездіяльності Дніпровської міської ради щодо зволікання в оформленні договору оренди землі.

Тому, доводи апеляційної скарги щодо вини Дніпровської міської ради як підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати судом відхиляються.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що він фактично використовує земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно, що належить йому на праві власності, за спірний період орендну плату сплачував частково. Ділянка є об`єктом цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер - 1210100000:06:104:0009, визначено межі та площу - 0,1974 га, визначена її нормативно-грошова оцінка - 4521,35 грн за 1 кв.м, орендна плата встановлена в розмірі 3% нормативно-грошової оцінки.

Загальна сума орендної плати за період з 29.03.2017 по 25.04.2019 року склала 556 048,76 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за використання спірної земельної ділянки, а саме: за 2017 рік - 211 841,23 грн, за 2018 рік - 224847,73 грн, за 2019 рік - 40 245,14 грн, яка врахована позивачем при розрахунку суми позову.

Доводи апелянта щодо невірного визначення суми коштів, які підлягають оплаті спростовуються наступним:

- при поданні податкових декларацій ним не була врахована нормативно-грошова оцінка за 2017 рік (надана довідка за 2011 рік);

- розрахунок здійснено за період з 29.03.2017 по 25.04.2019 року, тобто за 2017 та 2019 рік врахована плата не за цілий рік, а пропорційно періоду нарахування, що не враховано відповідачем у своїх запереченнях;

- відповідачем не доведено встановлення для спірних ділянок пільг щодо сплати орендної плати в 2018 році і що вказана пільга розповсюджується на нього, такі рішення ради в справі відсутні.

За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача 129608 грн 32 коп, як суми орендної плати, яку він мав би заплатити за спірний період в разі укладення договору оренди.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі №904/2746/19, як прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі №904/2746/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі №904/2746/19 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі №904/2746/19.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд