Рішення

від 05.04.2021 по справі 824/700/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 824/700/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про накладення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010891304 від 11.07.2018 року в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 85847,84 грн та застосування штрафної санкції в сумі 42923,92 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010901304 від 11.07.2018 року в частині донарахування військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 7153,99 грн та застосування штрафної санкції в сумі 1788,50 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010921304 від 11.07.2018 року в частині заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 96994,92 грн;

- визнати протиправним рішення № 0010911304 від 11.07.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування ЄСВ в сумі 17535,76 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач, враховуючи обставини, наведені в позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, наданих в ході судового розгляду справи, обґрунтовувала позовні вимоги тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки ґрунтуються на неправомірному висновку перевірки про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу в сумі 476932,43 грн у періоді, що перевірявся (з 01.01.2016р. по 31.12.2017р.).

Так, позивач вказувала, що на підставі наявних у доступі працівників ДПС податкових декларацій, податкових накладних, виписок - була визначена сума заниженого позивачем загального оподатковуваного доходу 476932,43 грн, яка являє собою вартість відвантажених покупцям, але ще не оплачених ними товарів (дебіторська заборгованість). При цьому, посилаючись на приписи п.187.1 ст.187 ПК України, які регулюють дату виникнення податкового зобов`язання з ПДВ, а не ПДФО, працівники ДПС вказували, що моментом виникнення зобов`язання по нарахуванню податку є дата відвантаження товару, яка відображена у накладних.

Натомість, позивач стверджувала, що дохід ФОП для обкладення податком на доходи фізичних осіб визначається за касовим методом, тобто датою отримання доходу є дата надходження коштів на банківський рахунок (у касу), а не моментом відвантаження продукції покупцю. Отже, дані доходи виникли вже в 2018 році, коли фактично були сплачені кошти за товар, а відтак вони підлягають обкладенню податком у 2018 році.

Таким чином, позивач наполягала, що оскільки включення дебіторської заборгованості в розмірі 476932,43 грн (в тому числі - 2016 рік - 392240,58 грн, за 2017 рік - 84691,85 грн) до оподатковуваного доходу є неправомірним, оскаржувані рішення у цій частині є також неправомірними.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Зазначив, що на підставі наявних у доступі працівників ДФС податкових декларацій, податкових накладних, виписок, в ході перевірки позивача, була визначена сума заниження чистого оподаткованого доходу 476932,43 грн., яка являє собою вартість відвантажених покупцям, але ще не оплачених ними товарів (дебіторська заборгованість). Перевіркою було встановлено, що в період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. ОСОБА_1 реалізовано (відвантажено товарів покупцям/проведені розрахунки з покупцями) товарів на загальну суму 13713003,89 грн, в т.ч. за 2016р. в сумі 5364505,63 грн, за 2017 рік 8348498,26 грн, що підтверджено показниками в деклараціях по ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних.

В ході проведення перевірки ОСОБА_1 надано списки імовірних дебіторів - фізичних осіб (кінцевих споживачів) станом на 01.01.2016р., 01.01.2017р. та 01.01.2018р. без документального підтвердження сум заборгованості, дати її виникнення (актів звірок, рахунків, платіжних документів, тощо) пояснень щодо руху товарів, умов оплати товарів, дані про покупців-дебіторів, що обліковувались як кінцевий споживач (тобто передбачені розрахунки за готівкові кошти) із зазначенням кодів РНОКПП фізичних осіб, номерів та дат накладних або інших документів щодо можливості встановлення реальності заборгованості за товар.

За результатами виявлених розбіжностей згідно поданих декларацій про майновий стан і доходи за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. ОСОБА_1 не надано обґрунтованих пояснень щодо правомірності даних розбіжностей. За таких підстав, ідентифікувати будь-яким чином дебіторів-фізичних осіб було неможливим, так як відсутнє будь-яке документальне підтвердження сум заборгованості, дат її виникнення, умов оплати, номерів накладних чи інших документів за яких була б можливість побачити реальну заборгованість за товар конкретними особами - кінцевими споживачами. За таких обставин визначити дату надходження коштів неможливо, як і будь-які інші дані про ймовірні подальші розрахунки, чи взагалі планування таких розрахунків у майбутньому.

Крім того, відповідач зазначив, що перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що остання не вела Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, внаслідок чого в деклараціях про майновий стан і доходи, самозайнятою особою ОСОБА_1 зазначені неправдиві відомості.

3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій наведено обґрунтування, аналогічні до тих, що викладені у позові. Окрім того, позивач спростовувала твердження відповідача про не надання нею в ході перевірки усіх документів для встановлення правильних сум оподатковуваного доходу. Крім того, позивач звертала увагу на те, що до оскаржуваної нею суми донарахування відповідач включає суму зменшення дебіторської заборгованості (33821,92 грн) ТОВ "Буковина Хлібкондитерсервіс" у перевіряємому періоді, яка відображена у податковій звітності та на яку нараховано і сплачено усі види податків, а отже, на думку позивача, відповідач неправомірно намагається повторно обкласти податками один і той же дохід. Крім того, позивач також спростовувала висновок податкового органу про те, що контрагенти ФОП ОСОБА_1 , які не є юридичними особами, є "імовірними". Так, позивач зазначила, що працівники податкового органу вказали, що позивач не підтвердила реальне існування таких контрагентів, оскільки не надала відомості про їх персональні дані, які ФОП ОСОБА_2 , на думку позивача, не повинна була взагалі збирати, зберігати та передавати працівникам фіскального органу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (головуючий суддя Дембіцький П.Д.).

2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року у даній справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Крім того, вказаною ухвалою зупинено провадження у справі до одержання висновку судово-економічної експертизи (т.10 а.с.19-25).

3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року поновлено провадження у справі № 824/700/18-а, скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року про призначення судово-економічної експертизи (т.10 а.с.37-38).

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року - скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду та повторного розгляду клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи (т.10 а.с.166-168).

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року - скасовано (т.10 а.с.169-170).

6. Представником позивача 29.07.2019р. подано заяву про відвід судді Дембіцькому П.Д . Ухвалою суду від 30.07.2019р. заяву про відвід судді Дембіцькому П.Д. у даній справі визнано необґрунтованою та, зокрема, зупинено провадження у справі до вирішення і прийняття рішення по заяві про відвід судді (т.10 а.с.187-203).

7. Ухвалою суду від 02.08.2019р. у справі №824/890/19-а за наслідками розгляду вказаної вище заяви задоволено відвід представника позивача та передано справу №824/700/19-а до канцелярії суду для визначення судді у справі (т.10 а.с.206-207).

8. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №824/700/18-а передано на розгляд судді Кушнір В.О . Ухвалою суду від 09.08.2019р. у справі №824/700/18-а, зазначену справу прийнято до провадження, поновлено провадження та призначено підготовче засідання (т.10 а.с.219).

9. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.08.2019 року зупинено провадження у справі №824/700/18-а до розгляду Верховним Судом в касаційному порядку скарги судді Дембіцького П.Д. на окрему ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року в даній справі (т.11 а.с.172-173).

10. 30.10.2020 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду поновлено провадження у даній справі (т.11 а.с.177).

11. Згідно із розпорядженням керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду №86-р від 30.12.2020р. адміністративна справа №824/700/18-а передана на повторний автоматизований розподіл між суддями у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кушнір В.О.

12. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.12.2020 року справу №824/700/18-а передано на розгляд судді Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюка О.В. (т.11 а.с.197).

13. Ухвалою суду від 06.01.2021р. справу №824/700/18-а прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.11 а.с.198).

В силу приписів ст.35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

14. 23.02.2021 року усними ухвалами суду, занесеними до протоколу судового засідання, здійснено заміну неналежного відповідача - ГУ ДФС у Чернівецькій області - на правонаступника - ГУ ДПС у Чернівецькій області, а також задоволено клопотання представника позивача про залишення без розгляду клопотання позивача від 05.11.2018 року про призначення у даній справі судово-економічної експертизи (т.11 а.с.241).

15. 05.03.2021 року в підготовчому засіданні суд, за письмовою згодою усіх учасників справи, перейшов до розгляду справи по суті (т.12 а.с.11).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача у засіданнях протягом судового розгляду справи наполягала на задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, наданих до суду. Також наголошувала на тому, що позивач не погоджується із висновком податкової перевірки лише в частині заниження загального оподатковуваного доходу 476932,43 грн, а відтак і з оскаржуваними рішеннями, у тій частині, яка є наслідком такого висновку. Натомість, відповідач у відзиві та поясненнях зазначає про порушення, встановлені в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 , які останньою не оскаржуються.

