Ухвала

від 05.04.2021 по справі 120/2704/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 квітня 2021 р. Справа № 120/2704/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 908 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено жодних доказів сплати судового збору.

В той же час, ОСОБА_1 просить суд звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору, адже вона є малолітньою особою та не має власного доходу, а тому є підстави для звільнення від сплати судового збору за позовом в її інтересах.

Ознайомившись із доводами клопотання, доходжу висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Відповідно до п. 1 та п.п. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

При цьому, варто звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

У свою чергу, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч.2 ст. 43 КАС України).

Таким чином, малолітня ОСОБА_2 , за приписами КАС України, не може самостійно виступати як позивач у даній категорій справі.

Більш того, подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності відповідно до п. 3 ч .4 ст. 169 КАС України, має наслідком повернення позовної заяви.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 56 КАС України законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов`язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

Аналіз наведених вище положень КАС України в сукупності із положеннями п. 1 та п.п. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що визначальною обставиною яка повинна враховуватися при вирішенні процесуального питання про звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача чи/або законного представника (у випадку коли позов подається законним представником).

При цьому у випадку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", підставою для звільнення від сплати судового збору є перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Водночас, у випадку про який йдеться в п.п. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, від обов`язку сплатити судовий збір може бути звільнений законний представник який звертається в суд в інтересах неповнолітньої (малолітньої) особи, однак із урахуванням диспозиції норми ч. 1 ст. 8 Закону, майновий стан законного представника теж повинен бути оцінений судом.

Тобто, з аналізу вищенаведеного слідує, що необхідною умовою для звільнення позивача від сплати судового збору, окрім подання позовної заяви в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, є також наявність майнового стану сторони позивача, який не дозволяє особі, яка діє в інтересах малолітньої дитини, сплатити судовий збір. Вказаний майновий стан такої особи також має бути підтверджений належними доказами.

З огляду на вищевикладене, посилання законного представника ОСОБА_1 на те, що у його малолітньої доньки відсутні доходи, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, оцінюються критично, адже за приписами п.п. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може звільнити від сплати судового збору саме особу, яка діє в інтересах, в даному випадку, малолітньої дитини, за умови скрутного матеріального становища особи, яка діє в інтересах малолітньої дитини.

В той же час, жодних доказів скрутного матеріального становища саме ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви додано не було.

При цьому, враховано наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойовий дій, однак, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону №3551-XII.

Разом із тим, серед наданих законом пільг відсутнє право особи, яка має статус учасника бойових дій, на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами до органів державної влади в усіх, без винятку, правовідносинах.

Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.

Крім того, відповідна правова позиція підтримується Сьомим апеляційним адміністративним судом, що підтверджується постановою від 22.11.2020 у справі №120/6574/20-а.

З огляду на вище викладене, позивачу слід надати докази сплати судового збору в сумі 908 грн.

Зазначений вище недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 908 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 908 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна