Ухвала

від 31.03.2021 по справі 640/21611/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 березня 2021 року

м. Київ

справа №640/21611/19

адміністративне провадження №К/9901/13123/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Мороз Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання Клепець Ю.Г,

представника позивача Джигурди А.Г.,

представників третіх осіб Лазька С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Громадської організації "Європейський закон і порядок"

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 (суддя Балась Т.П.) та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.)

у справі № 640/21611/19

за позовом Громадської організації "Європейський закон і порядок"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза", Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІКС",

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

1. 06.11.2019 Громадська організація "Європейський закон і порядок" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза", Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІКС", про:

- визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо внесення зміни даних № ІV123191620581 у Дозвіл на виконання будівельних робіт №2147-Шв/С від 20.08.2010 із будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Гончара, 69 у Шевченківському районі м. Києва на підставі повідомлення замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза";

- визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформації про внесення зміни даних №ІV123191620581 у Дозвіл на виконання будівельних робіт №2147-Шв/С від 20.08.2010 на виконання будівельних робіт із будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Гончара, 69 у Шевченківському районі м. Києва на підставі повідомлення замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза";

- зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України скасувати (анулювати) зміни даних №ІV123191620581 у Дозвіл на виконання будівельних робіт №2147-Шв/С від 20.08.2010 із будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Гончара, 69 у Шевченківському районі м. Києва на підставі повідомлення замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза";

- зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України виключити із Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформацію про внесення змін даних №ІV123191620581 у Дозвіл на виконання будівельних робіт №2147-Шв/С від 20.08.2010 із будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Гончара, 69 у Шевченківському районі м. Києва на підставі повідомлення замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. 18.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

5. 02.10.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання третьої особи ТОВ Концепт Плаза про закриття касаційного провадження у даній справі.

6. Клопотання обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана на судові рішення незначної складності, які не підлягають оскарженню в касаційній інстанції.

7. Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження врегульовано ст. 257 КАС України.

8. За змістом ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

9. Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

10. Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. За змістом ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 1 цього Кодексу.

12. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до зазначених процесуальних норм спори щодо дій/рішень органів державного архітектурно-будівельного контролю не повинні розглядатись виключно в порядку загального позовного провадження.

13. Суд зауважує, що суд першої інстанції, призначаючи справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами не робив висновку про те, що ця справа є справою незначної складності.

14. Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

15. Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у спірних правовідносинах.

16. Відповідно до ст. 339 КАС України cуд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося;

4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

2. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

17. Враховуючи те, що третя особа у своєму клопотанні не навела жодної із передбачених статтею 339 КАС України підстав, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у його задоволенні.

Керуючись статтею 334, 340, 341 КАС України,

УХВАЛИВ:

Вімовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза" про закриття касаційного провадження у справі № 640/21611/19 .

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повнийт екст ухвали складено 02.04.2021.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя Л.Л. Мороз