2. Представник відповідача у судових засіданнях під час розгляду справи заперечувала проти задоволення позовних вимог, та вказувала на те, що висновок податкового органу щодо заниження загального оподатковуваного доходу в сумі 476932,43 грн, що спростовується позивачем, є правомірним та ґрунтується на показниках, відображених у деклараціях по ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних. З наданих позивачем в ході перевірки документів, на підтвердження того, що вказана сума є дебіторською заборгованістю неможливо встановити дебіторів-фізичних осіб, оскільки на час перевірки було відсутнє документальне підтвердження сум заборгованості, дат її виникнення, умов оплати і таке інше.

3. Допитаний в судовому засіданні 05.03.2021 року в якості свідка ОСОБА_5 , який на момент перевірки, представляв інтереси самозайнятої особи ОСОБА_1 на підставі доручення, повідомив суду, що в періоді, що перевірявся позивачем здійснювалося відвантаження товару на кінцевого споживача, при цьому розрахунки здійснювались у безготівковій формі, через банківські установи з відстрочкою оплати.

4. У судовому засіданні 16.03.2021 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на аргументи викладенні в позовній заяві. Подала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

5. Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення адміністративного позову з підстав наведених у відзиві. Подала до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

6. З урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є фізичною особою- підприємцем, самозайнятою особою, яка зареєстрована 14.09.2004 року, код основного виду економічної діяльності 46.17 - Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, взята на податковий облік 21.09.2004р. Місце здійснення діяльності - АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення-склад (т.1 а.с.16).

2. На підставі наказу від 14.05.2018р. №322 "Про проведення документальної планової перевірки", направлень ГУ ДФС у Чернівецькій області від 25.05.2018 року №902 та №903 та згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України контролюючим органом було проведено документальну планову перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. (т.1 а.с.130-132).

3. Перевірка проводилась у період з 25.05.2018р. по 08.06.2018р. Згідно наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 08.06.2018р. №368 "Про продовження строків проведення документальної планової перевірки" термін перевірки продовжено з 11.06.2018р. по 15.06.2018р. (т.1 а.с.130-132).

4. За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області складено акт від 22.06.2018р. №83/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 "Про результати документальної планової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р." (надалі - Акт перевірки) (т.1 а.с.134-203).

5. Згідно висновків Акту перевірки, в ході такої встановлено порушення позивачем:

- пп.164.1.1, п. 164.1, абз.2 п.164.1 ст.164 та п.177.1, п.177.2, пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України в частині заниження суми чистого доходу та завищення витрат за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 96774,69 грн, в т.ч. за 2016 рік - 77154,58 грн, за 2017 рік - 19620,11 грн;

- пп.1.2, 1.4, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України №71-ІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р., в частині заниження суми чистого доходу та завищення витрат, з якого нараховується військовий збір в сумі 8064,56 грн, у т.ч. за 2016 рік - 6429,55 грн, за 2017 рік - 1635,01 грн;

- абз.1 п.2 ст.7, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині заниження суми чистого доходу та завищення витрат, з яких нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в загальній сумі 110349,94 грн, в т.ч. за 2016 рік в сумі 86369,85 грн, за 2017 рік - 23980,09 грн;

- та інші порушення податкового законодавства, які не спростовуються позивачем та не стосуються оскаржуваних рішень, відповідно і предмета спору.

6. Не погодившись із зазначеним актом перевірки, 27.06.2018 року представником позивача ОСОБА_5 подано до податкового органу заперечення на акт від 22.06.2018р. №83/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 (т.1 а.с. 87-92).

7. 09.07.2018 року ГУ ДФС у Чернівецькій області за результатами розгляду заперечень надана відповідь №1333/ФОП/24-13-13-04, зі змісту якої вбачається, що податковий орган дійшов висновку, що порушення викладені в акті 22.06.2018р. №83/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 самозайнятої особи ОСОБА_1 є такими, що підтверджені відповідно до вимог чинного законодавства (т.1 а.с. 93-99).

8. 11.07.2018 року ГУ ДФС у Чернівецькій області на підставі Акту перевірки прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 0010891304 від 11.07.2018 року, яким самозайнятій особі ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 145162,04 грн, з яких 96774,69 грн за податковим зобов`язанням та 42923,92 грн за штрафною санкцією (т.1 а.с.102);

- податкове повідомлення-рішення №0010901304 від 11.07.2018 року, яким самозайнятій особі ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 10080,70 грн, з яких 8064,56 грн за податковим зобов`язанням та 2016,14 грн за штрафною санкцією (т.1 а.с.100);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010921304 від 11.07.2018 року, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 110349,94 грн (т.1 а.с.104);

- рішення № 0010911304 від 11.07.2018 року про застосування до самозайнятої особи ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування ЄСВ в сумі 19671,98 грн (т.1 а.с.105).

Позивач вважає вказані вище рішення податкового органу протиправними в частині, яка прийнята на підставі висновку про заниження нею загального оподатковуваного доходу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік в сумі 476932,43 грн, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0010891304 від 11.07.2018 року в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 85847,84 грн та застосування штрафної санкції в сумі 42923,92 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0010901304 від 11.07.2018 року в частині донарахування військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 7153,99 грн та застосування штрафної санкції в сумі 1788,50 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010921304 від 11.07.2018 року в частині заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 96994,92 грн;

- рішення № 0010911304 від 11.07.2018 року про застосування штрафних санкцій в частині за донарахування ЄСВ в сумі 17535,76 грн.

9. У зв`язку з наведеним, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України, тут і по тексту в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

За змістом підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

В силу пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Статтею 177 ПК України передбачено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 ПК України).

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3 ст.177 ПК України).

2. Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формах, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

3. Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці правильності визначення загального оподатковуваного доходу за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017р., відображеного у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016р. та 2017 р. з даними про суму загального оподатковуваного доходу за 2016 - 2017 рр., визначеними в ході перевірки, встановлено заниження самозайнятою особою ОСОБА_1 сум загального оподатковуваного доходу всього у сумі 476932,43 грн, у тому числі за 2016 р. (різниця отриманого доходу 358418,66грн + різниця дебіторської заборгованості ТОВ "Буковина Хлібкондитерсервіс" 33821,92) в загальній сумі 392240,58 грн, за 2017 р. на 84691,85 грн., внаслідок порушень вимог пп.164.1.1 п. 164.1, абз.2 п. 164.1 ст.164 та п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

4. Зі змісту Акту перевірки та повідомлених відповідачем обставин слідує, що до такого висновку податковий орган дійшов на підставі аналізу наявних у доступі працівників ДФС податкових декларацій, податкових накладних, виписок, в результаті чого була визначена сума заниження чистого оподатковуваного доходу 476932,43 грн, яка являє собою вартість відвантажених покупцям, але ще не оплачених ними товарів (дебіторська заборгованість).

В Акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 надано списки імовірних дебіторів-фізичних осіб (кінцевий споживач) станом на 01.01.2016 р., 01.01.2017 р. та 01.01.2018р. без документального підтвердження сум заборгованості, дати її виникнення (актів звірок, рахунків, платіжних документів тощо) пояснень щодо руху товарів, умов оплати товарів, дані про покупців-дебіторів, що обліковувались як кінцевий споживач (тобто передбачені розрахунки за готівкові кошти) із зазначенням кодів РНОКПП фізичних осіб, номерів та дат накладних або інших документів щодо можливості встановлення реальності за товар.

5. Водночас в ході судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Позивач в періоді, що перевірявся, здійснювала оптову торгівлю продуктами харчування зі складу. Вказана обставина не заперечувалась відповідачем, позаяк така інформація відображена і у самому Акті перевірки.

6. У поданому позові позивач зазначала, що згідно усної домовленості з покупцями термін оплати за відвантажені товарно-матеріальні цінності був відтермінований до 3-х місяців з дати відвантаження, у в`язку з чим станом на 01.01.2016р, 01.01.2017р., 01.01.2018р. наявна дебіторська заборгованість за листопад-грудень, яка закривається протягом січня-березня відповідно. Про таку обставину позивач повідомляла і посадовців контролюючого органу.

7. Такий принцип діяльності описав і допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що здійснюючи оптову торгівлю, позивач відвантажувала товар на кінцевого споживача згідно видаткових накладних, при цьому розрахунки покупці здійснювали у безготівковій формі з відтермінуванням таких оплат.

8. Судом встановлено, що позивачем до перевірки, на підтвердження сум дебіторської заборгованості, дат її виникнення та дат її фактичного погашення, надано наступні документи (які також наявні і в матеріалах справи):

- оборотно-сальдові відомості по 361 рахунку "Розрахунки з вітчизняними покупцями" в розрізі контрагентів за 2016 рік та 2017рік, з відображенням сальдо на 31.12.2017р.;

- оборотно-сальдові відомості по 631 рахунку "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в розрізі контрагентів, за 2016 рік та 2017рік, з відображенням сальдо на 31.12.2017р.;

- акти звірок з постачальниками, в яких відображені суми заборгованостей на початок та кінець періодів та рух коштів та ТМЦ за 2016 та 2017 роки;

- картка руху коштів по рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" за 2016-2017 роки.

До матеріалів справи позивачем надано:

- реєстри видаткових накладних з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 30.06.2018 (т.2 а.с.1-26);

- акти звірки з фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , з відповідними видатковими накладними (т.2 а.с.27-242, т.3 а.с.1-251, т.4 а.с.1-247, т.5 а.с.1-239, т.6 а.с.1-255, т.7 а.с.1-98).

9. Дослідженням зазначених первинних документів бухгалтерського обліку встановлено, що дебіторську заборгованість, що обліковувалась станом на 31.12.2016 року фактично погашено у 2017 році, відповідно включено в декларацію про доходи у загальний дохід 2017 року, в свою чергу дебіторська заборгованість, що обліковувалась станом на 31.12.2017 року фактично погашена у 2018 році, відповідно підлягала включенню в декларацію про доходи у 2018 році.

10. Згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 2016 рік та 2017 рік, наданих позивачем в ході судового розгляду, дебіторська заборгованість, що на думку податкового органу, є сумою заниження загального оподатковуваного доходу у періоді, що перевірявся, повністю погашено у 2018 році (т.12 а.с.3-5). Зазначену обставину не заперечувала також і представник відповідача в судовому засіданні.

11. Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 237 від 08.10.99 (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

12. Підсумовуючи наведене, суд вважає необґрунтованим висновок акту перевірки про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу на суму 476932,43 грн, в тому числі 392240 - за 2016 рік, 84691,85 грн - за 2017 рік, яка є сумою дебіторської заборгованості.

13. З приводу доводів податкового органу про не надання позивачем в ході перевірки обґрунтованих пояснень, які б дали змогу ідентифікувати будь-яким чином дебіторів-фізичних осіб, документально підтверджували суми заборгованості, дати її виникнення, умови оплати, чи інших документів, за яких була б можливість побачити реальну заборгованість за товар конкретним особам - кінцевим споживачам - то такі доводи повністю спростовуються матеріалами справи. Зі змісту Акту перевірки та наданих позивачем доказів слідує, що в ході перевірки, на запити податкового органу підприємець ОСОБА_1 надала усі необхідні документи, на підставі яких було можливо встановити реальну заборгованість за відвантажений товар.

14. Стосовно посилань контролюючого органу, наведених у відзиві, щодо не ведення ФОП ОСОБА_1 . Книги обліку доходів і витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п.177.10 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 та зареєстрованого в Мін`юсті України від 01.10.2013 №1686/24218 (далі - Порядок №481).

Пунктом 1 вищезазначеного Порядку встановлено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

15. Враховуючи те, що у перевіряємому періоді позивач перебувала на загальній системі оподаткування, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що позивач зобов`язана була вести Книгу обліку доходів та витрат, зокрема і обліку отриманих доходів. Спірною перевіркою встановлено, що позивач не вела Книгу обліку доходів та витрат. Проте, даний факт не свідчить про заниження позивачем суми загального оподаткованого доходу, в результаті чого визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки перевірка була проведена на підставі первинних документів. Крім того, порушення, встановлені перевіркою в цій частині не оспорюються позивачем. Відтак, такі доводи відповідача судом визнаються безпідставними.

16. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративним справах в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

17. Надаючи оцінку доводам відповідача, суд також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".

Проаналізувавши всі доводи відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку, що останній всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається.

18. Отже, суд звертає увагу на безпідставність висновків Акта перевірки про заниження позивачем загального річного оподатковуваного доходу на суму 476932,43грн, а відтак податкове повідомлення-рішення від 11.07.2018 № 0010891304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування і застосування штрафних санкцій в частині основного платежу 85847,84 грн та штрафної санкції в сумі 42923,92 грн, є протиправним та підлягає скасуванню. Податкове повідомлення-рішення від 11.07.2016 №0010901304 в частині донарахування військового збору в сумі 7153,99 грн за основним платежем та в сумі 1788,5 грн штрафної санкції є похідним від попереднього, тому також є протиправним і підлягає скасуванню.

19. Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до вимог частини 3 статті 7 Закону №2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Положеннями частини 5 статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3 ст.9 Закону №2464-VI).

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Донарахування позивачу зобов`язання зі сплати єдиного внеску має похідний характер від суми, на яку збільшено суму грошового зобов`язання, оскільки їх розмір визначався виходячи саме із цієї суми.

20. Оскільки висновки контролюючого органу про заниження позивачем сум загального річного оподатковуваного доходу за період, що перевірявся, а саме за 2016 рік на 392240,58 грн, за 2017 рік на 84691,85 грн судом визнано безпідставними та такими, що спростовано в судовому порядку, відповідно, протиправним є донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску в сумі 96994,92 грн, формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 року № Ф-0010921304 і прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платним своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.07.2018 року № 00110911304 в сумі 17535,76 грн.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що позивач звертаючись до суду, одну із позовних вимог виклав наступного змісту: "Визнати протиправним рішення № 0010911304 від 11.07.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування ЄСВ в сумі 17535,76 грн.".

Разом з тим, на думку суду, належним способом захисту порушеного права в спірних правовідносинах є не тільки визнання протиправним акта індивідуальної дії, а і його скасування. Тому, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення №0010911304 від 11.07.2018 року, що сприятиме вірному і повному способу захисту порушеного права, а також вказаний спосіб захисту відповідатиме вимогам пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

21. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Згідно платіжного доручення № 117 від 23.07.2018 р. позивачем сплачено судовий збір в сумі 7048,00 (т.1 а.с.6). Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 7048,00 грн.

3. Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 20.07.2018р. між ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - Красовський Олег Олександрович, та адвокатським об`єднанням "Кирилюк і партнери", в особі керуючого партнера Кирилюк Т.А., що діє на підставі Статуту, укладено договір про надання юридичної (правової допомоги) №41/18. За змістом п.11 клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до чинного законодавства України (т.1 а.с.114).

Згідно Звіту до договору №41/18 від 20.07.2018р., що складений та підписаний сторонами 23.07.2018 року, на виконання умов договору Адвокатським об`єднанням надано ФОП ОСОБА_1 , в період з 20.07.23.2018 по 23.07.2018 наступні послуги:

- 20-21.07.2018 вивчення та аналіз матеріалів податкової перевірки з метою підготовки до написання позову, розробка правової позиції, застосування норм чинного законодавства до спірних правовідносин (ІV); категорія складності - ІV; витрачений час - 5:30;

- 21-23.07.2018 підготовка позовної заяви до Чернівецького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2018р. (IV); категорія складності - ІV; витрачений час - 7:30 (т.1 а.с.117).

Згідно вказаного звіту всього витрачено часу: за категорією складності - ІV - 13:00 год. х 640грн/год = 8320,00грн (т.1 а.с.117).

На підтвердження оплати вказаних послуг позивачем надано платіжне доручення №403 від 23.07.2018р. (т.1 а.с.118).

Перевіривши надані позивачем докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, опис наданих послуг, складність справи, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на правничу допомогу в розмірі 8320,00грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про накладення штрафних санкцій - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010891304 від 11.07.2018 року в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 85847,84 грн та застосування штрафної санкції в сумі 42923,92 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010901304 від 11.07.2018 року в частині донарахування військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 7153,99 грн та застосування штрафної санкції в сумі 1788,50 грн.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010921304 від 11.07.2018 року в частині заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 96994,92 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0010911304 від 11.07.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування ЄСВ в сумі 17535,76 грн.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 7048,00 грн.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на оплату правової допомоги в розмірі 8320,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області (вул.Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013; код ЄДРПОУ 43143196)

Суддя О.В. Боднарюк